Постанова

від 16.03.2023 по справі 925/124/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2023 р. Справа№ 925/124/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Станіка С.Р.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 16.03.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДУНАЄВЕЦЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.09.2021 (повний текст рішення складено 15.11.2021)

у справі № 925/124/20 (суддя Кучеренко О.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДУНАЄВЕЦЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУБОВА»

про стягнення 1 124 167,86 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУБОВА»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДУНАЄВЕЦЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД»

про визнання недійсними додаткових угод до договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.09.2021 у справі №925/124/20 у первісному позові відмовлено повністю. У зустрічному позові відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що:

- договір виконаний продавцем частково, так само частково проведено оплату за поставлене обладнання та проведення монтажних робіт з цього обладнання; позивачем за первісним позовом не доведено, що кінцевий строк оплати є таким, що наступив, оскільки монтаж обладнання не закінчений, право власності на цей об`єкт не перейшло до покупця, також не були передані усі документи на це обладнання, що свідчить про відсутність обов`язку покупця щодо сплати залишку суми у розмірі 320 000,00 грн.;

- додаткові угоди до договору №1 від 30.08.2017 та №2 від 15.10.2018 не підписані уповноваженим представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУБОВА», а тому вони є неукладеними (не вчиненими) та не можуть бути визнані недійсними у судовому порядку.

Не погоджуючись з рішенням, позивач (за первісним позовом) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Північний апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 24.09.2021 в частині відмови в задоволенні первісного позову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДУНАЄВЕЦЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» повністю, в іншій частині залишити без змін.

В апеляційній скарзі позивач вказує про те, що:

- 25.10.2018 сторони склали акт прийому-передачі та введення в експлуатацію зерносушильного комплексу, що підписано лише виконавцем , проте відповідач від підписання відмовився; даний акт є дійсним, чинним та не визнаний судом недійсним, незважаючи на відмову від його підписання з боку ТОВ «Дубова», а відтак підтверджує факт введення в експлуатацію зерносушильного комплексу та проведення пробного сушіння;

- матеріали справи не містять жодних доказів, щоб піддавали сумніву у введенні в експлуатацію зерносушильного комплексу, претензій відповідача щодо якості, повноти виконаних робіт тощо після 25.10.2018 - дати складення акту прийому-передачі та введення в експлуатацію зерносушильного комплексу;

- обладнання, що перераховане у специфікації №1 та №2 поставлене позивачем у відповідності саме до умов договору №280317 від 28.03.2017 та додаткових угод №1 від 30.08.2017 та №2 від 15.10.2018 покупцем прийняте та станом на поточну дату ТОВ «Дубова» від отриманого обладнання не відмовилось та не повернуло; договір №280317 від 28.03.2017 та додаткових угод №1 від 30.08.2017 та №2 від 15.10.2018 прийняті сторонами до виконання та частково виконані.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 колегією суддів у складі головуючого судді Тищенко О.В., суддів Станіка С.Р., Шаптали Є.Ю. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДУНАЄВЕЦЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» на рішення Господарського суд Черкаської області від 24.09.2021, розгляд апеляційної скарги у справі №925/124/20 призначено на 01.02.2022.

Судове засідання 01.02.2022 не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Шаптали Є.Ю. на лікарняному, відтак питання про призначення справи до розгляду здійснюється після виходу судді з лікарняного (07.02.2022).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 розгляд справи №925/124/20 призначено на 17.03.2022.

17.03.2022 судове засіданн не відбулося, оскільки Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 р. № 133/2022 продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хв. 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, тобто до 23 серпня 2022 року.

Відповідно до п. 1 наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2022 «Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану» встановлено тимчасово до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України зупинено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.

Відповідно до п. 2 наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2022 «Про внесення змін до наказу від 03.03.2022 № 10 «Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану» визнано таким, що втратили чинність, зокрема, пункт 1 наказу Голови суду від 03.03.2022 №10 «Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану».

Разом з тим, головуючий суддя Тищенко О.В. перебувала у відпустці, відтак питання про призначення справи до розгляду здійснювалось після виходу судді з відпустки (30.05.2022).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2022 розгляд справи №925/124/20 призначено на 28.07.2022.

