Рішення

від 12.04.2023 по справі 385/1526/22

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 385/1526/22

2/385/59/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.04.2023 Гайворонський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого - судді Ханас М.М.,

з участю секретаря судового засідання - Хмельовської І.П.,

позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Каращенко Ю.В.,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, філія «Відомча воєнізована охорона» Акціонерного товариства «Українська залізниця», - Забарного А.М.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Гайвороні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, філія «Відомча воєнізована охорона» Акціонерного товариства «Українська залізниця», про стягнення невиплаченої одноразової допомоги при виході на пенсію, середнього заробітку за час затримки кінцевого розрахунку,

встановив:

Стислий виклад позицій сторін.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Каращенко Ю.В. в його інтересах звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, філія «Відомча воєнізована охорона» Акціонерного товариства «Українська залізниця», про стягнення невиплаченої одноразової допомоги при виході на пенсію, середнього заробітку за час затримки кінцевого розрахунку та просить стягнути з відповідача в користь позивача в рахунок невиплаченої заробітної плати у вигляді одноразової допомоги, належної йому при звільненні з роботи у розмірі семи середньомісячних заробітків (посадових окладів), що еквівалентно 107 278 грн. 99 коп., та середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у вигляді одноразової допомоги за період з 09.09.2022 по дату постановлення рішення у справі, а також стягнути судові витрати у справі.

В обгрунтуванняпозову зазначає,що позивачу періодчасу з28.11.1197по 08.09.2022перебував утрудових відносинахз АТ«Українська залізниця».Згідно наказу№ 36/освід 02.09.2022про припиненнятрудового договору(контракту) ОСОБА_1 було звільнено08.09.2022з посадистаршого стрільця5розряду Стрілецькоїкоманди зохорони вантажіві об`єктівст.Христинівка (1група)Виробничого підрозділу«Знам`янський загінвоєнізованої охорони»філії «Відомчавоєнізована охорона»Акціонерного товариства«Українська залізниця»за власнимбажанням узв`язку звиходом напенсію завіком відповіднодо ст.38КЗпП України. Відповідно до п. 4.11. Колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом Знам`янського загону відомчої воєнізованої охорони на 2011-2015 роки з продовженням дії у 2022 році, протоколу комісії з установлення трудового стажу у залізничній галузі та розміру одноразової допомоги у зв`язку з виходом на пенсію від 02.09.2022 № НОР-3-16/176, позивачу мала бути виплачена одноразова грошова допомога у зв`язку з виходом на пенсію вперше у розмірі 7 (семи) середньомісячних заробітків (посадових окладів). Згідно з відповіддю начальника Виробничого підрозділу «Знам`янський загін воєнізованої охорони» філії «Відомча воєнізована охорона» Акціонерного товариства «Українська залізниця» О.Плахотнюка від 12.12.2022 року № НОР308/5280 на заяву ОСОБА_1 від 25.10.2022 року щодо здійснення виплати одноразової матеріальної допомоги повідомлено, що нарахування та виплата одноразової матеріальної допомоги при звільненні працівника вперше у зв`язку з виходом на пенсію у період з лютого до грудня 2022 року буде проводитись в хронологічній послідовності, згідно з графіком погашення, доведеним додатково. Однак, до часу звернення до суду належні до виплати кошти у вигляді одноразової матеріальної допомоги у зв`язку з виходом на пенсію вперше у розмірі семи середньомісячних заробітків (посадових окладів) не виплачені, тому така підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку та з урахуванням розміру середньомісячної заробітної плати позивача за два останні місяці роботи перед звільненням така становить 107 278 грн. 99 коп. Крім того, ураховуючи, що відповідачем було порушено вимоги ст. 116 КЗпП України щодо обов`язку підприємства виплатити всі суми, які належать працівникові при звільненні, з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 09.09.2022 по день постановлення рішення у справі.

