Рішення

від 02.05.2023 по справі 280/1773/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 травня 2023 року Справа № 280/1773/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦУКОР ЗАПОРІЖЖЯ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦУКОР ЗАПОРІЖЖЯ» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області від 28.02.2023 № 5906 про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦУКОР ЗАПОРІЖЖЯ» критеріям ризиковості платника податку;

зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦУКОР ЗАПОРІЖЖЯ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦУКОР ЗАПОРІЖЖЯ» судовий збір та витрати на правову допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним отримано через електронний кабінет платника податків рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 28.02.2023 № 5906, відповідно до якого визначено відповідність позивача критеріям ризиковості, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Разом з тим, позивач вважає прийняте рішення протиправним, оскільки таке не містять належної мотивації віднесення позивача до ризикових платників податків. Зазначено, що позивачем для розгляду було надано бльше 1000 первинних документів, які підтверджують придбання/ транспортування/ відвантаження та оплату товару своїм контрагентам. Позивач вважає, що ним здійснено всі необхідні дії та належним чином документально підтверджено реальність своєї господарської діяльності. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 28.03.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі, а розгляд справи призначено без повідомлення/виклику представників сторін.

Ухвалою суду від 26.04.2023 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовлено.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що комісією Головного управління ДПС у Львівській області, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 28.02.2023 №5906 про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 20.02.2023 №1, яким вирішено залишити позивача по п.8 критеріїв ризиковості платника податку у переліку ризикових платників податку. Зазначено, що позивач не повідомляв контролюючий орган про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність, а саме про наявність у нього у праві власності чи в оренді транспортних засобів для здійснення господарської діяльності. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Також, представник відповідача вказував на те, що позивачем не надано підтверджуючих документів, необхідних для розгляду питання щодо виключення платника податку з переліку платників по взаємодії з ризиковими СГД. Позивач як активний учасник господарської діяльності на певному сегменті ринку, обізнаний з тонкощами роботи на цьому ринку, а відтак має розуміння сутності та тонкощів певних операцій, має усвідомлення не тільки щодо базових документів, які супроводжують певні операції, а й щодо інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції. Відтак, саме позивач має можливість визначити конкретний перелік документів, який наявний у нього та супроводжує певні операції з тим, щоб подати ці документи. Крім того, зазначено, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків. Відповідачвважає, що позовна вимога щодо виключення платника податків ізперелікуризикових є неправомірною, так як суд в даному випадку перебирає функцію органуДПСщодо зібрання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплатою коштів до бюджету. Отже, позовні вимоги в частині виключення із ризикових позивача у справі є протиправними, оскільки суд лише можезобов`язати відповідачаповторно розглянути документизурахуванням рішення суду у разі встановлення судом його протиправності. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно зі ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі.

З матеріалів справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦУКОР ЗАПОРІЖЖЯ» є юридичною особою, дата державної реєстрації 20.04.2012. Основний вид діяльності за КВЕД: 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом та кондитерськими виробами.

09.02.2023 через електронний кабінет платника податків позивач отримав рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №3831. В рішенні зазначено, що у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості за підставою пункт 8. Серед кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення було зазначено про «13 - придбання товарів/послуг у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Також, вказано податкові номери платників, яких було задіяно у податкових операціях.

20.02.2023 позивач надав пояснення щодо виключення з переліку ризикових, оскільки працює тривалий час, має великі обсяги поставок по всій території держави та надав всі необхідні документи на підтвердження господарських операцій, поставки товару, розрахунків з контрагентами тощо.

