Постанова

від 25.04.2023 по справі 520/24634/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2023 р.Справа № 520/24634/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,

за участю: секретаря судового засідання Лещинської К.В.

представника позивача Сеника С.Г.

представника відповідача Садієва Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 (суддя Панов М.М.; м. Харків; повний текст складено 25.02.2022) по справі № 520/24634/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІМЕРГРАД"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛІМЕРГРАД" (далі по тексту позивач, ТОВ «ПОЛІМЕРГРАД») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту відповідач, ГУДПС у Харківській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.10.2021 №00224770704, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.10.2021 №00224810704, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.10.2021 №00224780704, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків контролюючого органу про порушення підприємством норм податкового законодавства, зокрема, щодо відсутності у позивача наміру отримати конкретні результати робіт (послуг), та відповідно економічний ефект (прибуток) від здійснення операцій з придбання послуг у ПІДПРИЄМСТВА «ПЛАСТЕКС» ХОР ВО СОІУ та Підприємства «КВАНТ» ХОР ВО СОІУ, відсутності в нього ділової мети (розумної економічної причини) при укладанні вказаних правочинів з зазначеними контрагентами. Позивач вважає, що на підтвердження виконання умов договорів ТОВ «ПОЛІМЕРГРАД» до перевірки надані первинні документи, які містять відомості про отримані послуги та їх вартість, транспортування сировини та виготовленого з неї товару, що відповідають даним договорів, складені та підписані у строки, передбачені договорами, тобто підтверджують фактичне здійснення спірних господарських операцій та наслідки таких операцій у вигляді зміни стану та структури активів і зобов`язань ТОВ «ПОЛІМЕРГРАД». Вказує, що висновки відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства, викладені в акті перевірки є такими, що базуються виключно на суб`єктивних припущеннях податкового органу та податковій інформації, що суперечить чинному податковому законодавству.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 по справі № 520/24634/21 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІМЕРГРАД" (пров. Інженерний, 9, 4-й поверх, м. Харків, 61145, ЄДРПОУ 36122130) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 21.10.2021 №00224770704, №00224810704, №00224780704, прийняті Головним управлінням ДПС у Харківській області.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІМЕРГРАД" (ЄДРПОУ 36122130) сплачену суму судового збору в розмірі 24970 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот сімдесят) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43983495).

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІМЕРГРАД" (ЄДРПОУ 36122130) судові витрати пов`язані з наданням правничої допомоги адвоката в розмірі 12000 (дванадцять тисяч) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43983495).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, віповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 по справі № 520/24634/21, ухваливши нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що ТОВ «ПОЛІМЕРГРАД» вже на етапі укладання договорів з ПІДПРИЄМСТВОМ «ПЛАСТЕКС» ХОР ВО СОІУ (код ЄДРПОУ 41624537) та ПІДПРИЄМСТВОМ «КВАНТ» ХОР ВО СОІУ (код ЄДРПОУ 42333149) не мав наміру отримати конкретні результати робіт (послуг) та відповідно економічний ефект (прибуток) від здійснення операцій з придбання послуг, що свідчить про відсутність в нього ділової мети (розумної економічної причини) при укладанні вказаних правочинів. Вказує, що, за умов зазначеного, витрати підприємства, пов`язані з придбанням даних послуг, не можуть розглядатися як витрати господарської діяльності, оскільки здійснені без наміру збільшення доходу та отримання прибутку, а направлені на отримання податкової вигоди та мінімізації податкових зобов`язань. Стверджує, що операції між ТОВ «ПОЛІМЕРГРАД» та вказаними контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничоскладських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для їх виконання, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, з викладених підстав, просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судовим розглядом встановлено, що на підставі направлень від 14.06.2021 №7841, №7843, №7844, №7846, виданих Головним управлінням ДПС у Харківській області, та наказу від 21.05.2021 №3703-п «Про проведення документальної планової перевірки ТОВ «ПОЛІМЕРГРАД», наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 20.07.2021 №5399-п «Про продовження строку проведення документальної планової перевірки ТОВ «ПОЛІМЕРГРАД» була проведена планова документальна перевірка ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОЛІМЕРГРАД» (код за ЄДРПОУ 36122130) за період з 01.10.2018 по 31.03.2021, валютного законодавства за період з 01.10.2018 по 31.03.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2018 по 31.03.2021, іншого законодавства за період з 01.10.2018 по 31.03.2021.

За результатами зазначеної перевірки контролюючим органом було складено акт про результати документальної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ««ПОЛІМЕРГРАД» від 23.09.2021 №16569/20-40-07-04-08/36122130, в якому встановлено наступні порушення вимог податкового законодавства:

- п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248, зі змінами та доповненнями, ТОВ «ПОЛІМЕРГРАД» завищено собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг) ТОВ «ПОЛІМЕРГРАД» по взаємовідносинах з ПІДПРИЄМСТВОМ «ПЛАСТЕКС» ХОР ВО СОІУ (код ЄДРПОУ 41624537) та ПІДПРИЄМСТВОМ «КВАНТ» ХОР ВО ЄОІУ (код ЄДРПОУ 42333149) в розмірі 14005273 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 2214465 грн., у тому числі за І квартал 2019 року в сумі 910860 грн., за II квартал 2019 року в сумі 449901 грн., за III квартал 2019 року в сумі 600101 грн., за IV квартал 2019 року в сумі 253603 грн. та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 1702688 грн., у тому числі за І квартал 2021 року в сумі 1702688 грн.;