14.02.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заявлені позивачем позовні вимоги не визнав та заперечив проти задоволення позову. В обгрунтування своїх доводів зазначає, що відповідно до протоколу засідання комісії з установлення трудового стажу працівникам виробничого підрозділу «Знам`янський загін воєнізованої охорони» філії «Відомча воєнізована охорона» від 02.09.2022 № НОР-3-16/176, на підставі п. 4.11 Колективного договору між адміністрацією і профспілковим комітетом Знам`янського загону відомчої воєнізованої охорони, ОСОБА_1 передбачена виплата одноразової допомоги у зв`язку з виходом на пенсію у розмірі семи середньомісячних заробітків. Згідно ст. 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачених ст. 43, 44 Конституції України. Відповідно до ст. 11 цього Закону на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця. Прикінцевими положеннями Закону передбачено, що він діє протягом воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану, крім частини третьої статті 13 цього Закону, яка втрачає чинність з моменту завершення виплати державою, що здійснює військову агресію проти України, відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам. Рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022 (протокол № Ц-54/31 Ком.т.) встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану інші додаткові виплати, які передбачені Галузевою угодою, колективними договорами структурних підрозділів, зокрема матеріальної допомоги, призупинено. Відповідно до рішення правління від 24.10.2022 (протокол № Ц-54/90 Ком.т.), нарахування та виплата працівникам АТ «Укрзалізниця», які звільнилися/будуть звільнені у період з лютого до грудня 2022 року, одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні вперше у зв`язку з виходом на пенсію та додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті, виплати яких були призупинені відповідно до рішення правління від 14.03.2022 (протокол № Ц-54/31 Ком.т.) будуть проводитись в хронологічній послідовності, починаючи з листопада 2022 року, згідно з графіком погашення. Таким чином, виплати одноразової і додаткової матеріальної допомоги, передбачені п. 4.11 Колективного договору між адміністрацією і профспілковим комітетом Знам`янського загону відомчої воєнізованої охорони та п. 8.8 Положення про оплату праці працівників АТ «Укрзалізниця» можуть бути здійснені позивачу лише після припинення або скасування режиму воєнного стану в Україні, а також у разі покращення фінансового стану АТ «Укрзалізниця», що дасть змогу змінити зазначене рішення правління до припинення або скасування воєнного стану. Відповідно і середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не підлягає нарахуванню.

16.02.2023 до суду надійшла відповідь на відзив, в якому представник позивача заперечила проти доводів відповідача у відзиві на позов. Зазначає, що відповідач покликається на витяг з протоколу № Ц-54/90 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 24.10.2022, яким ухвалено здійснити нарахування та виплату працівникам АТ «Укрзалізниця», які звільнилися/будуть звільнені у період з лютого до грудня 2022 року, одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію та додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті відповідно до п.3.2.21 Галузевої угоди, проте до даного часу вказане рішення відповідачем не виконано, одноразову допомогу позивачу не виплачено, чим грубо порушуються його права.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 27.12.2022 позовну заяву залишено без руху.

02.01.2023 представник позивача звернулася до суду з заявою про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 17.01.2023 відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання на 23.02.2023.

02.01.2023 представник позивача подала клопотання про витребування доказів у справі.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 17.01.2023 клопотання представника позивача задоволено та витребувано докази.

20.01.2023 представник позивача звернулася до суду з заявою про збільшення позовних вимог та долучення доказів до справи.

13.02.2023 на виконання ухвали суду відповідач надіслав до суду докази у справі.

16.02.2023 та 08.03.2023 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору звернувся до суду з клопотанням про участь представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 16.02.2023 клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, задоволено.

13.03.2023 представник позивача звернулася до суду з клопотанням про участь представника позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 23.03.2023 клопотання представника позивача задоволено.