28.07.2022 по справі оголошено перерву на 20.09.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУБОВА» та Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДУНАЄВЕЦЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, призначено справу №925/124/20 до розгляду в режимі відеоконференції на 20.09.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 відкладено розгляд справи №925/124/20 на 20.10.2022.

Розгляд справи призначений на 20.10.2022 не відбувся, у зв`язку з не можливістю проведення фіксації судового засідання через відключення електричної енергії в будівлі Північного апеляційного господарського суду, у звезу з чим ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2022 розгляд справи призначено на 24.11.2022.

Розгляд справи призначений на 24.11.2022 не відбувся, у зв`язку з не можливістю проведення фіксації судового засідання через відсутність мережі «Інтернет» в будівлі Північного апеляційного господарського суду, що підтверджується актом щодо знеструмлення електромережі суду, виходу з ладу сервера автоматизованої системи та інші умови, що впливають на безперебійність та функціонування автоматизованої системи від 25.11.2022, у зв`язку з чим ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2022 розгляд справи №925/124/20 призначено на 02.02.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2023 відкладено розгляд справи на 16.03.2023.

Від відповідача (за первісним позовом) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач зазначає про те,що:

- позивачем не подано належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують яке саме устаткування в якій кількості, по якій ціні та коли було поставлено;

- ТОВ «Дубова» сплатило у відповідності до умов п.5.2 договору та в указані строки 2680000 грн та заборгованості перед позивачем немає; натомість постачальник своїх обов`язків по умовам договору не дотримався, поставивши на майданчик ТОВ «Дубова» обладнання, яке до цього часу не повністю змонтоване.

В судове засідання апеляційного господарського суду не з`явився представник позивача за первісним позовом.

Враховуючи те, що позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, явка учасників судового процесу не визнано обов`язковою, неявка представника позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги у справі по суті, колегія суддів ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представника позивача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача колегією суддів встановлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДУНАЄВЕЦЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» звернулось у Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУБОВА» про стягнення заборгованості за договором №280317 від 28.03.2017 у розмірі 1 124 167,86 грн з яких: 527 960,00 грн сума основного боргу, 94772,43 грн сума пені, 432 750,00 грн сума штрафу, 50 156,20 грн сума інфляційних втрат, 18529,23 грн три відсотки річних.

Відповідач надіслав до суду зустрічну позовну заяву про визнання недійсними додаткових угод до договору, у якому просить суд: прийняти зустрічний позов для спільного розгляду з первісним; визнати недійсною додаткову угоду №1 від 30.08.2018, яка укладена Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДУНАЄВЕЦЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» та від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУБОВА»; визнати недійсною додаткову угоду №2 від 15.10.2018, яка укладена Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДУНАЄВЕЦЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» та від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУБОВА»; відшкодувати судові витрати.

У обґрунтування зустрічних позовних вимог, позивач за зустрічним позовом вказує, що додаткові угоди №1 та №2 не підписувались та не укладались Товариством з обмеженою відповідальністю «ДУБОВА», їх тексти є сфальшованими позивачем за первісним позовом, а тому у даному випадку відсутнє волевиявлення відповідача за первісним позовом на укладення спірних додаткових угод. Саме фальшування указаних додаткових угод дає підстави позивачеві за первісним позовом на обрахунок позову у такій сумі, адже у них сторони вже ніби-то зазначили вартість кожної з одиниць обладнання окремо, чого не було насправді.

28.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДУНАЄВЕЦЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДУБОВА» (покупець) укладено договір №280317 (далі-договір). За умовами цього договору продавець поставляє, а покупець приймає та оплачує зерносушарку «Дунаївчанка 5» з теплогенератором ОТД 2000, згідно Специфікації №1 (далі-обладнання) (пункт 1.1 договору).

Термін поставки обладнання: не пізніше 05 вересня 2017 року з моменту першої авансової оплати (пункт 2.1 договору).

Навантажувальні роботи виконує продавець, розвантаження обладнання виконує покупець біля площадки монтажу (пункт 2.2 договору).

Обладнання яке відвантажується, супроводжується товарно-транспортною накладною; технічна документація: паспорт, інструкція по експлуатації (пункт 2.3 договору).

