Рішення

від 25.04.2023 по справі 914/2571/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2023 Справа № 914/2571/22

За позовом: Комунального підприємства «Жовкватеплоенерго», м. Жовква, Львівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубок», м. Дубляни, Львівська область

про стягнення 30 504,58 грн

Суддя Наталія Мороз

при секретарі Соломії Дицькій

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: Дуда І. П.

Суть спору:

Позовну заяву подано Комунальним підприємством «Жовкватеплоенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубок» про стягнення 30504,58грн.

Ухвалою суду від 24.10.2022 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 14.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін задоволено частково. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 06.12.2022.

Ухвалою від 06.12.2022 суд вирішив розглядати справу № 914/2571/22 за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 20.12.2022.

20.12.2022 підготовче засідання відкладено на 24.01.2023, про що сторони повідомлено в порядку ст.121 ГПК України.

Ухвалою суду від 24.01.2023 продовжено підготовче провадження на 30 днів з 07.02.2023 та відкладено підготовче засідання на 21.02.2023.

Ухвалою від 21.02.2023 задоволено клопотання Комунального підприємства «Жовкватеплоенерго» про поновлення строку на подання заперечення на відзив; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 21.03.2023.

21.03.2023 та 11.04.2023 розгляд справи по суті відкладався ухвалами суду, про що позивача повідомлено в порядку ст.121 ГПК України.

В судове засідання 25.04.2023 представник позивача не з`явився. На електронну пошту господарського суду надіслав заяву від 24.04.2023 № 185 про розгляд справи без участі позивача. Однак, вказана заява електронним цифровим підписом не підписана, її оригінал суду не надходив.

Суд звертає увагу позивача на те, що положеннями ГПК України передбачена можливість подання процесуальних, інших документів у електронному вигляді виключно з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису.

Відповідно до ст. 7 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

За змістом ч.4 ст.18 ЗУ "Про електронні довірчі послуги", саме кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Таким чином, електронний цифровий підпис заявника, прирівнюється до власноручного підпису, а тому у свою чергу подання будь-яких процесуальних клопотань шляхом направлення їх на електронну адресу суду без електронного цифрового підпису унеможливлює ідентифікацію особи, яка подала зазначене клопотання.

Враховуючи те, що заява Комунального підприємства «Жовкватеплоенерго» надіслана без електронного цифрового підпису, з урахуванням приписів Законів України "Про електронні довірчі послуги» та «Про електронні документи та електронний документообіг» не є офіційним та судом до уваги не приймається.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є постачальником теплової енергії до житлового будинку, в якому знаходиться нежитлове приміщення, загальною площею 500,50 м2, що належить на праві власності відповідачу. Позивач надавав відповідачу послуги з теплопостачання, а відповідач, в свою чергу, зобов`язаний щомісячно сплачувати за спожиті послуги з теплопостачання та плату за абонентське обслуговування на підставі публічного індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 02.12.2021. Однак, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань, в останнього утворилась заборгованість за період з січня 2022 по серпень 2022 (включно) у розмірі 27 500,00 грн за послуги з постачання теплової енергії та 284,90 грн за абонентське обслуговування. Крім того, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 359,21 грн, інфляційні втрати на суму 2 065,16 грн та 295,23 грн 3 % річних.

Позиція відповідача.

У відзиві на позовну заяву та судових засіданнях відповідач проти позову заперечив. Зазначив, що відповідачем було вжито ряд заходів щодо відключення від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання нежитлових приміщень, які належать на праві власності ТзОВ «Дубок» та облаштування індивідуальних приладів обліку теплової енергії, внаслідок чого останній зобов`язаний оплачувати лише вартість послуг з опалення місць загального користування в розмірі, визначеному відповідними методиками. Зазначив також про те, що відповідачем не вчинялось жодних дій щодо прийняття пропозиції укласти публічний договір, не отримувались послуги, які надаються позивачем, як і не проводились оплати за фактично не надані послуги. Вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що рахунки за надані послуги виставлялась щомісячно та скеровувались на адресу відповідача. Крім того, вважає, що оскільки на даний час на території України діє воєнний стан, на час якого Кабінетом Міністрів України забороняється, зокрема, стягнення пені, інфляційних нарахувань та процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних задоволенню не підлягають.

Обставини справи.

У відповідності до положень ЗУ «Про теплопостачання», Комунальне підприємство «Жовкватеплоенерго» (позивач) є теплопостачальною організацією, суб`єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії у м. Жовква та м. Дубляни Львівської області.

