Рішення

від 30.03.2023 по справі 911/2176/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2176/22

Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., за участю секретаря судового засідання Нечепуренко К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №911/2176/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІДЙОМСПЕЦТЕХНІКА" (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129, оф. 64)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт Козин, вул. Рудиківська, 49)

про стягнення 796645,98 грн.

за участю представників:

від позивача: Василенко Л.О., ордер серія АР №1096668 від 10.10.2022

від відповідача: не зв`явився

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІДЙОМСПЕЦТЕХНІКА" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. №0068 від 19.10.2022 до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про стягнення основного боргу в сумі 591152,40 грн., неустойки в сумі 82285,68 грн., інфляційного збільшення в сумі 108492,34 грн., трьох процентів річних в сумі 14715,56 грн. за Договором від 21.07.2021 №13/22, що разом складають 796645,98 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2022 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 01.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

26.12.2022 на електронну адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву підписаний електронним цифровим підписом, в якому міститься клопотання про поновлення строку для подання відзиву та зупинення провадження у справі до припинення воєнного стану та деокупації Вуглегірської ТЕС.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:

- у відповідача відсутня можливість узгодити розмір заборгованості, у разі, якщо така дійсно існує, оскільки вся первинна документація, що стосується фінансової діяльності підприємства залишилась на території Вуглегірської ТЕС, яка знаходиться під окупацією російської федерації;

- відповідач не може висловити свою правову позицію відносно утворення боргу, керуючись тільки доводами позивача, не маючи змоги ознайомлення з первинною документацією та поясненнями осіб, які пов`язані з цим питанням;

- у відповідача відсутня можливість скористуватись одним із способів захисту своїх інтересів пред`явити самостійну вимогу до позивача, у випадку, якщо під час виконання Договору були порушені його права;

- позовні вимоги доцільним буде розглянути після припинення або скасування воєнного стану, деокупації Вуглегірської ТЕС та можливості персоналу дістатись до оригіналів документів, які стосуються даної справи.

Ухвалою суду від 30.12.2022 постановлено перейти до розгляду справи №911/2176/22 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.01.2023 о 10:45.

Ухвалою суду від 04.01.2023 виправлено описку, допущену в п. 4 резолютивної частини ухвали суду від 30.12.2022 у справі № 911/2176/22, виклавши його в наступній редакції: "Зобов`язати відповідача надіслати позивачу копію відзиву на позовну заяву з доданими до нього документами листом з описом вкладення і докази цього надати суду." , далі по тексту.

17.01.2023 від позивача на електрону адресу суду надійшло клопотання про проведення судового засідання призначеного на 20.01.2023 о 10:45 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку "EASYCON", яке підписано електронним цифровим підписом.

Ухвалою суду від 17.01.2023 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІДЙОМСПЕЦТЕХНІКА" адвоката - Василенко Л.Ю. від 16.01.2023 про участь в засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №911/2176/22 залишено без задоволення.

20.01.2023 від позивача на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення щодо клопотання відповідача про поновлення строку для подання відзиву на позов та зупинення провадження у справі, що підписані електронним цифровим підписом.

20.01.2023 від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, у зв`язку з хворобою уповноваженого представника позивача, яке підписано електронним цифровим підписом.

Ухвалою суду від 20.01.2023 відкладено підготовче засідання на 02.02.2023 о 15:00.

27.01.2023 від позивача на електрону адресу суду надійшло клопотання про проведення судового засідання призначеного на 02.02.2023 о 15:00 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми ЄСІТС, яке підписано електронним цифровим підписом.

Ухвалою суду від 31.01.2023 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІДЙОМСПЕЦТЕХНІКА" адвоката - Василенко Л.Ю. від 25.01.2023 про участь в засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 911/2176/22 залишено без задоволення.

02.02.2023 від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання про зменшення розміру пені, індексу інфляції, трьох процентів річних та витрат на правову допомогу, в якому відповідач також просить суд зупинити провадження у справі №911/2176/22 до припинення або скасування воєнного стану та деокупації Вуглегірської ТЕС, яке підписано електронним цифровим підписом.

У вказаному вище клопотанні відповідач зазначає наступні підстави для зменшення розміру пені, індексу інфляції та трьох процентів річних:

- внаслідок збройної агресії російської федерації у 2022 році ПАТ «Центренерго» зазнало майнових втрат (збитків) у вигляді знищення та пошкодження майна, недоотримало чималу частину грошових коштів за невироблений обсяг електроенергії та несе значні втрати на придбання природного газу, використання якого є дорожчим за вугілля;

- фінансові витрати відповідача на проведення ремонту ТЕС є першочерговими, адже в енергосистемі країни є значний дефіцит електричної енергії;

- відповідач також несе значні витрати на виконання функцій обороноздатності держави виконуючи завдання та вказівки безпосередньо Міністерства оборони України;

- наслідком відмови у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені та трьох процентів річних буде суттєве погіршення становища як для відповідача, так і для України, оскільки фактично оплата штрафних санкцій призведе до зменшення можливості та у деяких випадках взагалі неможливості ПАТ «Центренерго» забезпечувати енергетичну безпеку України та спрямовувати кошти на відновлення критичної інфраструктури;

- з урахуванням обставин, наведених у даному клопотанні відповідач вважає, що наявні підстави для зменшення розміру пені та трьох процентів річних на 99%.

02.02.2023 від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання, що підписано електронним цифровим підписом, в якому позивач просить суд:

- перенести підготовче засідання у справі №911/2176/22 на іншу дату, у зв`язку із неможливістю представника позивача бути присутнім у підготовчому засіданні 02.02.2023 та призначення наступного судового засідання в режимі відеоконференції;

- у разі проведення судом 02.02.2023 підготовчого засідання у справі провести його без участі уповноваженого представника позивача;

- у разі призначення судового засідання з розгляду справи по суті - призначити його розгляд в режимі відеоконференції.

02.02.2023 від позивача на електронну адресу суду надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі його представника, що підписана електронним цифровим підписом, в якій позивач також просить суд врахувати подані ним письмові пояснення та залишити без задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 02.02.2023 у задоволенні клопотань відповідача про зупинення провадження у справі, що містяться у відзиві на позовну заяву від 26.12.2022 та у клопотанні від 02.02.2023 - відмовлено. Також зазначеною ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку для подання відзиву, продовжено строк для подання відзиву на позовну заяву та відкладено підготовче засідання на 23.02.2023 о 15:00.

Ухвалою суду від 09.02.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІДЙОМСПЕЦТЕХНІКА" адвоката - Василенко Л.Ю. від 02.02.2023 про участь у судовому засіданні, призначеному на 23.02.2023 о 15 год. 00 хв., у справі №911/27176/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використання власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 23.02.2023 закрито підготовче провадження у справі №911/2176/22 та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.03.2023 о 16:00.

Судове засідання призначене на 09.03.2023 о 16:00 не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Смірнова О.Г. з 07.03.2023 по 10.03.2023 включно на лікарняному.

Ухвалою суду від 13.03.2023 призначено розгляд справи на 30.03.2023 о 16:00.

14.03.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про проведення наступного судового засідання у справі №911/2176/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми ЄСІТС, яке підписано електронним цифровим підписом.

Ухвалою суду від 14.03.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІДЙОМСПЕЦТЕХНІКА" адвоката - Василенко Л.О. від 13.03.2023 про участь у судовому засіданні, призначеному на 30.03.2023 о 16 год. 00 хв., у справі № 911/2176/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використання власних технічних засобів задоволено.

В судове засідання 30.03.2023 з`явилась представник позивача, підтримала позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні та заперечила проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Представник відповідача в судове засідання 30.03.2023 не з`явився, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, неявка в судове засідання 30.03.2023 представника відповідача, належним чином повідомленого про дату та час розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без його участі.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правові норми, які підлягають застосуванню, враховуючи позицію сторін, суд встановив.

Позов мотивовано заборгованістю Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (далі - відповідач, Покупець) перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІДЙОМСПЕЦТЕХНІКА" (далі - позивач, Постачальник), що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору №13/22 від 21.07.2021 про закупівлю (поставку) товарів (далі - Договір).

Так, 21.07.2021 між Публічним акціонерним товариством "Центренерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІДЙОМСПЕЦТЕХНІКА" було укладено Договір, відповідно до п. 1.1. якого Постачильник зобов?язується поставити Покупцю Товари (Продукцію) зідно умов Договору.

Згідно з п.п. 1.2., 1.3. Договору Покупець зобов?язується прийняти та оплатити Продукцію, шо поставляється відповідно до умов Договору. Найменування (номенклатура, асортимент), кількість, строки поставки та інші характеристики Продукції зазначені в Додатку №1 до Договору.

Пунктами 2.1., 2.2., 2.5., 2.6. Договору встановлено, що ціною Договору є загальна сума цін на Продукцію (вартість) з ПДВ, що поставляється за даним Договором. Ціни на Продукцію визначаються в Додатку №1 до Договору. Розрахунки за Продукцію здійснюються Покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі рахунку Постачальника в порядку, передбаченому Додатком №1 до Договору. Сторони обумовлюють, що при надходженні коштів Постачальнику від Покупця зазначені кошти надходять в першу чергу в рахунок оплати вартості Продукції.

Постачальник здійснює поставку Продукції за умовами згідно Додатку №1 до Договору (п. 3.1. Договору).

Місце, строк (термін) поставки Продукції визначається в Додатку №1 до Договору (п. 3.2. Договору).

Відповідно до п.п. 5.2., 5.3., 5.8. Договору Постачальник зобов?язаний у письмовій формі (лист, факс, на електронну адресу) у розумний строк до дати поставки, сповістити Покупця про дату та час надходження Продукції в погоджений пункт призначення, а також надати інформацію про вантажоперевізника та іншу інформацію, що необхідна Покупцю для прийняття Продукції. Датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками Сторін Акту приймання-передачі продукції. При поставці Продукції Постачальник зобов?язаний надати Покупцю необхідні приналежності та наступні оригінали документів:

- рахунку-фактуру:

- відповідних товаро-супроводжувальних накладних;

- іншої документації на продукцію згідно до договору.

Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлену Продукцію (п. 7.1.1. Договору).

Згідно з п. п. 9.1., 9.6. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором. У випадку несвоєчасної оплати Продукції Покупець сплачує. Постачальникові неустойку у вигляді пені в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України віл ціни неоплаченої Продукції.

Пунктами 10.1., 10.2., 10.3. Договору Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов?язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються торгово-промисловою палатою України або іншим компетентним органом.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками Сторін і діє протягом строку, зазначеного в Додатку №1 до Договору (п. 12.1. Договору).

Разом з тим, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІДЙОМСПЕЦТЕХНІКА" та Публічним акціонерним товариством "Центренерго" було підписано Додаток №1 до Договору, пунктом 2 якого передбачено, що загальна вартість Продукції: 618 332,40 грн. (шістсот вісімнадцять тисяч триста тридцять дві гривні 40 коп.), в тому числі ПІДВ 20 %: 103 055,40 грн.

Умови розрахунків: Розрахунки за Продукцію здійснюються Покупцем у національній Валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника у наступному порядку: протягом 30 календарних днів з дати підписання Покупцем Акту приймання-передачі продукції (п. 3 Додатку №1 до Договору).

Пунктом 4. Додатку №1 до Договору встановлено, що Постачальник здійснює поставку товару (Продукції) автомобільним транспортом на умовах поставки - DDP (84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ, склад №1 Вуглетірської ТЕС), відповідно до Правил «Інкотермс 2010».

Строк дії договору обчислюється з моменту його підписання обома Сторонами та стріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2021 року включно, а в частині щодо розрахунків - до повного виконання зобов`язань Сторонами (п. 9 Додатку №1 до Договору).

Позивач зазначає, що ним на виконання умов Договору за заявками ПАТ «Центренерго» було поставлено Продукцію на загальну суму 591152, 40 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- №13 від 27.10.2021 на суму 254192, 40 грн.;

- №18від 18.11.2021 на суму 196560,00 грн.;

- №19 від 07.12.2021 на суму 68400,00 грн.;

- №22 від 16.12.2021 на суму 72000,00 грн.

Про отримання Публічним акціонерним товариством "Центренерго" Продукції свідчать підписи уповноваженої особи відповідача на вказаних видаткових накладних.

Позивач вказує, що на виконання умов Договору Сторонами за кожною здійсненою відповідачу поставкою складено Акт приймання-передачі Продукції, на підтвердження чого долучає до матеріалів справи:

- Акт приймання-передачі Продукції від 29.10.2021 за поставкою здійсненою за видатковою накладною №13 від 27.10.2021 на суму 254192, 40 грн.;

- Акт приймання-передачі Продукції від 30.11.2021 за поставкою здійсненою за видатковою накладною №18 від 18.11.2021 на суму 196560, 00 грн.;

- Акт приймання-передачі Продукції від 07.12.2021 за поставкою здійсненою за видатковою накладною №19 від 07.12.2021 на суму 68400,00 грн.;

- Акт приймання-передачі Продукції від 21.12.2021 за поставкою здійсненою за видатковою накладною №22 від 16.12.2021 на суму 72000, 00 грн.

Всі вище перелічені Акти приймання-передачі Продукції підписані обома Сторонами без зауважень та заперечень, та скріплені печатками підприємства.

Факт поставки позивачем Продукції відповідачу на загальну суму 591152, 40 грн. також підтверджується підписаними між Сторонами товарно-транспортними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

В матеріалах справи також містяться довіреності на ім`я Суховарова С.В., якими уповноважено останнього на отримання від позивача товару за Договором.

Позивач в позові вказує, що відповідач свої зобов`язання щодо оплати поставленої Продукції не виконав, а тому у відповідача виникла заборгованість у розмірі 591152, 40 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором в частині оплати поставленої Продукції, позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою вих. №0066 від 29.09.2022, в якій вимагав сплатити заборгованість за Договором, яку надіслано на адресу відповідача 30.09.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №6900513060966 та фіскальним чеком від 30.09.2022.

Відповіді на письмову вимогу позивача не надано, заборгованість не погашена.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором в частині оплати товару на суму 591152, 40 грн. стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в примусовому порядку.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, умови передачі товару, порядок та терміни проведення розрахунків, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Відповідач Продукцію прийняв (про що свідчать наявні в матеріалах справи підписані Сторонами видаткові накладні та товарно-транспортні накладні), а тому повинен здійснити за неї оплату за умовами Договору.

Порядок розрахунків між Сторонами узгоджено в п. 3 Додатку №1 до Договору, яким передбачено, що розрахунки за Продукцію здійснюються Покупцем у національній Валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника у наступному порядку: протягом 30 календарних днів з дати підписання Покупцем Акту приймання-передачі продукції.

Таким чином, строк оплати за товар настає для відповідача протягом 30 календарних днів з дати підписання Акту приймання-передачі продукції.

При цьому, відповідно до п. 5.3. Договору датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками Сторін Акту приймання-передачі продукції.

Пунктом 5.5. Договору передбачено, що право власності на Продукцію переходить від Постачальника до Покупця в момент, передбачений в п. 5.3. Договору.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що позивач виконав належним чином свої зобов`язання, а саме поставив Продукцію відповідачу на загальну суму 591152, 40 грн. (з ПДВ), що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними №13 від 27.10.2021, №18 від 18.11.2021, №19 від 07.12.2021 та №22 від 16.12.2021, а також товарно-транспортними накладними та Актами приймання-передачі Продукції.

З урахуванням п. 3 Додатку №1 до Договору строк оплати товару за видатковою накладною №13 від 27.10.2021 на суму 254192, 40 грн. настав 29.11.2021, за видатковою накладною №18 від 18.11.2021 на суму 196560, 00 грн. настав 30.12.2021, за видатковою накладною №19 від 07.12.2021 на суму 68400, 00 грн. настав 06.01.2022, за видатковою накладною №22 від 16.12.2021 на суму 72000, 00 грн. настав 20.01.2022.

Таким чином, розмір заборгованості за поставлений товар складає 591152, 40 грн.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань за Договором щодо не здійснення оплати за поставленену продукцію, а також доведено порушення відповідачем строку оплати продукції, встановленого умовами Додатку №1 до Договору, а наявність заборгованості в розмірі 591152, 40 грн. підтверджується підписаними Сторонами видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та Актами приймання-передачі Продукції.

Відповідач доказів сплати боргу станом на день розгляду справи суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІДЙОМСПЕЦТЕХНІКА" до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про стягнення основного боргу в сумі 591152, 40 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 N543/96-ВР Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки мало місце прострочення оплати вартості поставленої Продукції позивач просить стягнути з відповідача пеню на підставі п. 9.6. Договору в загальному розмірі 82285, 68 грн.:

- за Актом приймання-передачі продукції від 29.10.2021 на суму 254192, 40 грн. з 30.11.2021 по 19.10.2022;

- за Актом приймання-передачі продукції від 30.11.2021 на суму 196560, 00 грн. з 31.12.2021 по 19.10.2022;

- за Актом приймання-передачі продукції від 07.12.2021 на суму 68400,00 грн. з 11.01.2022 по 19.10.2022;

- за Актом приймання-передачі продукції від 21.12.2021 на суму 72000,00 грн. з 18.01.2022 по 19.10.2022.

Так, умовами п 9.6. Договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати Продукції Покупець сплачує Постачальникові неустойку у вигляді пені в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України від ціни неоплаченої Продукції.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. При цьому, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною 6 статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

При дослідженні розрахунку пені, який здійснений позивачем, вбачається, що пеня нарахована за період, який перевищує 6 місяців всупереч вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, а умовами Договору не передбачений більший період нарахування пені.

Крім того, позивач нарахував відповідачу пеню, зокрема за Актом приймання-передачі продукції від 21.12.2021 на суму 72000,00 грн. - з 18.01.2022 по 19.10.2022, однак перебіг прострочення виконання зобов`язання відповідачем за даним Актом настав 21.01.2022.

Таким чином, судом здійснено перерахунок пені, з урахуванням шестимісячного строку нарахування пені та вірної дати початку перебігу прострочення виконання зобов`язання відповідачем за Актом приймання-передачі продукції від 21.12.2021.

Відтак, з урахуванням викладеного, за розрахунком суду, пеня становить 33515, 61 грн.

Однак, в процесі розгляду справи відповідачем подано клопотання про зменшення розміру пені, індексу інфляції, трьох процентів річних та витрат на правову допомогу, з якого вбачається, що відповідач вбачає наявність всіх підстав для зменшення штрафних санкцій, а саме розміру пені та трьох процентів річних на 99%. Водночас в прохальній частині вказаного клопотання відповідач просить суд не нараховувати неустойку, три проценти річних, інфляційні втрати та витрати на правову допомогу.

Розглянувши вказане клопотання відповідача та мотиви звернення з ним, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Зі змісту наведених норм вбачається, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Таким чином, при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.

При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку.

Абзацем 1 п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 встановлено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, до обставин, що ускладнюють виконання рішення відповідач відносить те, що внаслідок збройної агресії російської федерації у 2022 році ПАТ «Центренерго» зазнало майнових втрат (збитків) у вигляді знищення та пошкодження майна, разом з тим, підприємство відповідача недоотримало чималу частину грошових коштів за невироблений обсяг електроенергії. Фінансові витрати відповідача на проведення ремонту ТЕС є першочерговими, адже в енергосистемі країни є значний дефіцит електричної енергії. Відповідач зазначає, що наслідком відмови у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені та трьох процентів річних буде суттєве погіршення становища як для відповідача, так і для України, оскільки фактично оплата штрафних санкцій призведе до зменшення можливості та у деяких випадках взагалі неможливості ПАТ «Центренерго» забезпечувати енергетичну безпеку України та спрямовувати кошти на відновлення критичної інфраструктури.

Безпосередньо в судовому засіданні 30.03.2023 позивач просив суд не враховувати клопотання відповідача про зменшення розміру пені, індексу інфляції, трьох процентів річних та витрат на правову допомогу, у зв`язку із його необґрунтованістю. Позивач зазначав, що вказане клопотання зводиться до посилання відповідача на військовий стан запроваджений в Україні, проте термін оплати Продукції поставленої відповідно до умов Договору настав до ще до початку воєнного стану. Разом з цим, відповідачем доказів впливу таких обставин на його платоспроможність не надано, як і не надано доказів його скрутного фінансового становища.

Дослідивши наведені відповідачем в клопотанні доводи, судом враховано, що введення воєнного стану на всій території України через агресію російської федерації безпосередньо зачіпає майнові інтереси сторін по справі.

Разом з тим, під час розгляду клопотання про зменшення розміру пені судом враховано, що докази на підтвердження майнового стану відповідача не надано.

Поряд з цим, неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.

При цьому неустойка має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

Зменшення розміру штрафних санкцій на 99% фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Судом також враховано позицію Верховного Суду в постанові від 13.01.2020 у справі №902/855/18, в якій вказано, що цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Враховуючи вищевикладене, в тому числі загальні засади цивільного законодавства, а саме справедливість, добросовісність, розумність, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання відповідача, у зв`язку з чим слід зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 90%, що від суми 33515, 61 грн. складає 3351,61грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІДЙОМСПЕЦТЕХНІКА" до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 3351, 61 грн.

Щодо клопотання відповідача в частині вимог про зменшення розміру трьох процентів річних та інфляційних витрат слід звернути увагу на приписи ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

З огляду на викладене вище, клопотання відповідача в частині вимог про зменшення розміру трьох відсотків річних та інфляційних витрат не підлягає задоволенню.

Щодо клопотання відповідача в частині вимог про зменшення розміру витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Безпосередньо в судовому засіданні 30.03.2023 позивачем було заявлено, що докази понесення останнім витрат на професійну правничу допомогу будуть надані ним після ухвалення рішення судом.

Отже, оскільки питання про розподіл судом витрат на професійну правничу допомогу буде вирішено після подання позивачем доказів понесених ним відповідних витрат в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, клопотання відповідача в частині вимог про зменшення розміру витрат на правовову допомогу не розглядається судом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що позивач за прострочення виконання зобов`язань за Договором нарахував відповідачу три відсотка річних у загальному розмірі 14715, 56 грн.:

- за Актом приймання-передачі продукції від 29.10.2021 на суму 254192, 40 грн. з 30.11.2021 по 19.10.2022;

- за Актом приймання-передачі продукції від 30.11.2021 на суму 196560, 00 грн. з 31.12.2021 по 19.10.2022;

- за Актом приймання-передачі продукції від 07.12.2021 на суму 68400,00 грн. з 11.01.2022 по 19.10.2022;

- за Актом приймання-передачі продукції від 21.12.2021 на суму 72000,00 грн. з 18.01.2022 по 19.10.2022.

Дослідивши розрахунок трьох процентів річних, виконаний позивачем, суд дійшов висновку про його перерахунок, оскільки позивачем допущені помилки, зокрема було помилково зазначено, що початком перебігу строку прострочення виконання зобов`язання відповідачем за Актом приймання-передачі продукції від 21.12.2021 є 18.01.2022, в той час як правильно рахувати такий строк з 21.01.2022.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІДЙОМСПЕЦТЕХНІКА" до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про стягнення трьох процентів річних підлягають задоволенню частково в загальній сумі 14697,80 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач за прострочення виконання зобов`язань за Договором нарахував відповідачу інфляційні втрати у загальному розмірі 108492, 34 грн.:

- за Актом приймання-передачі продукції від 29.10.2021 на суму 254192, 40 грн. з 30.11.2021 по 19.10.2022;

- за Актом приймання-передачі продукції від 30.11.2021 на суму 196560, 00 грн. з 31.12.2021 по 19.10.2022;

- за Актом приймання-передачі продукції від 07.12.2021 на суму 68400,00 грн. з 11.01.2022 по 19.10.2022;

- за Актом приймання-передачі продукції від 21.12.2021 на суму 72000,00 грн. з 18.01.2022 по 19.10.2022.

Дослідивши розрахунок інфляційних втрат, виконаний позивачем, суд дійшов висновку про його перерахунок, оскільки позивачем допущені помилки, зокрема було помилково зазначено, що початком перебігу строку прострочення виконання зобов`язання відповідачем за Актом приймання-передачі продукції від 21.12.2021 є 18.01.2022, в той час як правильно рахувати такий строк з 21.01.2022.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІДЙОМСПЕЦТЕХНІКА" до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю в загальній сумі 108492, 34 грн.

Стосовно аргументів відповідача щодо оригіналів документів, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача із проханням надання йому оригіналів первинної документації. Разом з тим, під час розгляду справи відповідач не ставив під сумнів відповідність копій первинної документації оригіналам та не заявив суду клопотання про витребування у позивача оригіналів документів для огляду в судовому засіданні.

Крім того, суд зазначає, що відповідач не позбавлений права та можливості у разі отримання документів що стосуються спору, в тому числі їх оригіналів, звернутись до суду із окремою позовною заявою або із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в порядку ст. 321 ГПК України.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Позивачем доведено суду факт порушення відповідачем своїх зобов`язань за Договором №13/22 про закупівлю (поставку) товарів від 21.07.2021 стосовно не здійснення останнім оплати поставленої продукції. Натомість, відповідач станом на день розгляду даної справи доказів повної та своєчасної оплати поставленої позивачем продукції суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 30.03.2023, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІДЙОМСПЕЦТЕХНІКА" до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт Козин, вул. Рудиківська, 49, код ЄДРПОУ 22927045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІДЙОМСПЕЦТЕХНІКА" (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129, оф. 64, код ЄДРПОУ 43480343) заборгованість у розмірі 591152 (п`ятсот дев`яносто одну тисячу сто п`ятдесят дві) грн. 40 коп., пеню у розмірі 3351(три тисячі триста п`ятдесят одну) грн. 61 коп., три проценти річних у розмірі 14697 (чотирнадцять тисяч шістсот дев`яносто сім) грн. 80 коп., інфляційні втрати у розмірі 108492 (сто вісім тисяч чотириста дев`яносто дві) грн. 34 коп. та судовий збір у розмірі 10765 (десять тисяч сімсот шістдесят п`ять) грн. 41 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 02.05.2023.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.