- п. 198.1, п. 198.6 ст. 198. п.201.1 ст.201 Розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 2755-VI, із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку па додану вартість на загальну суму 2801054 грн., в тому числі: за жовтень 2019 в сумі 117567 грн.; за листопад 2018 року в сумі 144238 грн.; за грудень 2018 року в сумі 152680 грн.; за січень 2019 року в сумі 194335 грн.; за лютий 2019 року в сумі 190110 грн.; за березень 2019 року в сумі 213136 грн.; за квітень 2019 року в сумі 173338 грн.; за травень 2019 року в сумі 142576 грн.; за червень 2019 року в сумі 183976 грн.; за липень 2019 року в сумі 193869 грн.: за серпень 2019 року в сумі 294339 грн.; за вересень 2019 року в сумі 178571 грн.; за жовтень 2019 року в сумі 164400 грн.; за листопад 2019 року в сумі 103158 грн.; за грудень 2019 року в сумі 14223 грн.; за грудень 2018 року в сумі 152680 грн.; за січень 2019 року в сумі 194335 грн.; за лютий 2019 року в сумі 190110 грн.; за березень 2019 року в сумі 213136 грн.; за квітень 2019 року в сумі 173338 грн.; за травень 2019 року в сумі 142576 грн.; за червень 2019 року в сумі 183976 грн.; за липень 2019 року в сумі 193869 грн.; за серпень 2019 року в сумі 294339 грн.; за вересень 2019 року в сумі 178571 грн.; за жовтень 2019 року в сумі 164400 грн.; за листопад 2019 року в сумі 103158 грн.; за грудень 2019 року в сумі 14223 грн.; за січень 2020 року в сумі 44878 грн.; за лютий 2020 року в сумі 123625 грн.; за березень 2020 року в сумі 172035 грн..

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 21.10.2021 № 00224770704 (форма Р), яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3501317,50 грн., з яких: 2801054 грн. за податковими зобов`язаннями та 700263,50 грн. - за штрафними санкціями;

- від 21.10.2021 №00224810704 (форма Р), яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 2704680,50 грн., з яких: 2214465 грн. за податковими зобов`язаннями та 490215,50 грн. - за штрафними санкціями;

- від 21.10.2021 №00224780704 (форма П), яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 1702688 грн.

Позивач, не погоджуючись з прийнятими ГУ ДПС у Харківській області податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Функції та правові основи діяльності контролюючих органів та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику визначені пунктом 41.1 статті 41 ПК України.

Положеннями підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що контролюючі органи, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Порядок проведення документальних планових виїзних перевірок визначає стаття 77 ПК України, а строки їх проведення, в тому числі підстави для зупинення, визначено статтею 82 ПК України.

Положеннями підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з пунктом 77.4 статті 77 ПК України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

За змістом пунктів 77.6-77.9 статті 77 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Колегією суддів встановлено, що на підставі наказу ГУДПС у Харківській області від 21.05.2021 №3703-п «Про проведення документальної планової перевірки ТОВ «ПОЛІМЕРГРАД» проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ ПОЛІМЕРГРАД» та за наслідками її проведення прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

Слід зазначити, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.

З урахуванням наведеного, обставини дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки входять до предмету доказування для цілей вирішення цього спору, й підлягають першочерговому дослідженню.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктами 52-1 - 52-5.

Зокрема, згідно з пунктом 52-2 ПК України, установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни, зокрема, до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України і абзац перший пункту 52-2 замінено сімома новими абзацами такого змісту: Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу. У зв`язку з цим абзаци другий - четвертий слід вважати відповідно абзацами восьмим - десятим.

29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесені зміни, зокрема до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в абзацах першому і дев`ятому слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами «2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

В подальшому, Законом України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб підприємців» пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено новим абзацом такого змісту: "документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків" та в абзаці третьому слово і цифри "підпунктом 78.1.8" замінено словами і цифрами "підпунктами 78.1.7 та 78.1.8".

Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок (крім чітко визначеного переліку видів перевірок) на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними.

Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 року № 1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.

Колегією суддів зі змісту наказу ГУДПС у Харківській області від 21.05.2021 №3703-п «Про проведення документальної планової перевірки ТОВ «ПОЛІМЕРГРАД» встановлено, що правовою підставою для проведення перевірки позивача зазначено підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, ст. ст. 75, 77, 82 Податкового Кодексу України, план-графік проведення документальних планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на 2021 рік. Також зазначено, що перевірка здійснюється за період з 01.10.2018 по 31.03.2021, валютного законодавства за період з 01.10.2018 по 31.03.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2018 по 31.03.2021, іншого законодавства за період з 01.10.2018 по 31.03.2021.

Колегія суддів наголошує, що перевірка з питань дотримання вимог валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, яка була проведена щодо ТОВ «МОЛІМЕРГРАД», не відноситься до винятків, передбачених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, на які не поширюється дія мораторію, запровадженого цією нормою.