Транспортні витрати по доставці обладнання сплачує покупець. Право власності на обладнання переходить до покупця після підписання сторонами акту прийому-передачі та 100% оплати обладнання (пункт 2.4 договору).

У разі порушення покупцем графіку платежів, продавець затримує відвантаження обладнання (пункт 2.5 договору).

Після отримання авансового платежу, продавець та покупець протягом 15 днів погоджують покупцем технологічну схему. У разі не погодження технологічної схеми, продавець затримує відвантаження обладнання (пункт 3 договору).

Продавець гарантує, що обладнання виготовлене з матеріалів відповідної якості для використання і обслуговування за призначенням (пункт 4.1 договору).

Гарантійний строк складає 12 місяців з дня запуску предмету договору або 18 місяців з дати поставки (пункт 4.2 договору).

Продавець гарантує роботу обладнання при експлуатації за призначенням і згідно інструкції з експлуатації (пункт 4.3 договору).

Покупець втрачає гарантійне право у разі експлуатації, що не відповідає інструкції з експлуатації, проведення самовільних змін у конструкції, порушення гарантійних пломб (пункт 4.5 договору).

Вартість обладнання згідно з Специфікацією №1 становить 3 000 000,00 грн, на умовах EXW Дунаївці з послугою навантаження (пункт 5.1 договору).

Графік оплат за обладнання визначений у пункті 5.2 договору, а саме: 1 000 000,00 грн не пізніше 25 березня 2017 року; 350 000,00 грн не пізніше 25 квітня 2017 року; 350 000,00 грн не пізніше 25 травня 2017 року; 340 000,00 грн не пізніше 25 червня 2017 року; 340 000,00 грн не пізніше 25 липня 2017 року; 300 000,00 грн не пізніше 25 серпня 2017 року; 320 000,00 грн після монтажу та пробного обладнання.

Моментом оплати вважається момент зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (пункт 5.5 договору).

Термін дії договору встановлюється з дня підписання договору і діє до 31 грудня 2017 року, а у частині фінансових розрахунків і гарантійних зобов`язань до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 8.3 договору).

По закінченню монтажу, налагодження та навчання персоналу, сторони підписують приймально-здавальний акт про виконання робіт. Виконавець надає замовнику повний комплект експлуатаційної документації зерносушарного комплексу (паспорти обладнання, інструкції з експлуатації, акти виконаних робіт) (пункт 9.1 договору).

Продавець передає на безоплатне відповідальне зберігання покупцю товар при відвантаженні, що підтверджується актом прийому-передачі обладнання (пункт 9.2 договору).

Усі додаткові угоди до цього договору дійсні тільки у письмовому вигляді і підписані обома сторонами (пункт 9.5 договору).

До договору сторонами підписано додаток Специфікацію №1, згідно з якою обладнання складається з: зерносушарки «Дунаївчанка 5» - 1 комплект; теплогенератора ОТД 2000 з теплообмінником 1 комплект; компресора 1 шт.; шафи управління та кабельної продукції 1 комплект; норії завантаження 1 шт.; норії вивантаження 1 шт.; шнеку вивантаження 1 шт.; накопичувального бункеру на щепі 1 шт.; шнеку подачі щепи 1 шт.; завальної ями 1 шт.; машини первинної очистки 1 шт.

Монтаж та пусконаладка обладнання здійснюється на площадці замовника (пункт 3 Специфікації №1).

За доводами позивача за первісним позовом, 30.08.2017 сторони підписали додаткову угоду №1 до договору, яка передбачає домовленість сторін щодо поставки додаткового обладнання, перерахованого у Специфікації №2 на загальну суму 408 762,00 грн. Термін виготовлення обладнання 30 днів з дня отримання передоплати (пункт 4 додаткової угоди №1). Графік платежів: передоплата 168 762,00 грн до 05 серпня 2018 року; 240 000,00 за два дні перед відвантаженням обладнання (пункт 5 додаткової угоди №1).

