Постанова

від 25.10.2022 по справі 716/1977/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2022 року

м. Чернівці

справа № 716/1977/21

провадження №22-ц/822/598/22

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Половінкіна Н. Ю.

суддів Височанської Н.К., Литвинюк І.М.

секретаря Паучек І.І.

з участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2

учасники справи:

позивач ОСОБА_3

відповідач Приватне підприємство «Західний Буг»

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Мандзюк Віктор Борисович, на рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 23 травня 2022 року, головуючий у першій інстанції Пухарєва О.В.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_3 у жовтні 2021 року звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Західний Буг» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Зазначав, що є власником земельної ділянки площею 2,1 га, кадастровий номер 7321584900:01:002:0017, розташованої на території Звенячинської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області.

ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хрещатик-Агро» вчинено договір оренди землі від 01 липня 2006 року на строк 15 років.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Хрещатик-Агро» є Приватне підприємство «Західний Буг».

Посилався на те, що строк дії договору закінчився 01 липня 2021 року, однак Приватне підприємство «Західний Буг» не визнає факт закінчення терміну дії договору та не повертає земельну ділянку.

Вважав, що після 01 липня 2021 року Приватне підприємство «Західний Буг» використовує земельну ділянку площею 2,12 га, кадастровий номер 7321584900:01:002:0003, розташовану на території Звенячинської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області, протиправно.

17 червня 2021 року направлено приватному підприємству «Західний Буг» заяву про повернення земельної ділянки у зв`язку із закінченням строку договору оренди землі 02 липня 2021 року.

Просивусунути перешкоди ОСОБА_3 у користуванні земельною ділянкою цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,12 га, кадастровий номер 7321584900:01:002:0003, розташованою на території Звенячинської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області, шляхом витребування її з користування Приватного підприємства «Західний Буг», заборонити проводити на вказаній земельній ділянці аграрні роботи та зобов`язати Приватне підприємство «Західний Буг» звільнити земельну ділянку від посівів та врожаю.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 23 травня 2022 року у позові відмовлено.

Додатковим рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 16 червня 2022 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь Приватного підприємства «Захід Буг» судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6750 грн.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Мандзюк В.Б., в апеляційній скарзі просить рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 23 травня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким усунути перешкоди ОСОБА_3 у користуванні земельною ділянкою цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,12 га, кадастровий номер 7321584900:01:002:0003, розташованою на території Звенячинської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області, шляхом витребування її з користування Приватного підприємства «Західний Буг», заборонити проводити на вказаній земельній ділянці аграрні роботи та зобов`язати Приватне підприємство «Західний Буг» звільнити земельну ділянку від посівів та врожаю.

Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги

Зазначає про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, оскільки в пункті «Прикінцеві положення» договору між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хрещатик-Агро» оренди землі від 01 липня 2006 року сторони зазначили, що договір набирає чинності після підписання сторонами, у пункті «Припинення дії» визначено, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено, тому строк дії договору закінчується 1 липня 2021 року.

Також розділом «Умови та строки передачі земельної ділянки в оренду» визначено обов`язок орендаря приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором, а саме не пізніше 3-х днів з моменту укладення договору, відповідно орендар приступив до використання земельної ділянки не пізніше трьох днів після його укладення.

Посилається на те, що орендар не може до реєстрації права оренди реалізовувати законно своє право оренди, проте реєстрація права є у зоні відповідальності орендаря, який уклавши договір оренди, що набрав чинності за загальним правилом після підписання, самостійно реєструє своє право та отримує всі повноваження користувача земельної ділянки на підставі договору оренди.

У проміжку між укладенням договору і переданням орендарю земельної ділянки (реєстрація речового права) договір діє, у а сторін є право захищати свої порушені договірні права зобов`язального характеру.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Приватне підприємство «Західний Буг» у відзиві просить апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Відповідно до правила, встановленого ч.1ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно роз`яснень, які містяться в п.15постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», суд апеляційної інстанції при перевірці законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги згідно з частинами третьою та четвертоюстатті 303ЦПКУкраїнилише в разі, якщо буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення. За цих умов апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі й зобов`язаний мотивувати в рішенні вихід за межі доводів апеляційної скарги, проведення перевірки справи в повному обсязі.

У разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Мандзюк В.Б., додаткове рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 16 червня 2022 року не оскаржується.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Мандзюк В.Б., підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи у позові ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Західний Буг» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для захисту права ОСОБА_3 .

На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції зазначив про недоведеність обставин закінчення строку, на який укладений договір, використовування Приватним підприємством «Західний Буг» земельної ділянки без правових підстав та порушення права законного володільця ОСОБА_3 , що має наслідком витребування земельної ділянки.

Мотивовано висновки суду першої інстанції тим, що ОСОБА_3 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Хрещатик Агро» підписали договір оренди земельної ділянки 01 липня 2006 року, при цьому сторони узгодили строк його дії 15 років, у пункті «Інші права та обов`язки сторін» сторони передбачили обов`язок орендаря приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Разом з цим початок перебігу реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення, сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації договору.

З огляду на те, що спірний договір оренди зареєстрований 04 лютого 2008 року, строк договору закінчиться 04 лютого 2023 року.

Відповідно до частин 1, 2, 5ст.263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення наведеним нормам відповідає.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 2,1 га цільовим призначенням для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва, кадастровийномер 7321584900:01:002:0017,яка розташована на території Звенячинської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області.

ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хрещатик-Агро» вчинено договір оренди землі від 01 липня 2006 року.

Договором передбачено строк його дії 15 років. Дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

У прикінцевих положеннях договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами. Невід`ємними частинами договору є кадастровий план земельних ділянок; акт приймання-передачі об`єкта оренди.

