Рішення

від 03.05.2023 по справі 909/212/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/212/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.05.2023 м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 909/212/23 за позовом Івано-Франківської міської ради про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Нікром Трейд Груп" 192 132 грн 41 коп. безпідставно збережених коштів.

Івано-Франківська міська рада звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з ТОВ "Нікром Трейд Груп" 192 132 грн 41 коп. безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою за період з 01 січня 2020 р. по 15 вересня 2021 р. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, будучи власником торгово-офісних та технічного приміщень, що знаходяться на вул. Січових Стрільців, 23 в м. Івано-Франківську та користуючись земельною ділянкою комунальної власності без правовстановлюючих документів, не сплатив коштів у вигляді орендної плати за її користування, що мало наслідком безпідставне збереження у себе коштів, які мали бути сплачені за фактичне користування земельною ділянкою.

07 березня 2023 р., суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, згідно з якою відповідачу належало подати відзив на позов у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі суд надіслав відповідачу на зазначену у позовній заяві адресу: вул. Грінченка, буд. 4, офіс 131, м. Київ, 03080, і яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як адреса місцезнаходження відповідача.

Однак, поштове відправлення, яким суд надсилав відповідачу копію ухвали від 07 березня 2023 р. повернулось до суду з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається із змісту даних, зазначених на поштовому конверті, у якому суд надсилав відповідачу копію ухвали від 07 березня 2023 р., відмітку про повернення цього відправлення у поштовому відділенні проставили 17 березня 2023 р. Відтак, п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов розпочався 18 березня 2023 р. та закінчився 03 квітня 2022 р. (01 квітня 2023 р. (субота) вихідний день).

Відзиву на позов відповідач у встановлений строк не подав.

Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

відповідно до статей 12, 189 ЗК України, пп. 1 п. "б" ч. 1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Положення про Департамент комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради, затвердженого рішенням Івано-Франківської міської ради від 11 грудня 2020 р. № 311-2, Положення про здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Івано-Франківську, затвердженого рішенням Івано-Франківської міської ради від 11 грудня 2020 р. № 311-2, 20 січня 2022 р., проведено обстеження земельної ділянки комунальної власності, що знаходяться на вул. Січових Стрільців, 23 в м. Івано-Франківську, кадастровий номер: 2610100000:05:001:0256 на предмет дотримання вимог земельного законодавства наявності правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

За результатами цього обстеження інспектором з самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління самоврядного контролю Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради, складено акт № 431 від 20 січня 2022 р.

Так в процесі згаданої вище перевірки встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, по вул. Січових Стрільців, 23 в м. Івано-Франківську знаходиться нерухоме майно, загальною площею 4033,2 кв.м., серед якого є торгово-офісні, офісні та технічне приміщення загальною площею 3074,9 кв.м., що належать на праві ТОВ "Нікром Трейд Груп". Право власності на це майно у ТОВ "Нікром Трейд Груп" виникло на підставі договорів купівлі-продажу № 37 та № 41 від 09 січня 2014 р. В 2021 р. ТОВ "Нікром Трейд Груп" частину майна відчужило.

16 вересня 2021 р., між ПАТ "УкрСибБанк", ТОВ "Нікром Трейд Груп" (оендарі) та Івано-Франківською міською радою (орендодавець) укладено договір оренди землі, відповідно до якого в оренду передано земельну ділянку, яка знаходиться на вул. Січових Стрільців, 23, кадастровий номер: 2610100000:05:001:0256. Термін дії договору до 16 вересня 2031 р.

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області листом № 781/5/09-19-18-12-22 від 25 січня 2022 р. повідомило Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради, що ТОВ "Нікром Трейд Груп" за 2020 р. задекларувало плату за земельну ділянку кадастровий номер: 2610100000:05:001:0256 в розмірі 56 653 грн 55 коп., а за 2021 р. - 61 803 грн 87 коп. Іншими землекористувачами плата за згадану земельну ділянку не декларувалася.

Згідно з витягом із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки станом на 2021 р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2610100000:05:001:0256 визначена у розмірі 4 569 132 грн 97 коп.

Відповідно до вказаної нормативної грошової оцінки позивач, як власник земельної ділянки, здійснив розрахунок безпідставно збережених коштів за період з 01 січня 2020 р. по 15 вересня 2021 р. (з врахуванням задекларованої відповідачем за 2020 та 2021 роки плати за земельну ділянку), згідно з яким загальна сума безпідставно збережених коштів становить 192 132 грн 41 коп.

26 травня 2022 р., з метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу претензію з пропозицією добровільно сплатити суму безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності, яку останній залишив без відповіді.

Отже, предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати.

Згідно зі статтею 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За змістом пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою є обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Отже, чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 156 ЗК України, власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень ЦК України та ЗК України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Натомість, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України, для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Судом встановлено, що відповідач є власником частини нерухомого майна (частка власності від загальної площі в період з 01 січня 2020 р. по 22 липня 2021 р. становить 84,21 %, з 23 по 29 липня 2021 р. - 84,06 %, з 30 липня по 18 серпня 2021 р. - 83,22 %, з 19 по 25 серпня 2021 р. - 77,21 %, з 26 серпня по 15 вересня 2021 р. - 76,24 %), яке розміщене на земельній ділянці комунальної форми власності кадастровий номер: 2610100000:05:001:0256.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 р. у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 р. у справі № 922/3412/17, постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28 лютого 2020 р. у справі № 913/169/18 та постанові Верховного Суду від 04 березня 2021 р. у справі № 922/3463/19.

Згідно з частинами 1-4, 9 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Із змісту даних витягу Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка площею 0,1363 га, кадастровий номер 2610100000:05:001:0256, що знаходиться на АДРЕСА_1 сформована як об`єкт цивільних прав 05 грудня 2011 р.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п. 288.5.1 ст. 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10 вересня 2018 р. у справі № 920/739/17).

Так, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 23 травня 2018 р. у справі № 629/4628/16-ц та від 13 лютого 2019 р. у справі № 320/5877/17 дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Таким чином, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Так, згідно з даними зазначених у витязі із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки станом на 2021 р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2610100000:05:001:0256 становить 4 569 132 грн 97 коп.

Суд самостійно розрахував безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою, пропорційно до частки власності нерухомого майна, та встановив, що за визначений позивачем у розрахунку період, розмір безпідставно збережених коштів становить 208 427 грн 17 коп., що є більшим, ніж визначив позивач, однак, враховуючи межі позовних вимог, задоволенню підлягають безпідставно збережені кошти у заявленому у позові розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відтак, позивач не позбавлений права звернутись до суду із клопотанням про повернення 244 грн 42 коп. сплаченого судового збору.

Витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 2 881 грн 99 коп., згідно з положеннями ст. 129 ГПК України, суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 241 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити;

з товариства з обмеженою відповідальністю "Нікром Трейд Груп" (вул. Грінченка, буд. 4, офіс 131, м. Київ, 03080; ідентифікаційний код 38716774) на користь Івано-Франківської міської ради (вул. Грушевського, буд. 21, м. Івано-Франківськ, 76004; ідентифікаційний код 33644700) стягнути 192 132 (сто дев`яносто дві тисячі сто тридцять дві) грн 41 коп. безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати та 2 881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну) грн 99 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І. В. Ткаченко