Постанова

від 02.05.2023 по справі 145/1902/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 145/1902/20

Провадження № 22-ц/801/876/2023

Категорія: 61

Головуючий у суді 1-ї інстанції Ратушняк І. О.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2023 рокуСправа № 145/1902/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі: головуючого судді Сала Т.Б., суддів: Ковальчука О.В., Якименко М.М., секретар Луцишин О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 23 лютого 2023 року, ухвалене суддею Ратушняком І.О. в смт Тиврів, повне рішення складено 01 березня 2023 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Тиврівської селищної ради Вінницької області, третя особа Фермерське господарство «Зоря Василівки», про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

встановив:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 3,2305 га, кадастровий номер 0524580800:01:004:0218, яка розташована на території Василівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області і яку було передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за заповітом після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Василівка Тиврівського району Вінницької області.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Василівка Тиврівського району Вінницької області померла її мати ОСОБА_2 , яка до дня смерті була зареєстрована в АДРЕСА_1 .

Після смерті матері відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 3,2305 гектара, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Василівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області.

За життя її мати розпорядилась своїм майном, склавши заповіт на її користь. На день відкриття спадщини заповіт не змінений і не скасований.

Вона подала до Тиврівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, заведена спадкова справа № 483-2005. Спадкоємцями, які мали право на спадщину, були її сестри: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які відмовилися від своїх часток в спадщині.

Вона отримала свідоцтво про право на спадщину на грошові вклади з належними відсотками та компенсаціями, що належали померлій і зберігаються в філії Вінницького районного відділення ощадбанку.

Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку в нотаріальній конторі вона не має можливості, оскільки державний акт на право приватної власності на землю виданий після смерті спадкодавця.

Її мати за життя була членом КСП «Світанок» села Василівка Тиврівського району Вінницької області та мала право на земельну частку (пай) в даному КСП.

Тиврівською РДА, на виконання пункту 5 цього Указу, 15 липня 1997 року її матері було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВН №0098163, розміром 3,39 умовних кадастрових гектарів без визначення її в натурі (на місцевості) на території Василівської сільської ради Тиврівського району. А вже після смерті матері, на підставі рішення 18 сесії 3 скликання Василівської сільської ради від 29 березня 2001 року земельні частки (паї) були виділені в натурі та передані із земель колективної власності КСП «Світанок» села Василівка Тиврівського району Вінницької області його членам із видачою державних актів на право приватної власності на землю. І в рахунок належної за життя її матері земельної частки (паю), яка розташована на території Василівської сільської ради, було виділено в натурі земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 3,23 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та видано на її ім`я державний акт на право приватної власності на землю серії ВН № 004031 від 22 травня 2001 року.

На даний час земельна ділянка перебуває в оренді у ФГ «Зоря Василівки».

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 23 лютого 2023 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову.

У скарзі зазначає, що відмовляючи в задоволенні позову суд посилається на обставини, які суперечать його позиції, викладеній в рішенні у справі №145/1808/19 за її позовом до Василівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. У вказаній справі суд дійшов висновку, що право на земельну частку (пай), яке належало її матері, використано та виділено земельну ділянку в натурі. Тому вона звернулася до суду з позовом про визнання права власності на земельну ділянку. Через неоднозначність позиції суду її позбавлено права оформити спадщину на нерухомість, яка входить до складу спадщини, що відкрилася після смерті її матері. Судом порушено норми ч.6 ст.263 та ч.4 ст.206 ЦПК України, адже відповідач та третя особа подали письмові заяви про визнання позову, що не суперечило закону і не порушувало права, свободи та інтереси інших осіб.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 за життя не набула право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0524580800:01:004:0218, площею 3.2305 гектари, яка розташована на території Василівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області. Відтак, підстав для визнання за позивачем права власності на ділянку, яка не є власністю спадкодавця, немає.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Встановлено, що ОСОБА_6 є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 08 червня 1956 року Василівською сільською радою Тиврівського району Вінницької області (а.с.15).

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Василівка Тиврівського району Вінницької області померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 14 січня 1999 року Василівською сільською радою Тивірвського району Вінницької області (а.с.5).

З копії спадкової справи №483/2005 до майна померлої ОСОБА_2 , яка надійшла на запит апеляційного суду, встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла її дочка ОСОБА_1

08 листопада 2005 року державним нотаріусом Тиврівської державної нотаріальної контори Зданевич С.А. спадкоємцю майна ОСОБА_2 - ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складається з грошових вкладів з належними відсотками і компенсаціями, що зберігаються в філії Вінницького районного відділення ощадбанку.

Звертаючись до суду із вказаним позовом ОСОБА_1 вказала, що до складу спадщини входить також і земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, однак, державним нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане майно.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 за життя була членом КСП «Світанок» с.Василівка.

