Постанова

від 02.05.2023 по справі 460/16026/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2023 року

м. Київ

справа № 460/16026/21

адміністративне провадження № К/990/10545/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненська продуктова компанія» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року (головуючий-суддя Довга О.І., судді Глушко І.В., Запотічний І.І.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненська продуктова компанія» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ТОВ «Рівненська продуктова компанія» (далі - ТОВ «РПК», Товариство) звернулося до суду з позовом до ГУ ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.10.2021 року №992117000701, №991317000701, №990617000701.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року рішення суду першої інстанції скасовано, а в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ «РПК» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року залишити в силі.

Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження за скаргою ТОВ «РПК» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року.

25 квітня 2023 року до Верховного Суду надійшла справа №460/16026/21.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період із 01.07.2021 року по 11.08.2021 року ГУ ДПС у Рівненській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «РПК» (код ЄДРПОУ 31383171) з питань своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2017 року по 31.03.2021 року.

За результатами перевірки складено Акт №5420/17-00-07-01/31383171 від 18.08.2021 року.

Відповідно до розділу IV. Висновок Акту №5420/17-00-07-01/31383171 від 18.08.2021 року відповідач прийшов до висновку, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «РПК»:

1. п.5 і п.7 П(С)БО 15 «Дохід», пп.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 783 803,00 грн, в тому числі: за 4 квартал 2017 року на суму 11 519,00 грн, за 2018 рік на суму 234 197,00 грн, за 2019 рік на суму 152 386,00 грн, за 2020 рік на суму 344 526,00 грн, за 1 квартал 2021 року на суму 41 176,00 грн.

2. п.188.1.ст.188 ПК України встановлено заниження податку на додану вартість на суму 416 903 грн, в тому числі: за січень 2020 року на суму 3119 грн, за березень 2020 року на суму 14813 грн, за квітень 2020 року на суму 18587 грн, за травень 2020 року на суму 8123 грн, за червень 2020 року на суму 973 грн, за липень 2020 року на суму 9034 грн, за серпень 2020 року на суму 15457 грн, за вересень 2020 року на суму 31705 грн, за жовтень 2020 року на суму 35663 грн, за листопад 2020 року на суму 4022 грн, за грудень 2020 року на суму 3719 грн, за січень 2021 року на суму 55556 грн, за лютий 2021 року на суму 101264 грн, за березень 2021 року на суму 114870 грн.

7. ст.3 Закону від 06.07.1995 року №266/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено проведення розрахункових операцій Товариства за період з 01.10.2017 року по 31.03.2021 року через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Вищевикладений висновок базується на п.3.1.1.1., п.3.1.2.1. та п.3.3.6. Акту №5420/17-00-07-01/31383171 від 18.08.2021 року.

08.10.2021 року ГУ ДПС у Рівненській області було винесено податкові повідомлення-рішення:

№992117000701, яким нараховано штрафних санкцій на суму 82 960,00 грн за проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

№991317000701, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 416 903,00 грн;

№990617000701, яким збільшено податок на прибуток приватних підприємств в сумі 783 803,00 грн та нараховано штрафних санкцій на суму 80 670,25 грн усього визначеного грошового зобов`язання на суму 864 473,25 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 08.10.2021 року Товариство звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду.

Задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Скасувавши рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з обґрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Рівненській області від 08.10.2021 року.

Колегія суддів Верховного Суду, надаючи правову оцінку спірним відносинам та висновкам судів першої та апеляційної інстанцій, виходить з такого.

Щодо порушення відносно взаємовідносин із покупцями фізичними особами-підприємцями, судом першої інстанції встановлено, що в п.3.1.1.1. Акту перевіркою встановлено укладання договорів про фінансово-господарську діяльність з суб`єктами підприємницької діяльності-фізичними особами, які на момент купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей були ліквідовані, як суб`єкти господарювання.

Тобто підставою для висновків акту перевірки слугувала ліквідація суб`єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб на момент купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей.

Судом першої інстанції встановлено, що п`ятнадцяти контрагентам фізичним особам-підприємцям наведеним в акті перевірки №5420/17-00-07-01/31383171 від 18.08.2021 року на 6 (шостій) сторінці товар відвантажувався до припинення підприємницької діяльності, що підтверджується наданими під час перевірки первинними документами та наявними в матеріалах справи доказами.

Також судом встановлено невідповідності в акті №5420/17-00-07-01/31383171 від 18.08.2021 року в інформації про ФОПів (ІПН, ПІП), а саме: ОСОБА_1 - невірно вказаний ІПН; ОСОБА_2 - невірно вказано прізвище та ІПН.

Судом встановлено, що договори, які були укладені ТОВ «РПК», з вищевказаними ФОП не суперечать нормам ЦК України.

При цьому, висновки про ліквідованих фізичних осіб платників податків у яких відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, а також відсутність продажу придбаних товарів в подальшому, зроблено контролюючим органом на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації

Верховний Суд звертає увагу, що посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними, оскільки, як встановлено судом першої інстанції, фактично надані ТОВ «РПК» до перевірки первинні документи не були проаналізовані в акті перевірки.