Оголошенням від 01.12.2021 № 472, Комунальне підприємство «Жовкватеплоенерго» повідомило власників (співвласників) квартир (приміщень) обладнаних індивідуальними системами опалення у житловому будинку (відключених від системи централізованого опалення згідно з передбаченим порядком) в м. Жовква та м. Дубляни Львівської області, про розміщення на сайті виконавця послуг (КП «Жовкватеплоенерго») публічного договору та необхідності оплати за житлово-комунальні послуги.

Згідно умов вказаного договору, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги (п.4). Виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами ЗУ Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загапьнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення (п.5). Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково, відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 № 315 (п.11). Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 № 830 (Офіційний вісник України, 2019, № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця за посиланням (п.30). Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця за посиланням. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу (п.31). Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (п.32). Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів (п.33). Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п.34). Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору (п.38). Споживач має право відключитися від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, що затверджений наказом Мінрегіону від 26 липня 2019 № 169; це право не звільняє споживача від зобов`язання відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) (ч.11 п.40). Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (ч.3 п.41). Споживач зобов`язаний у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) (ч.11 п.41). У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином (п. 45). Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51). У разі відключення приміщення споживача від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку цей договір не припиняє своєї дії (п. 54).

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України, індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 02.12.2021 укладено між виконавцем та споживачами з 01.01.2022.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дубок» (відповідач) є власником нежитлового приміщення, площею 500,50 м2 в житловому будинку за адресою: 80381, Львівська область, м. Дубляни, вул. Шевченка, 22, а саме: перший поверх та підвальне приміщення.

Відповідно до актів включення та виключення системи теплопостачання, у м. Дубляни по вул. Шевченка, буд. № 22, 24, 26, у період з 12.10.2021 по 20.04.2022 було включено опалення.

Листом від 17.01.2022 № 38 КП «Жовкватеплоенерго» звернулось до голови ОСББ Центральний 123 Вергуна І. М. про уточнення даних щодо переліку власників нежитлових приміщень житлового будинку Шевченка, 22 (І поверх), площі таких приміщень, а також наявності транзитних трубопроводів в приміщеннях (квартирах) в ж/б Шевченка, 24, які відключені від системи центрального опалення і їх параметрів.

Згідно відповіді на лист від 25.01.2022 № 01/02 ОСББ Центральний 123, зазначено зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дубок», як власника нежитлового приміщення житлового будинку по вул. Шевченка, 22 (І поверх) з площею 500,50 м2; щодо наявності транзитних трубопроводів в приміщеннях (квартирах), згідно наведеної таблиці дані відсутні.

В матеріалах справи містяться Акти споживання тепла за період січень 2022 - квітень 2022, підписані та скріплені печатками КП «Жовкватеплоенерго» та ОСББ «Центральний 123», а також КП «Жовкватеплоенерго» та ТзОВ «Дубок» за аналогічні періоди. Згідно даних, зазначених в актах споживання тепла, підписаних між позивачем та відповідачем, загальна кількість тепла за січень 2022 квітень 2022 становить 0,00 Гкал.

На підставі актів споживання тепла за період січень 2022 - квітень 2022, згідно розрахунків з розподілу теплової енергії між споживачами в будівлях, приєднаних до вузла комерційного обліку (ВКО) за адресою: м. Дубляни, вул. Шевченка, 22 за січень 2022 квітень 2022, розрахунків, згідно коефіцієнтів перерахунку розміру нарахувань за теплову енергію за січень 2022 квітень 2022, виконавцем (позивачем) проведено споживачу (відповідачу) розрахунки за надані послуги теплопостачання (що включає обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби функціонування внутрішньобудинкових систем опалення), що в сумі становить 27 500, 00 грн. Крім того, виконавцем проведено нарахування плати за абонентське обслуговування у розмірі 284, 90 грн.

В матеріалах справи містяться виставлені позивачем рахунки за послугу з постачання теплової енергії за період з січня 2022 по серпень 2022 включно.

Проте, як зазначено позивачем, відповідачем в порушення умов договору, послуги з постачання теплової енергії та плату за абонентське обслуговування не сплачено, внаслідок чого, в останнього утворилась заборгованість.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем надсилались відповідачу повідомлення-роз`яснення та попередження щодо заборгованості (№ 132 від 30.03.2022; № 176 від 23.05.20222 та № 371 від 01.09.2022) з вимогою оплати заборгованості у 10-денний строк. Однак, такі вимоги залишено відповідачем без відповіді та задоволення.

З метою захисту порушеного права, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубок» 27 500,08 грн заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії, 284, 90 грн заборгованості за абонентське обслуговування, 359, 21 грн пені, 2 065,16 грн інфляційних втрат та 295,23 грн 3% річних.