Позиції учасників справи під час розгляду справи по суті.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали повністю, просили його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, з огляду на викладене, суд вважав за можливе проводити судове засідання у відсутності представника відповідача.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, в судовому засіданні не заперечував проти заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача одноразової допомоги, належної йому при звільненні з роботи, у розмірі 7 середньомісячних заробітків, зазначивши, що така буде виплачена позивачу відповідачем згідно графіків виплати таких у травні місці 2023 року. Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати у вигляді одноразової допомоги, то в задоволенні такої просив відмовити, вказавши на існування форсмажорних обставин у зв`язку з введенням на території України воєнного стану.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, дійшов наступних висновків.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.

В період часу з 23.01.1997 по 08.09.2023 позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з АТ "Українська залізниця", а саме: з 23.01.1997 по 16.04.1997 працював у Гайворонській дистанції сигналізації і зв`язку Одеської залізниці, з 17.04.1997 по 17.11.1997 у Гайворонському державному підприємстві по перевезенню вантажів та пасажирів Одеської залізниці, з 28.11.1997 по 08.09.2023 у Знам`янському загоні воєнізованої охорони, що стверджується даними трудової книжки Серія НОМЕР_1 від 28.01.1983 (а.с. 7-11).

Згідно наказу (розпорядження) виробничого підрозділу «Знам`янський загін воєнізованої охорони» АТ «Укрзалізниця» № 36/ос від 02.09.2022 про припинення трудового договору (контракту), ОСОБА_1 08.09.2022 було звільнено із займаної посади заст. 38 КЗпП України, у зв`язку з виходом на пенсію за віком. З такого вбачається, що ОСОБА_1 передбачено виплати, визначені п. 4.11 колективного договору у виді семи середьомісячних заробітків (посадових окладів) (а.с. 11).

З розрахунку заробітної плати за вересень 2022, виданого філією «Відомча воєнізована охорона» АТ «Українська залізниця», вбачається, що ОСОБА_1 було нараховано заробітну плату на суму 6833,97 гривень, що також відповідає індивідуальним відомостям про застраховану особу, що містяться у Формі ОК-5 від 02.01.2023 Пенсійного фонду України (а.с. 64, 51-53).

З довідки про середню заробітну плату (дохід) від 31.01.2022, виданої виробничим підрозділом «Знам`янський загін воєнізованої охорони» Філії «Відомча воєнізована охорона» АТ «Українська залізниця», вбачається, що заробітна плата за два останні місяці перед звільненням ОСОБА_1 (липень-серпень 2022 року) становить 30339,28 грн., середньоденна заробітна плата такого складає 489 грн. 34 коп., середньомісячна заробітна плата 15 325 грн. 57 коп. (а.с. 65).

З протоколу № НОР-3-16/176 засідання комісії з установлення трудового стажу працівникам виробничого підрозділу «Знам`янський загін воєнізованої охорони» філії «Відомча воєнізована охорона» від 12.09.2022 вбачається, що стаж роботи у залізничній галузі ОСОБА_1 складає 25 років 07 місяців 06 днів, що дає право при звільненні на пенсію вперше на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі семи середньомісячних заробітків відповідно до п.4.11 Колективного договору. На підставі п.1.1.4 рішення правління від 14.03.2022 № Ц-45.31 Ком.т., листів від 25.03.2022 № ЦЦУП-10/195, від 22.06.2022 № ЦЦУП-10/282, від 12.07.2022 № ЦЦУП-10/366, враховуючи роз`яснення від 08.08.2022 № ВВО-11/476, на період діє воєнного стану в Україні виплату одноразової грошової допомоги вирішено не здійснювати до окремого рішення правління (а.с. 63).

Рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022 (протокол № Ц-54/31 Ком.т.) на період дії правового режиму воєнного стану в Україні призупинено виплати, передбачені Галузевою угодою, колективними договорами, зокрема одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, а також додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті. Спільним листом АТ «Українська залізниця» та Професійної спілки залізничників і транспортних будівельників України від 06.09.2022 № Ц/3-91/1459/ЦПроф/30-22, адресованого керівникам структурних підрозділів апарату управління, регіональних філій, філій АТ «Укрзалізниця», раді Профспілки залізничників і транспортних будівельників України, головам дорожніх профспілкових організацій, повідомлено, що після припинення або скасування режиму воєнного стану, а також у разі покращення фінансового стану АТ «Укрзалізниця», що дасть змогу змінити зазначене рішення правління до припинення або скасування режиму воєнного стану, працівники, звільнені вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, отримають суму одноразової та додаткової матеріальної допомоги, що їм належить (а.с. 79-81, 83).

