Постанова

від 02.05.2023 по справі 725/5373/22

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 травня 2023 року містоЧернівці справа №725/5373/22

провадження №22-ц/822/348/23

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючогоВисочанської Н.К.,

суддів:Лисака І.Н., Перепелюк І.Б.

секретар Собчук І.Ю.

за участю: представника ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» - Перегудова І.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», Приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Козлова Наталія Володимирівна,

третя особа ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на рішення Першотравневого районного суду м.Чернівців від 27 лютого 2023 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», Приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Козлової Наталії Володимирівни, третя особа: ОСОБА_2 про визнання дій приватного нотаріуса незаконними, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, головуючий в суді першої інстанції суддя Іщенко І.В.,-

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», Приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Козлової Н.В., де третя особа ОСОБА_2 про визнання дій приватного нотаріуса незаконними, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності.

Посилалася на те, що 05 вересня 2008 року між нею та ТОВ «Український промисловий банк» було укладено Іпотечний договір, з метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором №1826-002/ФКВ-08 від 05 вересня 2008 року.

Згідно акту приймання-передачі кредитних договорів, договорів застави (іпотеки), поруки, кредитних справ, на підставі договору про передачу активів та кредитних зобов`язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь ПАТ «Дельта Банк» від 30 червня 2010 року, право вимоги за кредитним договором від 05 вересня 2008 року, укладеного між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 перейшло до ПАТ «Дельта Банк».

31 серпня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» було укладено Договір №2302/К/3 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами.

01 вересня 2022 року вона дізналась, що право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 7310136600:36:002:0152, площею 0,1 га (надалі - Предмет іпотеки, або іпотечне майно) зареєстровано за Іпотекодержателем приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Козловою Н.В.

Позивач наполягає на тому, що дії приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Козлової Н.В. були незаконними, оскільки нею було видано 17 вересня 2021 року дублікат договору іпотеки ТОВ «ФК «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», який не є стороною договору Іпотеки від 05 вересня 2008 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий банк».

Також звертає увагу на те, що вона жодних письмових вимог про усунення правопорушення згідност.35 Закону України «Про іпотеку»не отримувала, також не отримувала інформацію про вартість майна, за якою відбулося зарахування вимог, оскільки ціна набуття права власності на предмет іпотеки, що є істотною обставиною і повинна погоджуватися з власником майна, що не було здійснено товариством.

На думку позивача запис Державного реєстру прав про виникнення права власності здійснено 03 грудня 2021 року, натомість рішення про державну реєстрацію прав прийнято 07 грудня 2021 року, що суперечитьЗакону №1952-IV, оскільки державна реєстрація проводиться після прийняття рішення про державну реєстрацію прав.

Також зауважує, що відповідно до абзацу 2 ч.1ст.17 Закону України «Про іпотеку»іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення дії іпотечного договору.

З урахуванням наведеного, позивач просила визнати незаконною дію приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Козлової Н.В. щодо видачі 17 вересня 2021 року дубліката договору іпотеки.

Визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Козлової Н.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 62111299 від 07 грудня 2021 року про реєстрацію за ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», код ЄДРПОУ 41264766 права приватної власності на житловий будинок з належними надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка кадастровий номер 7311036600:36:002:02152, площею 0,1 га.

Скасувати вДержавному реєстріречових правна нерухомемайно записпро правовласності,номер запису№ 45506249від 03грудня 2021року нанерухоме майно,реєстраційний номер2526795873060,а самена житловийбудинок зналежними надвірнимиспорудами заадресою: АДРЕСА_1 ,земельна ділянкакадастровий номер7311036600:36:002:02152,площею 0,1га заТОВ «Фінансовакомпанія «ІнвестохіллсВеста».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівців від 27 лютого 2023 року позов задоволено частково.

Скасовано рішення приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Козлової Наталії Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 62111299 від 07 грудня 21 року про реєстрацію за ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», код ЄДРПОУ 41264766 права приватної власності на житловий будинок з належними надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка кадастровий номер 7311036600:36:002:02152, площа 0,1 га.

Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності, номер запису №45506249 від 03 грудня 2021 року на нерухоме майно реєстраційний номер 2526795873060, а саме на житловий будинок з належними надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка кадастровий номер 7311036600:36:002:02152, площею 0,1 га за ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».

