Рішення

від 03.05.2023 по справі 905/548/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.05.2023р. Справа №905/548/22

за позовом: Акціонерного товариства «Таскомбанк» (01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443)

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфермет» (84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Двірцева, 40а, кв.4, код ЄДРПОУ 40354429)

до відповідача 2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

про стягнення 112799,66 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Акціонерне товариство «Таскомбанк», м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфермет», м.Краматорськ та відповідача 2 ОСОБА_1 , смт Біленьке про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №ID7719526 від 12.02.2020р., що станом на 29.06.2022р. становить 112799,66 грн, в тому числі: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 102732,61 грн, заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) - 10067,05 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерфермет» (боржник, позичальник) кредитного договору №ID7719526 від 12.02.2020р., внаслідок чого у позичальника утворилась заборгованість за кредитом та відсотками. Водночас, з огляду на те, що в забезпечення вказаного кредитного договору, між банком та ОСОБА_1 (поручитель) був укладений договір поруки №Т28.01.2020І8381 від 12.02.2020р., Акціонерне товариство «Таскомбанк» звернулось до суду з вимогами про солідарне стягнення відповідної заборгованості з відповідачів.

На виконання вимог ч.ч.6, 7 ст.176 Господарського процесуального кодексу України, з метою отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судом вчинено запит до Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради.

На адресу суду надійшов лист №28/01.1-26/36 від 25.07.2022р. Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради, яким господарському суду Донецької області було надано інформацію про місце проживання ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 01.08.2022р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/548/22, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачі відзивів у встановлений судом строк не надали, будь-яких пояснень по суті спору не представили. Одночасно, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерфермет» та ОСОБА_1 були належним чином повідомлені про розгляд справи №905/548/22 з огляду на наступне.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 вказаного кодексу, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Разом з тим, ч.5 цієї статті визначає, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Нормами ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру. У ст.29 цього кодексу визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до інформації, яка наявна у комп`ютерних програмах, що входять до складу LIGA 360 (https://360.ligazakon.net/company), Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерфермет» зареєстровано за адресою: 84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Двірцева, 40а, кв.4 та має наступну електронну адресу: interfermet@gmail.com.

В свою чергу, ОСОБА_1 є керівником зазначеного товариства та згідно з листом №28/01.1-26/36 від 25.07.2022р. Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

З огляду на зупинення поштових відправлень з 22.02.2022р. у господарському суді Донецької області (розпорядження від 21.02.2022р.), ухвалу від 01.08.2022р. про відкриття провадження у справі №905/582/22 направлено на електронну адресу відповідача 1, яка зазначені у Єдиному державному реєстрі.

Окрім того, з метою повідомлення відповідачів про розгляд справи судом, на офіційному веб-порталі «Судова влада України» у розділі «Повідомлення для учасників судового процесу» було опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі №905/548/22.

Разом з тим, судом вчинялись дії, направлені на встановлення телефонного зв`язку з відповідачами (телефонограми б/н від 25.08.2022р.).

У цьому випадку судом також враховано, що згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Приймаючи до уваги те, що господарським судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи та забезпечення реалізації ними своїх прав на судовий захист, в т. ч. шляхом надання відповідних заяв по суті справи, спір вирішено за наявними матеріалами в порядку норм ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Як зазначалось, провадження у справі було відкрито 01.08.2022р. та її розгляд здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених у ст.ст.2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За приписами ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

В силу норм ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997p. і набула чинності в Україні 11.09.1997p.

З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до ст.6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж «розумного строку» цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Однак, Конвенція в першу чергу також гарантує «процесуальну» справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та інші проти Греції). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом загалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Mirolubov and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), §103).

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку «розумності строку» розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття «розумного строку» не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013р., Папазова та інші проти України від 15.03.2012р.).

Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз`яснив, що строк, який можна визначити «розумним», не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Разом з цим, на підставі Указів Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні» та №259/2022 від 14.03.2022р., №133/2022 від 18.04.2022р., №341/2022 від 17.05.2022р., №573/2022 від 12.08.2022р., №757/2022 від 07.11.2022р. «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» починаючи з 24.02.2022р. на території України діє режим воєнного стану.

У зв`язку із введенням на території України воєнного стану, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, у відповідності до розпорядження голови суду, доступ до приміщення суду тимчасово обмежений, запроваджено роботу суду у віддаленому режимі.

З огляду на наведене, рішення у справі прийнято судом з урахуванням об`єктивних обставин та в умовах неможливості розгляду відповідного спору у визначений ст.248 Господарського процесуального кодексу України строк.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст.638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч.2 ст.639 вказаного кодексу України).

