Рішення

від 02.05.2023 по справі 520/3453/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

02 травня 2023 року Справа № 520/3453/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супрун Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області (вул. Бєльовська, буд. 73-А, м. Красноград, Харківська область, 63304, ЄДРПОУ 0291010832) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка,8, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ 38631015) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), третя особа: Департамент цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації (Салтівське шоссе, 73, м. Харків, 61038, код ЄДРПОУ 23000066) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду надійшов позов керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, в якому просить суд, з урахуванням уточненої позовної заяви від 23.02.2023:

- визнати протиправною бездіяльність ФОП ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), зареєстрованого по АДРЕСА_2 ) та зобов`язати його привести в належний технічний стан і готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) №78425, яке знаходиться за адресою: Харківська область, Красноградський район, смт. Кегичівка, вул. Волошина 28, у придатний стан для використання за цільовим призначенням, а саме : обладнати захисну споруду цивільного захисту первинними засобами пожежогасіння; обладнати захисну споруду цивільного захисту системами пожежної автоматики та сигналізацією; розмістити таблички позначення та покажчика маршруту руху до захисної споруди цивільного захисту; обладнати захисну споруди цивільного захисту системою опалення, водопостачання і каналізації, а також електроживлення; встановити фільтровентиляційне обладнання, протипилові фільтра та фільтрапоглиначі; встановити захисно-герметичні пристрої, захисно-герметичні та герметичні двері; встановити противибухові пристрої; встановити дизельну електростанцію.

В обґрунтування позову керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області зазначив, що під час проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого було встановлено порушення вимог законодавства. Відповідачем зазначених виявлених порушень усунуто не було.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 вказаний адміністративний позов було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків. У передбачений ухвалою строк недоліки позовної заяви були усунуті.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України), якими унормовано що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач - ФОП ОСОБА_1 07.03.2023 отримав ухвалу про відкриття спрощеного провадження у справі, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, наявного в матеріалах справи. Своїм правом надання у відповідності до ст. 175 КАС України відзиву на позов не скористався, свою позицію стосовно заявлених позовних вимог суду не повідомив.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

У зв`язку з військовою агресією проти України Харківською спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил здійснено вивчення стану додержання вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд), розміщених на території.

Вивченням зокрема встановлено, що на території Кегичівської селищної ради Красноградського району Харківської області знаходиться 21 протирадіаційне укриття (ПРУ), з яких : 3 - перебувають у державній власності, 17-у комунальній власності, 1-у приватній власності ФОП ОСОБА_1 .

У відповідності з розпорядженням голови Красноградської районної державної адміністрації № 10 від 25.01.2022 «Про проведення перевірки стану готовності захисних споруд» відповідною комісією проведено перевірку стану готовності захисних споруд цивільного захисту до використання та балансоутримувачами складено акти оцінки стану готовності захисних споруд цивільного захисту.

З указаної кількості протирадіаційних укриттів, 20 оцінюються як обмежено готові для використання, а захисна споруда, яка перебуває у приватній власності ФОП ОСОБА_1 , визначена як не готова для експлуатації.

На території Кегичівської селищної ради Красноградського району Харківської області відсутні повністю готові до використання захисні споруди цивільного захисту.

Згідно зі змістом листа №280/1244 від 22.09.2022 Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області протирадіаційне укриття №78425, яке розташовується у підвальному приміщенні двоповерхової будівлі колишнього універмагу за адресою: АДРЕСА_3 і перебуває у приватній власності ФОП ОСОБА_1 , не готове до прийняття осіб, що укриваються.

Відповідно до паспорту захисної споруди цивільного захисту-сховище (протирадіаційне) укриття №78425, місткістю 600 чоловік, загальною площею 850 кв.м. вбудоване в будівлю з двох поверхів, розташовану по АДРЕСА_3 , та прийняту в експлуатацію у 1981 році.