Стягнуто з ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на користь ОСОБА_1 2977 грн. 20 коп. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

Не погоджуючисьіз вказанимрішенням ТОВ«Фінансова компанія«Інвестохіллс Веста» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Посилалося на те, що після набуття новим кредитором на підставі договору про відступлення права вимоги прав іпотекодержателя за договором іпотеки за наявності для цього підстав, новий кредитор може задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Реалізація цього права пов`язана, зокрема, із наявністю в іпотекодержателя відповідного примірника договору іпотеки.

У зобов`язанні за договором іпотеки, що забезпечує виконання основного зобов`язання за кредитним договором, позивач є новим кредитором і вказаний іпотекодержателем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідних приписів статей 8 і 53 Закону України «Про нотаріат» ( у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідач, який втратив оригінал договору іпотеки, має право на отримання дублікату цього договору, а у нотаріуса відсутні підстави відмовити йому в цьому.

Крім цього, як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 288914792, рішення про реєстрацію права власності було прийнято 07 грудня 2021 року на підставі заяви за реєстраційним номером 49590362, зареєстрованої 03 грудня 2021 року. А тому, суд першої інстанції помилково визначив дату прийняття рішення та дату подання заяви про реєстрацію права, які не є тотожними, адже у даному випадку 03 грудня 2021 року нотаріусом було отримано заяву, на підставі якої вже 07 грудня 2021 року було прийнято рішення та зареєстровано відповідне право. Датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатами розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

Таким чином, моментом виникнення прав на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації є момент їх реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в свою чергу датою і часом державної реєстрації прав та їх обтяжень вважається дата і час реєстрації відповідної заяви в органі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відзиву на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходило.

Межі розгляду справи

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Позиція апеляційного суду

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини справи, встановлені судами

05 вересня 2008 року між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір 1826-002/ФКВ-08, за яким останньому було надано кредит у розмірі 120 000,00 доларів США., зі сплатою відсотків за користування кредитом 15,1 % річних за весь час фактичного користування кредитом на споживчі цілі (том 1 а.с.42-49).

Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором05 вересня 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір №1826-002/Zфквіп-08, відповідно до якого остання передала банку в іпотеку належні їй на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 7310136600:36:002:0152, на якій знаходиться цей будинок, що посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Козловою Н.В. та зареєстрований за №9611 (том 1 а.с.19-23).

Також встановлено,що 30червня 2010року міжТОВ «Українськийпромисловий банк»таПАТ «ДельтаБанк»за згодоюНаціонального банкуУкраїни укладенодоговір пропередачу активівта кредитнихзобов`язань,відповідно доякого ПАТ«Дельта Банк»набуло правовимоги закредитним договором,укладеним між ОСОБА_2 та ТОВ«Український промисловийбанк»,а такожза договороміпотеки,укладеним міжцим банкомі ОСОБА_1 (том1а.с.42-49).

31 серпня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Фінансова компанія «ІнвестохіллсВеста» було укладено Договір №2302/К/3 про відступлення прав вимоги (том 2 а.с.42-47).

Згідно Додатку №1 до Договору №2302/К/3 про відступлення прав вимоги від 31 серпня 2020 року, Банк відступив новому кредитору, а новий кредитор ТОВ «ФК «Фінансова компанія «ІнвестохіллсВеста» набув право вимоги за Договором поруки №29/Zкпор-08 від 08 грудня 2008 року, де поручитель ОСОБА_2 , за Кредитним договором №1826-002/ФКВ-08 від 05 вересня 2008 року де позичальник ОСОБА_2 , за Іпотечним договором №1826-002/Zфквіп-08 від 5 вересня 2008 року, де іпотекодавець ОСОБА_1 (том 2 а.с.62).

17 вересня 2021 року приватним нотаріусом ЧМНО Козловою Н.В. видано ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» дублікат Іпотечного договору, серія та номер 1752 замість втраченого/зіпсованого (том 1 а.с.68-70).

Право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 7310136600:36:002:0152, площею 0,1 га зареєстровано на підставі дублікату договору іпотеки, серія та номер 1752, виданого 17 вересня 2021 року приватним нотаріусом ЧМНО Козловою Н.В., зареєстровано за ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:62111299 від 07 грудня 2021 року виданого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Козловою Наталією Володимирівною (том 1 а.с.16-18).