Крім того, на момент прийняття вищезазначеного наказу Кабінетом Міністрів України не приймалося рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення, зокрема документальних планових перевірок платників податків.

Наведене дає підстави стверджувати, що контролюючим органом проведено перевірку ТОВ «ПОЛІМЕРГРАД» під час дії мораторію, передбаченого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Водночас, 4 жовтня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 вересня 2020 року № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцевих положень» якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 89 від 3 листопада 2021 року «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» (далі постанова КМ України № 89), якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними;

- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року № 568-ІХ);

- документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Отже, Постановою № 89 розширено перелік підстав, з яких може бути проведено документальну планову перевірку, ніж зазначені у ПК України.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планової перевірки була чинною, її дія не зупинялася.

Аналіз наведених норм у сукупності дає підстави стверджувати про виникнення колізії між нормами ПК України та положеннями Постанови № 89 в частині надання права податковому органу здійснювати контрольні заходи шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такої постанови по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 ПК України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Тобто, зміна приписів ПК України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України.

Згідно з пунктом 5.2 статті 5 ПК України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у ПК України, з одного боку, та в Постанові № 89 - з іншого, - застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України.

Наведений вище висновок ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у справі № 420/12859/21.

Таким чином, беручи до уваги той факт, що пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України є нормою вищої юридичної сили, ніж Постанова № 89, колегія суддів, виходячи з загального правила вирішення колізій, вирішила, що застосуванню підлягає правовий акт, який має вищу юридичну силу, а саме норми ПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах контролюючим органом всупереч вимогам пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України ухвалено наказ від 21.05.2021 №3703-п «Про проведення документальної планової перевірки ТОВ «ПОЛІМЕРГРАД» та проведено перевірку позивача в період дії мораторію на проведення таких перевірок.

Варто зазначити, що у постанові від 27 квітня 2022 року у справі №140/1846/21 Верховний Суд також підтримав позицію про неможливість застосування Постанови № 89, як такої, що змінила строки обмежень на проведення планових перевірок, встановлені пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Додатково Верховний Суд звернув увагу, що Постанова № 89 прийнята не на підставі та не на виконання ПК України та законів з питань митної справи, у зв`язку з чим згідно з пунктом 3.1 статті 3 ПК України не може вважатися складовою податкового законодавства та не підлягає застосуванню у питаннях, пов`язаних з оподаткуванням.

У цій справі, застосовними є також висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, відповідно до яких контролюючі органи та їх посадові особи при виконанні владних повноважень, у тому числі при прийнятті наказів та проведенні перевірок, зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений ПК України, та не допускати згідно зі статтею 21 ПК України порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.

У розвиток зазначеного правового підходу до оцінки виявленого порушення щодо підстави для проведення перевірки Верховний Суд висловив позицію, що перевірка під час дії мораторію, встановленого пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, є такою, що не породжує правових наслідків, оскільки така перевірка не повинна була відбутися в силу закону.

Отже, у разі недотримання вимог проведення податкової перевірки у контролюючого органу відсутні підстави на прийняття рішення за результатами виявлених порушень і порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.

Таким чином, слід дійти висновку, що за наявності встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України мораторію на проведення планових документальних перевірок контролюючому органу імперативно заборонено її проводити. Вказані обставини є самостійним наслідком визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

З огляду на вищевикладене, протиправність наказу, яким призначена перевірка ТОВ «ПОЛІМЕРГРАД», призводить до визнання її незаконною, недопустимості акту перевірки, складеного за її результатами, та, як наслідок, неправомірності спірних податкових повідомлень-рішень.

Також, надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням рішенням по суті, колегія суддів зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕРГРАД» зареєстроване в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.09.2008, номер запису: 14711020000024650.

Основним видом діяльності позивача є 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля. Окрім того позивач займається наступними видами діяльності: 22.29 Виробництво інших виробів із пластмас; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устаткування; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.

Позивач є діючим суб`єктом господарювання приватного права, має у своєму штаті необхідну та достатню кількість працівників для ведення своєї господарської діяльності, що підтверджується відповідними штатними розкладами, наказами про затвердження штатного розкладу, наказами про затвердження графіків змінності зокрема, станом на момент проведення перевірки 25 осіб.

З метою ведення власної господарської діяльності позивач, у період, який перевірявся, орендував наступні приміщення та об`єкти цивільних прав:

за договорами оренди нежитлового приміщення від 01.05.2017 №4/17, від 01.01.2020 №1/20 з ТОВ «БрокІнформ» - приміщення під офіс за адресою: м. Харків, пров. Інженерний, 9, 4 пов., ліве крило, кімн.1, 5, 6, 8, загальною площею 77 кв.м.;

за договором суборенди нежитлового приміщення від 01.01.2018 №01/2018-01 з ФОП ОСОБА_1 нежитлові приміщення складу загальною площею 787,3кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Окрім того, на підставі договору №21-ТЕ про надання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування та надання власного рухомого складу і контейнерів для здійснення перевезень вантажів по території України та у міжнародному сполученні від 02.01.2019 із АТ «Українська залізниця» позивачем в межах здійснення господарської діяльності використовується рухомий склад і контейнери для здійснення перевезень вантажів.

Наявність основних засобів підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 10 та рахунку 11, наказами про введення в експлуатацію основних засобів та інших необоротних активів, технічними паспортами на транспортні засоби, актами приймання-передачі внутрішнього переміщення основних засобів.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено порушення вимог податкового законодавства при проведенні господарської діяльності з підприємствами, яким позивач надавав давальницьку сировину на переробку: «ПЛАСТЕКС» ХОР ВО СОІУ (код ЄДРПОУ 41624537) та «КВАНТ» ХОР ВО СОІУ (код ЄДРПОУ 42333149).

Порушення, які були виявлені в ході проведення перевірки по вказаним контрагентам: відсутність у підприємств «ПЛАСТЕКС» ХОР ВО СОІУ та «КВАНТ» ХОР ВО СОІУ матеріально-технічних ресурсів, виробничих потужностей, недостатньої кількості працівників, а також придбання цими підприємствами послуг по переробці сировини у ПРИВАТНОГО Підприємства «ТИН» (код за ЄДРПОУ 33605661), що встановлено шляхом аналізу податкової звітності. Контролюючий орган послався на обізнаність ТОВ «ПОЛІМЕРГРАД» щодо можливого та реального виконання послуг з переробки давальницької сировини одразу ПРИВАТНИМ Підприємством «ТИН» без залучення Підприємства «ПЛАСТЕКС» ХОР ВО СОІУ та Підприємства «КВАНТ» ХОР ВО СОІУ.

З матеріалів справи вбачається, що в ході проведення перевірки відповідачем не було встановленого жодного недоліку форми та змісту первинних документів.

Так, зокрема, судовим розглядом встановлено, що позивач мав взаємовідносини з Підприємством «ПЛАСТЕКС» ХОР ВО СОІУ (код ЄДРПОУ 41624537) на загальну суму 7061616 грн., крім того ПДВ - 1412323,20 грн., відповідно до договору виробництва продукції з давальницької сировини від 20.03.2018 №01-03 та договору виробництва продукції з давальницької сировини від 22.03.2018 № 02-03.

За умовами договору виробництва продукції з давальницької сировини від 20.03.2018 № 01-03, ТОВ «ПОЛІМЕРГРАД» (замовник) доручив, а Підприємство «ПЛАСТЕКС» ХОР ВО СОІУ (Виконавець) здійснював виробництво з давальницької сировини поліетилену високого та низького тиску (згідно акту здачі-прийому) в готову продукцію поліетиленову плівку і поліетиленові вкладиші в асортименті, а замовник зобов`язався прийняти готову продукцію та сплатити вартість послуг з переробки. На виконання договору сторонами було складено Специфікації №№1-9, в яких визначено обсяг, номенклатуру та ціну виготовлення продукції. Факт виконання договору підтверджується Актами здачі-прийому сировини, Актами передачі продукції, що вироблена з сировини замовника, звітами про перероблену сировину, актами надання послуг з переробки, актами звіряння розрахунків. Приймання готової продукції здійснювалось замовником на складі виконавця за адресою: Харківська обл., с. Васіщево, в`їзд Орешкова, 5. Підприємством «ПЛАСТЕКС» ХОР ВО СОІУ на адресу ТОВ «ПОЛІМЕРГРАД» було складено та зареєстровано відповідні податкові накладні. Факт оплати послуг підтверджується платіжними дорученнями. В бухгалтерському обліку позивача операції відображено записами у оборотно-сальдовій відомості по субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», а саме Підприємством «ПЛАСТЕКС» ХОР ВО СОІУ. В податковому обліку вказані операції відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди.

За умовами договору виробництва продукції з давальницької сировини від 22.03.2018 № 02-03, ТОВ «ПОЛІМЕРГРАД» (замовник) доручив, а Підприємство «ПЛАСТЕКС» ХОР ВО СОІУ (Виконавець) здійснював виробництво з давальницької сировини поліетилену високого та низького тиску первинний та вторинний (згідно акту здачі-прийому) в готову продукцію поліетиленову плівку матову або рукав поліетиленовий матовий в асортименті; поліетиленову плівку або рукав поліетиленовий в асортименті; а замовник зобов`язався прийняти готову продукцію та сплатити вартість послуг з переробки. Факт виконання договору підтверджується Актами здачі-прийому сировини, Актами передачі продукції, що вироблена з сировини замовника, звітами про перероблену сировину. Приймання готової продукції здійснювалось замовником на складі виконавця за адресою: Харківська обл., с. Васіщево, в`їзд Орешкова, 5. Підприємством «ПЛАСТЕКС» ХОР ВО СОІУ на адресу ТОВ «ПОЛІМЕРГРАД» було складено та зареєстровано відповідні податкові накладні. Факт оплати послуг підтверджується платіжними дорученнями. В бухгалтерському обліку позивача операції відображено записами у оборотно-сальдовій відомості по субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», а саме Підприємством «ПЛАСТЕКС» ХОР ВО СОІУ. В податковому обліку вказані операції відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди.

Таким чином, на виконання вказаних вище договорів ТОВ «ПОЛІМЕРГРАД» отримано від Підприємство «ПЛАСТЕКС» ХОР ВО СОІУ послуги з переробки давальницької сировини за Актами №№1-6, складеними у січні-березні 2019 року, та №№14-19, складеними у жовтні-грудні 2018 року, на загальну суму 847 939,20 грн..

