Ухвала

від 02.05.2023 по справі 120/5381/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

02 травня 2023 р.Справа № 120/5381/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чернюк Алла Юріївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

27.04.2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, в якій вона просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження 23699385 від 13.01.2011 року за виконавчим написом № 1331 від 07 грудня 2010 року на підставі якого було звернено стягнення предмета іпотеки, квартири АДРЕСА_1 , шляхом реалізації на прилюдних торгах. Позивач також просить суд скасувати акт державного виконавця про проведені прилюдних торгів на підставі якого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального Ткачук М.В. 24.04.2012 року було видано свідоцтво №1609 на ім`я ОСОБА_2 свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів квартири АДРЕСА_1 .

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, серед іншого, чи подано позов у строк, установлений законом.

Відповідно до частини 1, 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

Нормами статті 122 КАС України передбачено диференційований підхід до регулювання тривалості строків звернення до адміністративного суду в залежності від статусу позивача та від категорії публічно - правового спору.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в частині 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. При цьому, суд з`ясовує момент, коли позивач фактично дізнався або мав реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення.

Така ж правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 24.06.2020 року у справі № 9901/277/19 (адміністративне провадження №П/9901/277/19).

Частиною 3 статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту прохальної частини позовної заяви судом встановлено, що позивач зокрема просить суд визнати протиправними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження 23699385 від 13.01.2011 року та акт державного виконавця про проведені прилюдних торгів на підставі якого приватним нотаріусом 24.04.2012 року було видано свідоцтво №1609 про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Водночас, статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Згідно з пунктом 1 частини 2 вказаної статті позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Відтак, для звернення до суду із позовом щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, крім оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій, статтею 287 КАС України визначено спеціальний строк, що становить 10 днів, та обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Отже, строк оскарження спірної постанови про відкриття провадження закінчився 23.01.2011 року.

Однак, даний адміністративний позов поданий позивачем 27.04.2023 року, тобто більш як дванадцять років з моменту закінчення строку на її оскарження. Таким чином, позивач пропустила десятиденний строк звернення до суду, визначений пунктом 1 частиною 2 статті 287 КАС України.

До того ж, суд вважає за необхідне наголосити, що при наявності об`єктивної неможливості вчасного звернення до суду із відповідним позовом, саме на позивача покладається процесуальний обов`язок навести переконливі доводи щодо існування певних обставин, які слугували перешкодою для вчасного звернення до суду із наданням належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження своїх доводів.

Надаючи оцінку обґрунтуванням позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи відповідну заяву, позивач зазначає, що станом на 27.04.2023 року вона не була належним чином сповіщена про проведені спірні виконавчі дії, що на її думку є підставою для поновлення строків на оскарження дій державного виконавця.

Водночас, суд вважає необґрунтованими відповідні посилання позивача, оскільки, як зазначає сам позивач, про факт вчинення виконавчого напису вона дізналася восени 2016 року, що також підтверджується рішенням Вінницького міського суду від 08.02.2018 року по справі № 127/25891/17, яке, в свою чергу, отримане позивачем лише 17.12.2021 року.

Суд також вважає за необхідне повторно наголосити на тому, що відповідно до частини 2 статті 122 КАС України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду

При цьому, викладаючи обставини, які стали причиною пропуску строку на звернення до суду з даним позовом, позивач не надає жодного доказу, який міг би підтвердити дані факти.

З огляду на вищевикладене, доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.

Відтак, причини на які посилається позивач мотивуючи заяву про поновлення строку звернення до суду не є поважними та не можуть бути підставою для поновлення такого строку.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Тому, доходжу висновку, що позивачу необхідно встановити десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду та обґрунтуванням поважності причин пропуску строку.

У свою чергу, частиною першою статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків зазначених частиною другою цієї статті.

Згідно з частиною 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження 23699385 від 13.01.2011 року та акт державного виконавця про проведені прилюдних торгів на підставі якого приватним нотаріусом 24.04.2012 року було видано свідоцтво №1609 про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів. Однак, до матеріалів справи не долучено відповідних рішень державного виконавця та/або клопотання про витребування даних матеріалів із зазначенням неможливості самостійно отримати та надати суду письмові докази, заходи, яких вона вжила для отримання цих доказів самостійно, та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів, що вказує на необхідність залишення позовної заяви без руху також з цих підстав.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

За правилами частини 1 статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01.01.2023 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 2684,00 грн.

Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У даному випадку, до матеріалів адміністративного позову надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн., однак, як вбачається з позовної заяви, остання містить дві вимоги немайнового характеру.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно також залишити без руху з підстав сплати судового збору не в повному обсязі, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом надання доказів доплати судового збору у розмірі 1073,60 грн. за належними реквізитами щодо його сплати.

Частинами 1, 2 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У свою чергу, суд звертає увагу, що належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Реквізити рахунку для зарахування надходжень державного бюджету по ККДБ 22030101 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)" за відомчою ознакою "84" "Окружні адміністративні суди", відкритий за стандартом IBAN: одержувач: ГУК у Він. обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ: 37979858; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок: UA028999980313181206084002856.

Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Вінницького окружного адміністративного суду також можна довідатися на офіційному веб-сайті суду (http://voas.gov.ua/) у розділі "Судовий збір".

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 287 КАС України -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказані позивачем в заяві, долученій до позовної заяви.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 10-ти денний строк з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині даної ухвали суду.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяЧернюк Алла Юріївна