Доводи та мотиви апеляційного суду та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятоїстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення суду першої інстанції вказаним вимогам не відповідає.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «ФК «ІнвестохіллсВеста», як набувач права вимоги за іпотечним договором, не є особою, за дорученням якої чи щодо якої вчинялася нотаріальна дія щодо посвідчення договору іпотеки від 05 вересня 2008 року, тому були відсутні достатні правові підстави для видачі останньому дублікату іпотечного договору, який виданий 17 вересня 2021 року. Товариство не є стороною Іпотечного договору, отже це було підставою нотаріусу для відмови у видачі дублікату Іпотечного договору ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста». Також судом встановлено порушення діями відповідачів з приводу переоформлення та перереєстрації спірного нерухомого майна прав позивача як власника, що свідчить про необхідність відновлення порушеного права та визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора.

Крім цього, суд першої інстанції прийшов до висновку, що запис до Державного реєстру прав про виникнення права власності здійснено 03 грудня 2021 року, натомість рішення про державну реєстрацію прав прийнято 07 грудня 2021, що суперечить ч.1 ст.18 Закону № 1952-1V, оскільки державна реєстрація проводиться після прийняття рішення про державну реєстрацію прав.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно достатті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані наюридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина першастатті 1 ЦК України).

За змістом пункту 6 частини першої ЦК України до загальних засад цивільного законодавства належать, зокрема,розумність і справедливість. Отже, приписи цивільного законодавства треба тлумачити так, щоби його застосування на практиці зумовлювало справедливі та розумні наслідки для учасників цивільного обороту.

Щодо видачі дублікату іпотечного договору

У частині першій статті 53 Закону України «Про нотаріат» визначено, що у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування видається дублікат втраченого або зіпсованого документа.

Аналогічний порядок видачі дубліката втраченого документа нотаріусом визначений у главі 22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5.

У разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом, за письмовою заявою осіб,за дорученням якихабощодо якихучинялася нотаріальна дія, нотаріусом видається дублікат утраченого або зіпсованого документа (підпункт 1.1 пункту 1 глави 22 розділу І Порядку у редакції, яка залишається незмінною з часу його затвердження).

Згідно першого речення ч.7 ст.8 Закону України «Про нотаріат» довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії.

Тлумачення відповідних приписів статей 8 і 53 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), за якого після заміни в основному та забезпечувальному зобов`язаннях первісного кредитора (банку) на нового кредитора останній позбавлений права отримати від нотаріуса дублікат договору іпотеки, є обмежувальним (звужувальним). Це тлумачення може унеможливити задоволення новим кредитором його вимог за відповідним договором. Воно фактично позбавляє юридичного сенсу припис статті 514 ЦК України, який передбачає, що за загальним правилом новий кредитор має той самий обсяг прав у зобов`язанні, якими володів первісний кредитор. Тому це тлумачення є несумісним із призначенням інституту забезпечення виконання зобов`язань і суперечить принципам розумності, справедливості та рівності сторін.

За змістом першого речення частини сьомої статті8, частини першої статті53 Закону України «Про нотаріат»у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, і підпункту 1.1 пункту 1 глави 22 розділу І Порядку нотаріус видає дублікат нотаріально посвідченого документа двом групам осіб: 1)за дорученням якихвчинена нотаріальна дія; 2)щодо якихвчинена така дія.

Отже, положеннястатті 8 Закону України «Про нотаріат»і Порядку застосовні до сторін у зобов`язанні за нотаріально посвідченим договором. Тому ці положення застосовні до нових кредитора та/чи боржника, які бажають отримати дублікат нотаріально посвідченого договору. Таке посвідчення вчиненещодо сторіну зобов`язанні за договором, якими у разі заміни первісних кредитора та/чи боржника стають нові кредитор і/або боржник.

