Постанова

від 01.05.2023 по справі 296/3636/23

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/3636/23

2-а/296/99/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2023 рокум.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира під головуванням судді Шкирі В.М., розглянувши в м. Житомирі в спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції України в особі інспектора 1-го батальйону 2-ї роти сержанта поліції Ладошко Григорія Михайловича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

Свої позові вимоги позивач обґрунтував наступним.

18.04.2023 року інспектором 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Ладошко Г.М. винесено постанову серіїЕАС №6849119 про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення п.2.9 в ПДР та накладенно адміністративне стягнення в виші штрафу на суму 1190,00 гривень за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП .

Так в постанові вказано, що 18.04.2023 о 01:38:04 він - ОСОБА_1 в м.Житомирі по вул.Короленка,70 керував транспортним засобом BMW 318 д.н.з. НОМЕР_1 у якого був неосвітлений задній номерний знак, що є порушенням п.2.9 в ПДР України.

Позивач стверджує, що жодним чином не порушив ПДР України,оскільки перед тим як поїхати з дому він ретельно перевіряв справність автомобіля в тому числі і зовнішнього освітлення транспортного засобу, а вказана поломка сталася вже в дорозі та він не бачив цього, аж доки його не зупинили патрульні.

Крім того вказує, що ч . 1 ст. 121-3 КУпАП взагалі не існує в КУпАп, а тому просив скасувати постанову серії ЕАС № 6849119 від 18.04.2023.

Представник відповідача надав відзив в якому вказав, що 29.10.2022 року набрав чинності Закон України « Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та Закон України « Про дорожній рух», якими було посилено адміністративну відповідальність за порушення порядку встановлення та використання номерних знаків транспортних засобів» згідно яких Кодекс України про адміністративні правопорушення було доповнено статтею 121-3, яка передбачає відповідальність , за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

А відтак, інспектор виніс постанову серії ЕАС № 6849119 від 18.04.2023.про приягнення позивача до відповідальності в виді штрафу на суму 1190,00 гривень в межах діючого законодавства, а тому просив відмовити в задоволенні позову.

Сторони та їх представники до суду не з`явилися, були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Приписами статті 14 Закону України від 30.06.1993р. № 3353 "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

За правилами п.1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 (далі ПДР України) учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 1.1. ПДР України закріплено, що ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Щодо посилання позивача про те, що ч.1 ст.121-3 КУпАп відсутня в Кодексі про адміністративні правопорушення.

Дійсно, 29.10.2022 року набрав чинності Закон України « Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та Закон України « Про дорожній рух», якими було посилено адміністративну відповідальність за порушення порядку встановлення та використання номерних знаків транспортних засобів» згідно яких Кодекс України про адміністративні правопорушення було доповнено статтею 121-3.

Станом на 18.04.2023 в п.2.9 ПДР України зазначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим у Державтоінспекції, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (утемну порудоби абов умовахнедостатньої видимості) чи перевернутий.

Водночас, ч.1 ст.121-3 КУпАП передбачено, що керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1190 грн).

Ч.1 статті 8 Закону України "Про Національну поліцію" регламентовано, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч.1 статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

За змістом п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.

Так, нормами вказаної статті передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У статті 222 КУпАП зазначено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: зокрема, про порушення правил дорожнього руху, передбачені ч. 1-2 ст.121-3 КУпАП.

Пунктом 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція) встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених зокрема ч. 1 ст.121-3 КУпАП.

Також відповідно до п.1 розділу ІІІ Інструкції справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У свою чергу, статтею 283 КУпАП унормовано, що у постанові мають міститися: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. У постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, вказуються відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Частиною 1 ст.77 КАС України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, у разі надання посадовою особою суб`єкта владних повноважень доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про правомірність прийнятого останнім рішення, позивач повинен спростувати ці доводи.

Як слідує зі змісту оскаржуваної постанови, 18.04.2023 о 01:38:04 ОСОБА_1 в м.Житомирі по вул.Короленка,70 керував транспортним засобом BMW 318 д.н.з. НОМЕР_1 у якого був неосвітлений задній номерний знак, що є порушенням п.2.9 в ПДР України.

На підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення, відповідачем надано суду матеріали відеозйомки, на яких зафіксовано подію, про яку йдеться в оскаржуваній постанові.

Як вбачається з матеріалів відеозапису та фотозйомки, останні містять інформацію про вчинене правопорушення, а саме-на задньому номерному знаку на автомобілі BMW 318 д.н.з. НОМЕР_1 , був неосвітлений задній номерний знак

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України "Про Національну поліцію", поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тобто положення цього Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотозйомки в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.

З огляду на зазначене, суд вважає, що надані відповідачем відеозапис з нагрудної камери поліцейського № 47557 (про що вказано в оскаржуваній постанові) є належними допустимим доказом на підтвердження факту адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , Висновок про те, що відеоматеріали з місця події є доказами в адміністративній справі, які безпосередньо свідчать про наявність та обставини правопорушення, неодноразово був висловлений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 лютого 2018 року у справі №536/583/17, від 29 травня 2018 року у справі № 727/6565/17 та від 11 липня 2019 року у справі №686/15730/16-а.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом з неосвітленим номером в темну пору доби (01:38:04) ще й у комендантську годину, коли взагалі заборонено перебувати на вулицях.

Так ч.3 ст.286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову, оскільки інспектор діяв у межах та спосіб передбачений законодавством, та виявивши правопорушення, притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею, якою передбачено порушення (ч.1 ст.121-3 КУпАП) та наклав стягнення(безальтернативне в даному конуретному випадку) в вигляді штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1190 грн).

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Оскільки судом прийнято рішення про відмову в задоволенні позовних вимог судові витрати в вигляді судового збору розподілу не підлягають.

Керуючисьст.ст. 5, 6, 7, 8, 9, 19, 25, 77, 194, 211, 241, 242, 245, 246, 250, 286 КАС України,на підставі ст. ст. 245, 251, 280 КУпАП, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 картка платника податків НОМЕР_2 ) до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції ( вул.Покровська,96 м.Житомир,10031 код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6849119 від 18.04.2023 року - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Cуддя В. М. Шкиря