Відповідно до п.п.8, 12 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронна ідентифікація - процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи; електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

За змістом ч.4.ст.18 вказаного Закону України кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Частиною 1 ст.17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» передбачено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях не повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в інформаційних системах, в яких здійснюється обробка таких електронних даних, можуть здійснюватися з використанням електронних довірчих послуг або без отримання таких послуг, за умови попередньої домовленості між учасниками взаємодії щодо порядку електронної ідентифікації учасників таких правових відносин.

Як свідчать матеріали справи, 12.02.2020р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерфермет» (позичальник) підписано заяву-договір №ID7719526 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») (за допомогою ЕЦП), за змістом п.1.1 якої за умови наявності вільних коштів банк зобов`язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору.

Кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 , відкритий у Акціонерному товаристві «Таскомбанк» за цільовим використанням на поповнення обігових коштів; придбання основних засобів; рефінансування кредиту іншого банку.

Розмір кредиту: 230000 грн, валюта кредиту: гривня, вартість кредиту: розмір процентної ставки за користування кредитом: 33% річних, розмір комісійної винагороди за видачу кредиту не передбачається. Термін і порядок погашення кредиту: погашення основного боргу за кредитом, сплата процентів - щомісяця, починаючи з місяця наступного за місяцем укладення договору, числа в яке було укладено договір (розділ 2 заяви-договору №ID7719526).

Цей договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів в Акціонерному підприємстві «Таскомбанк» та Цінові параметри продукту є кредитним договором. Цей договір є договором приєднання у визначені ст.634 Цивільного кодексу України, в зв`язку із чим:

- умови цього договору визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку www.taskombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому;

- дата підписання заяви-договору шляхом накладення електронних підписів обох сторін вважається датою укладання договору.

Строк дії договору встановлений в розділі 18 Правил обслуговування корпоративних клієнтів Акціонерного товариства «Таскомбанк» (п.4.1, п.4.2, підп.4.2.1 п.п.4.3, 4.5 заяви-договору №ID7719526).

Відповідно до графіку погашення кредиту (додаток №1 до заяви-договору) сума платежу за кредитом щомісяця становить 10209 грн (останній місяць - 10150,71 грн). Крім того, у додатку визначені проценти за користування кредитом.

У складі позовних матеріалів заявником позову надано витяг з онлайн сервісу перевірки кваліфікованого електронного підпису, зі змісту якого вбачається, що відповідачем підписано відповідний кредитний договір із дотриманням вищевказаних положень закону, а тому договір є таким, що укладений у письмовій формі. Доказів протилежного учасниками справи суду не подано.

За своєю правовою природою договір (заява) є змішаним, оскільки у ньому містяться елементи кредитного договору та договору приєднання, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв`язку з чим, в силу ст.629 Цивільного кодексу України, він є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 вказаного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч.1 ст.633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ч.1 ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодесу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 ст.1049 вказаного вище кодексу передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст.633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019р. у справі №342/180/17; у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2020р. у справі №916/548/19).

Так, зі змісту договору вбачається, що при його укладенні сторонами було погоджено усі істотні умови договору, а саме: сума кредитних коштів, які надаються відповідачу, строк їх повернення, домовленість про сплату процентів та комісійної винагороди, а також відповідальність за порушення строків погашення кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що 12.02.2020р. банк виконав взяті на себе договірні зобов`язання та надав відповідачу 1 кредитні кошти у розмірі 230000 грн, що підтверджується відповідною банківською випискою. Факт отримання грошових коштів відповідачем 1 в порядку норм ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України не спростований.

Відтак, за висновками суду, наведені вище обставини та фактична видача відповідачу 1 грошових коштів свідчать про виникнення між сторонами кредитних правовідносин та волю сторін до настання відповідних правових наслідків, що не суперечить вимогам ст.205 Цивільного кодексу України.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст.1048 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст.1049 Цивільного кодексу України).

Як зазначалось вище, у п.2.4.1 договору банк та позичальник домовились, що погашення кредиту здійснюється згідно графіку погашення кредиту, зазначеного у додатку №1 до договору, за змістом якого на відповідача 1 покладено обов`язок із погашення кредиту у відповідних частинах до 12 числа (включно) кожного місяця (до 12.02.2023р.), наступного за місяцем видачі коштів клієнту.

Як вказує позивач та проти чого відповідач 1 в порядку норм ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України не заперечує, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерфермет» взяті на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів виконало лише частково.