Відповідно до пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України, визначено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

В укладених договорах поставки ТОВ «РПК» з фізичними особами-підприємцями наявний п.8.4. наступного змісту: «Сторони несуть повну відповідальність за правильність вказаних ними у цьому Договорі реквізитів та зобов`язуються своєчасно у письмовій формі за 7 (сім) календарних днів повідомляти іншу Сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення несуть ризик настання пов`язаних із ним несприятливих наслідків».

Як встановив суд першої інстанції, на момент укладення договорів ТОВ «РПК» з фізичними особами-підприємцями, останні були зареєстровані в належному порядку та протягом дії договору не повідомляли Товариство про зміну своїх реквізитів (ліквідацію ФОП), а тому, у Товариства обґрунтовано були відсутні підстави для зупинення поставки товарів.

Верховний Суд в постанові від 06.02.2018 року у справі №804/4940/14 зазначив, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Таких висновків дійшов Верховний Суд і в постанові від 30.01.2018 року у справі №2а/1770/3360/12, від 19.06.2018 року у справі №826/7704/16 (адміністративне провадження №К/9901/38191/18).

Отже, платник податків не повинен перевіряти кількість працюючих осіб у контрагента, під час поставки товару/надання послуг. Контрагент самостійно обирає модель ведення підприємницької діяльності та самостійно буде вирішувати, чи достатньо працюючих осіб для поставлення товару/надання відповідних послуг покупцю/замовнику, чи потрібно залучати інших осіб, які також можуть працювати за цивільно-правовими договорами, або іншими видами договорів, які не заборонені чинним законодавством.

Також, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.03.2018 року у справі №804/939/16 дійшов висновку, що податкова інформація, яка міститься в інформаційно-аналітичних базах щодо контрагентів позивача стосовно ланцюгів постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, має виключно інформативний характер та не вважається належним доказом у розумінні процесуального Закону.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону, оскільки є лише відображенням якості роботи окремих працівників контролюючого органу.

У своїй постанові від 05.02.2020 року у справі №823/1519/16 Верховний Суд критично віднісся до посилань контролюючого органу на аналіз податкової інформації, отриманої відносно контрагентів позивача, як на підставу для відмови у задоволенні позову, оскільки чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, знаходження за місцем реєстрації, наявності чи відсутності основних фондів тощо. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

За вказаних обставин, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що з урахуванням встановлених обставин позиція відповідача щодо нереальності здійснених операцій, за умови, наявності у позивача підтверджуючих документів щодо реалізації таких товарів/послуг, включаючи податкові накладні, які належним чином зареєстровані в ЄРПН, реалізації позивачем саме товарів, які необхідні йому для здійснення основного виду господарської діяльності, без надання з боку відповідача доказів існування будь-якої іншої мети позивача, ані ж тієї, що пов`язана із продажем товарів, є помилковою.

Щодо порушення відносно взаємовідносин із ТОВ «Торговий дім «Лідер-Продукт» (код 39807500), то перевіркою ТОВ «РПК» за період з 01.10.2017 року по 31.03.2021 року встановлено документальне оформлення нереальних операцій із сумнівним контрагентом-покупцем ТОВ «Торговий дім «Лідер-Продукт»» (код 39807500).

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та / або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування (податок на прибуток підприємств) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідачем зазначено, що в ході проведення перевірки Товариством надано серед інших документів Договір про переведення боргу №1 від 19.02.2021 року, однак, як встановлено судом першої інстанції, такого договору не існує. Товариством було надано договір про переведення боргу №1/2018 від 19.02.2018 року та договір про переведення боргу №1/2017 від 03.03.2017 року.

Судом першої інстанції встановлено, що договором про переведення боргу №1/2018 від 19.02.2018 року регулюються відносини, пов`язані із заміною зобов`язаної сторони (первісного боржника на нового боржника) у зобов`язанні, що виникло із договору про переведення боргу №1/2017 від 03 березня 2017 року, укладеного між первісним боржником, Кредитором та ПАТ «Луцьк Фудз» (далі - «Основний договір»).

Відповідач зазначає, що в ході перевірки встановлено наступні ознаки нереальності операцій ТОВ ТД «Лідер-продукт» код ЄДРПОУ 39807500.

Згідно наявної інформації Єдиного реєстру судових рішень встановлено наявність кримінального провадження за участі ТОВ ТД «Лідер-продукт» (код 39807500) за №42019061020000071, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України. За обставинами справи встановлено, що співзасновник ТОВ «Торговий Дім «Лідер-Продукт» (код ЄДР 39807500) ОСОБА_1 не маючи відповідно до статуту підприємства передбаченої більшості голосів учасників підприємства відповідно до протоколу №1/18 звільнив з посади директора ТОВ «Торговий Дім «Лідер-Продукт» ОСОБА_2 , що дало можливість ОСОБА_1 як директору підприємства відкрити банківський рахунок у ПАТ «Кредобанк». В якості свідка було допитано директора (на момент проведення господарських операцій ТОВ «Торговий дім «Лідер-Продукт») ОСОБА_2, який повідомив, що службові особи ТОВ «Рівненська продуктова компанія» (код ЄДР 31383171) йому не відомі ніяких документів з приводу проведення фінансово господарських операцій він з службовими особами вказаного підприємства він не підписував та не обговорював.