А також 15.10.2018 між сторонами було укладено додаткову угоду №2 до договору, у якій зазначено, що вартість обладнання згідно з Специфікацією №2 до договору складає 2 885 000,00 грн. Специфікацію №1 у частині комплектації викладено у новій редакції: обладнання складається з: зерносушарки «Дунаївчанка 5» - 1 комплект; теплогенератора ОТД 2000 з теплообмінником 1 комплект; компресора 1 шт.; шафи управління та кабельної продукції 1 комплект; норії завантаження 1 шт.; норії вивантаження 1 шт.; шнеку вивантаження 1 шт.; накопичувального бункеру на щепі 1 шт.; машини первинної очистки 1 шт. Вартість обладнання згідно з Специфікацією №1 до договору складає 2 885 000,00 грн (пункт 1 додаткової угоди №2).

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДУНАЄВЕЦЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» на підтвердження поставки повного та комплектного обладнання надало суду товарно-транспортні накладні №105 від 09.08.2018, №110 від 10.07.2018, №95 від 16.05.2018, №103 від 14.12.2017, №107 від 11.12.2017, №91 від 22.11.2017, №89 від 21.11.2017, №87 від 18.11.2017, №75 від 03.11.2017, №41 від 31.08.2017, №40 від 30.08.2017, №110 від 19.07.2017, які підписані виконавчим директором Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДУНАЄВЕЦЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» Польгуй І.О. та скріплені відповідною печаткою підприємства. Разом з тим, вказані товарно-транспортні накладні не підписані представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУБОВА».

На підтвердження виконаних робіт по технологічному запуску повністю змонтованого та готового до експлуатації обладнання позивачем надано суду Акт прийому-передачі та введення у експлуатацію зерносушильного комплексу до Договору №280317 від 28.03.2017 (далі - акт-прийому передачі від 25.10.2018). Даний акт датований 25.10.2018, місцем його складання зазначене с.Голосків, акт підписаний виконавчим директором Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДУНАЄВЕЦЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» Польгуй Ігорем Олександровичем і підрядником фізичною особою-підприємцем Штупуном Тарасом Миколайовичем та скріплений їх відповідними печатками.

Даний акт прийому-передачі не підписаний представником покупця та на ньому мається напис, що представник покупця Матерянський Анатолій Миколайович відмовився підписувати даний акт 26.10.2018.

Сторонами у справі визнається факт поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДУНАЄВЕЦЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» у період з 19.07.2017 до 09.08.2018 Товариству з обмеженою відповідальністю «ДУБОВА» обладнання, яке визначене у пункті 2 Специфікації №1 до договору, крім шнеку подачі щепи, завальної ями, машини первинної очистки.

На виконання узятих на себе зобов`язань за договором, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДУБОВА» сплатило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДУНАЄВЕЦЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» 29.03.2017 1 000 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №275, 27.04.2017 700 000,00 грн що підтверджується платіжним дорученням №424, 30.06.2017 700 000,00 грн що підтверджується платіжним дорученням №716, 11.09.2017 100 000,00 грн що підтверджується платіжним дорученням №1103, 30.10.2017 180 000,00 грн що підтверджується платіжним дорученням №1276, а всього 2 680 000,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДУНАЄВЕЦЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» направило Товариству з обмеженою відповідальністю «ДУБОВА» претензію №58 від 23.11.2018, у зв`язку з несплатою останнім суми у розмірі 320 000,00 грн.

У відповідь на претензію №58 від 23.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «ДУБОВА» надіслала лист на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДУНАЄВЕЦЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» №162 від 06.12.2018, у якому повідомили, що зерносушарка «Дунаївчанка-5» з теплогенератором ОТД-2000 належним чином не введена у експлуатацію, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю «ДУБОВА» не будуть сплачувати останній платіж у розмірі 320 000,00 грн.

На виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 20.10.2020 про призначення експертизи у справі, судовим експертом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр судових експертиз» Чередніченко Павлом Васильовичем проведено судову товарознавчу експертизу, висновок експерта №3-23/05 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 23.04.2021.

