Рішення

від 02.05.2023 по справі 189/416/23

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/416/23

2/189/339/23

РІШЕННЯ

іменем України

02.05.2023 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Степанової О.С.

при секретарі Комеристій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Відродження» про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки. В обґрунтування поданого позову позивач зазначив, що він являється власником земельної ділянки площею 5,8550 га, кадастровий номер 1224255100:02:001:0356. 03.11.2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Відродження» було укладено договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право за №24169681 від 23.12.2007 року. Відповідно до умов договору за кожен рік використання землі орендар виплачує орендну плату в грошовій формі у розмірі 17039,75 грн., до виплати на руки 13717,00 грн., орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату. Сплачується орендна плата до 30 грудня поточного року дії договору оренди. Однак, орендар не виконує покладені на нього обов`язки щодо виплати орендної плати, оскільки відповідачем не сплачено позивачу орендну плату за 2021 та 2022 роки, в зв`язку з чим, заборгованість ТОВ «Відродження» перед ОСОБА_1 становить 27434,00 грн. Позивач неодноразово звертався до представників відповідача для отримання орендної плати, однак, йому було відмовлено у видачі орендної плати через відсутність коштів в орендаря. Крім того, систематична несплата орендної плати є підставою для припинення права користування земельною ділянкою. В зв`язку з чим, ОСОБА_1 просить стягнути з ТОВ «Відродження» на його користь оренду плату за користування земельною ділянкою площею 5,8550 га, кадастровий номер 1224255100:02:001:0356 в сумі 27434,00 грн.; розірвати договір оренди земельної ділянки площею 5,8550 га, кадастровий номер 1224255100:02:001:0356, укладений 03.11.2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Відродження» та припинити речове право (право оренди) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №24169681 від 23.12.2017 року на земельну ділянку площею 5,8550 га, кадастровий номер 1224255100:02:001:0356, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 03.11.2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Відродження»; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі.

Справу розглянуто згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України у відсутності позивача ОСОБА_1 , який надіслав до суду заяву з проханням справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не надав, тому суд вважає за можливе розглянути справу відповідно правил ст. 280, 287, 288 ЦПК України - заочно. Позивач не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.11.2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Відродження» було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 5,8550 га, кадастровий номер 1224255100:02:001:0356, яка розташована на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області, строком на 7 років до 31.12.2024 року (а.с.7-8).

Даний договір був зареєстрований 23.12.2017 року державним реєстратором Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області, номер запису про інше речове право (право оренди земельної ділянки): 24169681 (а.с.9).

Відповідно до статті 14 Конституції України, статті 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до частини другої статті 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного Кодексу України передача воренду земельнихділянок,що перебуваютьу власностігромадян іюридичних осіб,здійснюється задоговором орендиміж власникомземельної ділянкиі орендарем.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договори найму регулюються актами земельного законодавства ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

За змістом ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до п.4.1 договору орендар нараховує орендну плату у грошовій формі в розмірі, що становить 17039,75 гривень, до виплати на руки 13717 грн. Сплачується орендна плата до 30 листопада кожного року дії договору.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Так, як вбачається з матеріалів справи, орендну плату за 2021 рік ОСОБА_1 отримав в строки, визначені договором, а саме в період з 05.11.2021 року до 10.11.2021 року в сумі 16460 грн., що підтверджується копією відомості на виплату готівки (орендної плати за 2021 рік) №1557 (а.с.36).

Крім того, 23.02.2023 року ТОВ «Відродження» було сплачено ОСОБА_1 орендну плату за 2022 рік в сумі 13717,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №624 (а.с.35).

Таким чином, судом достовірно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на момент розгляду справи судом, позивачем не надано суду жодного належного доказу існування заборгованості ТОВ «Відродження» за орендною платою.

Крім того, посилання позивача на обставину систематичної несплати орендної плати, як на підставу розірвання договору, суд вважає необґрунтованими та відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо розірвання договору оренди виходить з наступного.

Як вбачається зі змісту ст.141 ЗК України, заявляючи позов про дострокове припинення договору оренди землі з підстави несплати орендної плати, законодавець чітко зазначив, що така несплата має бути систематичною. Ця стаття не містить альтернативних положень «якщо інше не передбачено договором», з її змісту чітко вбачається обов`язковість наявності систематичності.

Отже, якщо у договорі оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься щороку до 30 листопада за весь рік оренди земельної ділянки, то систематичність її несплати матиме місце у випадку порушення такого зобов`язання хоча б за два роки.

Аналогічна позиція зазначена у постанові Верховного Суду України від 12.12.2012 р., а також висновках Верховного Суду України, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.l ч.l ст.355 ЦПК України, за ІІ півріччя 2012 р. Зазначені документи містять висновки Верховного Суду України стосовно того, що договір оренди землі можливо розірвати лише в разі систематичної несплати орендної плати, разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання.

В межах справи, яка переглядалась Верховним Судом України та за результатами якого прийнята постанова від 12.12.2012 р., судами зазначено, що затримка виплати орендної плати не є підставою для розірвання договору оренди землі, оскільки не свідчить про систематичне порушення умов договору в частині несплати орендної плати.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичного (два та більше випадків) невнесення орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди, тоді як разове порушення умов договору оренди в цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.

До того ж, відповідно до п.2.23 постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1,13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Судом достовірно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що орендну плату за 2021 рік ОСОБА_1 отримав вчасно, орендну плату за 2022 рік ТОВ «Відродження» дійсно було сплачено з затримкою, однак, станом на день звернення ОСОБА_1 до суду (03.02.2023 року) позивачем не надано суду жодного належного доказу існування систематичної несплати орендної плати, що свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог з приводу розірвання договору оренди.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Враховуючи відмову у позові, судові витрати, понесені позивачем на оплату судового збору, слід покласти на останнього.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 626, 629, 770, 792, 1216, 1220, 1268 ЦК України, ст. ст. 13, 15, 21, 32 Закону України «Про оренди землі», ст. ст. 3, 12, 13, 76-78, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд , -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки відмовити в повному обсязі.

Судові витрати у вигляді понесеного судового збору покласти на позивача ОСОБА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.С. Степанова

02.05.2023