Поряд з цим, 12.02.2020р. між Акціонерним товариством «Таскомбанк» (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки №Т28.01.2020І8381, у відповідності до п.1.1 якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором, на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерфермет» (боржник) зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі заяви-договору №ID7719526 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу»), що укладений між кредитором та боржником, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому.

Згідно з п.1.2, п.п.1.2.1 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником усіх зобов`язань за кредитним договором, в тому числі: повернути кредитору кредит у розмірі 230000 грн у терміни (строки), визначені кредитним договором та додатком №1 до кредитного договору; щомісячно сплачувати кредитору проценти за користування кредитом в розмірі 33% річних з урахуванням порядку та розміру їх зміни згідно з умовами Кредитного договору, та в строки, що встановлені кредитним договором (п.п.1.2.2 наведеного правочину); у випадках, передбачених кредитним договором та/або законодавством України, з дати пред`явлення відповідної вимоги достроково (до настання термінів або строків повернення/сплати, зазначених вище у цьому пункті), повернути кредитору кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із кредитного договору (п.п.1.2.4. договору №Т28.01.2020І8381 від 12.02.2020р.).

За умовами п.2.1 вищезазначеного договору поруки у випадку невиконання або прострочення виконання боржником зобов`язань, що випливають із кредитного договору, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що й боржник.

Передбачена п.2.1 цього договору відповідальність поручителя наступає у випадку, якщо боржник порушить зобов`язання та/або допустить прострочення виконання будь-якого із зобов`язань, зазначених у пунктах 1.2, 1.3 цього договору (п.2.2 договору поруки).

За приписами ст.541 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.543 зазначеного нормативно-правового акту, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

В силу норм ст.554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як визначено у п.18.2.1.2 Правил, повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві (згідно графіку погашення кредиту).

Відповідно до п.18.2.2.3.2 Правил банк має право при порушенні клієнтом будь- якого із зобов`язань, передбачених цим розділом на свій розсуд змінити умови видачі та надання кредиту - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати процентів та комісій, виконання інших зобов`язань з кредитом у повному обсязі шляхом надсилання повідомлення. При цьому строки виконання зобов`язань вважаються такими, що настали в зазначену у повідомленні дату.

За змістом п.п.3.1, 3.3 договору поруки у випадку невиконання боржником будь-яких зобов`язань за кредитним договором або невиконання зобов`язань у строки, визначені кредитним договором, кредитор звертається з письмовою вимогою на адресу поручителя; зазначену в розділі 7 цього договору, та копію надсилає боржнику. Поручитель не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з дня відправлення вимоги кредитора (п.3.1 договору) зобов`язаний погасити суму в розмірі, визначеному у вимозі. Неотримання поручителем вимоги кредитора з будь-яких причин не звільняє поручителя від обов`язку виконати умови цього договору.

Зважаючи на те, що відповідач 1 допустив прострочення строків погашення відповідного кредиту, позивач звернувся до нього з повідомленням-вимогою б/н від 16.06.2022р., у якому вимагав достроково повернути кредит, а також сплатити проценти у розмірах, що вказані у вимозі. Аналогічне за змістом повідомлення-вимога б/н від 16.06.2022р. було направлено поручителю. Вказані вимоги були направлені на поштові адреси відповідачів.

Відповідачі вимоги банку не виконали, кредитні кошти не повернули, нараховані проценти не сплатили.

Як вбачається з виписок Акціонерного товариства «Таскомбанк» по особовим рахункам позичальника, станом на 29.06.2022р. у відповідача 1 наявна заборгованість по тілу кредиту 102732,61 грн, відсоткам - 10067,05 грн.

З метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи ухвалою від 01.08.2022р. господарського суду відповідачам було запропоновано надати відзиви на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову (за наявності).

Проте, відповідачами правової позиції по суті спору не висловлено, належних та допустимих доказів у розумінні норм ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б спростовували факт наявності заборгованості перед Акціонерним товариством «Таскомбанк» не представлено.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги всі представлені позивачем докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфермет» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №ID7719526 від 12.02.2020р., що станом на 29.06.2022р. становить 112799,66 грн, в тому числі: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 102732,61 грн, заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) - 10067,05 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 2481 грн підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 210, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфермет» (84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Двірцева, 40а, кв.4, код ЄДРПОУ 40354429) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) у розмірі 102732,61 грн, заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) в сумі 10067,05 грн, а також судовий збір у розмірі 2481 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 03.05.2023р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.О.Паляниця