Красноградською окружною прокуратурою встановлено, що нежитлову будівлю універмагу, розташовану в АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 придбав у Кегичівської районної спілки споживчих відповідно до договору купівлі-продажу нежитлової будівлі загальною площею 2854,5 кв.м. від 19.02.2007.

Згідно з п.5 договору купівлі-продажу від 19.02.2007 нежитлової будівлі розташованої в АДРЕСА_3 , відчужувана нежитлова будівля оглянута покупцем ( ОСОБА_1 ) і недоліків, які перешкоджають використанню не житлової будівлі за цільовим призначенням на момент огляду не виявлено; претензій до покупця щодо якісних характеристик вказаної нежитлової будівлі покупець не має.

В цей же день вищезазначений договір купівлі-продажу зареєстрований у Державному реєстрі правочинів, у зв`язку з чим ОСОБА_1 набув права власності на об`єкт (п.6 договору).

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності 21.03.2012 ОСОБА_1 придбано у власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення, що знаходиться по АДРЕСА_3 площею 2119 м2 з кадастровим номером 6323155100:03:003:0010.

Відповідно до облікової картки сховища (ПРУ) № НОМЕР_2 , заповненою 19.06.2017, ОСОБА_1 обізнаний про наявність в належній йому на праві власності нежитловій будівлі, розташованій по АДРЕСА_3 , протирадіаційного укриття місткістю 600 осіб, яке не готове до експлуатації, про що свідчить його особистий підпис та печатка ФОП ОСОБА_1 ..

Спеціалістами Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області 22.06.2018 комісійно обстежено захисну споруду цивільного захисту зі складанням акту перевірки (спеціального огляду) захисної споруди цивільної оброни (сховище, протирадіаційне укриття) за участі ФОП ОСОБА_1 ..

Комісією у складі працівників Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області за результатами огляду захисної споруди цивільного захисту зі складанням акту перевірки (спеціального огляду) захисної споруди цивільної оброни (сховище, протирадіаційне укриття) за участі ФОП ОСОБА_1 були виявлені наступні недоліки:

- захисна споруда цивільного захисту первинними засобами пожежогасіння не забезпечена;

- захисна споруда цивільного захисту системами пожежної автоматики та сигналізацією не обладнана;

- відсутні таблички позначення та покажчика маршруту руху до захисної споруди цивільного захисту;

- системи опалення захисної споруди, водопостачання і каналізації, а також електроживлення сховища відсутні;

- фільтровентиляційне обладнання, протипилові фільтра та фільтра-поглиначі відсутні;

- сховище захаращене та сире;

-захисно-герметичні пристрої, захисно-герметичні та герметичні двері відсутні.

- сховище не герметично;

- проти вибухові пристрої відсутні;

- дизельна електростанція відсутня;

- документи, які підтверджують проведення останньої комплексної перевірки, спеціального та планового огляду відсутні, в тому числі відсутні документи щодо результатів технічної інвентаризації захисної споруди.

За результатами проведення вказаного огляду зроблено висновок про «неготовність» для використання за призначенням ПРУ №78425, що розташоване у підвальному приміщенні двоповерхової будівлі за адресою: АДРЕСА_3 та перебуває у приватній власності ФОП ОСОБА_1 .

Захисна споруда цивільного захисту (протирадіаційне укриття №78425) відповідати вимогам Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку та Порядку використання у мирний час захисних споруд цивільного захисту для господарських, культурних і побутових потреб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138.

З вказаним актом ОСОБА_1 ознайомлений 22.06.2018, про що свідчить його підпис та печатка.

Судовим розглядом справи встановлено, що відповідно до пп. 6 п. 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням.

Відповідно до пп. 30 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, затвердженого наказом ДСНС від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС від 12.11.2018 № 661) (надалі за текстом - Положення), ГУ ДСНС у Харківській області здійснює державний нагляд (контроль) за вжиттям інженерно-технічних заходів цивільного захисту відповідно до закону.