Також позивач мав взаємовідносини з ПІДПРИЄМСТВОМ «КВАНТ» ХОР ВО СОІУ (код ЄДРПОУ 42333149) на загальну суму 12511660,50 грн., крім того ПДВ - 2 502 332,10 грн. відповідно до договору виробництва продукції з давальницької сировини від 20.03.2019 № 19/03-1 та договору виробництва продукції з давальницької сировини від 20.03.2019 № 19/03-2.

За умовами договору виробництва продукції з давальницької сировини від 20.03.2019 №19/03-1, ТОВ «ПОЛІМЕРГРАД» (замовник) доручив, а Підприємство «КВАНТ» ХОР ВО СОІУ (Виконавець) здійснював виробництво з давальницької сировини поліетилену високого та низького тиску (згідно акту здачі-прийому) в готову продукцію поліетиленову плівку і поліетиленові вкладиші в асортименті, а замовник зобов`язався прийняти готову продукцію та сплатити вартість послуг з переробки. На виконання договору сторонами було складено Специфікації №№1-10, в яких визначено обсяг, номенклатуру та ціну виготовлення продукції. Факт виконання договору підтверджується Актами здачі-прийому сировини, Актами передачі продукції, що вироблена з сировини замовника, звітами про перероблену сировину, актами надання послуг з переробки, актами звіряння розрахунків. Приймання готової продукції здійснювалось замовником на складі виконавця за адресою: Харківська обл., с. Васіщево, в`їзд Орешкова, 5. Підприємством «КВАНТ» ХОР ВО СОІУ на адресу ТОВ «ПОЛІМЕРГРАД» було складено та зареєстровано відповідні податкові накладні. Факт оплати послуг підтверджується платіжними дорученнями. В бухгалтерському обліку позивача операції відображено записами у оборотно-сальдовій відомості по субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», а саме Підприємством «ПЛАСТЕКС» ХОР ВО СОІУ. В податковому обліку вказані операції відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди.

За умовами договору виробництва продукції з давальницької сировини від 20.03.2019 №19/03-2, ТОВ «ПОЛІМЕРГРАД» (замовник) доручив, а Підприємство «КВАНТ» ХОР ВО СОІУ (Виконавець) здійснював виробництво з давальницької сировини поліетиленову плівку матову або рукав поліетиленовий матовий в асортименті; поліетиленову плівку або рукав поліетиленовий в асортименті, а замовник зобов`язався прийняти готову продукцію та сплатити вартість послуг з переробки. Факт виконання договору підтверджується Актами здачі-прийому сировини, Актами передачі продукції, що вироблена з сировини замовника, звітами про перероблену сировину, актами надання послуг з переробки, актами звіряння розрахунків. Приймання готової продукції здійснювалось замовником на складі виконавця за адресою: Харківська обл., с. Васіщево, в`їзд Орешкова, 5. Підприємством «КВАНТ» ХОР ВО СОІУ на адресу ТОВ «ПОЛІМЕРГРАД» було складено та зареєстровано відповідні податкові накладні. Факт оплати послуг підтверджується платіжними дорученнями. В бухгалтерському обліку позивача операції відображено записами у оборотно-сальдовій відомості по субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», а саме Підприємством «КВАНТ» ХОР ВО СОІУ. В податковому обліку вказані операції відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди.

Таким чином, на виконання вказаних вище договорів ТОВ «ПОЛІМЕРГРАД» отримано від ПІДПРИЄМСТВО «КВАНТ» ХОР ВО СОІУ послуги з переробки давальницької сировини за Актами №№ 1-18, складеними у квітні-грудні 2019 року, та за Актами №№ 1-6, складеними у січні-березні 2020 року, на загальну суму 15013992,60 грн.

Судовим розглядом також встановлено, що укладенню позивачем договорів з Підприємством «КВАНТ» ХОР ВО СОІУ та Підприємством «ПЛАСТЕКС» ХОР ВО СОІУ передувало встановлення найбільш прийнятної ціни для позивача на ринку послуг з виготовлення плівки з давальницької сировини. Вибір контрагентів відбувався за наслідком аналізу відповідного ринку послуг та комерційних пропозицій від ПП «Фірма «Мрія-94» від 27.02.2018 та від 11.03.2019, від ТОВ «ХАРПОЛИМЕР» від 26.02.2018 та від 07.03.2019, від Підприємства «КВАНТ» ХОР ВО СОІУ від 06.03.2019 та Підприємства «ПЛАСТЕКС» ХОР ВО СОІУ від 28.02.2018. Позивачем доведено, що ціни, запропоновані Підприємством «КВАНТ» ХОР ВО СОІУ та Підприємством «ПЛАСТЕКС» ХОР ВО СОІУ, були більш низькими, ніж у інших виробників, натомість відповідачем не доведено, що позивач мав можливість замовити виконання послуг з переробки давальницької сировини безпосередньо у ПП «ТИН».

