Рішення

від 01.05.2023 по справі 398/4546/22

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/4546/22

провадження №: 2/398/1020/23

РІШЕННЯ

Іменем України

"01" травня 2023 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Подоляк Я.М.,

при секретарі Першеній Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрії в загальному позовному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Олександрійської міської ради Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої дії адвокат Кабанова І.О. звернулася до суду з позовом до Олександрійської міської ради Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина. Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 18.03.2021 за №225, 10.04.2021 за №312 позивачка ОСОБА_1 отримала у спадок після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 : виробничі будівлі та споруди, що разташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; автомобіль марки KIA, модельCarens 2/0 5МТ2, випуску 2008 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; автомобіль марки, моделі ЗИЛ431412СПГ, випуску 1992 року, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Окрім того після смерті чоловіка відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_2 . Проте постановою державного нотаріуса їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки договір купівлі-продажу будинку був зареєстрований на УТБ «АЛЕН» 16.02.2001 року за реєстраційним номером №580 та не був посвідчений нотаріально. Така форма оформлення договору купівлі-продажу на той час відповідала діючому законодавству. В позасудовому порядку вирішити питання щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна неможливо, тому просить суд визнати за нею право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_2 , що розташований на земельній ділянці, площею 0,05632 га, за адресою: АДРЕСА_2 ,в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Демченко І.М. від 27.12.2022 по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, копія якої була направлена сторонам та відповідачам визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

На підставі розпорядження керівника апарату Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Бєлової А.С. від 20.01.2023 року, №61-р, у зв`язку з достроковим припиненням відрядження судді Демченко Ірини Миколаївни та відрядження її до Червонозаводського районного суду м. Харкова, відповідно до рішення Голови Верховного суду від 28.12.2022 №33/1/149, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2023 справа розподілена судді Подоляк Я.М.

Ухвалою суду від 25.01.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий.

Ухвалою суду від 24.03.2023 підготовче провадження по справі закрито та справа призначена до судового розгляду.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують, просять позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, зазначив, що будь-які додаткові пояснення, докази відсутні.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Як передбаченост. 55 Конституції Українитаст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно дост. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згіднозістаттею 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Відповідно дост. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК Українипередбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Положеннямист. 1269 ЦК Українипередбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкоємцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно з ч. 1ст. 1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1статті 1268 ЦК України).

У відповідності до розділу 10, п. 4, п. п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтв про право на спадщину на нерухоме майно, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_3 (а.с. 11).

Позивачка ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_4 (а.с. 10).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.05.2021 №67/02-31приватний нотаріус Олександрійського міського нотаріального округу Кіровоградської області Чернишов С.С. відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок по АДРЕСА_2 , який належав її чоловікові ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою відмови є надання документу, який посвідчує право власності спадкодавця на спадковий житловий будинок, договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований на Унівірсальній товарній біржі «Ален» 16.02.2001 року, реєстраційний номер №580, який не відповідає положенням ст.ст.47,227 ЦК УРСР 1963 року, який діяв на момент його укладення (а.с. 16).

Відповідно до п. 23Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

В судовому порядку право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту шляхом його визнання у разі якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документу який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України), та є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно дост. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів, тобто дій особи, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В постанові Верховний Суд України від 04.04.2011 року (справа № 3-18гс 11) роз`яснено, що згідно з вимогамистатті 392 ЦК Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом вищезазначеної норми потреба в цьому заході захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними.

Аналогічні роз`яснення містяться і в пункті 37 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 року № 5.

З матеріалів справи вбачається, що Договір купівлі-продажу, реєстраційний номер №580 від 16.02.2001, згідно з яким брокер брокерської контори ТОВ «АЛЕН» ОСОБА_4 , що діє за дорученням від ОСОБА_5 з одного боку та брокер брокерської контори ТОВ «АЛЕН» Табачков С.О., що діє за дорученням від ОСОБА_3 , з іншого боку, уклали на Універсальній товарній біржі «Ален» договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями під АДРЕСА_2 , який розташований на земельній ділянці 563,2 кв.м.. Житловий будинок належить продавцю на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 06 жовтня 1995 року ОСОБА_6 , державним нотаріусом Другої олександрійської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за №2-4530 та зареєстрованого Олександрійським бюро технічної інвентаризації 11.10.1995 року за реєстровим №2686/11. ОСОБА_3 (спадкодавець) став власником житлового будинку з надвірними будівлями під АДРЕСА_2 , який розташований на земельній ділянці 563,2 кв.м., що був зареєстрований на Унівірсальній товарній біржі «Ален» на підставіст. 15 Закону України «Про товарну біржу», без нотаріального засвідчення, з подальшою реєстрацієї в бюро технічної інвентарізації за №2686/11 від 11.10.1995 року

Згідно архівної довідки №319 від 18.03.2021 року право власності на будинок по АДРЕСА_2 за архівними даними КП «ОМБТІ» належало ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 16.02.2001 року зареєстроване УТБ «Ален» р№580. Вказана інформація актуальна станом на 01.01.2013 року, але не підтверджує відомостей, щодо наявності чи відсутності об`єкта нерухомого майна, або зміни у його складі на дату видачі довідки. Назва вулиці Чапаєва змінено на Запорізька згідно розпорядження № р-28-з від 19.02.2016 року (а. с. 24).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, відомості щодо права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження на нерухоме майно на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , відсутні (а.с.27).

Згідно актового запису про смерть №785 від 02.07.2002 року серія НОМЕР_5 ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з інформаційної довідки із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) спадкова справа щодо майна сподкодавця ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутня.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Оскільки Договір купівлі-продажу будинку по АДРЕСА_2 був укладений 16.02.2001, тобто до набрання чинностіЦК Українивід 01.01.2004, до даних правовідносин слід застосовувати положенняЦК УРСР 1963 року.

Відповідно достатті 224 ЦК Української РСР(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.

Набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти.

Відповідно достатті 4 ЦК Української РСР(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) цивільні права і обов`язки виникають з підстав, передбачених законодавством, в тому числі і з угод.

Згідно зістаттею 41 ЦК Української РСР(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків.

За загальним правилом, визначеним у статтях47,227 ЦК Української РСР(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), договори купівлі-продажу жилого будинку (його частини) підлягали нотаріальному посвідченню.

Згідно із частиною першоюстатті 128 ЦК Української РСР(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно достатті 224 ЦК Української РСР(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Тож, у відповідності доЦК УРСРнотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі.

Відповідно до частини 1Закону України від 10.12.1991 року № 1956-ХІ1 «Про товарну біржу»(в редакції, чинній на момент укладання спірного правочину), товарна біржа є організацією, що об`єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов`язаних з ним торговельних операцій.

Згідност. 15 Закону України «Про товарну біржу»біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених умов, а саме: якщо вона являє собою куплю-продаж, допущений до обороту на товарній біржі, якщо її учасники - члени біржі, якщо вона зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Угоди, зареєстровані на товарній біржі не підлягають нотаріальному посвідченню, (ч. 2ст. 15 Закону України «Про товарну біржу»).

Тобто, чинне на момент укладання спірного правочину законодавство, а саме ч. 2ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», дозволяло укладати угоди купівлі продажу нерухомого майна за участю фізичних осіб, без нотаріального посвідчення біржового контракту.

Отже, законодавець на час виникнення спірних правовідносин не вимагав нотаріального посвідчення договору відчуження нерухомості у разі укладання такого договору на товарній біржі.

Частиною другоюстатті 47 ЦК Української РСР(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено що, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Відповідно до діючого на даний час законодавства, самест. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Враховуючи,що Договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_2 від 16.02.2001 був укладений до набрання чинностіЦК Українивід 01.01.2004, він був зареєстрований на Унівірсальній товарній біржі «Ален» 16.02.2001 року, реєстраційний номер №580, а також Олександрійським МБТІ, реєстраційний номер 2686/11 від 02.03.2001 року, норми діючого на той часЗакону України «Про товарну біржу»не вимагали його нотаріального засвідчення та іншої державної реєстрації ніж в МБТІ, тому набуття ОСОБА_3 права власності на вказаний вище будинок та земельну ділянку на якій він розташований є правомірним.

Відповідно, після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на зазначений будинок і позивачка у встановлений законом строк звернулася із заявою про прийняття спадщини за законом.

Оскільки державним нотаріусом було відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_2 , що разташований на земельній ділянці 563,2 кв.м, який належав її чоловікові ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв`язку з відсутністю нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 16.02.2001 року, а також враховуючи те, що такий договір на момент його укладення не потребував нотаріального посвідчення та іншої державної реєстрації ніж в МБТІ, суд приходить до висновку про задоволення позовупро визнання права власності в порядку спадкування.

Керуючись ст.ст.12,13,81,263-265,280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Олександрійської міської ради Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_2 , та садибну земельну ділянку, площею 0,05632 га, за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повний текс рішення виготовлено 01.05.2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Я.М.Подоляк