Рішення

від 01.05.2023 по справі 903/14/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 травня 2023 року Справа № 903/14/23

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., за участю секретаря судового засідання Кошового В.А., розглянувши справу № 903/14/23

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (79005, м. Львів, вулиця Коперника, будинок 4, код ЄДРПОУ 42899921)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ.ПРАВДА» (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Шопена, будинок 12, код ЄДРПОУ 38339768)

про стягнення 147 789, 12 грн.

Представники сторін:

від позивача: Зміян Максим Володимирович, наказ №1/143к від 01.10.2020, посадова інструкція від 06.10.2020;

від відповідача: не прибули.

Встановив: Позивач Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ.ПРАВДА» та просить стягнути (згідно заяви про збільшення позовних вимог від 24.02.2023) 147 789, 12 грн. заборгованості в т.ч. 33556, 73 грн. основного боргу, 9184, 86 грн. пені, 105 047, 53 грн. неустойки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1304 від 27.08.2019, в частині своєчасної оплати.

Ухвалою суду від 02.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвала суду від 02.01.2023 була направлена відповідачу за адресою: 43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Шопена, будинок 12, та повернута з відміткою відділення поштового зв`язку адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно витягу з ЄДРПОУ, місце знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ.ПРАВДА» :43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Шопена, будинок 12, код ЄДРПОУ 38339768, отже суд направив ухвалу від 02.01.2023 за місцем знаходження юридичної особи.

Ухвалою суду від 25.01.2023 постановлено здійснити оприлюднення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про повідомлення відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ.ПРАВДА» (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Шопена, будинок 12, код ЄДРПОУ 38339768) про розгляд справи №903/14/23 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ.ПРАВДА» про стягнення 145 536, 68 грн. в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 15.02.2023 постановлено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.03.2023.

Станом на 01.05.2023 ухвали суду від 02.01.2023 та 25.01.2023, 15.02.2023 та 27.03.2023 залишені відповідачем без належного реагування.

Представник позивача через відділ документального забезпечення та діловодства суду подав клопотання про повернення частини судового збору від 16.02.2023 за вх.№ 01-74/241/23 та заяву про збільшення позовних вимог від 24.02.2023 за вх.№ 01-74/300/23.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги та заяву про повернення частини судового збору підтримав, просив суд задоволити позовні вимоги у повному об`ємі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків право на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку.

Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови сторонам для представлення своєї правової позиції та надання доказів і вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив:

27.08.2019 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (Орендодавець) та відповідачем- Товариством з обмеженою відповідальністю «Волинь ХХІ» (далі Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1304.

Договором №1 від 10.09.2019р. про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.08.2019р. №1304 сторони змінили преамбулу договору оренди №1304 від 27.08.2019р., в частині найменування орендаря, а саме: з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВолиньХХІ» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинь. Правда».

Згідно пункту 1.1. договору №1304 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: частину адміністративної будівлі «А-9» площею 58,7 кв.м (реєстровий номер 02359662.1.АААДЕЕ767) (далі-Майно), що знаходиться за адресою: 43025, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Шопена, 12 та обліковується на балансі Головного управління статистики у Волинській області (код за ЄДРПОУ 023591562) (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.05.2019, виконаним суб`єктом оціночної діяльності ТзОВ «Атлант» ЛТД, становить за незалежною оцінкою 371 457,00 (триста сімдесят одна тисяча чотириста п`ятдесят сім) гривень без врахування ПДВ.

Відповідно до п. 2.1. договору №1304 орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання передавання майна, підписаного між Орендарем та Балансоутримувачем за погодженням з Орендодавцем.

Пунктом 2.4. договору №1304 обов`язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на Балансоутримувача за погодженням з Орендодавцем.

Згідно п. 3.1. договору №1304 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (із змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить 5510,73 грн. (п`ять тисяч п`ятсот десять гривень 73 коп.) без ПДВ за базовий місяць розрахунку (липень 2019 року).

Розмір орендної плати за перший місяць оренди (серпень 2019 року) встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць липень 2019 року на індекси інфляції за серпень 2019 року.

Відповідно до п. 3.2. договору №1304 нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством

Пунктом 3.3. договору №1304 передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики

Згідно п.3.4. договору №1304 у разі користування майном протягом неповного календарного місяця добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

Відповідно до п.3.5. договору №1304 розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, зміни орендної ставки, істотної зміни стану об`єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Пунктом 3.6 договору №1304 орендна плата перераховується Орендарем щомісячно в термін не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним і спрямовується 50 відсотків від суми орендної плати до державного бюджету на р/р 31117093003002 в Казначействі України (ЕАП), одержувач коштів УК у м. Луцьку, ідентифікаційний код 38009628, МФО 899998, код платежу 22080200, а 50 відсотків від суми орендної плати на рахунок Балансоутримувача.

Відповідно до п.3.10. договору №1304 у разі припинення (розірвання) договору оренди, Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

Згідно п.5.3. договору №1304 Орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює Орендар для сплати орендної плати до державного бюджету, вказується «Призначення платежу» за зразком який надає Орендодавець листом при укладенні договору оренди).

Відповідно до п. 7.3. договору №1304 у разі, якщо Орендар не сплачує розмір орендної плати (повністю або частково), яка підлягає перерахуванню до державного бюджету, протягом трьох місяців підряд, вживати заходів відповідно до вимог законодавства щодо розірвання договору та стягнення заборгованості.

