Рішення

від 13.09.2007 по справі 19/302-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/302-07

                   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"13" вересня 2007 р.                                                                             Справа № 19/302-07

Розглянувши матеріали справи за позовом Козятинського прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, м. Київ та Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Унісон”, м. Біла Церква

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача  Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області, м. Київ                                                                                                                  

про розірвання договору оренди державного майна

                                                                                                             суддя Т.П. Карпечкін

від позивача 1–  не з'явився;

від позивача 2 – Марчук О. В. (дов. № 2122-НЮ від 07.05.07р.);

від відповідача –не з'явився;                       

від третьої особи –Осипенко О. М. (дов. № 51 від 05.07.07 р.);

від прокуратури – не з'явився.

          обставини справи:

Козятинський прокурор в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, м. Київ та Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця” (далі - позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Унісон”, третя особа Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області (далі-відповідач) про розірвання договору оренди державного майна.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що договір № 3-02/БЦ від 26.09.02 р. оренди державного майна, укладений між позивачем та відповідачем на умовах пролонгації у разі відсутності заяви однієї із сторін про зміну або розірвання договору, підлягає розірванню з врахуванням істотних змін у Законодавстві України щодо власника майна та зміни відсотків відрахувань до державного бюджету України. Позивач зазначає, що за умов договору № 3-02/БЦ від 26.09.02 р. оренди державного майна відповідач зобов'язаний перераховувати орендну плату у наступному порядку: 70% орендної плати на рахунок орендодавця, 30% до державного бюджету України, відповідно до ст. 5, ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та п. 17 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 р. № 786 (в редакції, яка була чинна на момент укладання договору). З 01.01.2004 року набрав чинності Господарський кодекс України, відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 287, якого орендодавцем цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю визначено Фонд державного майна України та його регіональні відділення. Також відповідно до п. 17  Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 р. № 786 (зі змінами), орендарю належить вносити 70% орендної плати до державного бюджету і 30% підприємству-балансоутримувачу майна. Позивач неодноразово попереджав в письмовій формі відповідача про необхідність переукласти договір, але відповідач по даний час договір не переуклав та продовжує користуватися державним майном на умовах договору який було первинно укладено. Позивач просить суд позов задовольнити та розірвати договір оренди державного майна № 3-02/БЦ від 26.09.02 р..

Представником позивача подано до суду заяву про уточнення позовних вимог № 690 вих./07 від 12.09.07 р. та уточнення позовних вимог від 13.10.07р., в яких позивач зазначає, що з врахуванням норм чинного законодавства України, позивач не може  на даний час виступати орендодавцем майна, оскільки не є його балансоутримувачем та просить суд задовольнити позовні вимоги та розірвати договір оренди державного майна № 3-02/БЦ від 26.09.02 р. укладений між Державним територіально-галузевим об'єднанням „Південно-Західна залізниця” та Товариством з обмеженою відповідальністю фірми „Унісон” та зобов'язати Товариством з обмеженою відповідальністю фірми „Унісон” повернути Державним територіально-галузевим об'єднанням „Південно-Західна залізниця” орендоване майно, а саме частину грозової рампи грозового двору на станції Біла Церква, загальною площею 1000,0 кв. м.

Представником відповідача подано до суду заяву від 13.09.07 р. з відомостей якої вбачається, що відповідач не заперечує проти позовних вимог.  

Представник третьої особи в усних поясненнях позов підтримує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених позовних вимог з наступних підстав.