З витягу з протоколу № Ц-54/90 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 24.10.2022 вбачається, що на засіданні правління було ухвалено рішення про здійснення нарахування та виплати працівникам АТ «Укрзалізниця», які звільнилися/будуть звільнені у період з лютого по грудень 2022 року, одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію та додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті відповідно до пункту 3.2.21 Галузевої угоди, виплати яких були призупинені відповідно до підпункту 1.1.4 пункту 1.1 рішення правління від 14.03.2022 (протокол № Ц-54/31 Ком.т.). Нарахування та виплату матеріальної допомоги проводити в хронологічній послідовності відповідно до її виникнення, починаючи з листопада 2022 року, згідно з графіком погашення, який буде затверджено та доведено додатково директором з управління персоналом та соціальної політики або особою, яка виконує обов`язки директора з управління персоналом та соціальної політики (а.с. 82).

Так відповідно до п.4.11 колективного договору, укладеного між адміністрацією та профспілковим комітетом Знам`янського загону відомчої воєнізованої охорони на 2011-2015 роки, зареєстрованого Управлінням праці та соціального захисту населення Знам`янського міськвиконкому Кіровоградської області 17 березня 2011 року, з продовженням терміну його дії на 2022 рік за спільною постановою керівництва та профспілкового комітету від 15 лютого 2022 року № 7-к, визначено зобов`язання адміністрації виробничого підрозділу «Знам`янський загін воєнізованої охорони» філії «Відомча воєнізована охорона» Акціонерного товариства «Українська залізниця» при звільненні працівників у зв`язку з виходом на пенсію вперше, виплачувати основну одноразову допомогу у відповідності з Додатком № 6 до колективного договору в розмірі не більше п`яти середньомісячних заробітних плат у залежності від стажу роботи у галузі більше 15 років 5 середньомісячних заробітних плат. Крім того, в разі звільнення працівника за власним бажанням на пенсію при виникненні права на пенсію, але не пізніше трьох місяців, виплачувати додаткову допомогу за сумлінну працю на залізничному транспорті у наступних розмірах при стажі роботи в галузі від 25 до 30 років для чоловіків дві середньомісячних заробітних плати (а.с. 12-24).

Позивач звертався до виробничого підрозділу «Знам`янський загін воєнізованої охорони» Філії «Відомча воєнізована охорона» АТ «Українська залізниця» з приводу виплати належної йому одноразової допомоги при виході на пенсію в сумі семи середньомісячних заробітків, проте згідно листа № НОР308/5280 від 12.12.2022 начальника підрозділу його було повідомлено, що згідно витягу з протоколу № Ц-54-90 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 24.10.2022 нарахування та виплата одноразової матеріальної допомоги при звільненні працівника вперше у зв`язку з виходом на пенсію у період з лютого до грудня 2022 року буде проводитись в хронологічній послідовності згідно з графіком погашення, доведеним додатково (а.с. 25).