Відповідач ТОВ «Інвестохіллс Веста» став новим кредитором у зобов`язанні за договором іпотеки унаслідок укладення з банком як первісним кредитором договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за кредитним договором і договором іпотеки. Іпотека зареєстрована за відповідачем.Тому відповідача треба розглядати як особу,щодоякої нотаріус вчинив відповідну нотаріальну дію. Інакше кажучи, оскільки відповідач став новим кредитором у зобов`язанні за договором іпотеки, набувши тих самих прав, які первинно за цим договором належали ТОВ «Український промисловий банк», слід вважати, що нотаріус вчинив нотаріальну дію (посвідчення договору іпотеки) і щодо відповідача, безвідносно до того, що останній не вказаний у тексті цього договору як його сторона. Отже, відповідач, який втратив оригінал договору іпотеки, має право на отримання дубліката цього договору.

Реалізація відповідачем такого права не залежить від бажання іпотекодавців і не впливає на їхні права й обов`язки за чинним договором іпотеки. У разі заміни іпотекодавців на нових боржників останні теж у визначенихЗаконом України «Про нотаріат»випадках мають право на отримання дубліката договору іпотеки.

Таким чином апеляційний суд, не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нотаріус незаконно видав дублікат договору іпотеки ТОВ «ФК «ІнвестохіллсВеста», на підставі якого вчинено оскаржувану нотаріальну дію.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі №210/2257/19 (провадження № 14-69цс22) відступила від наведеного висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі №200/19062/17 (провадження № 61-1413св19), зауваживши, що право на отримання дубліката договору іпотеки має новий іпотекодержатель, який у встановленому порядку замінив первісного у зобов`язанні за договором іпотеки.Обставини заміни сторони у зобов`язанні, зокрема переходу права іпотекодержателя від первісного до нового, потрібно встановлювати у конкретній справі на підставі належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.

У справі, що переглядається, договір №2302/К/3 про відступлення прав вимоги від 31 серпня 2020 року укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «ІнвестохіллсВеста», не оспорюється та є чинним, оскільки діє презумпція правомірності правочину, передбачена у статті 204 ЦК України.

Тож ТОВ «ФК «ІнвестохіллсВеста» як новий іпотекодержатель має право на отримання дубліката договору іпотеки, що відповідає правовим висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 210/2257/19 (провадження № 14-69цс22).

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного нотаріуса про визнання незаконним дій щодо видачі дублікату договору іпотеки не підлягають до задоволення.

Щодо визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень

З метою захисту законних прав та інтересів учасників цивільного оборону, насамперед інтересів кредитора,глава 49 ЦК Українирегламентує забезпечення виконання зобов`язання. Цей інститут спрямований на покращення гарантування майнових інтересів сторін договору, належного його виконання, а також на усунення можливих негативних наслідків невиконання чи неналежного виконання боржником його обов`язків у зобов`язанні.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

За змістом наведених приписів іпотека як різновид застави передбачаєправо кредитора, яким є іпотекодержатель, звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина першастатті 510 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першоїстатті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, за загальним правилом після набуття новим кредитором на підставі договору про відступлення права вимоги прав іпотекодержателя за договором іпотеки за наявності для цього підстав новий кредитор може задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Реалізація цього права пов`язана, зокрема, із наявністю в іпотекодержателя відповідного примірника договору іпотеки.

Потрібно враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

У зобов`язанні за договором іпотеки, що забезпечує виконання основного зобов`язання за кредитним договором, відповідач є новим кредитором (Іпотекодержателем).

Частинами першою, третьою статті 33 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною першою статті 35 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

З огляду на зміст частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Відповідно до частини п`ятої статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержательнабуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно із пунктом 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі Порядок) державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Пунктом 61 Порядку, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність фактузавершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцемта боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

З наведеного слідує, що підставою для задоволення вимог іпотекодержателя шляхом позасудового врегулювання є надсилання іпотекодавцю письмової вимоги про усунення порушення.

Визначена у частині першій статті 35 Закону України «Про іпотеку» процедура подання іпотекодержателем вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору передує прийняттю іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб на підставі договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02 червня 2019 року у справі № 205/578/14-ц (провадження № 14-48цс19)).

Метою повідомлення Іпотекодержателем Іпотекодавця та інших осіб є доведення до їх відома наміру Іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу або мав її отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання.

Аналогічний висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс19).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У справі,що переглядаєтьсяу п.4.1 Іпотечного договору №1826-002/Zфквіп-08 Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати Предмет іпотеки у випадку порушення Іпотекодавцем (Позичальником) обов`язків за цим та/або Кредитним договором та невиконання вимоги Іпотекодержателя про дострокове виконання Основного зобов`язання.