Серед іншого в поясненнях було зазначено, що позивач має довгострокові договори придбання та постачання товарів на митній території України та в Казахстані. Оплата товарів, що придбається або реалізується відбувається лише у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця (постачальника), на умовах попередньої оплати або відстрочення платежу в залежності від домовленості. Умови поставки товару визначаються договорами із контрагентами. Товар може доставлятися за місцезнаходженням складу підприємства. За наявності такої необхідності, підприємство може використати найманий транспорт. Основні постачальники: ТОВ «ТД УКРАГРОПРОД» (ЄДРПОУ 41610592) цукор; ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «ЗЕЛЕНА ДОЛИНА» (ЄДРПОУ 32721857) цукор; TOB «Новомиргородський цукор» (ЄДРПОУ 32119999) цукор; ПАТ «ПК Поділля» (ЄДРПОУ 33143011) цукор; ТОВ «КОСТАНЗА» (ЄДРПОУ 39822094) сіль; ТОО фирма «Колос» (Казахстан) - крупа гречана; ПіК «Індраяні Оверсіз» (ЄДРПОУ 25398535) рис; TOB «Азимут - Трейд» (ЄДРПОУ 34986223) рис, крупи; С(Ф)Г Скорук А.В. (ЄДРПОУ 20260217) - макаронні вироби, крупи; ПП «Агрофірма «Борисфен» (ЄДРПОУ 30791681) макаронні вироби. Покупці: TOB «Сільпо - Фуд» (ЄДРПОУ 40720198); ТОВ «Омега» (ЄДРПОУ 30982361); TOB «АТБ-маркет» (ЄДРПОУ 30487219); TOB «Азимут - Трейд» (ЄДРПОУ 34986223); TOB «EKO» (ЄДРПОУ 32104254); TOB «КФ «Стимул» (ЄДРПОУ 20258769). Перевізники: ТОВ «Роман Сервіс Груп» (ЄДРПОУ 34482832); TOB «Продовольча база Запоріжжя» (ЄДРПОУ 38191509); ТОВ «Транс Сервіс 1» (ЄДРПОУ 32602104); ТОВ «Полтава Транс Авто» (ЄДРПОУ 40679564); ТОВ «КАРГО КАРІЄР» (ЄДРПОУ 42699858); TOB «ФЕДОСОВ ТРАНС» (ЄДРПОУ 38903664).

Позивач з 01.05.2020 по 01.02.2023 здійснював придбання цукру в ТОВ «ТД УКРАГРОПРОД» та ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «ЗЕЛЕНА ДОЛИНА». З ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «ЗЕЛЕНА ДОЛИНА» по договорам №141-АП-ЗД/ПС-ЦЗ від 24.12.2021, №141-АП-ЗД/ПС-ЦЗ від 21.10.2022. Сума передплати за товар (цукор-пісок) за період з 01.05.2020 по 01.02.2023 склала 13 080 400,40 грн. 3 ТОВ "ТД УКРАГРОПРОД" по договорам № 110/2021-Ц від 08.11.2021, №008/2022-Ц від 17.01.2022. Сума передплати за товар (цукор-пісою) за період 01.05.2020 по 01.02.2023 склала 54 007 100,00 грн.

28.02.2023 комісією Головного управління ДПС у Львівській області прийнято рішення №5906 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким визначено відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦУКОР ЗАПОРІЖЖЯ» критеріям ризиковості платника податку, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У рішенні від 28.02.2023 №5906 зазначено, що з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 20.02.2023 №1, прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості за підставою пункт 8.

Код податкової інофрмації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку, зазначено:

12 - постачання товарів (послуг) у платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

13 - придбання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості:

- тип операції: придбання; період здійснення господарської операції: з 01.01.2021 по 28.02.2023; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 1701; податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операцій: 41610592;

- тип операції: придбання; період здійснення господарської операції: з 01.01.2021 по 28.02.2023; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 1701; податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операцій: 32721857;

- тип операції: постачання; період здійснення господарської операції: з 01.01.2021 по 28.02.2023; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 1701; податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операцій: 00382094.

Зазначено про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Не погодившись з правомірністю прийняття спірного рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику,зметою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавствазпитань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Положеннями пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України визначено, що способами здійснення податкового контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платникподаткузобов`язаний скласти податкову накладну в електронній форміздотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операційзпостачання товарів/послуг платникподатку- продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платникомподатку,який здійснює операціїзпостачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сумподатку,що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платникомподатку,який здійснює операціїзпостачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сумподатку,що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформованозпорушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згіднозп. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (набрала чинності 01.02.2020) затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165). Цей порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісійзпитань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиківсукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Комісія регіонального рівня комісіязпитань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управліньДПСв областях, м. Києві та Офісу великихплатниківподатківДПС(далі Комісія).

Ризик порушення норм податкового законодавстваймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрізпорушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операціїзпостачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платникомподаткуна додану вартість (далі платникподатку) виконання свого податкового обов`язку.

Згіднозпунктом 5 Порядку № 1165 платникподатку,яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жоднійзознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платникаподатку(додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платникаподатку(додаток 2).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платникподатку,яким складено та/або поданоподаткову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платникаподатку,реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється Питання відповідності/невідповідності платникаподаткукритеріям ризиковості платникаподаткурозглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платникаподаткухоча б одномузкритеріїв ризиковості платникаподаткукомісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку

Включення платникаподаткудопереліку платників,які відповідають критеріям ризиковості платникаподатку,здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платникподаткуотримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платникаподаткучерез електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платникаподаткукритеріям ризиковості платникаподатку.Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платникаподатку з переліку платників,які відповідають критеріям ризиковості платникаподатку,у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платникаподаткукритеріям ризиковості платникаподаткута/або отримання інформації та копій відповідних документів від платникаподатку,що свідчать про невідповідність платникаподаткукритеріям ризиковості платникаподатку.У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначенихабзацом сьомимцього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платникаподаткукритеріям ризиковості платникаподаткуплатникподаткуотримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4). Інформація та копії документів подаються платникомподаткудоДПСв електронній формі засобами електронного зв`язкузурахуванням вимог Законів УкраїниПро електронні документи та електронний документообіг,Про електронні довірчі послугитаПорядку обміну електронними документамизконтролюючими органами, затвердженого Мінфіном. Документами, необхідними для розгляду питання виключення платникаподатку з переліку платників,які відповідають критеріям ризиковості платникаподатку,можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти,здодатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платникаподатку,якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платникаподаткудля здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг)зурахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські випискизособових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платникаподаткукритеріям ризиковості платникаподатку.

Інформацію та копії документів, подані платникомподатку,комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платникаподаткукритеріям ризиковості платникаподатку,яке платникподаткуотримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4). Виключення платникаподатку з переліку платників,які відповідають критеріям ризиковості платникаподатку,здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платникподаткувиключаєтьсяз переліку платників податку,які відповідають критеріям ризиковості платникаподатку.У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платникаподатку з переліку платників податку,які відповідають критеріям ризиковості платникаподатку.Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідностіплатників податкукритеріям ризиковості платникаподатку.

Додатком №1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платникаподаткуна додану вартість, зокрема п. 8: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстраціїподатковій накладній/розрахунку коригування.

При цьому Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платникаподаткуна додану вартість критеріям ризиковості платникаподатку,форма якого містить обов`язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платникаподатку)».

Отже,зогляду на правову конструкцію п. 8 Критеріїв та форму Бланку у Додатку № 4 суд зазначає, що при вирішенні спорів, який розглядається судом,зурахуванням приписів ч.2 ст.77 КАС України податковий орган повинен довести наявність на час прийняття оскарженого рішення певної сукупності обставин:

- існування у податкового органу податкової інформації відносно позивача, відповідно до якої існує ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній;

- зазначена інформація стала відома контролюючому органу під час провадження ним поточної діяльності. При цьому, відомості про таку інформацію повинні зазначатись у рішенні податкового органу.

Судом установлено, що у спірному рішенні від 28.02.2023 №5906 зазначено про відповідність платникаподаткуТОВ «ЦУКОР ЗАПОРІЖЖЯ»критеріям ризиковості платника, зокрема п. 8 Критеріїв ризиковості платникаподатку.

Код податкової інофрмації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку, зазначено:

12 - постачання товарів (послуг) у платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

13 - придбання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості:

- тип операції: придбання; період здійснення господарської операції: з 01.01.2021 по 28.02.2023; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 1701; податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операцій: 41610592;

- тип операції: придбання; період здійснення господарської операції: з 01.01.2021 по 28.02.2023; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 1701; податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операцій: 32721857;

- тип операції: постачання; період здійснення господарської операції: з 01.01.2021 по 28.02.2023; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 1701; податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операцій: 00382094.

Зазначено про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Водночас, позивачем було надано більше 1000 первинних документів, які підтверджують придбання/ транспортування/ відвантаження та оплату товару своїм контрагентам (як отримання від постачальників так і реалізацію покупцям).

Відповідачем не деталізовано податкову інформацію, визначену у п.8 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 28.02.2023 № 5906.

Окрім того, після розгляду пояснень контролюючий орган змінює перелік контрагентів, що в свою чергу унеможливлює надання документів у повному обсязі. Також, в оскарженому рішенні чітко не вказані періоди співпраці з суб`єктами, відповідно позивач змушений надавати документи за останні три роки з 01.01.2021 по 28.02.2023.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд зауважує, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішеннязпосиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.01.2021 (справа №340/1098/20).

Відповідно до п.44 Порядку №1165, комісія контролюючого органу перевіряє подані платникомподаткукопії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів,зданими, що надходять або можуть бути отриманізінших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Однак, відповідач не надав оцінку поданим позивачем документам, що свідчить про формальний підхід відповідача при прийнятті спірного рішення та більше стосується реалізації податковим органом такої своєї контрольної функції як проведення перевірок.

Таким чином, суд доходить висновку, що вимоги відповідача щодо надання всіх можливих документів щодо ведення господарської діяльності, не можуть бути визнані такими, що відповідають приписам та меті податкового законодавства. Податковий орган має обмежитись таким обсягом документального підтвердження господарської операції, який в достатній мірі доводить її реальність та законність.

Суд зазначає, що твердження податкового органу про ризиковість контрагентів сама по собі не може слугувати підставою для настання негативних наслідківплатника податків.

Так, віднесення позивача доризиковихплатників зтих підстав, що підприємство мало господарські відносинизплатникамиподатків,по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення провідповідністьостанніх критеріямризиковості,є неспроможним аргументом, адже поширення на позивача "ризиковості" через відносинизіншими "ризиковими" платникамиподатківсуперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, принципу індивідуальної відповідальності. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платникомподатків.

Вказаний підхід застосовано також і Європейським судомзправ людини, який у справах «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03), «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарі ї» (2010 рік, заява № 6689/03), «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява № 36985/97), «Полторацький проти України» від 29.04.2003 (заява № 38812/97), дійшов висновку про правило «індивідуальної юридичної відповідальності», тобто платникподатківне повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами.

Отже, Європейський судзправ людини однозначно вказав на правило індивідуальної відповідальностіплатника податків.Це означає, що добросовісний платникподатківне має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Відтак,віднесення позивача до ризиковихплатників зтих підстав, що підприємство мало господарські стосунки із платником податків, по відношенню до якого податковим органом прийнято рішення про відповідність останнього критеріям ризиковості, суд оцінює критично.

Так, поширення на позивача «ризиковості» через стосункизіншим «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

Водночас, судова практика вирішення податкових спорів виходитьзпрезумпції добросовісності платника, тобтозпрезумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника. (Постанова Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 810/1541/13-а).

Термін «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносинах, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язкузконтролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

У спірному рішенніпроставлена позначка у колонцізурахуванням отриманих відплатникаподаткуінформації та копій відповідних документіввід 20.02.2023 №1 відповідно, проте в рядку Податкова інформація не зазначено, чому подані позивачем документи не спростовують факту проведенняризиковихоперацій, не наведено які саме документи не були враховані контролюючим органом тазяких причин. Дані обставини не знайшли свого відображення і в протоколі Комісії від 28.02.2023.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.08.2019 р. у справі № 2540/3009/18 зазначив: «...Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платникомподаткукопіями документів, які складенізпорушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу».

Європейським Судомзправ людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про порушення відповідачем порядку прийняття рішення, а також вимог щодо його обґрунтованості.

Тобто покладені в основу відзиву твердження відповідача щодо причин, які слугували підставами для прийняття оспорюваного рішення, неможливо перевірити за наданими в обґрунтування цього доказами. Зокрема не надано доказів того, що в основу оскаржуваних рішень покладено саме те, щопозивач здійснював постачання товарів «формуючи податковий кредитзознаками ризику».

Крім того, відповідачем не надано доказів аналізу показників податкової звітності позивача, не надано доказів відповідності показників його господарської діяльності вказаним вище критеріям. Рішення про віднесення деякихзконтрагентів позивача до ризикових можуть бути вихідними даними для відповідного аналізу, проте конкретно складеного документу, в якому відображено безпосередньо виклад обставин, їх аналіз та відповідні висновки, виходячизматеріалів справи, контролюючим органом не створено. Натомість відповідачем здійснено спробу підмінити такий результат моніторингу та рішення комісії обґрунтуванням у відзиві на даний позов, навівши контрагентівзознаками ризиковості, проте без будь-якого розшифрування змісту цих господарських відносин. Однак суд критично оцінює викладені у відзиві доводи сторони відповідача, оскільки, як зазначено вище, про те, що саме ці обставини слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень, не свідчить жоден офіційний документ контролюючого органу.

При цьому, в адміністративному судочинстві суб`єкт владних повноважень має доводити недобросовісність позивача, якщо він заперечує проти позову.

В свою чергу, доказів, на підставі яких можна дійти висновку провідповідністьсаме позивача пункту8 Критеріїв ризиковості платникаподатку,відповідач в оскарженому рішенні не вказав та до суду не надав.

Окрім того, всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом визнання його «ризиковим» та фактично припинення господарської діяльності у зв`язку з неможливістю здійснювати реєстрацію податкових накладних та гарантування виконання своїх зобов`язань перед контрагентами (зокрема в частині реєстрації податкових накладних).

Отже, відповідачем в оскаржених рішеннях не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту8 критеріїв ризиковостіплатників податку звідповідними наслідками для позивача у вигляді внесення доперелікуризикових суб`єктів господарювання.

Відтак, Рішення про відповідність/невідповідність платникаподаткуна додану вартість критерія ризиковості платника податків від 28.02.2023 №5906 прийняте Комісією ГУДПСуЛьвівській області зпитань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не ґрунтується на вимогах законодавства та підлягає скасуванню.

Суд підкреслює, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платникомподаткукопіями документів, які складенізпорушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, наприклад у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі № 0940/1240/18.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття спірного рішенняпро відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платникаподаткуна додану вартість, що в свою чергу є підставою для його скасування.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головногоуправління ДПСуЛьвівській області виключитипозивачаз переліку платників,які відповідають критеріям ризиковості платникаподатку,суд зазначає наступне.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платникаподатку з переліку платників податку,які відповідають критеріям ризиковості платникаподатку.

Згідно із частинами 1, 2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства правазурахуванням судової практики Європейського судузправ людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського судузправ людини» від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський судзправ людини у рішенні від 13.01.2011 року (остаточне) по справі «ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ» зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до судузпозовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадженнязцивільних питань становить одинзйого аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Толдер проти Сполученого Королівства». Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-ІІ).

У даному випадку позовна вимога щодо зобов`язаннявиключитипозивачаз переліку платниківподатків, які відповідають критеріям ризиковості, не є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, а є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 по справі №227/3208/16-а.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Суд доходить висновку, що в даному випадку належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головногоуправління ДПСуЛьвівськійобласті,як відокремленого підрозділуДПСУкраїнивиключитипозивачаз переліку платниківподатків,які відповідають критеріямризиковості.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Щодо стягненнязвідповідача витрат на правову допомогу у сумі 15000,00 грн, суд зазначає наступне. У позовній заяві відповідно до вимог ст.143 КАС України вказано орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу адвоката, копії документів на підтвердження обставин надання та оплати правової допомоги буде надано після розгляду позовної заяви по суті відповідно до ч.3, 4 ст.143 КАС України. Отже, суд не вирішує питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦУКОР ЗАПОРІЖЖЯ» (69091, м.Запоріжжя, вул.Нижньодніпровська, буд.8, код ЄДРПОУ 38191515) до Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м.Львів, вул.Стрийська, буд.35, код ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платникаподаткуна додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 28.02.2023 №5906, прийняте Комісією ГУДПСуЛьвівській області зпитань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦУКОР ЗАПОРІЖЖЯ» критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПСуЛьвівській області виключитиТовариство з обмеженою відповідальністю «ЦУКОР ЗАПОРІЖЖЯ»з переліку платниківподатку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦУКОР ЗАПОРІЖЖЯ» судовий збір в розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова