Рішення

від 23.10.2007 по справі 22/287/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/287/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.07                                                                                        Справа №  22/287/07

Суддя   Скиданова Ю.О.

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Мікроклімат”, м. Запоріжжядо приватного підприємства “Онікс-Сервіс”, м. Запоріжжяпро стягнення 36605,72 грн.

                                                                                            Суддя                    

Ю.О. Скиданова

Представники:

від позивача:Горюнов К.С., представник на підставі довіреності б/н від 13.08.2007 р.;Ханутін М.М., директор, протокол № 1 від 28.02.2001 р.

від відповідача:

не з'явився

Первісно заявлені позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства “Онікс-сервіс” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Мікроклімат” 34820,69 грн. передоплати за товар відповідно до Договору купівлі-продажу № 03/01-23 від 03.01.2005 р., а також 1305,77 грн. процентів за користування безпідставно набутими коштами.

Ухвалою суду від 23.07.2007 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 13.08.2007 р.

У судове засідання 13.08.2007 р. представник відповідача не з'явився, документи, витребувані судом ухвалою від 23.07.2007 р., необхідні для розгляду справи, не надав.

Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області від 13.08.2007 р. в порядку ст. 69 ГПК України строк розгляду справи продовжено на один місяць –до 23.10.2007 р.. Розгляд справи відкладався до 15.10.2007 р., 23.10.2007 р.

У судовому засіданні 23.10.2007 р. представником позивача надано суду заяву про уточнення підстав позовних вимог. Позивач просить суд на підставі ст. 693 ЦК України стягнути з відповідача суму передоплати за товар відповідно до Договору купівлі-продажу № 03/01-23 від 03.01.2005 р. у розмірі 34820,69 грн., 3% річних за період з 31.12.2005 р. по 01.04.2007 р. у розмірі 1305,77 грн.. Дана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та приймається судом. Судом розглядаються уточнені позовні вимоги.

Враховуючи клопотання представника позивача розгляд справи здійснюється без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Відповідач заперечень по суті спору не надав, свого представника у судове засідання не направив, ухвали суду від 23.07.2007 р., 13.08.2007 р. та від 15.10.2007 р. не виконав. Про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

           Ухвала суду про порушення провадження по справі від 23.07.2007р., була направлена на адресу відповідача в установлений законом строк, поштовим відділення на адресу господарського суду Запорізької області не поверталась.  

           Згідно зі ст. 93  ЦК України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.  

            Відповідно до п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України №04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Доказів поважності причин неможливості явки в судове засідання і виконання законних вимог суду відповідач суду не надав.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони  зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідач по справі № 22/287/07 є юридичною особою, згідно зі ст. 28 ГПК України, керівники підприємств зобов'язані забезпечити явку компетентних представників для участі в судовому засідання, або особисто прийняти участь при розгляді справи.       

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.      

            Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Спір розглядається згідно ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

23.10.2007 р. в судовому засіданні в порядку ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач у судовому засіданні підтримав свої уточнені позовні вимоги, обґрунтовуючи їх ст.ст. 526, 530, 626, 627, 629, 638, 662-665, 693 ЦК України, ст. 193 ГК України, пояснив суду, що 03.01.2005 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого постачальник (відповідач у справі) зобов'язався забезпечити постачання товару, а покупець (позивач у справі) прийняти та оплатити його на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до п. 3.2. Договору розрахунок за товар здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок, вказаний відповідачем, у вигляді 100% передплати. Позивач звертає увагу суду на те, що п. 3.1. Договору визначено, що вартість поставленого товару вказується в накладних в національній валюті. Договір діяв до 31.12.2005 р.

Позивач стверджує, що свої обов'язки за договором він виконав у повному обсязі, перерахувавши на рахунок відповідача 76939,52 грн. як 100% передплати за товар, а отримано товару лише на 42118,83 грн.. Таким чином, як вважає позивач, він недоотримав від відповідача товар на суму 34820,69 грн.

Крім того, посилаючись на ст. 625 ЦК України, позивач просить суд, окрім суми основного боргу, стягнути з відповідача також 3% річних за користування грошовими коштами позивача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Господарські відносини між позивачем та відповідачем врегульовані Договором купівлі-продажу № 03/01-23 від 03.01.2005 р. (далі –Договір), відповідно до п. 1.1 якого відповідач зобов'язався поставити товар, а позивач прийняти та оплатити товар на умовах, вказаних у даному Договорі.

Відповідно до п. 3.2. Договору розрахунки здійснюються шляхом перерахування коштів на рахунок, вказаний відповідачем, у вигляді 100% передплати.

За загальний період з 07.06.2005 р. по 26.07.2005 р. позивачем було перераховано на рахунок відповідача 76939,52 грн. як 100% передплати за товар, що підтверджується банківськими виписками (копії в матеріалах справи).

Відповідно до накладних № 56 від 01.06.2005 р., № 57 від 02.06.2005 р., № 59 від 06.06.2005 р., № 58 від 06.06.2005 р., № 59/1 від 07.06.2005 р., № 61/01 від 10.06.2005 р., № 63/3 від 22.06.2005 р., № 67 від 29.06.2005 р., № 75 від 15.07.2005 р., № 79/002 від 25.07.2005 р., № 86 від 11.08.2005 р. та рахунків (копії в матеріалах справи) відповідач поставив товар позивачу на суму 42118,83 грн..

Таким чином, позивачем було недоотримано, а відповідачем недопоставлено товару на суму 34820,69 грн..

Строк дії Договору відповідно до п. 4.3 до 31.12.2005 р..

За своєю правовою природою правовідносини сторін є господарськими.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Цивільний кодекс України, ст. 526 якого передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню згідно зі ст. 530 ЦК України у цей строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Документальних доказів повернення попередньої оплати за товар у сумі 34820,69 грн. відповідач суду не надав. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 34820,69 грн. попередньої оплати за товар слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 3% річних за користування грошовими коштами покупця у розмірі 1305,77 грн. за загальний період з 31.12.2005 р. по 01.04.2007 р.

Порушення зобов'язань є підставою  для застосування господарських санкцій, передбачених господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Згідно із статтею 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмін процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних у судовому засіданні перевірений, визнаний обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства “Онікс-Сервіс” (юридична адреса: 69000, м. Запоріжжя, пр. Леніна, б. 129; фактична адреса: 69000, м. Запоріжжя, вул. Радянська, б. 34; р/р № 26008310028801 в філії АБ “Південний”, МФО 313753, код ЄДРПОУ 32068232) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Мікроклімат” (69000, м. Запоріжжя, вул. Єднання, б. 50/А; р/р 26003379001 в АБ “Металург”, МФО 313582, код ЄДРПОУ 31380165) 34820 (тридцять чотири тисячі вісімсот двадцять) грн.. 69 коп. попередньої оплати товару, 1305 (одну тисячу триста п'ять) грн. 77 коп. 3% річних, 361 (триста шістдесят одну) грн. 26 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 07 листопада 2007 року.

Суддя                                                                                          Ю.О. Скиданова