Відповідно до п.4.2 Іпотечного договору №1826-002/Zфквіп-08 у випадку порушення Іпотекодавцем (Позичальником) обов`язків за цим та/або Кредитним договором Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю (Позичальнику) письмову вимогу про усунення порушення в якій зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на Предмет іпотеки.

У випадку настання будь-якої з підстав для звернення стягнення на Предмет іпотеки передбачених п.4.1 Іпотечного договору, Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги шляхом прийняття Іпотекодержателем Предмета іпотеки у власність в рахунок виконання Основного зобов`язання. Цей Іпотечний договір є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки (п.4.4.1. Іпотечного договору).

Відповідно до п.6.7 Іпотечного договору №1826-002/Zфквіп-08 всі повідомлення між сторонами здійснюються у письмовій формі шляхом направлення рекомендованих листів та телеграм.

Іпотечним договором №1826-002/Zфквіп-08 вказана адреса реєстрації місця проживання Іпотекодавця ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .

Пунктом 3.1.7. Іпотечного договору №1826-002/Zфквіп-08 визначено, що Іпотекодавець зобов`язаний своєчасно повідомляти Іпотекодержателя про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права Іпотекодержателя.

Матеріалами справи підтверджено, що Іпотекодавець ОСОБА_1 не повідомляла Іпотекодержателя про можливу зміну свого місця проживання.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 квітня 2021 року та 07 червня 2021 року ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» направляли рекомендованим листом Іпотекодавцю ОСОБА_1 за адресою вказаною в Іпотечному договорі вимогу про усунення порушень основного зобов`язання, згідно якого попереджали, що у разі не виконання вимоги про сплату боргу за Кредитним договором мають намір звернути стягнення на предмет іпотеки (том 1 а.с.72, 74).

Однак, як вбачається з матеріалів справи конверт з рекомендованим повідомленням, адресований ОСОБА_1 з вмістом вимоги про усунення порушень основного зобов`язання від 02 квітня 2021 року та від 07 червня 2021 року не вручений Іпотекодавцю ОСОБА_1 та повернутий відправнику ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста». Згідно довідки про причину повернення конверта вказано: «за закінченням терміну зберігання» (том 1 а.с.78, 81).

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що банк не надав нотаріусу як державному реєстратору належне повідомлення про отримання Іпотекодавцем ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення порушення та висновку (звіту) про оцінку вартості предмета іпотеки, а тому вказані обставини є безумовною підставою для скасування рішення про державну реєстрацію права власності за Іпотекодавцем.

Доводи апеляційної скарги про те, що доказом направлення Іпотекодавцю ОСОБА_1 вимоги про усунення порушень кредитного договору та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки є рекомендоване повідомлення, яке повернулося з відміткою «за закінченням терміну зберігання», колегія суддів вважає безпідставним, оскільки таке повідомлення не є належним повідомленням, оскільки банк не вчинив усі необхідні від нього дії для повідомлення та вручення ОСОБА_1 відповідної вимоги, оскільки Порядком передбачено надання доказу саме отримання такої вимоги.

Також, апеляційним судом не встановлені факти, що така вимога не отримана Іпотекодавцем ОСОБА_1 через власну недбалість чи ухилення від отримання, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що Іпотекодержателем не дотримано процедуру повідомлення Іпотекодавця.

Дана правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 17 лютого 2021 у справі №761/3328/17.

Крім цього, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зроблено висновок, що «спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано».

Таким чином, спір у позивача є саме з банком чи іншою особою набувачем майна, що було у заставі (іпотеці) банку, а не з приватним нотаріусом, який виконував функції державного реєстратора, а тому приватний нотаріус (державний реєстратор) є неналежним відповідачем у спірних правовідносинах.

Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позову до приватного нотаріуса з підстав, що приватний нотаріус є не належним відповідачем у справі про скасування рішення щодо державної реєстрації права власності.

Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі №914/2350/18.

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає, що рішення про реєстрацію права власності за ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» вчинено із порушенням вимог Закону України «Про іпотеку», тому колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» про скасування рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» (номер запису 45506249) з належними надвірними спорудами розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці кадастровий номер 7311036600:36:002:02152, площею 0,1 га.

