Рішення

від 23.10.2007 по справі 15/270-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/270-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

23 жовтня 2007 р.           Справа 15/270-07

за позовом        приватного підприємства «Експертно-дослідний центр «Експертиза»,

                         м. Вінниця

до                      Державної податкової адміністрації  у Вінницькій області, м. Вінниця

до                       управління Державного казначейства України у Вінницькій  області,

                          м. Вінниця

про                     стягнення 18 491 грн. 35 коп..

                                                                                            Суддя      В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Солоненко, за участю представників:

від позивача           -  О. Камінський за довіреністю, Г. Добро вольський директор;

від І  відповідача   -  С. Тихонюк за довіреністю;

від ІІ відповідача    - Н. Бубела за довіренстю.   

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення Державної податкової адміністрації у Вінницькій області кошти в оплату вартості проведеної авто технічної експертизи в сумі 12445 грн. 27 коп., додаткових авто технічної експертизи в сумі 6046 грн. 08 коп..

       Позов мотивовано тим, що  відповідно до постанови від 03.09.2004р.  старшого слідчого  в ОВС слідчого відділу ПМ ДПА у Вінницькій області  була призначена автотехнічна експертиза, проведення якої доручено експертам ЕНДЦ «Експертиза». Експертизу було проведено і супровідним листом № 168-09 від 17.09.04 р. СВ ПМ у Вінницькій області було надіслано Акт (висновок) автотехнічної експертизи за № 349Е-09 від 18.09.2004 р. на,   рахунок № 77 від 17.09.2004 р. та акт виконаних робіт на суму 12445 грн. 27 коп. У зв'язку з необхідністю  встановлення додаткових  відомостей  постановою від 28.02.2005 р. старшим слідчим в ОВС слідчого відділу ПМ ДПА у Вінницькій області були призначені додаткова автотехнічна та автоварознавча експертизи, проведення яких доручено експерту ЕНДЦ «Експертиза»Добровольському В.О.. Експертизи були проведені і супровідним листом № 144-08 від 18.08.2005 р. ДПА у Вінницькій області був наданий висновок автотехнічної та автотоварознавчої експертиз № 84Е-03 від 28.07.2005 р. Для оплати вартості експертиз ДПА у Вінницькій області був надісланий рахунок № 117 від 22.07.2004р. на загальну суму 18 491 грн. 35 коп., в який було включено вартість експертизи за постановою слідчого від 03.09.2004 р. (висновок № 349Е-від 18.09.2004 р.) на суму 12 445 грн. 27 коп. та вартість проведених додаткових експертиз за становою слідчого від 28.02.2005 р. на суму 6046 грн. 08 коп. Рахунок не було оплачено. Протягом 2005-2006 р.р. на адресу ДПА у Вінницькій області неодноразово надсилались листи з проханням оплатити вартість проведених експертиз, проте рахунки відповідачем   не були оплачені з посиланням на відсутність законних підстав для проведення оплати, мотивуючи свою відмову відсутністю укладених договорів про надання послуг .

       Відповідач - Державна податкова адміністрація у Вінницькій області у запереченнях   не погоджується з  позовними вимогами   наголошуючи на тому, що позивачем не укладено з ДПА у Вінницькій області  жодних договорів на проведення зазначених у позові експертиз,  якими б встановлювалася ціна, строки, форма, вид оплати  та інші істотні умови договору надання послуг.  Також відповідач  зазначає, що позивачем не вказано на підставі яких  нормативних документів розрахунків чи актів виконаних робіт  визначена ціна проведених експертиз.

          Відповідач –управління Державного казначейства України у Вінницькій області  у відзиві на позов не визнає позовних вимог  посилаючись на те, що Головне управління Державного казначейства у Вінницькій області будучи самостійною юридичною особою,  яка самостійно несе відповідальність за своїми зобов'язаннями, ніяких порушень прав та законних інтересів позивача не допускало. Крім того, наголошує на ст. 92 КПК України,  відповідно до якої виплати свідкам,  потерпілим, законним представникам потерпілих, експертам, спеціалістам, перекладачам і понятим провадяться з коштів органів дізнання, досудового слідства і суду. ГУДКУ у Вінницькій області не має статусу органу дізнання чи органу досудового слідства та не доручало  повивачу  проведення експертиз, а відтак не має зобов'язань перед ним.   

        Оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що  в  порядку  кримінального   судочинства  постановою   від  03.09.2004р.   старшим слідчим в ОВС слідчого відділу ПМ ДПА у Вінницькій області капітаном податкової міліції Когутом   С.В.   була   призначена   автотехнічна   експертиза,   проведення   якої  доручено експертам ЕНДЦ «Експертиза». 09.03.2005 р. позивачем було отримано лист від 01.03.05. № 2/26-09 за підписом начальника СВ ПМ ДПА у Вінницькій області майора податкової дії Кубая Р.М. з проханням провести автотехнічну експертизу та матеріали для її проведення.

Експертизу було проведено і супровідним листом № 168-09 від 17.09.04 р. СВ ПМ у Вінницькій області було надіслано Акт (висновок) автотехнічної експертизи за № 349Е-09 від 18.09.2004р. на 24-х сторінках з додатком на 217 арк.,   рахунок № 77 від 17.09.2004р. та акт виконаних робіт на суму 12445 грн. 27 коп.. Оплату рахунку не було проведено. 17.02.2005р. до ДПА у Вінницькій області повторно надіслано рахунок №28 на оплату проведеної експертизи, який також залишився без оплати.

