Ухвала

від 02.05.2023 по справі 947/12675/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/12675/23

Провадження № 2-з/947/420/23

УХВАЛА

02.05.2023 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Огренич І.В.

при секретарі - Грабовій Т.П.,

розглянувши у судовому засіданні заяву заступника керівника Херсонської обласної прокуратури Нікітіна Віталія про забезпечення позову, подану по цивільній справі за позовом заступника керівника Херсонської обласної прокуратури (73025, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33), в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, 3), до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), третя особа: Фермерське господарство «Асканія-М» (75234, Херсонська область, Каховський район, с. Хлібодарівка (з), вул. Кудрі Івана, 1а/1), про конфіскацію земельної ділянки,-

ВСТАНОВИЛА:

Заступник керівника Херсонської обласної прокуратури Нікітін В. звернувся до суду, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Фермерське господарство «Асканія-М», про конфіскацію земельної ділянки. Одночасно, представник позивача надав до суду заяву про забезпечення позову в якій просить накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6525484700:05:012:0008 площею 6,48 га, яка знаходиться на території Асканія-Нова селищної територіальної громади (Хлібодарівської сільської ради) Каховського (колишній Чаплинський) району Херсонської області та заборонити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 6525484700:05:012:0008 з іншими земельними ділянками.

При цьому представник позивача посилається на те, що 13.11.2015 державним реєстратором Чаплинського районного управління юстиції Херсонської області Кульчицьким Є.Г. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зареєстровано право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6525484700:05:012:0008 площею 6,48 газа ОСОБА_1 , який є громадянином Російської Федерації, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер IV-XC № 034334, виданого 07.10.1998 Хлібодарівською сільською радою, яка знаходиться на території Хлібодарівської сільської ради Каховського (колишній Чаплинський) району Херсонської області. В подальшому 04.11.2015 громадянином Російської Федерації ОСОБА_1 передано земельну ділянку з кадастровим номером 6525484700:05:012:0008 площею 6,48 га за договором оренди землі б/н в оренду ФГ «Асканія-М» на 7 років. Разом із цим, обласною прокуратурою виявлено порушення ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України при використанні ОСОБА_1 зазначеної земельної ділянки. За змістом частини четвертої статті 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч. ч. 2,4 ст. 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття та реєстрації права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 2015 року і до цього часу) не відчужив її є підстави для її конфіскації у власність держави. Наразі продовольча безпека України потребує величезної уваги, що тягне за собою невідкладне вжиття вичерпних заходів щодо повернення земельних ділянок у власність держави та їх подальше використання з метою забезпечення потреб у першу чергу громадян України. Окрім цього, воєнні дії, які ведуться на території України вкрай негативно впливають на продовольчі процеси у нашій державі, зокрема багато земель сільськогосподарського призначення на територіях, де ведуться активні бойові дії, на даний час забруднені та не можуть використовуватись за призначенням, сотні гектарів залишаються окупованими. Це в сукупності призведе до зниження врожайності, тому у цих умовах важливим є те, щоб кожна земельна ділянка, яка використовується з порушенням вимог законодавства була безумовно повернута у власність держави. Будь-яке подальше відчуження ОСОБА_1 як громадянином Російської Федерації спірної земельної ділянки порушуватиме права держави в особі уповноваженого органу на набуття їх у власність держави, шляхом конфіскації, оскільки особливо в умовах воєнного часу дані земельні ділянки мають використовуватись насамперед для забезпечення продовольчих потреб громадян України. Враховуючи викладене, а також те, що спірна земельна ділянка на даний час знаходяться у власності громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 з порушенням вищевказаних норм, є підстави для забезпечення даного позову, оскільки існує можливість її відчуження третім особам, зміни конфігурації (об`єднання, поділу), вчинення інших дій, які можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду про повернення земельних ділянок державі, а тому вони звертаються до суду з даною заявою.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження №14-729цс19)зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

З урахуванням вказаного вище роз`яснення Пленуму Верховного суду України, суд вважає, що накладення арешту на спірне майно та заборона відповідачу вчиняти певні дії у відношення спірної земельної ділянки, не зашкодить істотним чином правам та охоронюваним законом інтересів відповідача.

Відповідноч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно дост.124 Конституції Українисудові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

При таких обставинах, суд вважає вимоги представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову співмірними із заявленими позовними вимогами, а тому приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.149-153, 157 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву заступника керівника Херсонської обласної прокуратури Нікітіна Віталія про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арештна земельнуділянку зкадастровим номером6525484700:05:012:0008площею 6,48га,яка знаходитьсяна територіїАсканія-Новаселищної територіальноїгромади (Хлібодарівськоїсільської ради)Каховського (колишнійЧаплинський)району Херсонськоїобласті, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Заборонити ОСОБА_1 (реєстраційнийномер обліковоїкартки платникаподатків: НОМЕР_1 )розпоряджатись,змінювати цільовепризначення,здійснювати перетворення,поділ,об`єднання земельноїділянки зкадастровим номером6525484700:05:012:0008з іншимиземельними ділянками, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Копії даної ухвали направити сторонам для відома та відповідним державним органам для виконання.

Ухвала прозабезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Апеляційна скаргана ухвалусуду подаєтьсяпротягом п`ятнадцятиднів здня їїпроголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якому повнерішення абоухвала судуне буливручені удень його(її)проголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Огренич І. В.