17 грудня 1997 року КСП «Світанок» с. Василівка Василівською сільською Радою народних депутатів Тиврівського району Вінницької області відповідно до рішення від 14 березня 1995 року 3 сесії 22 скликання видано Державний акт на право колективної власності на землю серії ІІ-ВН №000140. У колективну власність підприємства передано 21833 гектарів землі в межах згідно з планом для сільськогосподарського використання (а.с.17).

У Додатку 1 до вказаного Державного акта «Список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства» під порядковим номером 221 зазначено ОСОБА_2 (а.с.18-19).

15 липня 1997 року ОСОБА_2 , як члену КСП «Світанок» с. Василівка Тиврівського району Вінницької області, на підставі рішення Тиврівської районної державної адміністрації від 05 червня 1997 року №152, видано сертифікат на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності влансості КСП «Світанок» розміром 3,39 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с.20).

Відповідно до виписки із списків членів КСП «Світанок» с. Василівка Тиврівського району Вінницької області, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю серія ІІ-ВН №000140, виданого Василівською сільською радою від 14 березня 1995 року ОСОБА_2 №196 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП розміром 3,39 га в умовних кадастрових га без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості (а.с.10).

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ВН №004031, виданого Василівською сільською Радою народних депутатів 22 травня 2001 року, ОСОБА_2 на підставі рішення 18 сесії 3 скликання Василівської сільської Ради народних депутатів від 29 березня 2001 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 3,23 га, яка розташована на території Василівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.21).

27 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Тиврівської державної нотаріальної контори Зданевич С.А. щодо оформлення права на спадщину на земельну ділянку площею 3,23 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Василівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області та належала її матері ОСОБА_2 .

Постановою державного нотаріуса від 27 жовтня 2020 року №908/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на цю земельну ділянку, оскільки ОСОБА_2 за життя не отримала належний документ, який засвідчував її право на дану земельну ділянку, а пред`явлений державний акт на право приватної власності на землю виданий після смерті спадкодавця (а.с.6-7).

Згідно з пунктом 1Указу Президента України № 720/95 від 8 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (далі - Указ)паюванню земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

За пунктом 2 вказаного Указу, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

За змістом 22, 23 ЗК України 1990 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Пунктом 11постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 судам роз`яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

У справі, яка переглядається, встановлено, що ОСОБА_2 була членом КСП «Світанок» с. Василівка на момент розпаювання земель та за життя внесена до списку осіб, які мають право на одержання земельної частки (паю).

Право ОСОБА_2 на земельну частку (пай) у подальшому посвідчено відповідним сертифікатом від 15 липня 1997 року, тобто ОСОБА_2 набула право на земельну частку (пай) ще за життя й, відповідно, майнові права увійшли до складу спадщини.

Відтак, право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Світанок» розміром 3,39 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) та належало ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , увійшло до спадкової маси.

У подальшому, 22 травня 2001 року, на підставі рішення 18 сесії 3 скликання Василівської сільської Ради народних депутатів від 29 березня 2001 року, на ім`я ОСОБА_2 було видано державний акт на право приватної власності на землю.

Відповідно до положень абз. 1 п. 24 згаданої вище постанови Пленуму ВСУ № 7від 16квітня 2004року,сертифікати направо наземельну частку(пай)є дійснимидо виділенняземельної ділянкив натурі(намісцевості)та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X «Перехідні положення» ЗК).

Тому сертифікат на право на земельну частку (пай) вичерпав свою дію, оскільки земельну ділянку виділено в натурі.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав.

За змістом частини першої статті 321 ЦК України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні.

Після виділення земельної ділянки в натурі, видачі на ім`я матері позивача державного актуна право приватної власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_2 сертифікат на право на земельну частку (пай) утратив свою чинність і відповідно вже не може бути підставою для переоформлення права на земельну частку (пай) на позивачку та виділення їй в подальшому повторно земельної ділянки в натурі як власниці земельної частки (паю).

Та обставина, що процес приватизації земельної ділянки закінчився після смерті ОСОБА_2 не може бути перепоною для узаконення позивачем свого права на спадкове майно, що є беззаперечним в даному випадку.

Такі формальні дії органів влади, спрямовані на завершення приватизації, і які ніким не оспорювалися, порушують вимоги ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, яка спрямована на захист особи від будь-якого посягання держави на право особи мирно володіти своїм майном, тобто захисту права приватної власності.

Відтак, враховуючи вказані вище обставини та беручи до уваги позицію відповідача та третьої особи, які не заперечили щодо задоволення позовних вимог у поданих письмових заявах, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. 367, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Тиврівського районногосуду Вінницькоїобласті від23лютого 2023року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 3,2305 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0524580800:01:004:0218, яка розташована на території Василівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 04 травня 2023 року.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді О.В. Ковальчук

М.М. Якименко