Як встановлено судом першої інстанції із матеріалів справи, листом від 02.08.2021 року за №0650 ТОВ «РПК» звернулося до ТОВ «ТД «Лідер-Продукт» із проханням прокоментувати (надати пояснення), щодо дійсності укладеного договору про переведення боргу №1/2018 від 19.02.2018 року та чи не подавалися позови (наявні судові рішення чи тривають судові спори) щодо визнання цього договору недійсним.

ТОВ «РПК» отримало лист від 04.08.2021 року №0030 від ТОВ «ТД «Лідер-Продукт», в якому останній повідомив нам наступне.

03.03.2017 року було укладено договір про переведення боргу №1/2017 за яким зобов`язання у сумі 800000,00 грн перед Кредитором ПАТ «Луцьк Фудз» (код ЄДРПОУ 00377163) Первісного боржника ТОВ «ПК «Лідер-Продукт» (код ЄДРПОУ: 39934028) на Нового боржника ТОВ «РПК». В свою чергу, ТОВ «РПК» за даним договором ставало кредитором для ТОВ «ПК «Лідер-Продукт» (код ЄДРПОУ: 39934028) і останнє зобов`язане було повернути кошти у сумі 800000,00 грн до 10.03.2017 року.

Свою частину зобов`язань за договором про переведення боргу №1/2017 від 03.2017 року ТОВ «РПК» виконало та 06 березня 2017 року перерахувало ПАТ «Луцьк Фудз» (код ЄДРПОУ 00377163) кошти у сумі 800000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №796 від 06.03.2017 року.

19.02.2018 року було укладено договір про переведення боргу №1/2018 між Первісним боржником ТОВ «ПК «Лідер-Продукт» (код ЄДРПОУ: 39934028) на Нового боржника ТОВ «ТД «Лідер-Продукт» (код ЄДРПОУ: 39307500) у сумі 800000,00 грн Кредитором по якому виступає ТОВ «РПК» (код ЄДРПОУ: 31383171).

ТОВ «ТД «Лідер-Продукт» (код ЄДРПОУ: 39307500) виконало свої зобов`язання по договору про переведення боргу №1/2018 від 19.02.2018 року і перерахувало ТОВ «РПК» кошти у сумі 800 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 14.03.2018 року та платіжним дорученням №2 від 15.03.2018 року.

Що стосується обов`язку ТОВ «ПК «Лідер-Продукт» (код ЄДРПОУ: 39934028) сплатити на користь ТОВ «ТД «Лідер-Продукт» (код ЄДРПОУ: 39307500) кошти у сумі 800 000,00 грн за договором про переведення боргу №1/2018 від 19.02.2018 року, то цей обов`язок мав бути виконаний до 31.12.2018 року.

З 28.02.2020 року по даний час директором ТОВ «ТД «Лідер-Продукт» є ОСОБА_3 , який діє на підставі Статуту Товариства.

Що стосується судової справи №906/205/18, то вона не має жодного відношення до ТОВ «РПК» та до укладеного договору про переведення боргу №1/2018 від 19.02.2018 року. Так, прийняте у справі №906/205/18 рішення само по собі не може нести будь-яких наслідків для ТОВ «РПК», адже ТОВ «РПК» не було стороною спору.

Крім того, ТОВ «ТД «Лідер-Продукт» повідомило про те, що Товариство визнає чинним і дійсним укладений договір про переведення боргу №1/2018 від 19.02.2018 року; Товариством не здійснювалося судового оскарження дійсності договору про переведення боргу №1/2018 від 19.02.2018 року. Також звертаємо Вашу увагу на те, що договір про переведення боргу №1/2018 укладений 19.02.2018 року загальний термін позовної давності становить 3 (три) роки відтак термін позовною давності сплив і на даний час ні ТОВ «ТД «Лідер-Продукт», ні будь-яка сторона договору не може визнати його в судовому порядку недійсним чи неукладеним.

З огляду на викладене Верховний Суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Отже, якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

До аналогічного висновку щодо застосування норм права до спірних правовідносин дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 року у справі №160/3364/19.

Таким чином, колегія суддів Верховного Суду вважає безпідставним та необґрунтованим висновок ГУ ДПС у Рівненській області щодо недійсності договору про переведення боргу №1/2018 від 19.02.2018 року у зв`язку із прийняттям рішення у справі №906/205/18.

Що стосується порушення відносно операцій віднесення до складу витрат на збут витрат, понесених у зв`язку із капітальним ремонтом поліпшеннями орендованих основних засобів, то суду слід зазначити наступне.

Судом встановлено першої інстанції вставнолено, що в п.3.1.1.1. Акту перевірки встановлено, що перевіркою достовірності відображених показників у р.02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» поданих Декларацій з податку на прибуток підприємств за період з 01.10.2017 року по 31.03.2021 року, на підставі даних представлених документів: узагальнений перелік документів (додаток 4 до акта перевірки), встановлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 02 Декларації на суму 1 926 601 грн, в т.ч. за 2017 рік 63 992 грн, за 2018 рік 501 093 грн, за 2019 рік 300 542 грн, за 2020 рік 855 922 грн, за 1 квартал 2021 року 205 053 грн.