Як вбачається з листа виробничого підрозділу «Знам`янський загін воєнізованої охорони» Філії «Відомча воєнізована охорона» АТ «Українська залізниця» від 31.01.2023 № НОР-3-08/273, ОСОБА_1 при звільненні з виробничого підрозділу «Знам`янський загін воєнізованої охорони» була нарахована та виплачена заробітна плата за вересень 2022 року, разом з тим виплата семи середньомісячних заробітків не проводилася до окремого рішення правління на підставі п.1.1.4 протокольного рішення правління від 14.03.2 022 № Ц-54/31 Ком.т. АТ «Укрзалізниця», з урахуванням роз`ясненням від 25.03.2022 № ЦЦУП-10/193 (а.с. 62).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідност. 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Так, відповідно дост. 47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Згідно ч.1ст.116КЗпП України,при звільненніпрацівника виплатавсіх сум,що належатьйому відпідприємства,установи,організації,провадиться вдень звільнення.Якщо працівникв деньзвільнення непрацював,то зазначенісуми маютьбути виплаченіне пізнішенаступного дняпісля пред`явленнязвільненим працівникомвимоги пророзрахунок.Про суми,нараховані тавиплачені працівниковіпри звільненні,із зазначеннямокремо кожноговиду виплати(основната додатковазаробітна плата,заохочувальні такомпенсаційні виплати,інші виплати,на якіпрацівник маєправо згідноз умовамитрудового договоруі відповіднодо законодавства,у томучислі призвільненні)роботодавець повиненписьмово повідомитипрацівника вдень їхвиплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17, підтверджено, що відповідно дост.116КЗпП України на підприємство, установу, організацію покладено обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать, в разі невиконання обов`язку - наступає передбаченаст.117КЗпП України відповідальність.

Відповідно до приписів Конституційного Суду, викладених у рішенні № 8-рп/2013 від 15.10.2013 року, надано офіційне тлумачення положення ч.2ст.233КЗпП України та ст. ст. 1, 12 Закону України «Про оплату праці», тароз`яснено, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема, й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Так з матеріалів справи вбачається та відповідно не заперечується відповідачем, що за позивачем визнано право та вирішено виплатити одноразову допомогу у зв`язку з виходом на пенсію в розмірі семи середньомісячних заробітків, однак на час звернення до суду вони позивачу виплачені так і не були.

Згідно статей5та9 Закону України «Про колективні договори і угоди»,умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали. Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов`язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства.

Посилання представника відповідача на протокол засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14 березня 2022 року, як на законну підставу для невиплати позивачу належних йому сум при звільненні в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеногоЗаконом України «Про правовий режим воєнного стану», є безпідставним, оскільки правових підстав для ухвалення такого рішення на цей час в правління відповідача не було.

Так, відповідно до п.1.6 колективного договору, укладеного між адміністрацією та профспілковим комітетом Знам`янського загону відомчої воєнізованої охорони на 2011-2015 роки, зареєстрованого Управлінням праці та соціального захисту населення Знам`янського міськвиконкому Кіровоградської області 17 березня 2011 року, з продовженням терміну його дії на 2022 рік за спільною постановою керівництва та профспілкового комітету від 15 лютого 2022 року № 7-к, в період дії колективного договору адміністрація та профспілковий комітет можуть вносити зміни і доповнення лише, які не погіршують умови праці, соціальні і трудові інтереси робітників. Вони вносяться на спільному засіданні адміністрації та профкому за згодою сторін, з обов`язковим інформуванням колективу загону.

Пункт 1.7 вказаного колективного договору передбачає, що договір не може погіршувати положення працівників по відношенню до діючого законодавства, Генеральної та Галузевої угод. У випадку якщо в період дії колективного договору будуть прийняті державні нормативні акти з гарантіями, нижче ніж передбачено колективним договором, то норми колективного договору діють до закінчення строку його дії.

Доказів внесення змін до колективного договору у 2022 році стосовно призупинення на період дії військового стану в Україні нарахування та виплати належних працівникам додаткових виплат, зокрема одноразової допомоги у зв`язку з виходом на пенсію за віком, відповідачем до суду не надано.

Дійсно 15 березня 2022 року Верховною Радою України було прийнятоЗакону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яким на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачених статтями43,44 Конституції України, та застаттею 11 цього Законуна період дії воєнного стану дія окремих положень колективного договоруможе бути зупинена за ініціативною роботодавця.Однак, вказаний закон набрав чинності лише 24 березня 2022 року, а тому ухвалювати рішення про призупинення додаткових виплат працівникам, посилаючись на правовий режим воєнного стану саме 14 березня 2022 року, у правління АТ «Укрзалізниця» на цей момент не було.