Оцінка суду.

Правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються Конституцією України, Житловим Кодексом, ЗУ „Про житлово-комунальні послуги", ЗУ „Про теплопостачання", іншими нормативно-правовими актами.

Положеннями ч.1 ст.12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, а відповідно до ст. 7 вказаного Закону, споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач) (ч. 2 ст. 12 ЗУ „Про житлово-комунальні послуги").

Нормами ст. 19 ЗУ «Про теплопостачання» та ст. 7 ЗУ „Про житлово-комунальні послуги" передбачено, обов`язок споживача щомісячно здійснювати оплату за фактично отриману теплову енергію/ житлово-комунальні послуги.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Положеннями ч.12 п.1 ст.7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.

На виконання п.25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22 листопада 2005 № 4, затверджено Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання. Вказаний Порядок визначає процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку при відмові споживачів від послуг ЦО і ГВП.

Зокрема, вказаним Порядком передбачено, що по закінченні робіт по відключенню будинку від мереж ЦО і ГВП складається акт і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження (п.2.6). Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання (п. 2.7).

З норм Порядку № 4 вбачається, що єдиною умовою отримання споживачем права перегляду умов договору про надання послуг з централізованого теплопостачання, є складання акту про відключення житлового приміщення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, за наслідками проведення спеціалізованою монтажною організацією, яка реалізує проект, відповідних робіт, з наступним затвердженням акту міжвідомчою комісією.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач посилається на відключення від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання нежитлових приміщень, які належать на праві власності ТзОВ «Дубок» та облаштування індивідуальних приладів обліку теплової енергії. Зокрема, зазначає про ряд заходів, що вживались відповідачем для від`єднання від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання та обладнання приладами обліку індивідуального опалення.

Однак, передбачених законом доказів, зокрема, акту про відключення нежитлових приміщень від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання відповідачем суду не подано.

Відповідно до ч. 6 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору, який може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів (ч. 7 ст. 276 ГК України).

Судом встановлено, що нарахування виконавцем споживачу плати за послуги з постачання теплової енергії здійснювалося на підставі актів споживання тепла: за січень 2022 - квітень 2022 (включно); розрахунку з розподілу теплової енергії між споживачами в будівлях, приєднаних до вузла комерційного обліку (ВКО) за адресою м. Дубляни, вул. Шевченка, 22: за січень 2022 - квітень 2022 року (включно); наказу КП «Жовкватеплоенерго» від 01.11.2021 № 32-В та рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 01.11.2021 року № 974 «Про встановлення КП «Жовкватеплоенерго» тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії для споживачів м. Дубляни Львівської міської територіальної громади», розрахунків згідно коефіцієнту перерахунку розміру нарахувань за теплову енергію: за січень 2022 - квітень 2022 (включно) з врахуванням ч. 3, п.1 ч. 4, п. 1, п. 2 ч.10 Р. І; ч. 2 Р. II; п. 1 ч. 5 Р. III; ч. 8, ч. 9, ч. 11, ч. 12 Р. IV Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 № 358) та Постановою Кабінету Міністрів України № 1209 від 10.11.2021 Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв`язку із зміною ціни природного газу. Плата за абонентське обслуговування нарахована згідно із наказами КП «Жовкватеплоенерго» від 01.12.2021 № 39-В та від 16.06.2022 № 21-В та відповідно до умов договору (ч.2 п.32) та постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговування внутрішньо будинкових систем про надання комунальних послуг.

Суд наголошує, що відповідно до умов договору від 02.12.2021 споживачам комунальних послуг - квартири та нежитлові приміщення яких відключені від системи централізованого опалення в житловому будинку/обладнанні індивідуальними системами опалення нараховується плата за абонентське обслуговування та за послугу з постачання теплової енергії.

Плата за абонентське обслуговування, нараховувалась щомісячно, протягом року, відповідно до умов договору (ч.2 п.32).

До складу послуги з постачання теплової енергії входить:

- обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби, а саме функціонування внутрішньобудинкових систем опалення в будівлі, відповідно до п. 12 Р. IV Наказу № 358 (як зазначено позивачем, відповідачу ця складова нараховувалась);

- обсяг теплової енергії, що надходить у приміщення від транзитних мереж системи опалення у разі їх наявності в приміщенні споживача, відповідно до п. 2 Р. II Наказу № 358 (як вказано позивачем, враховуючи відсутність інформації у листі ОСББ Центральний 123, ця складова послуги відповідачу не нараховувалась).