На думку відповідача розбіжність виникла за рахунок наступних порушень:

1. Для здійснення господарської діяльності ТОВ «Рівненська продуктова компанія» (Орендар) заключено договір оренди за адресою м. Рівне, пров. Робітничий,5:

- Договір оренди нежитлового приміщення від 01.01.2013 року. Орендодавець ФОП ОСОБА_4 . Предмет договору оренди: Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування приміщення загальною площею 300 кв.м., яке належить Орендодавцю на праві приватної власності згідно Договору купівлі - продажу від 20.06.2011 року, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Мета оренди : Приміщення надається Орендарю для цеху з фасування спецій. Строк дії з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року (з пролонгацією).

Відповідач в Акті зазначає, що в ході перевірки встановлено, що у 2017 році - 1 кварталі 2021 року підприємство здійснило поліпшення орендованих виробничих приміщень (цеху з фасування спецій та складу) за адресою: пров.Робітничий,5, м.Рівне Рівненської області, а саме здійснило комплекс робіт капітального ремонту будівлі на загальну суму 1 926 601 грн. Акти на списання будівельних матеріалів до перевірки не надано, що зафіксовано в акті про ненадання документів до перевірки №301/17-00-07-01/31383171 від 11.08.2021 року.

Так, відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та / або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування (податок на прибуток підприємств) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем підтверджено, що ним отримано відповідь від ТОВ «Рівненська продуктова компанія» №0670 від 10.08.2021 на запит №6 про те, що всі вказані в запитах документи в повному обсязі надані у листах ТОВ «Рівненська продуктова компанія» №0668 від 10.08.2021 року, №0658 від 05.08.2021 року та №0653 від 04.08.2021 року.

Відповідно до п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда» затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 липня 2000 року №181 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2000 року №487/4708) встановлено, що об`єкт операційної оренди відображається орендарем на позабалансовому рахунку бухгалтерського обліку за вартістю, вказаною в угоді про оренду.

Відповідачем зроблене посилання на лист Державного комітету України з будівництва та архітектури від 30.04.2003 року №7/7-401 в якості доказу того, що позивачем проведено капітальний ремонт будівлі. Суд першої інстанції критично віднісся до таких доводів відповідача та вважав їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки саме лише посилання на лист державного органу носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні Закону.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 року №561 «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів»: вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об`єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов`язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об`єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об`єктом. Первісна (переоцінена) вартість основних засобів може бути збільшена на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням та ремонтом об`єкта, визначену у порядку, встановленому податковим законодавством.

На думку контролюючого органу, відповідач самостійно не маючи відповідної кваліфікації за найменуваннями матеріалів встановив, якої складності роботи проводилися на орендованих Товариством об`єктах та зробив це в супереч наявних підтверджуючих документів.

Суд першої інстанції обґрунтовано вважав такі висновки відповідача безпідставними та таким які зроблені лише на припущеннях та в супереч наявним під час перевірки та в матеріалах справи первинним документам, а саме актам на списання отриманих товарів, які безпосередньо вказують на проведення Товариством поточних ремонтів.

Відтак, судом першої інстанції встановлено, що при складанні акту перевірки контролюючим органом використано необґрунтовані дані, а також суб`єктивні припущення, які не мають підтверджуючих доказів та належного обґрунтування.

Щодо постачання позивачем товарів нижче ціни придбання таких товарів, то судом першої інстанції встановлено, що в Акті перевірки перевіркою достовірності відображених показників у поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість (рядки 1.1 8) за період з 01.01.17 року по 31.12.20 року встановлено:

Перевіркою відображених у рядку 1.1 податкових декларацій „Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України показників за період з 01.10.17 року по 31.12.20 року у загальній сумі 191 763 981 грн встановлено, що на формування цих показників мало вплив з продажу товарів (кондитерські вироби, крупи), послуг оренди.

На думку відповідача проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.10.2017 року по 31.03.2021 року на підставі таких документів: видаткові накладні, банківські виписки, головні книги (узагальнений перелік документів наведено в додатку 4 до акту перевірки), а також за даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядках 1 Декларацій з податку на додану вартість на суму 416 903 грн. Перевіркою встановлено, що розбіжність виникла за рахунок постачання ТОВ «Рівненська продуктова компанія» товарів нижче ціни придбання таких товарів всупереч п.188.1.ст.188 ПК України.

Відповідач вважає, що ТОВ «РПК» не складено та не зареєстровано податкові накладні на суму реалізації товарів нижче ціни придбання у відповідності до п.188.1.ст.188 ПК України, згідно якого «база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення…»

Відповідачем зроблено посилання на п.201.10 ст.201 ПК України, п.8 та п.15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307 (далі - Порядок №1307) та вказано, що в порушення п.188.1.ст.188 ПК України ТОВ «РПК» занижено податок на додану вартість на суму 416 903 грн.

Суд першої інстанції не погодився із наведеними висновками контролюючого органу, оскільки вони є безпідставними та необґрунтованими, а дані які наведені в акті перевірки та відзиві є такими які не відповідають фактичним, що підтверджується матеріалами справи.

Так, відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «РПК» веде свій облік відповідно до наказу про облікову політику №1/15-З від 01.01.2015 року, яким у п. 2.3.2. установлено, що на Товаристві діють такі методи оцінки вибуття запасів ФІФО.

