Рішення

від 03.05.2023 по справі 520/1234/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

03.05.2023 р. справа №520/1234/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Сліденко А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін заяву ТОВ "Мзурі Тех" про розподіл 20.000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЗУРІ ТЕХ" (далі за текстом - позивач, заявник)до Державної податкової служби України (далі за текстом - Служба), ГУ ДПС у Харківській області (далі за текстом - Відповідач №1), ГУ ДПС у Рівненській області (далі за текстом - Відповідач №2) (далі за текстом - відповідач, владний суб`єкт, орган публічної адміністрації)провизнання протиправним і скасування рішення, спонукання до реєстрації податкової накладної, -

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мзурі Тех" (далі за текстом - заявник, платник, ТОВ), у порядку адміністративного судочинства заявив (з урахуванням уточнень) вимоги про: 1) визнання протиправним і скасування рішення комісії ГУ ДПС у Рівненській області від 17.11.2022 № 7657615/42193974 про відмову у реєстрації податкової накладної № 12 від 18.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних; 2) зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 12 від 18.10.2022, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "МЗУРІ ТЕХ" датою її фактичного подання; 3) стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЗУРІ ТЕХ» судових витрат зі сплати судового збору у сумі 1.342,00грн. та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10.000,00грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області; 4) стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЗУРІ ТЕХ» судових витрат зі сплати судового збору у сумі 1.342,00грн. та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10.000,00грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2023р. у справі №520/1234/23 позов заявника було задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області від 17.11.2022 р. № 7657615/42193974; зобов`язано Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю "Мзурі Тех" (ідентифікаційний код - 42193974) податкової накладної № 12 від 18.10.2022 датою подання - 14.11.2021 року.

За матеріалами справи спірна податкова накладна від 18.10.2022р. №12 була виписана заявником на вартість наданих послуг (оренда сільськогосподарської техніки) 600.600,02 грн. (у т.ч. ПДВ - 100.000,00грн).

17.04.2023р. до суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення суду в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20.000,00грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України у розмірі 10.000,00грн. та бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Рівненській області у сумі 10.000,00грн.

02.05.2023р. ГУ ДПС у Рівненській області (тобто Відповідач №2) подав до суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у заяві позивача про ухвалення додаткового рішення - повністю.

Від Служби та Відповідача №1 жодних процесуальних документів з приводу заяви позивача про розподіл судових витрат в частині професійної правничої допомоги адвоката до суду не надходило.

Вирішуючи питання з приводу розподілу судових витрат в частині видатків на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що необґрунтована перешкода у реєстрації спірної податкової накладної була створена саме за правовим актом індивідуальної дії суб"єкта владних повноважень - ГУ ДПС у Рівненській області.

Так, згідно з ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Критерії співмірності, пропорційності, обгрунтованості, вимушеності, розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката сформульовані законодавцем у положеннях ч.5 ст.134 та ч.9 ст.139 КАС України.

З огляду на приписи ст.8 Конституції України, п.9 ч.3 ст.2, ч.4 ст.134, ч.5 ст.134, ч.6 ст.134, ч.9 ст.139 КАС України, на зміст складових елементів верховенства права та на неприпустимість зловживання правами суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони (у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи); 5) пов`язаністю витрат з розглядом справи (тобто об"єктивною і неминучою вимушеністю); 6) обгрунтованістю розміру витрат та пропорційністю розміру витрат до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін (у тому числі чи міг результат вирішення справи вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес); 7) поведінкою сторони під час розгляду справи; 8) причиною виникнення спору; 9) результатом розв`язання спору; 10) висловленою з даного приводу правовою позицією відповідача.

При цьому, з огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України суд вважає за необхідне взяти до уваги, що у силу правового висновку додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2022р. у справі №910/12876/19: 1) Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28.11.2002р. «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112 відповідно); 2) При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Також у силу правових висновків постанови Верховного Суду від 22.06.2022р. у справі №380/3142/20: 1) в підтвердження здійсненої правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором; 2) розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо; 3) Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування зазначених витрат; 4) у силу вимог процесуального закону суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою; 5) Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг; 6) при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Окрім того, за правовими висновками постанови Верховного Суду від 10.06.2021 року по справі №820/479/18 (адміністративне провадження №К/9901/365/19): 1) документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, але суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним за параметрами, зокрема, складності справи, витраченого адвокатом часу, значення спору для сторони тощо; 2) Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015р. у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006р. у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004р. у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим; 3) При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін; 4) Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" заз

Вказані висновки також наведені у постановах Верховного Суду від 17 вересня 2019 року по справі 810/3806/18, по справі №1740/2428/18 від 24 березня 2020 року, по справі №320/3271/19 від 07 травня 2020 року.

Звідси слідує, що у силу п.9 ч.3 ст.2 та ч.5 ст.242 КАС України досягнення між учасниками суспільних відносин згоди з приводу будь-якого (у тому числі і фіксованого) розміру гонорару адвоката за представництво інтересів у суді або досягнення домовленості з приводу обчислення розміру гонорару за іншими складовими не призводить до безумовного правового наслідку у вигляді обтяження відповідача обов`язком відшкодування повної суми цього гонорару поза межами критеріїв ч.4 ст.134, ч.5 ст.134, ч.6 ст.134, ч.9 ст.139 КАС України.

Таке тлумачення змісту наведених норм права повністю корелюється із правовими висновками постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022р. у справі №922/1964/21.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі №520/1234/23 заявником було надано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер серії АІ №1330526, договір від 04.01.2023р. №01-ІО/2023, доручення клієнта №2 від 04.01.2023р., звіт адвоката від 13.04.2022р.

Матеріальний інтерес заявника до предмету розгляду у справі №520/1234/23 складав - 100.000,00грн. ПДВ за спірною податковою накладної, яка має бути зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до звіту адвоката від 13.04.2023р. на захист інтересів клієнта у справі №520/1234/23 адвокатом було витрачено 18год.

Вирішуючи питання співмірності заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зважає, що даний спір за жодними ознаками не може бути визнаний складним, а причина виникнення спору, предмет спору, обсяг предмету доказування об`єктивно не вимагали вжиття будь-яких додаткових інтелектуальних чи фізичних надзусиль для з`ясування справжніх обставин фактичної дійсності та вивчення змісту належних норм права.

Відтак, суд доходить до переконання про те, що визначена вартість обсягу фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт є неспівмірним з обставинами даного конкретного спору.

Окрім того, спір був віднесений судом до малозначних, а справа слухалась в порядку спрощеного провадження без призначення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін.

Підсумовуючи викладені вище міркування, суд доходить до переконання про те, що у даному конкретному випадку справедливим і співмірним відшкодуванням витрат заявника на професійну правничу допомогу адвоката буде сума у розмірі 5.000,00грн., котра підлягає стягненню з ГУ ДПС у Рівненській області як із суб`єкта владних повноважень, результат реалізації управлінських функцій яким і спричинив виникнення даного спору.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії), вичерпно реалізував діючі механізми з`ясування об`єктивної істини; надав розгорнуту оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; у достатньому обсязі виклав власні судження з приводу тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права та юридичної оцінки обставин спору та аргументів сторін.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4, 12, 132-143, 243-248, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мзурі Тех" про розподіл 20.000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (ідентифікаційний код - 44070166, місцезнаходження - 33023, м. Рівне, вул. Відінська, буд. 12) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мзурі Тех" (ідентифікаційний код - 42193974) 5.000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. у якості компенсації витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

У решті вимог заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мзурі Тех" про розподіл 20.000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

Суддя А.В. Сліденко