Рішення

від 04.05.2023 по справі 909/1090/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.05.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1090/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Заставнівського районного кооперативно-державного міжгосподарського будівельно-монтажного об`єднання "Райагробуд", вул. Бажанського, 92, м. Заставна, Чернівецького району, Чернівецької області, 59400

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС Інвестбуд", вул. Об`їздова, 19, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення заборгованості у розмірі 134540,06 грн, з яких 87168 грн основного боргу, 36920,24 грн інфляційних втрат, 6651,82 грн 3% річних, зобов`язання повернути дерев`яні піддони в кількості 76 штук вартістю 3800 грн, а в разі їх відсутності стягнути їх вартість.

встановив: Заставнівський районний кооперативно-державний міжгосподарський будівельно-монтажний об`єднання "Райагробуд" звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС Інвестбуд" про стягнення заборгованості у розмірі 134540,06 грн, з яких 87168 грн основного боргу, 36920,24 грн інфляційних втрат, 6651,82 грн 3% річних, зобов`язання повернути дерев`яні піддони в кількості 76 штук вартістю 3800 грн, а в разі їх відсутності стягнути їх вартість, а також 15000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Після усунення недоліків позовної заяви, Господарським судом Івано-Франківської області прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та запропонував сторонам у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження подати заяву з відповідним обґрунтуванням своїх заперечень (ухвала про відкриття провадження у справі від 25.01.2023).

Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 02.02.2023, даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач в порушення умов договору №6 від 13.11.2017 не здійснив оплату за отриманий товар, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем становить 87168 грн.

Позивачем за прострочення виконання зобов`язань за договором нараховано відповідачу інфляційні втрат в розмірі 36920,24 грн та 3% річних в розмірі 6651, 82 грн.

Також позивачем заявлено вимогу про зобов`язання відповідача повернути Заставнівському районному кооперативно-державному міжгосподарському будівельно-дерев`яні піддони в кількості 76 штук вартістю 3800 грн, а в разі їх відсутності стягнути їх вартість.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не надіслав.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Обставини справи, дослідження доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

13.11.2017 між Заставнівським районним кооперативно-державним міжгосподарським будівельно-монтажним об`єднанням "Райагробуд", як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "СКС Інвестбуд", як покупцем, укладено договір №6 за умовами п. 1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених договором, зобов`язується прийняти товар й оплатити за нього в порядку і за цінами, згідно, виставлених рахунків та видаткових накладних.

У розділі договору "Відомості про товар" вказано найменування товару - цегла, вартість однієї одиниці якої визначено згідно діючих цін.

Згідно п. 3.1. договору, покупець оплачує за отриманий товар згідно виставленого рахунку шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті на розрахунковий рахунок продавця.

Згідно п. 6.1. договору, даний договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31 грудня 2017 року. В разі, якщо в місячний термін після закінчення дії даного договору, жодна із сторін не виявить бажання розірвати договір, то він вважається пролонгованим щоразу на один рік.

Згідно матеріалів справи, жодна із сторін в місячний термін після закінчення дії даного договору не виявила бажання його розірвати, тому договір продовжував діяти.

За підписаними сторонами видатковими накладними №28 від 20.05.2020, №30 від 21.05.2020, №34 від 26.05.2020, №43 від 03.06.2020, №49 від 10.06.2020 відповідачем отримано цеглу з укладкою на піддони, пакетування, на загальну суму 109668 грн.

Відповідачем після отримання товару, рахунків та накладних оплачено за отриману цеглу 22500 грн, решта вартості отриманого товару залишилась неоплаченою.

Також не повернутими і не оплаченими залишились відвантажені разом з товаром дерев`яні піддони в кількості 76 штук, вартістю 3800 грн.

22.06.2022 року між позивачем та відповідачем підписано акт звірки взаємних розрахунків, за яким відповідач визнав основну суму невиконаних грошових зобов`язань за договором в розмірі 87168 грн, однак з моменту його підписання жодних платежів на погашення боргу від останнього не надійшло і повернення дерев`яних піддонів не було здійснено.

16.09.2022 позивачем відповідачу виставлено загальний рахунок-фактуру №13 із терміном сплати одного банківського дня з моменту отримання, на загальну суму 90968 грн, в тому числі 87168 грн невиконаних грошових зобов`язань за договором та вартості піддонів в розмірі 3800 грн.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати в розмірі 36920,24 грн та 3% річних в розмірі 6651, 82 грн.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновок суду.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Згідно частини другої вказаної статті підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України): господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, за змістом статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.

Як передбачено частиною 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач по справі свої зобов`язання за договорами виконав належним чином, про що свідчать долучені до матеріалів справи накладні.

Однак, відповідач свої зобов`язання за договором в частині здійснення оплати належним чином не виконав, внаслідок чого виник борг, що становить 87168 грн.

Жодних доказів оплати отриманого за договором товару відповідач не подав.

Щодо позовних вимог про зобов`язання повернути дерев`яні піддони в кількості 76 штук вартістю 3800 грн, а в разі їх відсутності стягнути їх вартість, суд зазначає наступне.

Як вбачається з видаткових накладних, відповідачем прийнято цеглу з укладкою на піддони, пакетування.