Облікова політика це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності (ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 3 розд. І НП(С)БО 1). Те, що метод списання запасів є одним з елементів облікової політики, підтверджує і п.2.1 Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства та внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 року №635.

За загальним правилом, установленим у ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», прийнята облікова політика повинна застосовуватися підприємством постійно (із року в рік), і її зміна можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Згідно з п.9 П(С)БО 6 облікова політика може змінюватися в обов`язковому і добровільному порядку.

Відповідно до п. 20 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 Запаси. Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів. (пункт 20 в редакції наказу Мінфіну від 22.11.2004 року №731)

Відповідно до п.16 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 Запаси. При відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів: собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО).

Відповідачем при здійсненні перевірки не було взято до уваги облікову політику Товариства та наказ №1/15-З від 01.01.2015 року, яким у п.2.3.2. установлено, що на Товаристві діють такі методи оцінки вибуття запасів ФІФО.

На підтвердження правомірності здійснення реалізації товарів вказаних у акті перевірки по ціні, яка зазначена в ній і що дана ціна не є нижчою вартості отриманого товару ТОВ «РПК» надало відповідні податкові накладні за даний період, а також бухгалтерські довідки із зазначенням цін товарів в залежності їх отримання за методом ФІФО.

Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що при складанні акту перевірки контролюючим органом в акті перевірки використано необґрунтовані дані, а також суб`єктивні припущення, які не мають підтверджуючих доказів та належного обґрунтування.

Щодо порушення відносно відсутності обов`язкових реквізитів по чеках РРО, то колегія суддів зазначає таке.

Судом першої інстанції встановлено, що у п.3.3.6. Акту перевірки відповідачем зроблено висновок про те, що під час проведення перевірки ТОВ «РПК» згідно підсистеми «Почекова інформація РРО» ІС «Податковий блок» встановлено відсутність обов`язкових реквізитів по чеках. В графах назва товару, ціна та кількість інформація не відображається.

Обсяг реалізації по чеках в яких відсутні обов`язкові реквізити разом за весь період складає 672 564 274 грн.

Відповідно до ст.3 Закону від 06.07.1995 року №266/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або ПРРО із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів.

Форма та зміст фіскального чека та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов`язковим, встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року №13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за №220/28350; далі - Положення №13).

Відповідно до п.1 розділу 1 Положення №13, розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на надані такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Відповідно до п.3 розділу 1 Положення №13, установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Відповідно до п.1 розділу 2 Положення №13, у фіскальному чеку зазначаються обов`язкові реквізити, зокрема: назва та адреса господарської одиниці; назва та кількість товару, який реалізується; вартість проданого товару; код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); ставки та суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) та акцизного податку.

Контролюючим органом відповідно до підсистеми «Почекова інформація РРО» ІС «Податковий блок» по ТОВ «Рівненська продуктова компанія» встановлено відсутність обов`язкових реквізитів по чеках. Проте, в графах назва товару, ціна та кількість інформація не відображається. Підприємством до перевірки не надано фіскальних чеків, надано лише копії чеків з поміткою «службовий чек». Крім того, згідно сервісу Електронний кабінет підсистема «Пошук фіскального чеку» по чеках ТОВ «РПК» відображаються фіскальні чеки, в яких не зазначено обов`язкових реквізитів «найменування товару». Відповідачем зроблено висновок проте, що вказане свідчить про проведення розрахункових операцій ТОВ «РПК» за період з 01.10.2017 по 31.03.2021 через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що в ході перевірки встановлено реалізацію таких номенклатурних позицій товарів через реєстратори розрахункових операцій у кількості 976 номенклатурних позицій.

Також, відповідачем зроблено висновок проте, що в порушення ст. 3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено проведення розрахункових операцій ТОВ «Рівненська продуктова компанія» за період з 01.10.2017 по 31.03.2021 через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «РПК» застосовує у своїй діяльності наступні реєстратори розрахункових операцій: моделі DATECS FP 3530T заводський номер АТ402344784.

Відповідно до договору на сервісне обслуговування (СО) реєстраторів розрахункових операцій (РРО) від 30.09.2013 року №100382 та договору про технічне обслуговування і ремонт реєстраторів розрахункових операцій від 01.01.2021 року №100382, які укладені між ТОВ «Рівненська продуктова компанія» та Підприємство «Інфосистема» - ТОВ, останньому доручено здійснення щомісячної підтримки та послуги еквайєра.

ТОВ «РПК» здійснило декілька запитів на Підприємство «Інфосистема» - ТОВ, на які отримали відповіді №28 від 05.08.2021 року, №29 від 10.08.2021 року, №30 від 10.08.2021 року.

Підсумовуючи інформацію з отриманих листів (висновків) від Підприємства «Інфосистема» - ТОВ, суд першої інстанції прийшов до наступних висновків.

Можливості контролю переданих пакетів за маршрутом РРО Інформаційний еквайр - Сервер ДПС сервісним центрам РРО не надано.