Згідно з п. 35 Положення, ГУ ДСНС складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Відтак, органи Державної служби з надзвичайних ситуацій України відповідно до наданих їм повноважень можуть звернутись із позовом про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, тощо, однак Кодекс цивільного захисту України та положень про Державну службу з надзвичайних ситуацій України та Головного управління ДСНС України у Харківській області не передбачають повноважень у органів Державної служби з надзвичайних ситуацій України на звернення до суду із позовом про зобов`язання привести захисну споруду у готовий до використання стан.

Під час розгляду справи встановлено, що з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді у даній справі, Красноградською окружною прокуратурою Харківської області на адресу Красноградського РУ ГУ ДСНС у Харківській області було скеровано повідомлення від 14.09.2022 в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру, у якому повідомлено уповноважений орган, що на території Кегичівської селищної ради Красноградського району Харківської області знаходиться 21 протирадіаційне укриття (ПРУ), з яких : 3 - перебувають у державній власності, 17-у комунальній власності, 1-у приватній власності ФОП ОСОБА_1 , останнє визначене як не готове для експлуатації.

На відповідний лист прокуратури Красноградський РУ ГУ ДСНС у Харківській області 22.09.2022 повідомило, що в період з 2013 року по теперішній час заходи державного нагляду (контролю) стосовно захисної споруди на об`єкті ФОП ОСОБА_1 не здійснювались, акти оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від ФОП ОСОБА_1 до підрозділів ДСНС не надходили, не зважаючи на відповідні листи щодо необхідності проведення оглядів.

У позовній заяві вказано, що станом на час звернення до суду відповідачем не було забезпечено готовності до використання захисної споруди цивільного захисту (ПРУ №78425) підрозділами ДСНС не вжито дієвих та достатніх заходів з метою зобов`язання відповідача привести захисну споруду до готового стану з метою використання за призначенням, що свідчить про бездіяльність такого органу та, як наслідок, зумовило наявність права у Красноградської окружної прокуратури Харківської області на звернення до суду.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року №1932-XII (надалі за текстом - Закон №1932-XII) оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Згідно приписів ст. 3 Закону № 1932-XII підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. До захисних споруд цивільного захисту належать сховища та протирадіаційні укриття, а також споруди подвійного призначення.

Положеннями ст.4 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що цивільним захистом є комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Згідно п.2 ч.1 ст.21 Кодексу цивільного захисту України громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Відповідно до ч.4 ст.32 Кодексу цивільного захисту України для вирішення питань щодо укриття категорій населення, визначених частиною третьою цієї статті, центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Положеннями ч.5 ст.32 Кодексу цивільного захисту України визначено, що порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд з фонду та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 138 (надалі за текстом - Порядок № 138) визначено, що утримання захисних споруд - це комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Положеннями п.3 Порядку №138 визначено, що балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Відповідно до п.9 Порядку №138 утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

Згідно п. 12 Порядку №138 здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

Суд зазначає, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579 затверджено вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту (надалі за текстом - Вимоги №579), пунктом 1 розділу ІІ яких визначено, що споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Відповідно до п. 7 розділу ІІ Вимог №579 споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами.

Підпунктом 1 пункту 2 розділу III Вимог № 579 передбачено, що захисні пристрої призначені для захисту осіб, що переховуються у сховищах, від надмірного тиску повітряної ударної хвилі під час застосування звичайної зброї та засобів масового ураження. До захисних пристроїв, якими обладнуються сховища, належать захисно-герметичні і герметичні двері, віконниці (ставні), захисні секції, клапани-відтиначі, КНТ тощо.

Згідно п.6 Розділу VIII Вимог № 579 балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ.

Відповідно до пп. 1, 2, 4 п.2 розділу VI Вимог № 579 для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд - здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.

Згідно пп. 4 п.2 Розділу VI Вимог 579 результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами.

