Постанова

від 02.05.2023 по справі 826/6283/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/6283/16 Суддя першої інстанції: Огурцов О.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б,

при секретарі - Ткаченко В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джи-Пі Груп» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2016 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Джи-Пі Груп» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 01.04.2016 року № 0013131101 ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2022 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

23 березня 2023 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 13971, від ТОВ «Джи-Пі Груп» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, наголошує, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на п. 76.3 ПК України є безпідставним, позаяк на момент виникнення спірних правовідносин вказаної правової норми ще не існувало, крім того, рішеннями судів у справі № 826/5422/16 встановлено протиправність рішення контролюючого органу щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 7343 від 04.03.2015 року, яке й було покладено в основу спірного податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що протиправність проведення перевірки за результатами якої було складено акт від 12.03.2016 року № 11/26-57-11-01-20/38382653, адже остання була проведена майже через рік після подання декларації щодо якої її проведено, тобто поза межами тридцятиденного строку, установленого пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, на підставі якого прийнято податкове повідомлення - рішення від 01.04.2016 року №0013131101 обумовлює безпідставність визначення податкового правопорушення і, як наслідок, відсутність у відповідача правових підстав для прийняття вказаного податкового повідомлення - рішення, крім того, обставини, на підставі яких базуються висновки акту від 12.03.2016 №11/26-57-11-01-20/38382653 фактично були зумовлені виключно виданням відповідачем рішення, протиправність якого встановлена судом та яке на час розгляду справи судом втратило чинність.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС в м. Києві проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Джи-Пі Груп».

За результатами перевірки складено акт від 12.03.2016 року № 11/26-57-11-01-20/38382653, яким встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Джи-Пі Груп» порушено пункт 184.7 статті 184 Податкового кодексу України, а саме, в останньому звітному періоді після анульованого свідоцтва платника ПДВ (анульовано 04.03.2015) по причині - до ЄДР внесено запис про відсутність місцезнаходженням, задекларовано рядок 24, що призвело до завищення податкового кредиту заявленого в податковій декларації з ПДВ за березень 2015 року в розмірі 1004612,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Джи-Пі Груп» подано заперечення на акт від 12.03.2016 року № 11/26-57-11-01-20/38382653 за результатами розгляду яких Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС в м. Києві листом від 30.03.2010 року №2750/10/26-57-01-34 повідомлено про те, що висновки акту перевірки залишено без змін.

01.04.2016 року на підставі акту перевірки від 12.03.2016 року № 11/26-57-11-01-20/38382653 прийнято податкове повідомлення - рішення, яким визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2015 року у розмірі 1004612,00 грн.

Вважаючи вказане вище податкове повідомлення - рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування є Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Статтею 76 Кодексу визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом.

Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Звітним періодом для платника податку на додану вартість є один календарний місяць, що встановлено пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Отже камеральна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання такої звітності (що настають за останнім днем граничного строку її подання). Нескладення контролюючим органом акта за спливом цього строку свідчить про відсутність порушення.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.02.2022 року в адміністративній справі № 808/519/17.

Так, відповідно до матеріалів справи, камеральна перевірка за результатами якої складено акт від 12.03.2016 року № 11/26-57-11-01-20/38382653 була проведена щодо податкової звітності позивача з податку на додану вартість за березень 2015 року, граничним терміном подання якої було 20.04.2015 року та яка була отримана контролюючим органом 16.04.2015 року.

Таким чином акт від 12.03.2016 року № 11/26-57-11-01-20/38382653 складено за результатами камеральної перевірки, яка була проведена майже через рік після подання декларації щодо якої її проведено, тобто поза межами тридцятиденного строку, установленого пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання апелянта на положення п. 76.3 ПК України, позаяк статтю 76 було доповнено п. 76.3 Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року та який набрав чинності 01.01.2017 року, тобто на момент виникнення спірних правовідносин - березень - квітень 2015 року вказаної норми ще не існувало.

Крім того, в акті від 12.03.2016 року № 11/26-57-11-01-20/38382653 відповідачем було встановлено факт порушення позивачем пункту 184.7 статті 184 Податкового кодексу України, з огляду на те, що свідоцтво платника ПДВ позивача № 200204070 анульовано 04.03.2015 року.

Пунктом 184.7 статті 184 Податкового кодексу України встановлено, що якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов`язаний визначити податкові зобов`язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Свідоцтво платника податку на додану вартість позивача було анульовано на підставі на підставі рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 04.03.2015 №7343 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Джи-Пі Груп».

Разом з тим, відповідно до матеріалів справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2020 року в адміністративній справі № 826/5422/16, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2020 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джи-Пі Груп» до Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві про скасування запису, визнання протиправним та скасування рішення, позов було задоволено повністю та, зокрема, визнано протиправним та скасовано рішенням Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Джи-Пі Груп» №7343 від 04.03.2015 року.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Джи-Пі Груп» №7343 від 04.03.2015 року визнано протиправним та скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили, отже, обставини, на підставі яких базуються висновки акту від 12.03.2016 року №11/26-57-11-01-20/38382653 фактично були зумовлені виключно виданням відповідачем рішення, протиправність якого встановлена судом та яке на час розгляду справи судом втратило чинність.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про протиправність винесеного відповідачем податкового повідомлення - рішення від 01.04.2016 року №0013131101 та необхідність його скасування.

Інші доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2022 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б.Глущенко

С.Б.Шелест

Повний текст постанови виготовлено 02 травня 2023 року.