Колегією суддів встановлено, що наявність економічного ефекту від здійснених позивачем операцій виходить з аналізу сукупності наданих позивачем доказів, в тому числі: калькуляцій, аналітичних відомостей обліку давальницької сировини, переданої на переробку у плівку по договорам з Підприємством «КВАНТ» ХОР ВО СОІУ та Підприємством «ПЛАСТЕКС» ХОР ВО СОІУ, звітів з продажу плівки п/е, виготовленої по давальницьким договорам з Підприємством «КВАНТ» ХОР ВО СОІУ та Підприємством «ПЛАСТЕКС» ХОР ВО СОІУ, журнілів-ордерів і відомостей по рахунках 902 (собівартість реалізованих товарів), 702 (дохід від реалізації товарів), а також він спостерігається в деклараціях з прибутку підприємств позивача.

Судом встановлено, що отриманий після переробки сировини вказаними контрагентами товар, позивач реалізовував в межах здійснення власної господарської діяльності, зокрема:

- за Договором поставки №977111 від 15.01.2020 з ТОВ «Скайтек полімер», що підтверджується видатковою накладною № РН23-01-01 від 23.01.2020, відповідними податковими накладними, платіжними дорученнями. Операції з контрагентом відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361;

- за Договором поставки №965111 від 19.09.2019 з ТОВ «ВКП КОМФОРТЕК», що підтверджується видатковими накладними №РН20-09-03 від 20.09.2019, № РН15-01-03 від 15.01.2020, № РН24-03-04 від 24.03.2020, № РН06-07-06 від 06.07.2020, ТТН, довіреністю на прийняття товару, відповідними податковими накладними, платіжними дорученнями. Операції з контрагентом відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361;

- за Договором поставки №964111 від 23.07.2019 з ТОВ «ЕКО ЛЮКС ПОЛІМЕР», що підтверджується відповідними видатковими накладними на поставку товару, складеними за період з 23.07.2019 по 07.07.2020, ТТН, відповідними податковими накладними, платіжними дорученнями. Операції з контрагентом відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361;

- за Договором поставки №963111 від 17.07.2019 з ТОВ «ГАММА-ФЛЕКС», що підтверджується видатковою накладною № РН18-07-10 від 18.07.2019, відповідними податковими накладними, платіжними дорученнями. Операції з контрагентом відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361;

- за Договором поставки №23-П від 12.03.2019 з ПАТ «ЗЕВС КЕРАМІКА», що підтверджується відповідними видатковими накладними на поставку товару, складеними за період з 20.03.2019 по 07.07.2020, ТТН, відповідними податковими накладними, платіжними дорученнями. Операції з контрагентом відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361;

- за Договором поставки №934111 від 27.12.2018 з ТОВ «ОПТІУМ ТРЕЙДІНГ», що підтверджується відповідними видатковими накладними на поставку товару, складеними за період з 08.01.2019 по 11.05.2019, ТТН, відповідними податковими накладними, платіжними дорученнями. Операції з контрагентом відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361;

- за Договором поставки №913111 від 03.08.2018 з ТОВ «ЗВОНКО-ТРЕЙД», що підтверджується відповідними видатковими накладними на поставку товару, складеними за період з 31.10.2018 по 21.12.2018, ТТН, відповідними податковими накладними, платіжними дорученнями. Операції з контрагентом відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361;

- за Договором поставки №899111 від 24.05.2018 з ТОВ «ПОЛИТОРГ ГРУП», що підтверджується відповідними видатковими накладними на поставку товару, складеними за період з 01.10.2018 по 16.03.2021, ТТН, відповідними податковими накладними, платіжними дорученнями. Операції з контрагентом відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361;

- за Договором поставки №16 від 24.05.2016 з ТОВ «Харківський завод «Полімерконтейнер», що підтверджується видатковою накладною № РН14-05-01 від 14.05.2019, ТТН, відповідними податковими накладними, платіжними дорученнями. Операції з контрагентом відображено оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361;

- за Договором поставки №909111 від 13.07.2018 з ТОВ «МАТРОЛЮКС», що підтверджується відповідними видатковими накладними на поставку товару, складеними за період з 05.10.2018 по 20.03.2020, ТТН, довіреностями на прийняття товару, відповідними податковими накладними, платіжними дорученнями. Операції з контрагентом відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361;

- за Договором поставки №28-02-2018 від 28.02.2018 з ТОВ «ГРАЙВ ФЛЕКСИБЛС», що підтверджується відповідними видатковими накладними на поставку товару, складеними за період з 27.11.2018 по 02.07.2019, ТТН, довіреностями на прийняття товару, відповідними податковими накладними, платіжними дорученнями. Операції з контрагентом відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361;

- за Договором поставки №363111 від 21.05.2013 з ТОВ «ТБ «НОВІС», що підтверджується відповідними видатковими накладними на поставку товару, складеними за період з 01.10.2018 по 07.07.2020, відповідними податковими накладними, платіжними дорученнями. Операції з контрагентом відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361;

- за Договором поставки №637111 від 05.10.2015 з ТОВ «ДЕЛІС-ПРОФ» з додатковими угодами №1 та №2, що підтверджується відповідними видатковими накладними на поставку товару, складеними за період з 03.10.2018 по 25.11.2019, ТТН, відповідними податковими накладними, платіжними дорученнями. Операції з контрагентом відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361;