Відтак, наданий позивачем розрахунок боргу згідно індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 02.12.2021 між КП «Жовкватеплоенерго» та ТзОВ «Дубок» відповідає положенням наведених норм законодавства, проведений згідно даних вузла комерційного обліку (будинкового лічильника), відповідачем належними та допустимими доказами не спростований.

Суд звертає увагу відповідача, що позивачем нараховано останньому заборгованість не за послуги з централізованого опалення, у зв`язку з відсутністю споживання, а за послуги з теплопостачання, що включає обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби функціонування внутрішньобудинкових систем опалення, у відповідності до умов договору та чинного законодавства.

Посилання відповідача про неотримання рахунків на оплату не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати наданих йому послуг, оскільки згідно умов договору, оплата здійснюється незалежно від отримання та рахунків на оплату.

Відповідно до ч.3 ст.2 ГПК України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст.13 цього Кодексу.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 3, 4 ст.13 ГПК України).

Згідно з ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19).

Згідно акту включення системи теплоспоживання, 12.10.2021 було включене опалення в житловому будинку за адресою м. Дубляни, вул. Шевченка, 22, що відповідно до п. 4 договору, підтверджує факт отримання послуги відповідачем. Доказів зворотнього суду не надано.

Оскільки відповідачем не спростовано факт надання до належного йому нежитлового приміщення послуг з постачання теплової енергії та не доведено відсутності його вини у виникненні заборгованості за вказані послуги, відтак, наявні підстави для задоволення позовних вимог.

У відповідності з ст. 193 ГК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як зазначено судом вище, між сторонами виникли правовідносини по наданню та споживанню комунальних послуг з теплопостачання, що є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч.1 ст.509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч.2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до вказаної правової норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та 3% річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Вказана правова позиція також знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.12.2020 у справі № 311/3489/18.

На підставі наведеного, позивачем нараховано відповідачу 295, 23 грн 3% річних та 2 065,16 грн інфляційних втрат у відповідності до розрахунку, долученого до позовної заяви та за вказані в ньому періоди.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що такий нараховано вірно, відтак, вимога про стягнення з відповідача 295, 23 грн 3% річних та 2 065,16 грн інфляційних втрат підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, правовими наслідками порушення зобов`язання є зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

На підставі п. 45 договору, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем обов`язку щодо оплати за теплову енергію, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 359,21 грн у відповідності до розрахунку, долученого до позовної заяви та за вказані в ньому періоди.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені суд встановив, що вказане нарахування проведено вірно, а сума пені в розмірі 359,21 грн є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.

Покликання відповідача на заборону нарахування штрафних санкцій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та постанови Кабінету міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» судом оцінюється критично з огляду на наступне.

У відповідності до вказаних нормативно-правових актів заборонено нараховувати та стягувати неустойку (штраф, пеню), інфляційні нарахування, проценти річних на заборгованість утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, і стосується населення як демоекономічної категорії, а відтак, на юридичних осіб не розповсюджується.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати за надані послуги з теплопостачання та абонентського обслуговування, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення повністю.

Суд констатує, що при розгляді даної справи судом враховано та здійснено належне дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, що стосуються спірної заборгованості за договором з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України.

Суд також звертає увагу, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України, ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Де Куббер проти Бельгії" та у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (рішення Європейського суду з прав людини "Хамідов проти Росії").

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 ГПК України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.

Судові витрати.

Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі, відтак, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 75, 76-79, 86, 123, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубок» (80381, Львівська область, м. Дубляни, вул. Шевченка, 22, ідентифікаційний код 13839394) на користь Комунального підприємства «Жовкватеплоенерго» (80300, Львівська область, м. Жовква, вул. Л. Українки, 5, ідентифікаційний код 22356022, р/р НОМЕР_1 в філії Львівське ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 325796, ЗКПО 22356022 ) 27 500,08 грн за спожиті послуги з постачання теплової енергії, 284, 90 грн плати за абонентське обслуговування, 359, 21 грн пені, 2 065,16 грн інфляційних втрат та 295,23 грн 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубок» (80381, Львівська область, м. Дубляни, вул. Шевченка, 22, ідентифікаційний код 13839394) на користь Комунального підприємства «Жовкватеплоенерго» (80300, Львівська область, м. Жовква, вул. Л. Українки, 5, ідентифікаційний код 22356022, р/р НОМЕР_2 в філії Львівське ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 325796, ЗКПО 22356022 ) 2 481,00 грн судового збору.

Рішення складено 03.05.2023

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.