Акт приймання-передачі земельної ділянки сторонами не складався.

04 лютого 2008 року здійснено державну реєстрацію договору у Заставнівському районному секторі Чернівецької філії державного земельного кадастру за номером за №040881300053.

10 грудня 2019 року зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Хрещатик-Агро» шляхом приєднання до Приватного підприємства «Західний Буг».

31 травня 2021 року ОСОБА_3 звернувся до Приватного підприємства «Західний Буг» з вимогою про повернення земельної ділянки у зв`язку із закінченням строку дії договору.

Мотиви,з якихвиходить апеляційнийсуд,та застосованінорми права

Частиною першоюстатті 8 Конституції Українипередбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина першастатті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно з частиною першоюстатті 16 ЦК Україникожна особамає право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другоюстатті 16 ЦК Кодексу.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина другастатті 5 ЦПК України).

Відповідно достатті 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Згідно з частинами другою та третьоюстатті 13 ЦК Українипри здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, та не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Устатті 11 ЦК Українинадано перелік підстав виникнення юридичних прав та обов`язків (юридичних фактів), які виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з дій, що не передбачені такими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Однією з таких підстав є відповідно до пункту 1 частини другоїстатті 11 ЦК Українидоговори та інші правочини.

Вказані обставини мають певний часовий проміжок дії, який має початок та закінчення.

У частині першійстатті 251 ЦК Українистрок визначено як певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк може бути визначено актами цивільного законодавства, правочином чи рішенням суду (частина третястатті 251 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені устатті 203 ЦК України.

Згідно із частиною третьоюстатті 6 ЦК Українисторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

У частині першійстатті 627 ЦК Українидеталізовано принцип свободи договору. Зазначено, що відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Тому вольовий характер визначення строку не викликає сумніву. Тобто сторони наділені значними можливостями впливати на момент настання або закінчення строків, оскільки можуть змінювати строк, наближати або віддаляти його настання.

Статтею 792 ЦК Українипередбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

На час підписання договору оренди (01 липня 2006 року) частина другастатті 124 ЗК Українипередбачала, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

У частині другійстатті 125 ЗК України(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вказано, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Вимога про те, що право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону, передбачена у частині п`ятійстатті 126 ЗК України(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Устатті 13 Закону України «Про оренду землі»(тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) надано визначення договору оренди землі, а саме договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально (стаття 14 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно ізстаттею 18 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 20 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Момент укладення договору визначено у статтях638,640 ЦК Українита вказано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Отже, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, дотрималися письмової форми договору та підписали його, він вважається укладеним.

Із системного аналізуЦК Україниможна зробити висновок, що вказане правило визначення моменту укладення договору стосується лише договорів, які повинні бути укладені у простій письмовій формі.

Права й обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні договору оренди земельної ділянки, набуваються лише після його державної реєстрації, як передбачено статтями18,20 Закону України «Про оренду землі»у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Сторони в договорі оренди землі мали право зазначати про момент початку перебігу та припинення дії вказаного договору, оскільки такі права прямо передбачені принципами та закріплені загальними нормами цивільного законодавства.

Разом з тим, якщо сторони не вказали про час (термін, календарну дату, подію) початку перебігу та закінчення строку договору, діють загальні правила, передбачені спеціальнимЗаконом України «Про оренду землі», який прямо встановлював, що договір оренди земельної ділянки набирає чинності після його державної реєстрації.

Оскільки моменти укладення договору та набрання ним чинності збігаються (частина другастатті 631 ЦК України), то моментом укладення договору оренди земельної ділянки на час дії зазначеної редакції частини третьоїстатті 640 ЦК Україниє саме його державна реєстрація, якщо сторони договору не передбачили у договорі інше, відповідно до частини третьоїстатті 631 ЦК України.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17 (провадження № 14-338цс19), та у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі№ 621/1406/20(провадження № 61-2541св21), від 28 квітня 2022 року усправі № 473/961/20(провадження № 61-18058св20).

Відповідно достатті 31 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї зі сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною другоюстатті 651 ЦК Українидоговір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Встановлено, що ОСОБА_3 як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хрещатик-Агро» як орендарем укладений договір оренди земельної ділянки 01 липня 2006 року загальною площею 2,1 га, у тому числі під ріллею- 2,1 га.

Договором передбачено строк його дії 15 років.

Дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

04 лютого 2008 року здійснено державну реєстрацію договору у Заставнівському районному секторі Чернівецької філії державного земельного кадастру за номером 040881300053.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні позову, дійшов правильного висновку про те, що момент укладення договору, а отже, і початок перебігу строку його дії, сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації договору. Інших строків чи термінів початку перебігу чи закінчення дії договору його текст не містить.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказував, що належно виконував свої обов`язки за договором, а затримка щодо державної реєстрації договору оренди була зумовлена об`єктивними обставинами.

Стаття 31 Закону України «Про оренду землі»регулює питання припинення договору оренди землі, а саме договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених устатті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Оскільки моменти укладення договору та набрання ним чинності не збігаються, тому відсутні підстави вважати, що в день підписання договору розпочав перебіг обумовлений сторонами 15-річний строк оренди, закінчення якого позивач очікував у 2021 році.

Ураховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для усунення перешкод ОСОБА_3 у користуванні земельною ділянкою шляхом витребування її з користування Приватного підприємства «Західний Буг», заборонити проводити на вказаній земельній ділянці аграрні роботи та зобов`язати Приватне підприємство «Західний Буг» звільнити земельну ділянку від посівів та врожаю.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Тому рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 23 травня 2022 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ч.1 ст.375 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Мандзюк Віктор Борисович, залишити без задоволення.

Рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 23 травня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Н. Ю. Половінкіна

Судді Н. К. Височанська

І. М. Литвинюк