           У зв'язку з необхідністю  встановлення додаткових  відомостей  постановою від 28.02.2005р. старшим слідчим в ОВС слідчого відділу ПМ ДПА у Вінницькій області капітаном податкової міліції Когутом С.В. були призначені додаткова автотехнічна та автотоварознавча експертизи, проведення яких доручено експерту ЕНДЦ «Експертиза»Добровольському В.О..

      Супровідним листом № 144-08 від 18.08.2005 р. ДПА у Вінницькій області був наданий висновок автотехнічної та автотоварознавчої експертиз № 84Е-03 від 28.07.2005р. Для оплати вартості експертиз ДПА у Вінницькій області був надісланий рахунок № 117 від 22.07.2004р. на загальну суму 18 491 грн. 35 коп.,  в який  включено вартість експертизи за постановою слідчого від 03.09.2004 р. (висновок № 349Е-від 18.09.2004 р.) на суму 12 445 грн. 27 коп.. та вартість проведених додаткових експертиз за постановою слідчого від 28.02.2005 р. на суму 6046 грн. 08 коп., проте рахунок не було оплачено.  Водночас в матеріалах справи (а.с.16) міститься світлокопія резолюції голови ДПА у Вінницькій області  Деця В.Ф. від 27.07.2005р. в якій вказано: «Кубаю Р. М. отримати висновок,  Машевській А.Т. до оплати».  

          З метою проведення відповідачем оплати  послуг експерта позивач листами №  127-07 від 25.07.2005р.,  № 86-05 від 12.05.2006р., проте рахунки не були оплачені. Відмовляючи в оплаті рахунків відповідач   посилався на відсутність законних підстав для проведення опати, в зв'язку з відсутністю укладених договорів про надання послуг з ДПА у Вінницькій області та ст. 15 Закону України «Про судову експертизу»в якій передбачено виконання державними спеціалізованими установами, а також фахівцями, що не є працівниками цих установ, інших робіт на договірних засадах.

        З такими твердженнями  суд не погоджується виходячи з наступного.

         Згідно ст. 77 Кримінально-процесуального кодексу України особа, яка призначена експертом, зобов'язана з'явитися за викликом і дати правильний висновок на поставлені питання.  Якщо питання, поставлене перед експертом, виходить за межі його компетенції і якщо надані йому матеріали недостатні для дачі висновку, експерт у письмовій формі  повідомляє орган, що призначив експертизу, про неможливість дати висновок.

         Статтею  196  КПК України визначено порядок призначення експертиз. Зокрема передбачено, що при необхідності проведення експертизи слідчий складає мотивовану постанову, в якій, крім даних, зазначених у статті 130 цього Кодексу, вказує підстави для проведення експертизи, прізвище експерта або назву установи, експертам якої доручається провести експертизу, питання, з яких експерт повинен дати висновок, об'єкти, які мають бути  досліджені,   а   також   перелічує   матеріали,   що   пред'являються   експертові   для ознайомлення.

    З аналізу наведених норм випливає, що  експерт не   має   права  відмовитись від проведення експертизи за вмотивованою постановою слідчого, якщо питання,  поставлені  перед  ним,  не  виходять  за  межі  його  компетенції і  надані матеріали достатні для дачі  висновку.  Отже,  виконання  експертом  обов'язків  в порядку кримінального судочинства не є договірними зобов'язаннями.

         Відповідно до  ст.   13   Закону  України  «Про  судову  експертизу» незалежно  від  виду судочинства судовий експерт має право на одержання винагороди за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням.

           Статтею 92 КПК України передбачено, що експерти мають право на винагороду за виконання своїх обов'язків, якщо виконання дорученої їм роботи не входить в їх обов'язок по службі. Такі витрати провадяться з коштів органів дізнання, досудового слідства і суду.

          Матеріали справи свідчать,  що експертизи були призначені слідчим спеціального підрозділу ДПА у Вінницькі області - відділу податкової міліції ДПА у Вінницькій області, відповідно до ст.ст. 75, 196 КПК України.

           Згідно ст. 21 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» податкова міліція є органом дізнання та досудового слідства в межах своєї компетенції. Таким чином, витрати на проведення призначених ПМ ДПА у Вінницькій області експертиз за матеріалами кримінальної справи повинні бути відшкодовані за рахунок коштів ДПА у Вінницькій області.

При розгляді справи представник відповідача –ДПА  у Вінницькій області заперечував  проти  позову з підстав, що  в кошторисі  відповідача не передбачено  витрат пов'язаних з оплатою експертизи. Водночас пояснення відповідача  Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області від 26.09.2007р.  свідчать про протилежне, а саме про те, що станом на 25.09.2007р.  ДПА у Вінницькій області  відкриті рахунки в ГУДКУ у Вінницькій області  на яких є кошти передбачені для оплати послуг по проведенню експертизи.

Згідно ст.ст.32, 33 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень шляхом подання доказів.

Відповідно до ст.  43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.  

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, їх відповідності законодавству, дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому позов підлягає задоволенню з віднесенням судових витрат на відповідача за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись  ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:   

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Державної податкової адміністрації у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, ) на користь  приватного підприємства «Експертно-дослідний центр «Експертиза» (про. Щорса, 14-А, м. вінниця, код 31543085, р/р 26001051108620 в ВФ АКБ «Укрсоцбанк», м. Вінниця, МФО 302010) 12445 грн. 27 коп. оплати вартості  авто технічної експертизи, 6046 грн. 08 коп.  оплати  вартості додаткових авто технічної та авто товарознавчої експертиз, 184 грн. 91 коп.  витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 118 грн.  витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням  законної сили.   

4.          Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

                                                                           Рішення оформлено та підписано 29.10.2007р.

Суддя                                             Матвійчук В.В.