Під час проведення судової товарознавчої експертизи експертом зроблено наступні висновки: Комплектація фактично встановленого обладнання зерносушильного комплексу «Дунаєвчанка-5» з теплогенератором ОТГ-2000 (сукупність обладнання Специфікації №1 від 28.03.2017 та обладнання, що збігається з обладнанням, наведеним у спірній Специфікації №2 від 30.08.2017) дозволяє проводити технологічний процес сушіння зерна, але без операції очищення зерна. При цьому, завальна яма побудована та облаштована покупцем Товариством з обмеженою відповідальністю «Дубова», шнек подачі щепи придбано самим Товариством з обмеженою відповідальністю «Дубова» (за матеріалами справи), при огляді його наявність не встановлена. Зерносушарка «Дунаєвчанка-5» з теплогенератором ОТГ-2000 не може бути готовою до експлуатації (не може забезпечити повного циклу переміщення та сушіння зерна) у комплектації обладнання лише за Специфікацією №1 від 28.03.2017, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДУНАЄВЕЦЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» не було поставлено деяке обладнання зі Специфікації №1 (шнек подачі щепи 1 шт., завальна яма 1 шт., машина первинної очистки зерна), що у свою чергу не дозволяє здійснити процес сушіння зерна. На зерносушильний встановлювалося додаткове обладнання відмінне від того, що передбачене у Специфікації №1 до договору №280317. Встановлене додаткове обладнання збігається з переліком обладнання, наведеного у спірній Специфікації №2 від 30.08.2017. Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДУНАЄВЕЦЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» виконано роботи та встановлено обладнання (окрім машини первинної очистки), які зазначені у акті (від 25.10.2018 с.Голосків) прийому-передачі та введення у експлуатацію зерносушильного комплексу «Дунаєвчанка-5» з теплогенератором ОТГ-2000. Згідно з технічною документацією виробника, при роботі зерносушарки як паливо для печі можуть використовуватися пелети (дерев`яні з соломи, з лузги соняшника), паливні брикети, висушена деревина (W=20%), тріска, кукурудза-початок (W=10%), солома тюкована. Встановити, який вид палива використовувався при проведені пусконалагоджувальних робіт та експлуатації зерносушарки «Дунаєвчанка-5» з теплогенератором ОТГ-2000, не видається за можливе.

Предметом первісного позову є вимога продавця про сплату покупцем вартості залишку вартості поставленого ним обладнання.

Згідно з частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (частина 1 статті 656 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 663, 664 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (статті 669, 671, 691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 1 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частиною 2 статті 875 Цивільного кодексу України визначено, що договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Таким чином, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо поставки обладнання (зерносушарки «Дунаївчанка 5» з теплогенератором ОТД 2000, згідно з Специфікацією №1), виготовлення якого здійснюється позивачем, та проведення пуско-налагоджувальних робіт щодо цього обладнання.

У договорі сторони визначили порядок, строки поставки, а також порядок розрахунку покупця за придбаний товар. Так, строк поставки обладнання визначений сторонами у договорі до 05.09.2017. Обладнання, яке відвантажується, повинно супроводжуватися товарно-транспортними накладними та технічною документацією: паспорт, інструкція з експлуатації. Також умовами договору передбачено, що для поставки та монтажу обладнання покупець зобов`язаний узгодити технологічну схему та передбачено наслідки у разі не погодження технологічної схеми - продавець затримує відвантаження обладнання.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами за договором не було погоджено технологічної схеми, проте не зважаючи на наведені положення договору продавцем було поставлено обладнання та проведені роботи з його монтажу, у місці, яке було надане та підготовлене покупцем. Технологічна схема була надана Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДУНАЄВЕЦЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» у складі технічної документації на зерносушильний комплекс при призначенні судом експертизи (том 3 а.с.65-89).

Разом з тим,у справі відсутні належні докази, які б дали змогу встановити, яке саме обладнання було поставлене позивачем, оскільки надані продавцем товарно-транспортні накладні не містять доказів, які б свідчили про поставку конкретного товару покупцю та не підтверджено, що зазначені у накладних пакувальні листи відповідають тим, які надані продавцем у справу.

Відповідно до статті 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При цьому обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників (частина 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України).

Сторонами у справі не заперечується факт поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДУНАЄВЕЦЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» у період з 19.07.2017 до 09.08.2018 Товариству з обмеженою відповідальністю «ДУБОВА» обладнання, яке визначене у пункті 2 Специфікації №1 до договору, крім шнеку подачі щепи, завальної ями, машини первинної очистки, а також факт здійснення оплати покупцем вартості товару у розмірі 2 680 000,00 грн.