Разом з тим, задовольняючи позов та скасовуючи запис про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», суд першої інстанції не звернув уваги на таке.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 року,статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»викладено в новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьоїстатті 26 вказаного Закону(в редакції, чинній з 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цьогоЗакону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

За змістом цієї правової норми в чинній редакції (яка діяла на час ухвалення оскаржуваних судових рішень в цій справі), на відміну від положеньстатті 26 Закону України«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно таїхобтяжень»в попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, на даний час способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є: судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Викладене дає підстави для висновку про те, що з 16 січня 2020 року, тобто начас ухвалення оскаржуваного судового рішення, такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права вищевказаний Закон не передбачав, тому помилковим є висновок суду про скасування записупро державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста».

З огляду на викладене та зважаючи на істотну зміну з 16 січня 2020 року матеріально-правового регулювання спірних реєстраційних відносин, ефективним способом захисту порушеного права позивача в цій справі єскасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Такий висновок відповідає висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року в справі №914/2350/18 (914/608/20).

Щодо посилань позивача ОСОБА_1 з якими погодився суд першої інстанції про те, що запис до Державного реєстру прав про виникнення права власності здійснено 03 грудня 2021 року, натомість рішення про державну реєстрацію прав прийнято 07 грудня 2021 року і це суперечить ч.1 ст.18 Закону № 1952-1V, оскільки державна реєстрація проводиться після прийняття рішення про державну реєстрацію прав, то слід вказати про наступне.

Частиною другою статті 18 Закону № 1952-IV встановлено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону № 1952-IV заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав тощо регулює Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127та Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141.

Відповідно до пункту 28 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1141 (зі змінами та доповненнями) після внесення відомостей про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав до Державного реєстру прав відповідним відомостям автоматично присвоюється номер, який є їх ідентифікатором. Дата і час державної реєстрації набуття, зміни чи припинення права власності, довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов`язань, речових прав на нерухоме майно, похідних від права власності, обтяжень речових прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна фіксуються автоматично та відповідають даті і часу реєстрації відповідної заяви.

Таким чином, нотаріусом як державним реєстратором вірно внесений саме 03 грудня 2021 року запис до Державного реєстру прав про виникнення права власності, оскільки саме ця дата відповідає даті і часу реєстрації відповідної заяви.

З огляду на викладене суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про порушення приватним нотаріусом Закону № 1952-IV, а тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл витрат.

За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на висновок апеляційного суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», судові витрати понесені апелянтом у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника.

Висновки апеляційногосуду зарезультатами розглядуапеляційної скарги

Згідно п.1, 3, 4 ч.1, ч.2 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Першотравневого районного суду м.Чернівців від 27 лютого 2023 року вчастині позовнихвимог ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» скасувати.

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» задовольнити частково.

Скасувати рішення приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Козлової Наталії Володимирівни про державну реєстрацію права власності (номер запису 45506249) за ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», код ЄДРПОУ 41264766 на житловий будинок з належними надвірними спорудами розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці кадастровий номер 7311036600:36:002:02152, площею 0,1 га.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» відмовити.

Рішення Першотравневого районного суду м.Чернівців від 27 лютого 2023 року вчастині вирішенняпозовних вимог ОСОБА_1 до Приватногонотаріуса Чернівецькогоміського нотаріальногоокругу КозловоїН.В. залишити без змін.

Керуючись статтями 141, 367, 368, 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Інвестохіллс Веста» задовольнити частково.

Рішення Першотравневого районного суду м.Чернівців від 27 лютого 2023 року вчастині позовнихвимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» задовольнити частково.

Скасувати рішення приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Козлової Наталії Володимирівни про державну реєстрацію права власності (номер запису 45506249) за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», код ЄДРПОУ 41264766 на житловий будинок з належними надвірними спорудами розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці кадастровий номер 7311036600:36:002:02152, площею 0,1 га.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» відмовити.

Рішення Першотравневого районного суду м.Чернівців від 27 лютого 2023 року вчастині вирішенняпозовних вимог ОСОБА_1 до Приватногонотаріуса Чернівецькогоміського нотаріальногоокругу КозловоїНаталії Володимирівни залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 04 травня 2023 року.

Головуючий Н.К. Височанська

Судді: І.Н. Лисак

І.Б.Перепелюк