Ухвала

від 03.05.2023 по справі 520/12437/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

03 травня 2023 року Справа № 520/12437/22

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІКОРМ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

установив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить стягнути адміністративно - господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю та пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі разом 139825,72 грн.

01.05.2023 відповідачем заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження без виклику сторін, оскільки справа є складною, розмір штрафних санкцій обумовлює значимість справи для відповідача, необхідністю дотримання права сторони надавати пояснення, поновлення строку

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 КАС України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому, в силу положень частини 7 вказаної статті клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву.

Згідно з приписами частини 1 та 2 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

При цьому, суд враховує рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 щодо продовження процесуальних строків та неотримання заявником ухвали про відкриття провадження у справі, суд вважає за доцільне поновити заявнику строк на подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Частиною 1 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

За положеннями частини 1-2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Враховуючи положення частини 6 статті 12 та частини 4 статті 257 КАС України заявлений до розгляду спір не віднесено до справ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження та не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Окрім того, частиною 5 статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд також звертає увагу на те, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Крім того, виходячи із змісту ст. 159 КАС України, учасники справи викладають письмово свої пояснення у заявах по суті справи, якими для відповідача є відзив та заперечення. Відповідно до частини третьої ст.79 КАС України відповідач повинен подати докази разом із поданням відзиву.

Отже, відповідач встановленим порядком розгляду даної справи не обмежений у своїх процесуальних правах, у свободі наданні суду доказів та заперечень щодо наведених позивачем обставин, у доведенні перед судом їх переконливості.

У заяві відповідач не обґрунтував, які є перешкоди для об`єктивного встановлення усіх обставин у даній справі та яким чином розгляд справи у загальному позовному провадженні цьому сприятиме.

Щодо посилання на скрутне матеріальне становище, розміру суми штрафних санкцій , суд зазначає, що сума заявленої до стягнення санкції у розмірі 139825,72 грн. дорівнює 52 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2023рік», тобто, в розумінні положень КАС України є справою незначної складності, тоді як скрутне матеріальне становище підприємства є підставою для ініціювання питання про відстрочення/ розстрочення виконання рішення суду (у випадку задовлення позовних вимог), тому доводи заявника про значний розмір штрафних санкцій та значний суспільний інтерес в даній справі, суд вважає необґрунтованими

Враховуючи означені вище норми , обставин, з урахуванням правових висновків ЄСПЛ, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розгляд справи в порядку загального провадження.

Керуючись статтями 12, 44, 248, 256, 262, 263 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ТОВ «Бікорм» про розгляд в порядку загального провадження справи 520/12437/22 відмовити.

Роз`яснити, що за приписами частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Копію ухвали направити на адреси учасників справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Зоркіна Ю.В.