Рішення

від 25.04.2023 по справі 908/578/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/41/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2023 Справа № 908/578/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Ліфтовик ЗП (Хортицьке шосе, буд. 1, м. Запоріжжя, 69123; код ЄДРПОУ 42829482)

До відповідача: Житлово-будівельного кооперативу-14 Запоріжсталь (вул. Задніпровська, буд. 8, м. Запоріжжя, 69097; код ЄДРПОУ 20511272)

про стягнення 51 768,00 грн.,

Без виклику учасників справи

СУТНІСТЬ СПОРУ:

22.02.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Ліфтовик ЗП до Житлово-будівельного кооперативу-14 Запоріжсталь про стягнення 51 768,00 грн.

22.02.2023 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/578/23 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду 24.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №908/578/23 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Присвоєно справі номер провадження 5/41/23 та вирішено розгляд справи по суті розпочати з 23.03.2023.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 24.02.2023 розпочато розгляд справи по суті з 23.03.2023 та 25.04.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Як вбачається з позовної заяви позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги в період з 31.10.2021 по 31.01.2023 в сумі 51768,00 грн. на підставі договору №109.19-ЗП про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 01.11.2019. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 612, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до роздруківки з офіційного сайту «Опендатабот»: https://opendatabot.ua, місцезнаходженням Житлово-будівельного кооперативу-14 Запоріжсталь (код ЄДРПОУ 20511272) є: вул. Задніпровська, буд. 8, м. Запоріжжя, 69097.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копію ухвали суду від 24.02.2023 про відкриття провадження у справі №908/578/23 направлено судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на вказану адресу місцезнаходження відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що копія ухвали суду від 24.02.2023 про відкриття провадження у справі 908/578/23, яка була направлена судом на адресу відповідача, повернулась до суду з відміткою АТ «Укрпошта» причина повернення за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Станом на 25.04.2023 відповідач запропонований ухвалою суду від 24.02.2023 про відкриття провадження у справі №908/578/23, письмовий відзив на позовну заяву та додані до нього документи, на адресу суду не надіслав, а також й доказів повної або часткової оплати суми, заявленої позивачем до стягнення, отже своїми правами, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України, не скористався.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи без виклику представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.01.2022 у справі № 908/3290/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ліфтовик ЗП до Житлово-будівельного кооперативу -14 Запоріжсталь про стягнення 45380,00 грн., позов задоволено та стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу-14 Запоріжсталь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІФТОВИК ЗП 45 380,00 грн. основного боргу, 2 270,00 грн. судового збору та витрати на надання правової допомоги у розмірі 2500,00 грн.

Вказаним рішенням встановлено наступне: «01.11.2019 між Житлово-будівельним кооперативом -14 Запоріжсталь (далі Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ліфтовик ЗП (далі Виконавець) укладено договір № 109.19-ЗП про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе п. 1.1. договору) організацію і виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів згідно ПББЕЛ, Положення про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні КД 36.1-001-2000, ДСТУ 22845-85 Ліфти електричні, пасажирські, вантажні. Правила організації виробництва приймання монтажних робіт, ДСТУ 22011-95 Ліфти пасажирські та вантажні. Технічні умови, положення про технічне обслуговування, ремонт та реконструкцію (відновлення) систем ОДС на об`єктах Замовника.

Пунктом 1.2. договору передбачено, час виконання робіт згідно з графіком технічного обслуговування ліфтів, який узгоджено з Замовником.

Вартість договору складає добуток терміну дії договору та погодженої щомісячної суми оплати робіт, яка наведена у Додатку №1 (п. 2.1 договору).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що відомість визначеної погодженої щомісячної суми оплати робіт наведена у Додатку № 1, який є невід`ємною частиною Договору, і на день укладення договору складає 4028 грн. 00 коп. (без ПДВ).

Згідно п.п. 3.1.1. договору, Виконавець має право отримувати оплату за надані Замовнику послуги згідно умов цього договору.

У кінці поточного місяця, Виконавець надає Замовнику акт виконаних робіт з зазначенням їх вартості (п. 5.1. договору).

Відповідно до п.5.2 договору, Замовник підписує акти, засвідчує підпис печаткою і у 3-х денний термін повертає Акти Виконавцю.

Оплата виконаних робіт Виконавцю проводиться Замовником не пізніше 25 числа місяця наступного за звітним і здійснюється на підставі Акту виконаних робіт (п. 5.3. договору).

Строк дії договору № 109.19-ЗП з 01.11.2019 по 31.12.2021 (п. 9.1).

01.12.2020 сторонами підписана Додаткова угода № 1 до договору , відповідно до якої пункт 2.2. викладено у новій редакції: Відомість визначеної погодженої щомісячної суми оплати робіт наведена у Додатку № 1 до Додаткової угоди № 1 від 01.12.2020, який є невід`ємною частиною Договору, і на день укладення договору складає 4 832 грн. 00 коп. (без ПДВ).

Сторонами підписано додаток до договору № 1 Відомість визначеної погодженої щомісячної вартості від 01.11.2019 та додаток № 1 до Додаткової угоди № 1 від 01.12.2020 Відомість визначеної погодженої щомісячної вартості.»

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зазначене рішення суду набрало чинності 17.02.2022.

Отже, вказані обставини встановленні рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.01.2022 у справі № 908/3290/21 мають преюдиційне значення для вирішення цієї справи та відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України не потребують доказуванню.

З матеріалів справи вбачається, що в подальшому приватним виконавцем ПроценкоД.Ю., в межах виконавчого провадження № 69482586 заборгованість за рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.01.2022 у справі №908/3290/21 була стягнута в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 3306 від 23.08.2022 на суму 31 524,26 грн. (до складу якої увійшли сума судового збору в розмірі 2270,00 грн., витрати на надання правової допомоги у розмірі 2 500,00 грн., а також 500,00 грн. повернення авансового внеску приватному виконавцю); № 3643 від 05.09.2022 на суму 17675, 97 грн.; №3771 від 13.09.2022 на суму 1 449,77 грн.