Водночас, покупець стверджує, що у нього відсутній обов`язок з оплати залишку вартості товару, оскільки відповідно до умов договору сплата 320 000,00 грн залишку передбачена після монтажу та пробного запуску обладнання.

На підтвердження виконання умов договору позивачем за первісним позовом надано Акт прийому-передачі виконаних робіт, від підпису якого покупець відмовився.

Як визначено у частині четвертій статті 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

У справі було проведено судову-товарознавчу експертизу, за результатами якої судовим експертом було надано суду висновок №3-23/05 від 23.04.2021.

Як зазначено експертом у дослідженні, за аналізом технічної документації на зерносушильний комплекс та даних огляду експертом фактично змонтованого зерносушильного комплексу встановлено, що для забезпечення повного циклу переміщення та сушіння зерна, у комплектації обладнання, що зазначене у Специфікації №1 від 28.03.2017, відсутнє: обладнання, що забезпечує подачу (переміщення) зерна з норії завантаження (верхньої частини) до безпосередньо завантажувального бункера шахти сушарки (сушильних секцій); обладнання, що забезпечує спрямування та подачу (переміщення) зерна з норії вивантаження (верхньої частини) до вивантаження у склад, транспорт, повернення недосушеного зерна на рециркуляцію (у сушку на повторний процес сушіння при необхідності); технологічне обладнання, призначене для обслуговування зерносушильного комплексу площадки та дробини.

Перелічене вище обладнання по спрямуванню і переміщенню зерна та обслуговуванню комплексу збігається (співпадає) з обладнанням, наведеним у спірній Специфікації №2 від 30.08.2017, та складає незначну питому вагу у порівнянні з обладнанням, що зазначене у Специфікації №1, але відсутність цього обладнання у принципі не дозволяє реалізувати (здійснювати) процес сушіння зерна.

Без завальної ями та шнека подачі щепи реалізувати технологічний процес сушіння зерна неможливо (або при відсутності шнека подачі щепи потребується інша технологічна схема з використанням та подачею іншого паливо у теплогенератор). Відсутність машини первинної очистки не дозволяє провести очистку зерна перед сушінням необхідність очистки може вирішуватись у залежності від ступеня засмічення зерна.

Виходячи з вищенаведеного, експерт дійшов висновку, що спірна зерносушарка «Дунаєвчанка-5» з теплогенератором ОТГ-2000 не може бути готовою до експлуатації (не забезпечує повного циклу переміщення та сушіння зерна) у комплектації обладнання лише за Специфікацією №1 від 28.03.2017, крім того Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДУНАЄВЕЦЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» не було поставлено обладнання, що передбачене Специфікацією №1: шнек подачі щепи, завальну яма та машину первинної очистки, що у свою чергу не дозволяє здійснити процес сушіння зерна.

Встановити успішність проведення пусконалагоджувальних робіт та те, що у тестовому режимі було просушено 50 тон кукурудзи та 50 тон соняшнику експерту не вдалось.

Відповідно до статті 98, 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

З наведеного вбачається, що наданий продавцем Акт приймання-передачі від 25.10.2018 не може бути належним доказом на підтвердження виконання продавцем своїх зобов`язань за договором, оскільки доказами, які надані позивачем та висновком експерта не підтверджене здійснення належного монтажу обладнання продавцем.

Крім того, як вбачається з доводів позивача за первинним позовом сума основної заборгованості, яку він просить стягнути з відповідача становить 527 960,00 грн, розмір якої позивач обґрунтовує внесенням змін до основного договору шляхом укладення додаткових угод до нього. Так, згідно зі змістом наданих продавцем додаткових угод, сторони погодили поставку додаткового обладнання, перерахованого у Специфікації №2 на загальну суму 408 762,00 грн, а також зменшили загальну суму договору з 3 000 000,00 грн до 2 885 00,00 грн. Відтак з врахуванням сплаченої покупцем суми у розмірі 2 680 000,00 грн, за переконаннями продавця сума, яка заявлена до сплати становить 527 960,00 грн (2 885 00,00+408 762,00-2 680 000,00).

За загальним порядком укладання господарських договорів вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарський кодекс України).