Між позивачем (за договором-орендодавець) та відповідачем (за договором-орендар) 26.09.2002 року було укладено договір оренди державного майна № 3-02/БЦ (далі-договір). За  умов договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: частина відкритої рампи грузового двору на ст. Біла Церква, загальною площею 1000,0 кв. м., розміщене за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 34, відкрита рампа грузового двору ст. Біла Церква, що знаходиться на балансі Козятинської дистанції цивільних споруд та водопостачання  (п. 1.1 договору). Майно передається в оренду з метою використання як: під складування металобрухту (п. 1.2 договору). Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акту прийому-передачі вказаного майна (п.2.1 договору). Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується майном тільки протягом строку оренди (п.2.2 договору). Договір укладено строком на один рік, що діє з 26 вересня 2002 року до 26 вересня 2003 року включно. Умови договору зберігають силу протягом всього терміну цього договору, в тому числі у випадках, коли після укладання законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов'язань орендаря щодо орендної плати –до виконання зобов'язань (п. 11.2 договору). Зміна і доповнення або розірвання договору допускається за взаємної згоди сторін. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною. Одностороння відмова від виконання договору та внесення змін до договору не допускаються (п. 11.3 договору). За ініціативою однієї із сторін договір може бути розірвано рішенням арбітражного суду у випадках, передбачених чинним законодавством (п. 11.4 договору). У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (п. 11.5 договору). Чинність договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін, або за рішенням арбітражного суду; банкрутства орендаря; у інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України (п.11.8 договору).

26 вересня 2002 року сторонами підписано акт прийому-передачі.

В усних та письмових поясненнях сторони зазначають, що договір було пролонговано у відповідності до п. 11.5 договору.

Як зазначає позивач він неодноразово звертався до відповідача з попередженнями переукласти догові, оскільки згідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 287 Господарського кодексу України, орендодавцем цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю визначено Фонд державного майна України та його регіональні відділення.

В матеріалах справи наявна копія попередження № 2798 від 28 листопада 2006 року.

Але відповідач по даний час не переуклав договір.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання яке відбулось 13 жовтня 2007 року не з'явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, але в попередніх судових засіданнях проти позову не заперечував.  

Судом оглянуті оригінали документів залучених до матеріалів справи.

При вирішені спору судом враховано, що згідно п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України (надалі по тексту –ГК України), прикінцевих та перехідних положень  Цивільного кодексу  України (надалі  по тексту –ЦК України), щодо господарських та цивільних відносин, які виникли до набрання ним чинності, положення ГК України та ЦК України застосовуються до тих прав  і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

          Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч. 1 та ч. 2 ст. 651 ЦК України).

           У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не виплаває із суті зобов'язання (ч. 1 ст. 652 ЦК України).

          Відповідач у справі не заперечує проти розірвання договору про, що зазначає в заяві від 13 жовтня 2007 року.

Крім того істотно змінились обставини якими сторони керувалися при укладенні договору, а саме 1 січня 2004 року набрав чинності Господарський кодекс України у відповідності до положень п. 1 ч. 1 ст. 287 якого, орендодавцем цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю визначено Фонд державного майна України та його регіональні відділення.

          Таким чином позов підлягає задоволенню в повному обсязі.  

          Судові витрати відповідно до ст. 44, ст. 46, ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди державного майна № 3-02/БЦ від 26.09.2002 року укладений між Державним територіально-галузевим об'єднанням „Південно-Західна залізниця” (м. Київ, вул., Лисенка, 6, код 01069867) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірми „Унісон” (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Петра Запорожця, 359, код 13711375).

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю фірми „Унісон” (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Петра Запорожця, 359, код 13711375) повернути Державному територіально-галузевому об'єднанню „Південно-Західна залізниця” (м. Київ, вул., Лисенка, 6, код 01069867) майно згідно договору оренди державного майна № 3-02/БЦ від 26.09.2002 року.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Унісон” (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Петра Запорожця, 359, код 13711375) в доход державного бюджету України судові витрати:  85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Унісон” (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Петра Запорожця, 359, код 13711375) на користь ГУ ДКУ у Київській області (банк ГУ ДКУ у Київській області р\р 31211259700001, МФО 821018, код 24074109) - 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

           Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                                Карпечкін Т.П.

Рішення підписано 17.09.07 р.