З огляду на викладене, ураховуючи, що правових підстав для призупинення виплати позивачу одноразової допомоги у зв`язку з виходом на пенсію за віком у відповідача не було, будь-яких змін до колективного договору, укладеного між адміністрацією та профспілковим комітетом Знам`янського загону відомчої воєнізованої охорони, з цього приводу внесено не було, рішенням правління відповідача від 24 жовтня 2022 року ухвалено здійснити нарахування та виплату працівникам АТ «Укрзалізниця», які звільнилися в період з лютого до грудня 2022 року, зокрема, одноразової матеріальної допомоги у зв`язку з виходом на пенсію вперше, однак вона на час ухвалення судом рішення, виплачена позивачу не була, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь одноразової допомоги у зв`язку з виходом на пенсію за віком є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При визначенні розміру одноразової допомоги при виході на пенсію в сумі семи середньомісячних заробітків, суд виходить з розміру середньомісячної заробітної плати позивача, яка становить 15 325 грн. 57 коп., що сторонами не заперечується, та така становить 107 278,99 грн. (7х15 325,57), та такий розмір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з утриманням із вказаних сум установлених законодавством податків та зборів.

Крім того, за змістом ст.117КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу,при відсутностіспору проїх розмірпідприємство,установа,організація повиннівиплатити працівниковійого середнійзаробіток завесь часзатримки подень фактичногорозрахунку,але небільш якза шістьмісяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановленийчастиною першоюцієї статті.

Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку.

Так, середній заробіток працівника визначається відповідно достатті 27Закону України«Про оплатупраці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженимпостановою КабінетуМіністрів Українивід 08лютого 1995року №100 (далі - Порядок № 100).

Згідно з абзацом третім пункту 2 Порядку № 100 середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

За змістом пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Так, відповідно до довідки про середню заробітну плату, виданої Знам`янським загоном відомчої воєнізованої охорони АТ «Укрзалізниця» від 31.01.2023, середньоденна заробітна плата позивача за два останні місяці перед звільненням позивача (липень та серпень 2022 року) становила 489,34 грн., що сторонами не заперечується (а.с. 64).

Позивач звільнений із займаної посади на пенсію 08.09.2022 та за вимогами позовної заяви просить стягнути середній заробіток з 09.09.2022 по день ухвалення судового рішення, тобто по 12.04.2023.

Разом з тим, суд зазначає, що з 19 липня 2022 рокучастина 1 статті 117ЦПК України діє в новій редакції Закону України № 2352-IX від 01.07.2022 року, згідно з якою у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Таким чином, законодавець, встановивши обмеження щодо виплати роботодавцем працівнику сум середнього заробітку за час затримки терміном у шість місяців, закріпив на законодавчому рівні застосування принципів розумності, справедливості та пропорційності під час вирішення вказаної категорії трудових спорів, про необхідність застосування яких Велика палата Верховного суду зазначила в постанові від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц.

УРішенні КонституційногоСуду Українивід 12липня 2019року № 5-р(I)/2019(абзаци четвертий, п`ятий пункту 5 мотивувальної частини) зазначено, що за змістом частини 1статті 58 Основного Закону Україниновий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування.

Таким чином, Закон спрямований на регулювання тих правовідносин, які виникнуть після набрання ним чинності, а трудові правовідносини, що виникли раніше, повинні бути приведені у відповідність із новим юридичним регулюванням.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного судуу постанові від 16 січня 2018 року у справі № 61-590св17 висловив позицію, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Разом з тим, ураховуючи граничний строк, визначений ч.1 ст. 117 КЗпП України, середній заробіток слід стягнути за період з 09.09.2022 (наступний день після звільнення) по 09.03.2023, тобто в межах шестимісячного строку, тому відповідно кількість робочих днів за вказаний період складає 130, а розмір середнього заробітку за цей період складає 63 614,20 грн. (130х489,34).

