Ухвала

від 27.03.2023 по справі 761/2670/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/2670/23

Провадження № 1-кс/761/1962/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представників власника майна - ОСОБА_4 , адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , прокурора ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання директора ТОВ «ПРЕЗИДЕНТ-СЕРВІС» ОСОБА_9 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2017 року, в межах кримінального провадження №42017100110000001 від 04.01.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України (на час судового розгляду №12016100100009192),

ВСТАНОВИЛА:

11 січня 2023 року у провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання директора ТОВ «ПРЕЗИДЕНТ-СЕРВІС» ОСОБА_9 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2017 року, в межах кримінального провадження №42017100110000001 від 04.01.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2017 року, в межах кримінального провадження №42017100110000001 від 04.01.2017, накладено арешт на нежитлове приміщення загальною площею 319,0 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Лагерна, будинок 46-48Б, що зареєстроване на праві власності за ТОВ «ПРЕЗИДЕНТ-СЕРВІС», ЄДРПОУ 31171141, у вигляді заборони використовувати та розпоряджатися будь-яким чином зазначеним майном.

Заявник наголошує, що посадові особи ТОВ «ПРЕЗИДЕНТ-СЕРВІС» та ТОВ «МОДЕКС-ЛТД» не були ні підозрюваними, ні обвинуваченими в кримінальному провадженні, цивільний позов стосовно майна, на яке накладений арешт, заявлено не було. В кримінальному проваджені не було потерпілих від укладання угоди купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 319,0 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Лагерна, будинок 46-48Б, як у 2016 році, так і у 2001 році, коли ТОВ «МОДЕКС-ЛТД» набуло право власності на це майно. Право власності на це майно до цього часу ніким не оскаржене.

Так ОСОБА_9 вказує, що ТОВ «ПРЕЗИДЕНТ-СЕРВІС» є добросовісним набувачем, придбало нерухомість, на яку був накладений арешт, на платній основі, що підтверджується: Договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 13.05.2016 року, засвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 в реєстрі за №561; Актом прийомки-передачі нежитлового приміщення від 13.05.2016 року; Технічним паспортом на нежитлову будівлю (приміщення); виписками по особовому рахунку ТОВ «ПРЕЗИДЕНТ-СЕРВІС» - у законного власника цього майна ТОВ «МОДЕКС-ЛТД» (місцезнаходження якого: 04119, м. Київ, вулиця Сім`ї Хохлових, будинок 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 25402277.

Враховуючи викладене, директор ТОВ «ПРЕЗИДЕНТ-СЕРВІС» ОСОБА_9 зазначає, що оскільки в кримінальному проваджені не доведено, що це майно набуте протиправним шляхом, отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення або ж було знаряддям вчинення кримінального правопорушення чи зберегло на собі його сліди, арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2017 року підлягає скасуванню.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні клопотання підтримав і просив задовольнити. Стверджував, що в рамках даного кримінального провадження постановлено вирок, тобто таке провадження закінчено, що свідчить про відсутність подальших підстав для застосування заходів забезпечення.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_5 підтримала клопотання з мотивів, викладених в клопотанні та просила задовольнити. Наголошувала, що кримінальне провадження триває понад шість років, і застосування заходу забезпечення протягом такого надмірного періоду є неспівмірним із завданням кримінального провадження.

Представник власника майна - ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримала та пояснила, що фактично майна вже неіснує, однак у зв`язку з накладеним арештом ТОВ «ПРЕЗИДЕНТ-СЕРВІС» позбавлено можливості вчинити дії, направлені на внесення відповідних змін до державних реєстрів, з огляду на що юридична особа вимушена сплачувати податки за фактично неіснуючий об`єкт нерухомості.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_7 підтримала заявлене клопотання і просила скасувати накладений арешт, з огляду на те, що власник несе невиправдані витрати щодо сплати податків. Звертала увагу на те, що службовим особам підприємства про підозру не повідомлялось. На підтвердження своїх доводів надала відповідні документи.

Прокурор ОСОБА_8 заперечувала проти задоволення клопотання, вказуючи на передчасність такого звернення. Обгрунтовувала доцільність збереження заходу забезпечення тим, що матеріали кримінального провадження, пов`язані із накладеним арештом, виділені з кримінального провадження №42017100110000001 в кримінальне провадження №12016100100009192, при цьому досудове розслідування в зазначеному провадженні триває, а арештоване майно є предметом вчинення кримінального правопорушення, що свідчить про те, що ризики не відпали.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, заслухавши думку учасників судового провадження, вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Слідчим суддею встановлено, що Шевченківським УП ГУНП в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100100009192 від 23.07.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, матеріали якого виділені з кримінального провадження №42017100110000001 від 04.01.2017.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2017 року, в межах кримінального провадження №42017100110000001 від 04.01.2017, накладено арешт на нежитлове приміщення загальною площею 319,0 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Лагерна, будинок 46-48Б, що зареєстроване на праві власності за ТОВ «ПРЕЗИДЕНТ-СЕРВІС», ЄДРПОУ 31171141, у вигляді заборони використовувати та розпоряджатися будь-яким чином зазначеним майном.

Зі змісту вказаної ухвали слідчого судді вбачається, що арешт на зазначене майно було накладено з метою забезпечення збереження речових доказів, забезпечення заявлених потерпілими в подальшому цивільних позовів, додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, а також запобігання ризикам у вигляді подальшого відчуження майна третіми особами з метою знищення слідів вчинення кримінального правопорушення.

Водночас, як вбачається з наданого прокурором витягу з ЄРДР, в рамках кримінального провадження № 12016100100009192 від 23.07.2016 жодній особі про підозру не повідомлено, відомості, що ТОВ «ПРЕЗИДЕНТ-СЕРВІС» є юридичною особою, стосовно якої здійснюється провадження - також відсутні. Вказане свідчить про відсутність подальшої доцільності у застосуванні арешту майна з метою забезпечення можливої конфіскації майна, оскільки збереження такого заходу забезпечення суперечитиме ч. 5 ст. 170 КПК України, положення якої встановлюють імперативну вимогу щодо того, що арешт на майно з метою забезпечення можливої конфіскації може бути накладено виключно, якщо таке майно на праві власності належить підозрюваному, обвинуваченому, засудженому або юридичній особі, щодо якої здійснюється провадження.

Крім того, як стверджують представники власника майна, і такий факт не заперечувався строною обвинувачення в ході судового розгляду - в рамках даного кримінального провадження цивільний позов заявлено не було, а тому збереження такого арешту задля забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні було б позбавленим виправданої мети для подальшого обмеження права власності, як з точки зору загальної логіки, так і з підстав того, що відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, арешт майна, накладений з метою забезпечення цивільного позову вимагає наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні

Водночас в ході судового розгляду встановлено, що 08 листопада 2016 року, в рамках судової справи № 826/17042/16, Окружним адміністративним судом міста Києва було встановлено, що нежитлова будівля за адресою: м. Київ, вул. Лагерна, 46/48Б вже демонтована.

Вказані обставини додатково підтверджуються і наданими представником власника майна фотознімками, на яких видно, що за вказаною адресою будь-яка будівля відсутня. Більш того, факт того, що таке майно більше не існує не запечувала і прокурор під час судового розгляду даного клопотання.

Положеннями ст. 98 КПК України передбачено, що речовими доказами можуть бути виключно матеріальні об`єкти. Враховуючи, що нежитлова будівля за адресою: м. Київ, вул. Лагерна, 46/48Б станом на день розгляду даного клопотання не існує, тобто не є матеріальним об`єктом, такий об`єкт очевидно не може бути речовим доказом, зберігати на собі сліди кримінального правопорушення, тощо. За таких обставин не може бути збережено арешт на таке майно і з підстав необхідності збереження речового доказу, оскільки відсутній сам речовий доказ, який необхідно зберегти.

Відповідно до ч.2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, викладені обставини в сукупності свідчать про те, що ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту нежитлового приміщення загальною площею 319,0 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Лагерна, будинок 46-48Б, що зареєстроване на праві власності за ТОВ «ПРЕЗИДЕНТ-СЕРВІС», ЄДРПОУ 31171141, на час розгляду клопотання про скасування арешту майна відпали, що обґрунтовано матеріалами, доданими до клопотання.

Крім того, ні слідчим, ні прокурором в ході судового розгляду слідчому судді не наведено додаткових переконливих доводів в обґрунтування наявних ризиків, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності, яке триває довгий час з 16 листопада 2017 року, і при цьому призводить до невиправданого податкового навантаження на ТОВ «ПРЕЗИДЕНТ-СЕРВІС», яке за вказаних вище обставин не може бути визнане справедливим та співмірним завданням кримінального провадження в очах стороннього та незацікавленого спостерігача.

Також, слідчий суддя звертає увагу й на те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

З огляду на зазначене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння ТОВ «ПРЕЗИДЕНТ-СЕРВІС» належним йому майном на підставі зазначених обставин, оскільки представниками власника майна доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає доцільним скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2017 року, в межах кримінального провадження № 42017100110000001 від 04.01.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, на нежитлове приміщення загальною площею 319,0 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Лагерна, будинок 46-48Б, що зареєстроване на праві власності за ТОВ «ПРЕЗИДЕНТ-СЕРВІС», ЄДРПОУ 31171141, а відтак клопотання директора ТОВ «ПРЕЗИДЕНТ-СЕРВІС» ОСОБА_9 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2017 року, в межах кримінального провадження № 42017100110000001 від 04.01.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України (на час судового розгляду №12016100100009192), підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст. ст.170, 171, 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИЛА:

Клопотання директора ТОВ «ПРЕЗИДЕНТ-СЕРВІС» ОСОБА_9 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2017 року, в межах кримінального провадження № 42017100110000001 від 04.01.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України (на час судового розгляду №12016100100009192), - задовольнити.

Cкасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2017 року, в межах кримінального провадження № 42017100110000001 від 04.01.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, на:

- нежитлове приміщення загальною площею 319,0 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Лагерна, будинок 46-48Б, що зареєстроване на праві власності за ТОВ «ПРЕЗИДЕНТ-СЕРВІС», ЄДРПОУ 31171141.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголосити 31 березня 2023 року о 10 год. 10 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1