- за Договором поставки №975111 від 03.01.2020 з ТОВ «ДЕЛІС-ПРОФ», що підтверджується відповідними видатковими накладними на поставку товару, складеними за період з 08.01.2020 по 06.07.2020, ТТН, відповідними податковими накладними, платіжними дорученнями. Операції з контрагентом відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361;

- за Договором поставки №19/11/10 від 19.11.2010 з ТОВ «Малиновський скляний завод» з додатковими угодами, що підтверджується відповідними Актами узгодження цін за листопад 2018 року квітень 2020 року, видатковими накладними на поставку товару, складеними за період з 04.10.2018 по 10.04.2020, ТТН, довіреностями на прийняття товару, відповідними податковими накладними, платіжними дорученнями. Операції з контрагентом відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361;

- за Договором поставки №434111 від 23.02.2014 з ТОВ «ДЕБАНТ УКРАЇНА», що підтверджується відповідними видатковими накладними на поставку товару, складеними за період з 01.10.2018 по 07.12.2020, ТТН, відповідними податковими накладними, платіжними дорученнями. Операції з контрагентом відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361;

- за Договором поставки №180111 від 04.01.2011 з ТОВ «ДЕБАНТ УКРАЇНА» з додатковими угодами, що підтверджується відповідними видатковими накладними на поставку товару, складеними за період з 16.10.2018 по 07.08.2020, ТТН, відповідними податковими накладними, платіжними дорученнями. Операції з контрагентом відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361;

- за Договором поставки №712111 від 29.04.2016 з ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СИСТЕМС» з додатковою угодою, що підтверджується відповідними видатковими накладними на поставку товару, складеними за період з 04.10.2018 по 05.03.2021, ТТН, відповідними податковими накладними, платіжними дорученнями. Операції з контрагентом відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361;

- за Договором поставки №803111 від 10.02.2017 з ТОВ «Компанія «Золотий вік» з додатковою угодою, що підтверджується відповідними видатковими накладними на поставку товару, складеними за період з 04.10.2018 по 05.03.2021, ТТН, довіреностями на прийняття товару, відповідними податковими накладними, платіжними дорученнями. Операції з контрагентом відображено оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361.

В податковому обліку позивача вказані операції відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що усі наведені документи беззаперечно підтверджують реальність здійснення господарських операцій позивачем та зазначає, що правильність складення документів контролюючим органом не заперечується, документи були у повному обсязі надані під час проведення перевірки, однак не були прийняті представниками відповідача.

Колегія суддів звертає увагу, що жодних недоліків форми та змісту документів по взаємовідносинам позивача з Підприємством «ПЛАСТЕКС» ХОР ВО СОІУ та Підприємством «КВАНТ» ХОР ВО СОІУ під час судового розгляду не виявлено. Усі висновки щодо нереальності господарських операцій зроблені відповідачем на підставі відомостей ЄРПН та на підставі податкової інформації.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що фактичною та єдиною підставою для прийняття оскаржуваних у даній справі податкових повідомлень-рішень стала виявлена, на думку контролюючого органу, відсутність у Підприємства «ПЛАСТЕКС» ХОР ВО СОІУ та Підприємства «КВАНТ» ХОР ВО СОІУ можливості самостійно виконувати послуги з переробки давальницької сировини та залучення до виконання послуг ПП «ТИН», а також відсутність у позивача ділової мети (розумної економічної причини) при укладанні правочинів із Підприємством «ПЛАСТЕКС» ХОР ВО СОІУ та Підприємством «КВАНТ» ХОР ВО СОІУ, обізнаність ТОВ «ПОЛІМЕРГРАД» щодо можливого та реального виконання послуг з переробки давальницької сировини одразу ПП «ТИН» без залучення Підприємства «ПЛАСТЕКС» ХОР ВО СОІУ та Підприємства «КВАНТ» ХОР ВО СОІУ.

Доводи відповідача щодо відсутності у постачальників послуг достатніх матеріальних, організаційних, фінансових та трудових ресурсів, а також висновки про придбання цими підприємствами послуг по переробці сировини у ПП «ТИН» зроблені внаслідок аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних, є безпідставними, оскільки, при цьому будь-які первинні документи платників податків - контрагентів позивача не використовувались та не аналізувались, а отже відображення в акті перевірки відомостей, зокрема щодо нереальності операцій, не відповідають критерію юридичної значимості, а отже не є належними доказами в розумінні процесуального Закону.

Наведене узгоджується із правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 04.07.2019 у справі №811/4044/13-а.

В постанові від 04 грудня 2018 року у справі №802/851/18-а Верховний Суд висловив правову позицію, що непідтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку. Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

В постанові від 24 квітня 2018 року у справі №813/8500/13-а Верховний Суд висловив правову позицію, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2018 року №808/1543/17.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що ТОВ «ПОЛІМЕРГРАД» не зобов`язано і не має можливості перевіряти надійність, стан подання звітності та господарські правовідносини своїх контрагентів - Підприємства «ПЛАСТЕКС» ХОР ВО СОІУ та Підприємства «КВАНТ» ХОР ВО СОІУ. Сама господарська операція із вказаними підприємствами мала мету такої операції та як наслідок отримання прибутку від такої операції. Дана позиція цілком узгоджується з принципом належного урядування щодо якого існує усталена практика Європейського суду з прав людини та Верховного Суду. У практиці Європейського суду з прав людини існує принцип належного урядування, який описаний у п.70,71 рішення ЄСПЛ «Рисовський проти України». Даний принцип зводиться до того, що Держава зобов`язана організувати роботу державного апарату таким чином, щоб забезпечувалась юридична визначеність у цивільних правовідносинах (під цивільними правовідносинами розуміються усі правовідносини, у тому числі і податкові), які зачіпають майнові інтереси. Так, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і якість їхніх дій, мінімізують ризик помилок.