На прохання ТОВ «РПК» Підприємство «Інфосистема» - ТОВ було роздруковано 42 копії фіскальних чеків з контрольної стрічки електронного формату з РРО ТОВ «РПК» моделі DATECS FP 3530T заводський номер АТ402344784, а саме: 46921 10.10.2017 17.37, 46921 10.10.2017 17.37, 49921 06.11.2017 17.20, 52921 01.12.2017 17.33, 56921 12.01.2018 17.31, 59921 15.02.2018 17.42, 62121 15.03.2018 17.39, 65121 13.04.2018 17.18, 68121 10.05.2018 17.06, 71121 13.06.2018 17.38, 74121 12.07.2018 16.50, 77121 03.08.2018 18.00, 80121 07.09.2018 17.46, 83121 09.10.2018 17.00, 86131 13.11.2018 18.17, 89131 05.12.2018 18.31, 92132 03.01.2019 15.07, 95132 04.02.2019 14.49, 98132 12.03.2019 14.25, 101132 15.04.2019 16.16, 103132 08.05.2019 17.35, 106132 06.06.2019 17.38, 109132 16.07.2019 17.29, 110934 28.08.2019 17.15, 111934 12.09.2019 15.30, 113934 11.10.2019 18.01, 115934 06.11.2019 18.41, 118834 04.12.2019 18.22, 120834 15.01.2020 16.50, 121634 20.02.2020 17.36, 122134 10.03.2020 20.06, 124634 23.04.2020 16.34, 126634 27.05.2020 17.37, 127634 09.06.2020 18.01, 129634 01.07.2020 17.39, 133034 07.08.2020 17.20, 135034 02.09.2020 17.44, 138034 05.10.2020 17.41, 140034 03.11.2020 17.02, 142034 16.12.2020 14.44, 143034 13.01.2021 17.21, 145034 16.02.2021 09.06, 147128 12.03.2021 14.04.

В контрольній стрічці електронного формату з РРО ТОВ «РПК» моделі DATECS FP 3530T заводський номер АТ402344784 в чеках відображаються назва товару та інші необхідні дані.

Підприємство «Інфосистема» - ТОВ було здійснено перевірку 42 копії фіскальних чеків з контрольної стрічки електронного формату з РРО ТОВ «РПК» моделі DATECS FP 3530T заводський номер АТ402344784 на сайті ДПС України https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check. Так, за результатами перевірки на сайті ДПС України було встановлено, що на сторінці перевірки чеків назва товарів у чеку не відображається, про те при завантажені чека в .XML форматі з сайту ДПС України назва товару присутня і відображається правильно і відповідає даним копії чека з контрольної стрічки електронного формату.

Враховуючи все вищевикладене, а також проведений аналіз копій 42-х чеків за період з жовтня 2017 року по березень 2021 року з РРО ТОВ «РПК» моделі DATECS FP 3530T заводський номер НОМЕР_1 на сайті ДПС України https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check - Підприємство «Інфосистема» - ТОВ прийшло до висновку, що інформація з РРО ТОВ «РПК» про здійснену розрахункову операцію (фіскальний чек) передана на сервер ДПС України і зберігається на ньому в повному обсязі в тому числі найменування проданого товару, але з невідомих причин для Підприємства «Інфосистема» - ТОВ не відображається на сайті ДПС України в повному обсязі.

Згідно із приписами статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Таким чином, формування та передача електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків здійснюється автоматично.

Порядок передачі інформації до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв`язку встановлюється органами доходів і зборів на базі технології, розробленої Національним банком України та погодженої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів державної податкової служби затверджений наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року №1057.

Відповідно до вимог Порядку №1057, створення електронних копій контрольних стрічок в пам`яті реєстратора розрахункових операцій чи модемі, а також передача по дротових та бездротових каналах зв`язку електронних копій розрахункових документів здійснюється автоматично реєстраторами розрахункових операцій.

За висновком Підприємства «Інфосистема» - ТОВ РРО моделі DATECS FP 3530T заводський номер АТ402344784 регулярно передає звітну інформацію. РРО моделі DATECS FP 3530T заводський номер АТ402344784 передає всі пакети по порядку, без пропусків. Якщо якийсь із пакетів не прийнятий сервером ДПС в повному обсязі і про це не отримано підтвердження, то РРО повторюватиме передачу до тих пір, поки не отримає підтвердження передачі - і тільки тоді почне передавати наступний пакет. В разі, якщо РРО більше 72 годин не передавав звітну інформацію, то його робота блокується, поки не буде здійснена передача.

Згідно висновку Підприємства «Інфосистема» - ТОВ від ТОВ «Рівненська продуктова компанія» безпосередньо та від працівників Вашого товариства (касирів, бухгалтерів) не надходило скарг щодо блокування роботи чи складнощів в передачі даних на сервер еквайєра. РРО моделі DATECS FP 3530T заводський номер АТ402344784 є належним чином зареєстровано, опломбовані засобами контролю, регулярно передає електронні копії розрахункових документів на сервер еквайєра.

Вказане обґрунтовано свідчить, що ТОВ «РПК» передбаченим законом способом передавало до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв`язку електронні копії розрахункових документів, які повинні міститися на контрольній стрічці в пам`яті реєстратора розрахункових операцій або в пам`яті модему.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що ТОВ «РПК» не могло знати про те, що інформація з РРО моделі DATECS FP 3530T заводський номер АТ402344784 не передається у встановленому законом порядку (або передається не в повній мірі), оскільки РРО моделі DATECS FP 3530T заводський номер АТ402344784 не блокувався.