Правочин згідно зі статтею 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною 1 статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Водночас, за умовами укладеного між сторонами договору визначено, що усі додаткові угоди до цього договору дійсні тільки у письмовому вигляді і підписані обома сторонами. Позивачем не надано належних доказів на підтвердження дотримання форми укладення змін до договору, а також прийняття покупцем цих змін. Відтак сума, яка визначена продавцем, як залишок несплачених коштів за договором у розмірі 527 960,00 грн не відповідає фактичним обставинам справи та не підтверджена належними доказами.

Відповідно до статей 852, 853 Цивільного кодексу України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Наслідки неналежного виконання договору підряду передбачені у статті 858 Цивільного кодексу України, згідно з якою якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Ні позивачем, ні відповідачем не дотримано вимог, які наведені вище. Договір виконаний продавцем частково, так само частково проведено оплату за поставлене обладнання та проведення монтажних робіт з цього обладнання. Проте, позивачем за первісним позовом не доведено, що кінцевий строк оплати є таким, що наступив, оскільки монтаж обладнання не закінчений, право власності на цей об`єкт не перейшло до покупця, також не були передані усі документи на це обладнання, що свідчить про відсутність обов`язку покупця щодо сплати залишку суми у розмірі 320 000,00 грн.

У постанові Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №911/728/18 наведено правовий висновок, згідно з яким у розумінні статті 875 Цивільного кодексу України основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об`єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об`єкта та його здачу. Додатковим предметом будівельного підряду можуть бути нерозривно пов`язані із місцезнаходженням об`єкта проектні та пошукові роботи щодо розробки за завданням замовника проектної або іншої технічної документації та/або виконання пошукових робіт.

Як зазначалось раніше, предмет договору поєднує у собі елементи різних договорів. У даному випадку за укладеним між сторонами договором такими складовими є поставка обладнання, його монтаж та пусконалагоджувальні роботи, що безпосередньо випливає зі змісту договору, укладеного між сторонами. Зобов`язанням підрядника є постачання складових обладнання та виконання робіт, завершальною стадією яких є передача об`єкта готового до експлуатації за його цільовим призначенням. Водночас, за умовами договору також визначено інші обов`язки підрядника, які існують в межах основного зобов`язання, у тому числі обов`язок підрядника щодо забезпечення поставки обладнання, який пов`язаний з виконанням передбачених договором робіт, оскільки відповідне обладнання підлягає монтуванню і встановленню на об`єкті будівництва, тобто є необхідним саме для виконання таких робіт.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням встановлених обставин, місцевий господарський суд дійшов вірного та обґрунтованого висновку про те, що позивачем за первісним позовом не доведено наявності обставин невиконання відповідачем за первісним позовом узятих на себе зобов`язань за договором, які можуть бути підставою для задоволення первісних позовних вимог, а тому вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом залишку за вартості обладнання не підлягають задоволенню. З огляду на відсутність підстав для стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості за договором, відсутні підстави для нарахування та стягнення пені, штрафу, 3% річних та витрат унаслідок інфляційних процесів.

Щодо зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУБОВА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДУНАЄВЕЦЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» про визнання недійсними додаткових угод до договору.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Нормою статті 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 Цивільного кодексу України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним (пункт 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 22.04.2015 у справі №6-48цс15, та зазначила, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено. Такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Як вбачається із досліджених у судовому засіданні додаткових угод до договору №1 від 30.08.2017 та №2 від 15.10.2018, вони не підписані уповноваженим представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУБОВА», що також не заперечується сторонами по справі, а тому з урахуванням викладених вище норм, вони є неукладеними (не вчиненими) та не можуть бути визнані недійсними у судовому порядку, у зв`язку з чим судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУБОВА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДУНАЄВЕЦЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» про визнання недійсними додаткових угод до договору.

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Черкаської області від 24.09.2021 не підлягає скасуванню.

Судовий збір, у зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги та у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДУНАЄВЕЦЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.09.2021 у справі № 925/124/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 24.09.2021 у справі № 925/124/20 залишити без змін.

3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДУНАЄВЕЦЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД».

4. Матеріали справи № 925/124/20 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 28.04.2023.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.Р. Станік

Є.Ю. Шаптала