Згідно п. 10.9. договору №1304 Орендодавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення майна, якщо Орендар не вносить плату за користування майном протягом трьох місяців підряд. У разі відмови Орендодавця від договору оренди договір є розірваним з моменту одержання Орендарем повідомлення Орендодавця про відмову від договору.

Пунктом 10.11. договору №1304 передбачено, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів Орендар повертає Балансоутримувачу за погодженням з Орендодавцем. У разі, якщо Орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Даний договір та додатки до нього підписано уповноваженими особами та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорено, не розірвано та не визнано недійсним, а отже є дійсним, укладеними належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частина 1 статті 19 цього ж Закону передбачає, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Як зазначає позивач, орендна плата до Державного бюджету України сплачувалась відповідачем з порушенням умов договору.

Згідно розрахунку позивача із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, заборгованість з орендної плати відповідача по договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1304 від 27.08.2019 у період з 01.05.2021 по 18.01.2023 становить 33 556, 73 грн., 9 184, 86, 42 грн. пені. та 105 047, 53 грн. неустойки у період з 22.03.2022 по 20.10.2022.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензіями від 06.12.2021 №11-06-14-64, від 02.02.2022 №11-06-102 із вимогою сплатити заборгованість по орендній платі та пеню.

Вищезазначені претензії позивача, залишені без належного реагування відповідача.

14.03.2022 листом № 11-06-201 позивач (орендодавець) повідомив відповідача (орендаря) про відмову від договору оренди. Зазначений лист отримано орендарем 16.03.2022, тому саме з цієї дати, відповідно до пункту 10.9 Договору 1304, достроково розірвано Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1304 від 28.08.2019.

20.10.2022 відповідач (Орендар) передав, а Головне управління статистики у Волинській області (Балансоутримувач) з відома позивача (Орендодавця) РВ ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях прийняв із строкового платного користування нерухоме майно, що належить до державної власності (предмет оренди), про що сторонами підписаний Акт повернення з оренди майна, що належить до державної власності.

Згідно з додатком до Акту повернення з оренди майна, що належить до державної власності Анкети про стан майна і розрахунків за договором оренди, заборгованість орендаря зі сплати частини орендної плати, яка підлягає сплаті до Державного бюджету складала 30 967, 54 грн.- орендної плати, яка підлягає сплаті до Державного бюджету, 5130, 38 грн. пені (станом на 30.09.2022), 94 690, 77 грн. неустойки.

Згідно примітки ** - нарахування орендної оплати балансоутримувачу за жовтень 2022 року буде здійснено у листопаді 2022 року із врахуванням індексу інфляції за жовтень 2022 року; нарахування відшкодування комунальних витрат за жовтень 2022 року буде здійснено у листопаді 2022 року.

Акт повернення з оренди майна, що належить до державної власності та Анкета про стан майна і розрахунків за договором оренди підписані Орендарем, Балансоутримувачем та Орендодавцем без зауважень.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі за договором нерухомого майна від 27.08.2019 №1304 становить 33556, 73 грн.

Отже, враховуючи вище викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 33 556, 73 грн. заборгованості за договором нерухомого майна від 27.08.2019 №1304 є обґрунтованими, відповідачем не спростовані належними та допустимими доказами, а відтак підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення із відповідача 9 184, 86, 42 грн. пені та 105 047, 53 грн. неустойки у період з 22.03.2022 по 20.10.2022 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст.ст.230-232 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 3.7. укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1304 від 27.08.2019р., визначено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до держбюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Відповідно до п.2.2.10. договору №57/в при несвоєчасному внесенні плати, нараховується пеня в розмірі подвійної ставки Національного банку України від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Суд, перевіривши розрахунки позивача, встановив, що вимоги про стягнення з відповідача 9 184, 86, 42 грн. пені. та 105 047, 53 грн. неустойки у період з 22.03.2022 по 20.10.2022 згідно договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1304 від 27.08.2019 підставні та підлягають до задоволення.

Відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Згідно з приписами ч.4. ст. 129 ГПК у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Відтак, підлягає до стягнення. із відповідача 2481 грн. сплаченого позивачем судового збору.

Крім того, через відділ документального забезпечення та контролю суду від представника позивача надійшла заява за вх. № 01-74/241/23 від 16.02.2023 у якій просить суд повернути надмірно сплачений судовий збір в сумі 2481 грн. за вимогу немайнового характеру, оскільки Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях мало намір подати позовну заяву із вимогами майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ч. 1 п. 5 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи вище викладене, клопотання позивача за вх. № 01-74/241/23 від 16.02.2023 про повернення судового збору із Державного бюджету України в розмірі 2481 грн., сплаченого згідно платіжного доручення №1795 від 24.10.2022 в сумі 4962 грн., підставна та підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 73-79, 86, 129, 185, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ.ПРАВДА» (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Шопена, будинок 12, код ЄДРПОУ 38339768) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (79005, м. Львів, вулиця Коперника, будинок 4, код ЄДРПОУ 42899921) 33556, 73 грн. основного боргу, 9184, 86 грн. пені, 105 047, 53 грн. неустойки та 2481 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

3. Повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (79005, м. Львів, вулиця Коперника, будинок 4, код ЄДРПОУ 42899921) із Державного бюджету України 2481 грн., надмірно сплаченого судового збору згідно платіжного доручення №1795 від 24.10.2022 в сумі 4962 грн. на розрахунковий рахунок UA728201720343160002000157855 в ДКСУ у м.Київ код ЄДРПОУ 42899921.

Повний текст рішення складено 03.05.2023

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

СуддяВ. М. Дем`як