Також судом першої інстанції встановлені окремі порушення при оформлені відповідачем як самого акту перевірки так і додатків до нього, які додатково свідчать про те, що перевірка та оформлення її результатів була здійснена із порушенням норм чинного законодавства, висновки викладені в акті є неповними та необ`єктивними, а відповідач діяв упереджено.

Так, судом встановлено, що в п 2.1. Акту перевірки, відповідач зазначає, що Перевірка проводилась з 24.05.2021 року по 18.06.2021 року тривалістю 20 робочих днів. Термін перевірки продовжувався наказом ГУ ДПС у Рівненській області від 18.06.2021 року №1179-п на 10 робочих днів.

Однак, наведене не підтверджується матеріалами справи, строк проведення перевірки був з 01.07.2021 року по 11.08.2021 року, а термін перевірки продовжувався наказом ГУ ДПС у Рівненській області від 26.07.2021 року №1376-п.

Також в п 2.7. Акту перевірки, відповідач зазначає, що у зв`язку із ненаданням документів в ході перевірки, посадовим особам ТОВ «Рівненська продуктова компанія» було вручено запити про надання документів: Запит №1 від 23.07.2021; Запит №2 від 30.07.2021; Запит №3 від 03.08.2021; Запит №4 від 04.08.2021; Запит №5 від 05.08.2021; Запит №6 від 10.08.2021.

Факти ненадання документів зафіксовано у Актах про ненадання документів в ході перевірки ТОВ «РПК»: №221/17-00-07-01 від 07.07.2021; №250/17-00-07-01 від 21.07.2021; №285/17-00-07-01 від 04.08.2021; № 292/17-00-07-01 від 05.08.2021; №299/17-00-07-01 від 10.08.2021.

Від ТОВ «Рівненська продуктова компанія» за №0653 від 04.08.2021 отримано відповідь на запити №1-5 про те, що всі вказані в запитах документи в повному обсязі надані працівникам ГУ ДПС у Рівненській області у вказаний в запитах строк, а підсумковий перелік наданих до перевірки документів буде надано в останній день перевірки.

Крім того Відповідачем підтверджено, що ним отримано відповідь від ТОВ «Рівненська продуктова компанія» №0670 від 10.08.2021 на запит №6 про те, що всі вказані в запитах документи в повному обсязі надані у листах ТОВ «Рівненська продуктова компанія» №0668 від 10.08.2021, №0658 від 05.08.2021 та №0653 від 04.08.2021.

Також відповідачем зроблено безпідставний та необґрунтований висновок проте, що отримана від платника інформація про надання документів у повному обсязі не відповідає дійсності. Станом на 17.00 год. 11.08.2021 запитувані документи до перевірки не надано. Факт ненадання надання документів в ході планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Рівненська продуктова компанія» щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2017р. по 31.03.2021р. станом на 17.00 год. 11.08.2021 зафіксовано в акті про ненадання документів до перевірки №301/17-00-07-01/31383171 від 11.08.2021.

ТОВ «Рівненська продуктова компанія» (код ЄДРПОУ: 31383171) за результатами робочої зустрічі, яка відбулася 10.08.2021 року о 10-00 год. в приміщенні ГУ ДПС у Рівненській області за адресою: м. Рівне, вул. Відінська, 12 каб. 517, щодо встановлених під час перевірки порушень, для недопущення їх безпідставного включення в акт перевірки ТОВ «Рівненська продуктова компанія» надало Відповідачу документи наведені в додатках (в оригіналах для огляду, копії для ГУ ДПС у Рівненській області).

Суд першої інстанції встановив, що при складанні своїх запитів під час перевірки на першій сторінці кожного запиту у верхньому правому кутку зазначено: «Додаток 2 до Методичних рекомендацій (підпункт 5.1.4 розділу І)».

Таким чином, що при складанні Акту перевірки та додатків до нього (в тому числі запитів та актів про ненадання документів) відповідач керувався Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та документування виявлених порушень, затвердженими наказом ДПС України від 25.02.2021 року №244 (далі -Методичні рекомендації).

При складанні Акту перевірки та додатків до нього (в тому числі запитів та актів про ненадання документів) відповідач повинен був керуватися Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженим наказом Мінфіну від 20.08.2015 року №727 (далі - Порядок).

Відповідно до п.п.5.1.4. розділу І Методичних рекомендацій, у разі ненадання у визначений у запиті строк (відмови від надання) або надання не в повному обсязі документів, пояснень, довідок, інформації тощо посадова особа контролюючого органу складає акт у довільній формі, що засвідчує такі факти, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи (керівника або уповноваженої ним особи) платника податків здійснювати від його імені юридичні дії (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, а також причин такої відмови стосовно кожного документа. Зазначений акт підписується посадовою особою контролюючого органу та керівником платника податків або уповноваженою ним особою. Інформація про складання такого акта та факт відмови керівника платника податків або уповноваженої ним особи від підписання зазначеного акта також відображається в акті (довідці) перевірки.

Відповідно до п.1 розділу ІІ Методичних рекомендацій, до акта (довідки) перевірки обов`язково додаються такі інформативні додатки: акт про ненадання платником податків документів (їх копій), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки у визначений у запиті строк (у разі його складання), акт відмови від надання або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації.