Згідно з Наказом/Правилами Міндержресурсів від 16.06.1992, № 15 Про затвердження Правил застосування, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання на Україні, ці правила регулюють взаємовідносини відправників і одержувачів (незалежно від форм власності) продукції і товарів з питань застосування, обігу і поверненню засобів упаковки багаторазового використання. Засобами багаторазового використання є: спеціалізовані контейнери, тара-обладнання, тара багаторазового використання, допоміжні пакувальні засоби і пакувальні тканини, універсальні контейнери, що належать окремим підприємствам і організаціям.

Відповідно до п. 3 Правил застосування, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання, затверджених наказом Міндержресурсів України від 16.06.1992 № 15, після звільнення від продукції і товарів усі види засобів упаковки багаторазового використання підлягають обов`язковому поверненню, якщо інше не передбачене цими Правилами або договором. Засоби упаковки багаторазового використання, що належать підприємству, повертаються йому незалежно від шляхів одержання продукції і товарів від виготовлювача чи організації матеріально-технічного постачання, оптового торговельного підприємства (організації), а в тих випадках, коли виготовлювач продукції і товарів невідомий - відправнику. Якщо продукція і товари одержані від організацій матеріально-технічного постачання, оптових торговельних підприємств (організацій) в засобах упаковки багаторазового використання, які належать цим організаціям, такі засоби повертаються відповідним організаціям матеріально-технічного постачання чи оптовим торговельним підприємствам (організаціям).

Згідно п. 4 Правил застосування, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання, засоби упаковки багаторазового використання підлягають поверненню у 30-денний строк, х) якщо інший строк не передбачений спеціальними нормами цих Правил. Обчислення строку повернення починається з дня одержання продукції і товарів у засобах упаковки багаторазового використання від транспортної організації, або з часу прийому її на складі відправника чи на складі одержувача у встановлений строк, якщо інший порядок відліку строку не встановлений цими Правилами.

В порушення Правил застосування, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання, відповідачем не здійснено повернення дерев`яних піддонів та не відшкодовано їх вартості позивачу.

Отже, факт порушення відповідачем зобов`язання встановлений судом та відповідачем не спростований, доказів виконання зобов`язання з повернення дерев`яних піддонів суду не надано, у зв`язку з чим позовна вимога про зобов`язання повернути позивачу дерев`яні піддони в кількості 76 штук вартістю 3800 грн підлягає задоволенню.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до абзацу 2 п. 4 ч. 5 ст. 238 ГПК України висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).

Однак, позивачем заявлено альтернативну вимогу: про зобов`язання повернути дерев`яні піддони в кількості 76 штук вартістю 3800 грн, а в разі їх відсутності стягнути їх вартість.

Резолютивна частина рішення ні за яких умов не повинна викладатись альтернативно (наприклад: стягнути з відповідача певну суму або в разі відсутності коштів на його рахунку звернути стягнення на належне йому майно).

За наведеного, вимога про стягнення вартості дерев`яних піддонів в разі їх відсутності не підлягає задоволенню.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Судом здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних та встановлено арифметичну та методологічну вірність таких розрахунків. Отже, позовні вимоги про стягнення 36920,24 грн інфляційних втрат, 6651,82 грн 3% річних є обґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однак, при цьому, позивачем фактично заявлено та сплачено судовий збір за дві позовні вимоги (одна з яких викладена альтернативно). Враховуючи задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості та зобов`язання повернути дерев`яні піддони, судовий збір покладається на відповідача.

В прохальній частині позовної заяви зазначено про стягнення 15000 грн витрат на професійну правничу допомогу, однак, в позовній частині зазначено про те, що докази понесення таких витрат буде надано після ухвалення рішення у справі.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Заставнівського районного кооперативно-державного міжгосподарського будівельно-монтажного об`єднання "Райагробуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС Інвестбуд" про стягнення заборгованості у розмірі 134540,06 грн та зобов`язання повернути дерев`яні піддони - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС Інвестбуд", вул. Об`їздова, 19, м.Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 41190993) на користь Заставнівського районного кооперативно-державного міжгосподарського будівельно-монтажного об`єднання "Райагробуд", вул. Бажанського, 92, м. Заставна, Чернівецького району, Чернівецької області, 59400 (ідентифікаційний код 03587974) 87168 (вісімдесят сім тисяч сто шістдесят вісім) грн основного боргу, 36920 (тридцять шість тисяч дев`ятсот двадцять) грн 24 коп. інфляційних втрат, 6651 (шість тисяч шістсот п`ятдесят одну) грн 82 коп. 3% річних, 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн судового збору.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "СКС Інвестбуд", вул.Об`їздова, 19, м.Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 41190993) повернути Заставнівському районному кооперативно-державному міжгосподарському будівельно-монтажному об`єднанню "Райагробуд", вул. Бажанського, 92, м. Заставна, Чернівецького району, Чернівецької області, 59400 (ідентифікаційний код 03587974) дерев`яні піддони в кількості 76 штук вартістю 3800 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні альтернативної вимоги про стягнення вартості дерев`яних піддонів в разі їх відсутності - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.05.2023

Суддя Неверовська Л.М.