Підпунктами 5 та 6 п.2 розділу VI Вимог № 579 визначено, що залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд (за винятком оцінки стану готовності під час нагляду) здійснюється за зверненням балансоутримувача.

Відповідно до пп. 8, 9 п. 2 Розділу VI Вимог № 579 під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв`язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність); температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди.

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено ч.8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України та п.9 Порядку № 138.

Відтак, враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку про те, що захисна споруда цивільного захисту (протирадіаційне укриття) № 7842, яке знаходиться за адресою: Харківська область, Красноградський район, смт. Кегичівка, вул. Волошина 28, станом на початок збройної агресії проти України перебували в стані неготовності до використання за призначенням, через що не здатні забезпечити захист цивільного населення.

Суд наголошує на обставинах того, що невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення зазначених сховищ до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Аналогічні висновки викладено Верховним Судом у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/12192/16 та у постанові від 25 липня 2019 року у справі №820/5164/15.

Під час розгляду справи встановлено, що захисна споруда цивільного захисту протирадіаційне укриття № 78425, яке знаходиться за адресою: Харківська область, Красноградський район, смт. Кегичівка, вул. Волошина 28, не приведено до стану готовності, що підтверджується наявним в матеріалах справи доказами.

При цьому, суд зазначає, що належним, допустимим та достатнім доказом усунення особою виявлених перевіркою порушень є акт перевірки з висновками про відсутність порушень та про готовність відповідних сховищ до використання, який може дійсно свідчити про такий факт, оскільки у спірних правовідносинах саме контролюючий орган наділений повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності порушень відповідачем законодавства.

Відносно підстав для представництва прокурора у справі, суд зазначає наступне.

За приписами ч.3, 4, 5 ст.53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді, є Закон України Про прокуратуру.

Згідно з ч.1 ст.23 Закону України Про прокуратуру визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в одному з двох випадків:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд зазначає, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі № 822/1169/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 813/661/17, від 28.04.2021 року по справі № 160/13338/20.

Відповідно до ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

У пункті 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави, зазначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

У пункті 4 вказаного Рішення передбачено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій. Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Вказані висновки Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України Про прокуратуру.

Відтак, суд вважає, що інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 19.09.2019 у справі №815/724/15, від 17.10.2019 у справі №569/4123/16-а.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що даному випадку прокурором доведено правомірність самостійного звернення до суду в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

Отже, надаючи правову оцінку доводам прокурора, наведеним в обґрунтування позовних вимог, суд приходить до висновку про наявність підстав для їх задоволення.

Згідно положень ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Красноградської окружної прокуратури Харківської області.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області (вул. Бєльовська, буд. 73-А, м. Красноград, Харківська область, 63304, ЄДРПОУ 0291010832) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка,8, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ 38631015) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), третя особа: Департамент цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації (Салтівське шоссе, 73, м. Харків, 61038, код ЄДРПОУ 23000066) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) №78425, що розміщене за адресою: АДРЕСА_3 .

Зобов`язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) привести в належний технічний стан і готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) №78425, яке знаходиться за адресою: Харківська область, Красноградський район, смт. Кегичівка, вул. Волошина 28, у придатний стан для використання за цільовим призначенням, а саме: обладнати захисну споруду цивільного захисту первинними засобами пожежогасіння; обладнати захисну споруду цивільного захисту системами пожежної автоматики та сигналізацією; розмістити таблички позначення та покажчика маршруту руху до захисної споруди цивільного захисту; обладнати захисну споруди цивільного захисту системою опалення, водопостачання і каналізації, а також електроживлення; встановити фільтровентиляційне обладнання, протипилові фільтра та фільтрапоглиначі; встановити захисно-герметичні пристрої, захисно-герметичні та герметичні двері; встановити противибухові пристрої; встановити дизельну електростанцію.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення складено та підписано 02.05.2023.

Суддя Супрун Ю.О.