Усі додатки, які складені під час перевірки та містять інформацію про діяльність платника податку (крім додатків, що містять інформацію службового характеру, аналіз фінансово-господарської діяльності платника податків та виявлені ризики недотримання ним вимог податкового та іншого законодавства, матеріали зустрічних звірок), підписуються посадовими особами контролюючого органу, які здійснили перевірку або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, та посадовими (уповноваженими) особами платника податків і додаються до двох примірників акта (довідки) документальної перевірки.

Відповідно до п.п.12 п.3 розділу ІІІ Порядку, загальні положення акта (довідки) документальної планової перевірки (відповідні додатки до загальних положень) мають містити такі дані: інформацію про складені акти про ненадання у визначений у запиті строк (відмови від надання) або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації, акти відмови платника податків, керівника платника податків або уповноваженої ним особи від підписання зазначених актів.

Акти, що засвідчують такі факти, складаються у довільній формі із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків, керівника або уповноваженої ним особи та переліку ненаданих документів, а також причин відмови в їх наданні.

Відповідно до п.1 розділу ІV Порядку, залежно від фінансово-господарської діяльності платника податків та результатів перевірки до інформативних додатків належать: акт про ненадання платником податків документів (їх копій), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки у визначений у запиті строк (у разі його складання), акт відмови від надання або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації; акт, який засвідчує факт надання документів менше ніж за 3 дні до дня завершення перевірки.

Відповідно до п.2 розділу ІV Порядку, усі додатки, які складені під час перевірки та містять інформацію про діяльність платника податку (крім додатків, що містять інформацію службового характеру, аналіз фінансово-господарської діяльності платника податків та про опрацювання встановлених ризикових операцій, матеріали зустрічних звірок), відомості або таблиці, в яких згруповані факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, підписуються посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, та платником податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) або їх законними представниками (у разі наявності) та додаються до двох примірників акта (довідки) документальної перевірки та є його (її) невід`ємною частиною.

З аналізу наведених норм Порядку та Методичних рекомендацій в поєднанні із актом перевірки, запитами та актами про ненадання документів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем порушено п.п.5.1.4. розділу І, п.1 розділу ІІ Методичних рекомендацій та п.п.12 п.3 розділу ІІІ, п.1 розділу ІV, п.2 розділу ІV Порядку, а саме:

- загальні положення Акту документальної планової перевірки не містять інформації про складені акти про ненадання у визначений у запиті строк (відмови від надання) або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації, акти відмови платника податків, керівника платника податків або уповноваженої ним особи від підписання зазначених актів;

- у всіх актах про ненадання у визначений у запиті строк (відмови від надання) або надання не в повному обсязі документів відсутні:

зазначення посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи (керівника або уповноваженої ним особи) платника податків здійснювати від його імені юридичні дії (його законного представника);

перелік документів, які йому запропоновано подати, а також причин такої відмови стосовно кожного документа.

підпис керівника платника податків або уповноваженою ним особою;

- до Акту документальної планової перевірки не було надано додатки, а саме: акти про ненадання у визначений у запиті строк (відмови від надання) або надання не в повному обсязі документів, акти відмови платника податків, керівника платника податків або уповноваженої ним особи від підписання зазначених актів.

Наведені порушення, які містяться в Акті документальної планової перевірки та допущені при складанні додатків до нього (актів про ненадання у визначений у запиті строк (відмови від надання) або надання не в повному обсязі документів) на думку суду першої інстанції, з яким погоджується Верховний Суд, дають можливість обґрунтовано стверджувати про те, що такі додатки складені з суттєвими порушеннями норм чинного законодавства і являються сумнівними, а тому є не належними, не допустимими та не достовірними доказами в справі.

За вказаних обставин, в межах даної справи оцінка доказів судом першої інстанції, на підставі яких суд встановив обставини у справі, відповідає правилам оцінки доказів, зокрема правилам оцінки судом належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, вмотивованого відхилення або врахування кожного доказу.

Встановлення або визнання доведеними обставин, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додаткова перевірка доказів відповідно до частини другої ст.341 КАС України (в редакції, чинній на момент відкриття касаційного провадження у справі) знаходиться поза межами касаційного перегляду справи.

В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин колегія суддів касаційного суду вважає, що висновки суду першої інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а суд апеляційної інстанції помилково скасував правильне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджується, що при зверненні до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою ТОВ «РПК» було сплачено судовий збір у розмірі 32729,71 грн згідно із платіжним дорученням від 16 березня 2023 року №771 та 14,36 грн згідно із платіжною інструкцією від 05 квітня 2023 року №0.0.2934117132.1.

Керуючись статтями 345, 349, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненська продуктова компанія» задовольнити.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року скасувати.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року залишити в силі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (33023, м. Рівне, вул. Відінська, 12, код ЄДРПОУ 44070166) 32744 грн 07 коп (тридцять дві тисячі сімсот сорок чотири гривні 07 коп) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненська продуктова компанія» (33009, м. Рівне, провулок Робітничий, 5, код ЄДРПОУ 31383171) судових витрат зі сплати судового збору.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх