Рішення

від 02.05.2023 по справі 914/2936/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.05.2023 Справа № 914/2936/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Львівторгбуд», м. Львів

про: стягнення 1 396 520,54 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Трофимчук Д.В.;

від відповідача: не з`явився;

Хід розгляду справи.

Львівська міська рада звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Львівторгбуд» про стягнення 1 398 199,98 грн.

Ухвалою від 25.11.2022 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив розгляд справи на 23.12.2022.

Ухвалами від 23.12.2022, 24.01.2023 суд відкладав розгляд справи на 24.01.2023 та 07.02.2023 відповідно.

03.02.2023 позивачем подано клопотання про долучення письмових доказів до матеріалів справи (Вх. № 2597/23).

06.02.2023 відповідачем подано відзив на позовну заяву (Вх. № 2883/23).

Ухвалою від 07.02.2023 суд продовжив строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відклав розгляд справи на 07.03.2023.

15.02.2023 відповідачем повторно подано відзив на позовну заяву (Вх. № 3966/23).

Ухвалою від 07.03.2023 суд відклав розгляд справи на 14.03.2023.

08.03.2023 позивачем подано відповідь на відзив (Вх. № 5823/23) та клопотання про зменшення розміру позовних вимог (Вх. № 916/23).

Ухвалою від 14.03.2023 суд протокольною ухвалою задоволив клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог до 1 396 520,54 грн, закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 04.04.2023.

Судове засідання призначене на 04.04.2023 о 13:00 не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Львові та Львівській області повітряної тривоги, всі працівники та відвідувачі суду перебували в укритті цивільного захисту адміністративної будівлі суду.

Ухвалою від 04.04.2023 суд відклав розгляд справи на 02.05.2023.

В судове засідання 02.05.2023 з`явився представник позивача, надала пояснення по суті спору, просила позовні вимоги задоволити, представник відповідача не з`явився, подав 21.04.2023 заяву про розгляд справи без участі відповідача та його представника (Вх. № 9864/23).

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Беручи до уваги предмет та підстави позову у даній справи, суд дійшов до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

В судовому засіданні 02.05.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконанням відповідачем у період з листопада 2019 до 01.07.2021 умов Договору оренди землі № С-2098 від 01.07.2011 у частині внесення повної та своєчасної орендної плати за землю, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в розмірі 1 266 769,52 грн.

За несвоєчасне виконання договірних зобов`язань щодо оплати орендних платежів позивач нарахував відповідачу 22 810,58 грн пені, 83 300,65 грн інфляційних втрат та 25319,23 грн 3% річних.

Після відкриття провадження у справі, ТОВ «БК «Львівторгбуд» сплатило на рахунок Позивача 1679,44 грн, у зв`язку з чим, представником ЛМР було подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог до 1 396 520,54 грн. Суд протокольною ухвалою прийняв заяву позивача від 08.03.2023 вх №916/23 про зменшення розміру позовних вимог до розгляду.

У відповіді на відзив зазначила, що строки позовної давності до нарахування пені застосовуватись не можуть, оскільки законодавством продовжено такі строки на час дії карантину.

Правова позиція відповідача.

Відповідачем 06.02.2023 було подано відзив на позовну заяву з клопотанням про продовження строку на подання відзиву.

Ухвалою від 07.02.2023 суд відмовив в задоволенні клопотання про продовження строку.

15.02.2023 відповідачем повторно направлено відзив на позовну заяву з пропуском строків.

В судових засіданнях представник відповідача заперечив частково щодо позовних вимог.

Зокрема зазначив, що договір оренди був укладений між сторонами до 19.05.2021, однак позивач здійснює нарахування орендних платежів до 01.07.2021. Сторони не продовжували дію такого, відтак стягнення заборгованості по орендній платі підлягає період до 19.05.2021.

Додатково зазначив про застосування позовної давності до стягнення пені, оскільки такий сплив 30.06.2022, а позивач звернувся з позовною заявою до суду в листопаді 2022, також зазначив про нарахування орендних платежів за листопад 2019 року про стягнення якого сплив термін позовної давності.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

19 травня 2011 року Львівською міською радою прийнято ухвалу № 501 «Про зміну АТЗТ «Будівельна компанія «Львівторгбуд» цільового призначення земельної ділянки і затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Тернопільська, 21».

Відповідно до вищевказаної ухвали Львівської міської ради, 01 липня 2011 року між Львівською міською радою (орендодавець) та Акціонерним товариством закритого типу «Будівельна компанія «Львівторгбуд» (орендар) укладено договір оренди землі, який зареєстрований у Львівській міській раді 01.07.2011 за № С-2098, про що у книзі записів реєстрації Договорів оренди землі С-3 вчинено запис.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136800:01:010:0034 розташований об`єкт нерухомого майна незавершене будівництво, готовність 16%, нежитлова будівля (дитячий садочок), за адресою: :м. Львів, вулиця Тернопільська, будинок 21, яке знаходиться у власності ТзОВ «Будівельна компанія "Львівторгбуд".

Відповідно до п.1 та п.2 Договору оренди землі №С-2098 орендодавець - Львівська міська рада надає, а орендар - ТзОВ «Будівельна компанія "Львівторгбуд" приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків і дитячого садка на 56 місць з кадастровим номером 4610136800:01:010:0034, загальною площею 2,0975 га, у тому числі під забудовою 0,6743 га, під твердим покриттям 0,7711 га, під рослинним покривом - 0,6490, інше - 0,0031 га (у т.ч. площею 0,1803 га у межах червоних ліній з обмеженими без права капітального будівництва).

Згідно із п. 5 Договору оренди землі нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 19 053 060, 75 грн.

Відповідно до п. 8 Договору оренди землі, Договір укладено на 10 (десять) років терміном до 19 травня 2021 року.

Відповідно до п. 9 Договору оренди землі, орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі 571 591,82 грн в рік, що становить 3 (три) відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок №33213812700008 в ГУДКСУ у Львівській області. МФО 825014. Отримувач: Місцевий бюджет для Сихівського району, ЄДРПОУ 26360233, код платежу 13050200 для юридичних осіб до 30-го числа місяця наступного за звітним.

Оренда плата вноситься у такі строки: за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 11 Договору оренди землі).

Пунктом 28 Договору оренди землі передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (п. 41 Договору оренди землі).

Відповідно до розрахунку Управління адміністрування місцевих та залучення фінансів Департаменту фінансової політики Львівської міської ради недоотриманих коштів міським бюджетом від орендної плати за землю за Договором оренди землі, заборгованість відповідача з орендної плати за землю за період 01.11.2019 по 01.07.2021 року становить 1 266 769,52 грн та станом на 18.10.2022 року не погашена.

За несвоєчасне виконання договірних зобов`язань щодо оплати орендних платежів позивач нарахував відповідачу 22 810,58 грн пені, 83 300,65 грн інфляційних втрат та 25319,23 грн 3% річних.

Після відкриття провадження у справі, відповідач сплатив на рахунок позивача 1679,44 грн, що підтверджується банківською випискою долученою до матеріалів справи, в цій частині судом зменшено позовні вимоги. Відтак з урахуванням часткової оплати сума основного боргу Відповідача перед Позивачем склала 1 265 090, 08 грн.

Відповідач доказів погашення заборгованості не подав.

Оцінка суду.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).

Однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону України «Про оренду землі»). Орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ст. 21 Закону України «Про оренду землі»).

Стаття 24 Закону України «Про оренду землі» визначає права та обов`язки орендодавця, зокрема: орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати.

Згідно п. 5 Договору оренди землі, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 19 053 060,75 гривень.

Договір укладено на 10 (десять) років терміном до 19 травня 2021 року (п. 8 Договору оренди землі).

Відповідно до п. 9 Договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 571 591,82 грн в рік, що становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок № 33213812700008 до 30 числа місяця наступного за звітним.

Пунктом 10 Договору оренди землі сторони визначили, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюються з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або змін договору оренди чи продовження його дії.

Оренда плата вноситься у такі строки: за базовий звітний період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. (п. 11 Договору).

Спори, пов`язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку. У разі невиконання зобов`язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором (ст.ст. 35-36 Закону України «Про оренду землі»).

У відповідності до п. «в» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно із ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, відповідач неналежно виконував умови Договору оренди землі № С-2098, які стосуються оплати, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед Позивачем в розмірі 1 266 769,52 грн.

Відповідно до матеріалів справи, місячна орендна плата згідно нормативної грошової оцінки землі, яка зазначена у положеннях договору оренди становить 571 591,82 грн в рік, що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Згідно наданого розрахунку, заборгованість відповідача з орендної плати за землю за період 01.11.2019 01.07.2021 роки становить 1 266 769,52 грн., та станом на 18.10.2022 року не погашена.

Після відкриття провадження у справі, відповідач сплатив на рахунок позивача 1679,44 грн, що підтверджується банківською випискою долученою до матеріалів справи, в цій частині судом зменшено позовні вимоги. Відтак з урахуванням часткової оплати сума основного боргу Відповідача перед Позивачем склала 1 265 090, 08 грн.

Щодо заперечень відповідача, що розрахунок здійснено до 01.07.2021, а строк дії договору завершив свою дію 19.05.2021, суд зазначає що пунктом 9 Договору передбачено, що орендні платежі вносяться щомісячно рівними частинами до 30-го числа місяця наступного за звітним, термін сплати за травень відповідач зобов"язаний був здійснити до 30.06.2021 , а відтак позивачем правомірно розраховано заборгованість строком до 01.07.2021.

З огляду на вищевказані обставини, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення основної заборгованості обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в розмірі 1 265 090, 08 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, правовими наслідками порушення зобов`язання є, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив до стягнення 22 810,58 грн пені, нараховану на суму заборгованості 508 294,10 грн за період 01.01.2021 01.07.2021.

Пунктом 14 договору оренди землі передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, сплачується пеня у розмірі 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення заборгованості або на день її (її частини) погашення (залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою) несплаченої суми за кожний день прострочення.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок, суд встановив, що фактично сума пені є більшою, ніж заявив позивач. Проте враховуючи межі позовних вимог, до стягнення підлягає 22810,58 грн пені.

Також позивач заявив до стягнення 83 300,65 грн інфляційних втрат та 25 319,23 грн 3% річних, нарахованих за кожен місяць окремо.

Перевіривши поданий розрахунок, суд встановив, що такий є правильним, тому до стягнення підлягає 83 300,65 грн інфляційних втрат та 25319,23 грн 3% річних.

Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України встановлено спеціальну позовну давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 259 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

02.04.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (СOVID-19)", згідно якого Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СOVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Тобто, строк позовної давності за вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в силу пункту 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України продовжено на строк дії карантину.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19. спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" установлено на всій території України карантин з 12.03.2020.

Враховуючи, що закінчення строку позовної давності припало на строк періоду карантину, який на даний час продовжено, строк позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій не сплинув в силу п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а отже, вимоги підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція щодо застосування п.12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України міститься у постанові Верховного Суду від 06.05.2021 по справі № 903/323/20.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги слід задоволити повністю в розмірі 1 265 090, 08 грн заборгованості за орендними платежами, 22 810,58 грн пені, 83 300,65 грн інфляційних втрат та 25319,23 грн 3% річних.

Судові витрати.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на зазначене, на відповідача покладається 20 947,81 грн витрат на оплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 73, 76-78, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Львівторгбуд» (79034, м. Львів, вул. Литвиненка С., буд. 3, код ЄДРПОУ 01547611) на користь Львівської міської ради (79008, Львівська обл., місто Львів, площа Ринок, будинок 1, код ЄДРПОУ 04055896) 1 265 090, 08 грн заборгованості за орендними платежами, 22 810,58 грн пені, 83 300,65 грн інфляційних втрат, 25319,23 грн 3% річних та 20 947,81 грн судового збору.

Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 03.05.2023.

Суддя Запотічняк О.Д.