Таким чином, ураховуючи принцип розумності, справедливості та пропорційності, оскільки позивачу у день звільнення не було виплачено належні йому виплати, суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні підлягають частковому задоволенню, тому суд вважає доцільним стягнути розмір середнього заробітку в розмірі 63 614,20 грн., з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів, що буде достатньою компенсацію майнових втрат, які поніс позивач через несвоєчасний розрахунок при звільнені, співмірним із розміром заборгованості, та не призведе до надмірного фінансового тягаря для відповідача.

Розподіл між сторонами судових витрат

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно вимог п.4 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставістатті 141 ЦПК України.

Позивачем заявлялись дві позовні вимоги - про стягнення заробітної плати та про стягнення компенсації за затримку розрахунку.

Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі (пункт 1 частини 1статті 5 Закону України «Про судовий збір»),а томуз відповідачав дохіддержави підлягаєстягненню 992 грн. 40 коп. судового збору за позовну вимогу про стягнення невиплаченої одноразової допомоги при виході на пенсію.

Крім того, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1072 грн. 78 коп. судового збору за задоволену позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку.

Разом з тим, суд звертає увагу, що позивач сукупно сплатив судовий збір в розмірі 1723,61 гривень (992,40+731,21) згідно квитанцій від 26.12.2022 та 19.01.2023 (а.с. 26, 48), однак не навів обґрунтованого розрахунку вказаної суми судових витрат.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7Закону України«Про судовийзбір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Ураховуючи наведене, суд роз`яснює позивачеві, що для повернення судового збору, який внесено у більшому розмірі, ніж встановлено законом (650,83 гривень), потрібно звернутися до суду із заявою про повернення помилково або надмірно сплаченого судового збору.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З доданих до клопотання документів та доказів у матеріалах справи вбачається, що понесені позивачем витрати на відправку поштової кореспонденції на адресу відповідача підтверджуються копіями квитанцій за трек-номерами 0316412199364, 0316412214690, 0316412177484, 0316412157254 на суму 103,97 грн. Разом тим, позивачем заявлено до стягнення витрат, понесених за оплату поштових відправлень на загальну суму 173,94 грн., до яких він відніс і витрати, понесені ним за оплату таких на відправку кореспонденції на адресу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ураховуючи положення ст. 141 ЦПК України в частині покладення стягнення судових витрат саме на сторін, сума витрат за оплату поштових відправлень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі, підтвердженому належним чином доказами, а саме: на суму 103,97 грн.

Представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Каращенко Ю.В. у відповіді на відзив зроблено відповідну заяву про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, докази яких буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, тому суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями10,19,81,89,141, 247, 259,263-265,268,354-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройца, 5, ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) одноразову грошову допомогу при виході на пенсію в розмірі 107 278 (сто сім тисяч двісті сімдесят вісім) гривень 99 копійок зі стягненням при виплаті податків та обов`язкових платежів, передбачених законодавством України.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройца, 5, ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період з 09.09.2022 по 09.03.2023 в розмірі 63 614 (шістдесят три тисячі шістсот чотирнадцять) гривень 20 копійок зі стягненням при виплаті податків та обов`язкових платежів, передбачених законодавством України.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройца, 5, ЄДРПОУ 40075815) в дохід держави 992 (дев`ятсот дев`яносто два) гривні 40 копійок судового збору.

Стягнути зАкціонерного товариства«Українська залізниця»(адресамісцезнаходження:03150,м.Київ,вул.Єжи Гедройца,5,ЄДРПОУ 40075815)на користь ОСОБА_1 (адресамісця проживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у справі в сумі 1176 (одна тисяча сто сімдесят шість) гривень 75 копійок, з яких 1072 гривні 78 копійок судового збору та 103 гривні 97 копійок витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Призначити судове засідання для вирішення питання розподілу судових витрат на 01.05.2023, о 09 год. 00 хв. Встановити строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витратна професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду з направленням таких іншим учасникам справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13.04.2023.

Суддя: М. М. Ханас

Дата документу 12.04.2023