Враховуючи вказаний принцип можна дійти до висновку, що платник податків, як юридична особа приватного права, не має в своєму розпорядженні ані державного апарату, ані владних функцій, ані можливості застосування примусу по відношенню до свого контрагента. У контрагента відсутній обов`язок звітувати перед платником податків та бути підданим його контролю. Звідси випливає, що платник податків, при виборі контрагентів, змушений оперувати наявною офіційною інформацією про свого контрагента, яка формується тим ж державними органами. Таким чином, зоною відповідальності Держави є те, щоб протиправно створена юридична особа не отримала державну легалізацію.

Таким чином, наявність державної реєстрації контрагентів позивача та їх легалізація (отримання ключів ЕЦП, реєстрація накладних тощо) свідчить про наявність помилки держави, що проявляється у недосконалості законодавства та службової недбалості посадових осіб. Саме тому, вимагання контролюючого органу про сплату податків за себе та ще й за фіктивне підприємництво, котра була зареєстрована та проводила свою діяльність завдяки «неналежному урядуванню» держави є проявом свавільного позбавлення «мирного володіння майном», що порушує положення ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У той же час, ТОВ «ПОЛІМЕРГРАД» під час проведення перевірки, у строки передбачені Податковим кодексом України, надало усі первинні документи та пояснення щодо реальності господарських операцій, які в повній мірі відображають господарські операції, їх характер, об`єм та підтверджують рух давальницької сировини та виготовленого з неї товару, а також обґрунтованість понесених витрат.

Отже, на підставі викладеного, колегія суддів вказує, що висновки акту перевірки від 23.09.2021 №16569/20-40-07-04-08/36122130 ґрунтуються на припущеннях і не мають жодних належних та допустимих доказів порушення ТОВ «ПОЛІМЕРГРАД» вимог податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що згідно з п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010, №2755-VI, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.2. ст. 44 Податкового кодексу України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

За приписами п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

У бухгалтерському обліку методологічні засади формування інформації про витрати та її розкриття в фінансовій звітності, склад витрат визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.01.2000 №27/4248 (далі - П (С)БО 16).

Відповідно до пунктів 5-7 ПСБО 16, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

В свою чергу, відповідно до 6 ПСБО, фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів: нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід порівняти доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість та валових витрат є факт придбання товарів, робіт чи послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно з пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегією суддів встановлено, що первинні документи, складені для документального оформлення господарських операцій з придбання ТОВ «ПОЛІМЕРГРАД» послуг у ПІДПРИЄМСТВА «ПЛАСТЕКС» ХОР ВО СОІУ та ПІДПРИЄМСТВА «КВАНТ» ХОР ВО СОІУ є такими, що відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності та не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Вказані документи підтверджують здійснення ТОВ «ПОЛІМЕРГРАД» господарських операцій з Підприємством «ПЛАСТЕКС» ХОР ВО СОІУ та Підприємством «КВАНТ» ХОР ВО СОІУ та спростовують висновки податкового органу про те, що витрати позивача, пов`язані з придбанням даних послуг, не можуть розглядатися як витрати господарської діяльності, оскільки здійснені без наміру збільшення доходу та отримання прибутку, та направлені на отримання податкової вигоди та мінімізації податкових зобов`язань.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що у даному випадку всі податкові накладні були складені та зареєстровані ТОВ «ПОЛІМЕРГРАД належним чином в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, у позивача наявні всі інші первинні бухгалтерські документи, що підтверджують законність та обґрунтованість включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Відтак, враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські операції ТОВ «ПОЛІМЕРГАРД» з контрагентами носили реальний характер та були фактично виконані, що підтверджується первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, на підставі яких відбувся рух активів у процесі господарської діяльності, а доводи, що наведені в акті перевірки не є достатніми для притягнення позивача до фінансової відповідальності, оскільки не є належними та допустимими доказами порушення позивачем приписів податкового законодавства.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Разом з тим відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у контролюючого органу підстав для проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ПОЛІМЕРГРАД» в період дії мораторію, як і не доведено правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, проте, позивачем належними та допустимими доказами доведена їх протиправність.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що ГУ ДПС у Харківській області при винесенні податкових повідомлень-рішень від 21.10.2021 №00224770704, №00224810704, №00224780704, діяло не на підставі, поза межами повноважень та не у спосіб, передбачений ПК України, що є підставою для їх скасування та задоволення позовних вимог.

Доводів щодо розподілу судових витрат судом першої інстанції апеляційна скарга відповідача не містить, а тому рішення суду першої інстанції не підлягає перегляду судом апеляційної інстанції в даній частині

Ухвалюючи судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Серявін та інші проти України") та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 по справі № 520/24634/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.П. ЖигилійСудді(підпис) (підпис) В.Б. Русанова Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 03.05.2023 року