01.05.2022 між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору №109.19-ЗП від 01.11.2019, якою сторони домовились зменшити суму раніше погодженої місячної вартості послуг з технічного обслуговування ліфтів у зв`язку з запровадженням воєнного стану на території України та запровадженням комендантської години у місті Запоріжжі (п. 1 вказаної додаткової угоди).

Згідно п. 2 Додаткової угоди №2 від 01.05.2022, сторони погодили Додаток №1 до цієї Додаткової угоди «Відомість визначеної погодженої щомісячної вартості» викласти у редакції, о додається і є невід`ємною частиною цієї Додаткової угоди до договору.

У пункті 4 Додаткової угоди №2 від 01.05.2022 сторони погодили, що пункти 1, 2 цієї Додаткової угоди діють до моменту скасування комендантської годин у місті Запоріжжя. Додаткова угода складена українською мовою у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із стороні, та набирає чинності з 01.05.2022.

Також викладено в новій редакції Додаток №1 "Відомість визначеної погодженої щомісячної вартості" до договору №109.19-ЗП від 01.11.2019, яким встановлено щомісячну оплату в розмірі 4 512,00 грн., без ПДВ.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На виконання умов Додаткової угоди № 2 від 01.05.2022 до договору №109.19-ЗП від 01.11.2019 ТОВ «ЛІФТОВИК ЗП» за період з 31.10.2021 по 31.01.2023 надало послуги ЖБК-14 «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» на загальну суму 65 968,00 грн., що підтверджується підписаними актами надання послуг термін оплати по яким настав, а саме: № 1291 від 31.10.2021 на суму 4 832,00 грн.; № 1392 від 30.11.2021 на суму 4 832,00 грн.; № 1493 від 31.12.2021 на суму 4832,00 грн.; № 70 від 31.01.2022 на суму 4 832,00 грн.; № 167 від 28.02.2022 на суму 4832,00грн.; № 283 від 30.04.2022 на суму 1 200,00 грн.; № 376 від 31.05.2022 на суму 4512,00 грн.; № 465 від 30.06.2022 на суму 4 512,00 грн.; № 571 від 31.07.2022 на суму 4512,00 грн.; № 664 від 31.08.2022 на суму 4 512,00 грн.; № 767 від 30.09.2022 на суму 4512,00 грн.; № 864 від 31.10.2022 на суму 4 512,00 грн.; № 959 від 30.11.2022 на суму 4512,00 грн.; № 1056 від 31.12.2022 на суму 4 512,00 грн.; № 69 від 31.01.2023 на суму 4512,00 грн.

Судом встановлено, що ЖБК-14 "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" було здійснено часткову оплату за надані послуги в сумі 14 200,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №490 від 11.05.2022 на суму 1 200,00 грн.; № 514 від 30.06.2022 на суму 4 000,00 грн.; № 561 від 30.12.2022 на суму 9 000,00 грн.

Факт виконання умов вказаного договору підтверджується підписаними обома сторонами та скріпленими печатками Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) з технічного обслуговування та ремонту ліфтів за період жовтень 2021 по січень 2023.

Контррозрахунку спірної суми відповідачем суду не надано.

Також відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів сплати коштів в сумі 51 768,00 грн. за надані позивачем послуги.

Таким чином, за період з 31.10.2021 по 31.01.2023 у ЖБК-14 «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» перед ТОВ "ЛІФТОВИК ЗП" існує заборгованість за договором № 109.19-ЗП від 01.11.2019 в сумі 51 768,00 грн.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 51 768,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються відповідача.

Також у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3 000,00 грн.

У ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

У попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс та які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, наданого позивачем разом з позовною заявою, зазначено суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

На підтвердження надання професійної правничої допомоги позивачем до матеріалів справи надано: договір про надання послуг з правничої (правової) допомоги від 01.02.2023; Додаток №1 до договору про надання послуг з правничої (правової) допомоги від 01.02.2023 (у якому сторони погодили вартість наданих послуг зі складання позовної заяви майнового характеру в сумі 3 000,00 грн.); ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1114988 від 20.02.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП №001188 від 29.11.2016, видане адвокату Шкабуро О.В.; Акт приймання-передачі послуг від 20.02.2023 (у пункті 1 якого сторони визначили, що загальна вартість послуг становить 3000,00 грн.); платіжну інструкцію №53 від 20.02.2023 на підтвердження сплати ТОВ "ЛІФТОВИК ЗП" на користь адвоката Шкабуро О.В. за надані юридичні послуги згідно Акту від 20.02.2023 на суму 3 000,00 грн.

Представник відповідача жодних заперечень щодо стягнення визначеного розміру адвокатських витрат суду не надав.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне зазначити, що заявлена до стягнення сума витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 3 000,00 грн. є співмірною у порівнянні з предметом позову про стягнення суми 51 768,00 грн., відповідає критеріям реальності та розумності розміру таких витрат, а отже витрати на правову допомогу адвоката в сумі 3 000,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу-14 Запоріжсталь (вул.Задніпровська, буд. 8, м. Запоріжжя, 69097; код ЄДРПОУ 20511272) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ліфтовик ЗП (Хортицьке шосе, буд. 1, м.Запоріжжя, 69123; код ЄДРПОУ 42829482) суму основної заборгованості за договором №109.19-ЗП від 01.11.2019 в розмірі 51 768 (п`ятдесят одна тисяча сімсот шістдесят вісім) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. та витрати на професійну правову допомогу в сумі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Повне рішення складено 01.05.2023.

СуддяК.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.