Рішення

від 06.04.2023 по справі 910/7934/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.04.2023Справа № 910/7934/22Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Рєпкіної Ю.Є., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресивне будівництво і проектування"

про стягнення 731 405,68 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: Ларькін М.М.;

від відповідача: Онученко Д.С.;

вільний слухач: Огороднік В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресивне будівництво і проектування" (далі - відповідач) про стягнення 731 405,68 грн., у тому числі 15 674,52 грн. неустойки, 179 526,88 грн. попередньої оплати, 510 729,44 грн. надмірно сплачених грошових коштів, 21 397,94 грн. інфляційних втрат, 4 076,90 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором про виконання робіт № 851/ВЕБС-20 від 13.07.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 відкрито провадження у справі № 910/7934/22, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

06.10.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву, відповідно до яких відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

21.10.2022 до Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

28.10.2022 до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких позивач просив позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.11.2022.

07.11.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву, відповідно до яких відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 24.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 19.01.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 учасників справи було повідомлено про те, що розгляд справи по суті відбудеться 09.02.2023.

09.02.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Розгляд справи у судовому засіданні 09.02.2023 відкладено на 09.03.2023.

07.03.2023 до Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши у судовому засіданні 09.03.2023 клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд зазначає таке.

Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, враховуючи предмет та підстави позовних вимог, суд не вбачає підстав для зупинення провадження по справі № 910/7934/22 до вирішення справи № 910/591/23.

Розгляд справи у судовому засіданні 09.03.2023 відкладено на 06.04.2023.

05.04.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

У судовому засіданні 06.04.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

13.07.2020 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогресивне будівництво і проектування" (підрядник) укладено Договір про виконання робіт № 851/ВЕБС-20 (далі - Договір № 851).

Відповідно до п.1.1 Договору № 851 підрядник зобов`язується виконати на свій ризик та своїми силами роботи Код ДК 021:2015-45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація «Ремонт (реставраційний) покрівлі в будівлі за адресою: пл. І. Франка,5», (роботи) а замовник - прийняти і оплатити виконані роботи відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п. 1.3. Договору № 851 склад та обсяги робіт, які виконуються за цим Договором, визначаються проектно-кошторисною документацією, договірною ціною та кошторисною документацією.

Відповідно до п. 1.4. Договору № 851 підрядник виконує роботи відповідно до:

-договірної ціни та кошторисної документації (Додаток 1 до Договору);

-проектно-кошторисної документації, затвердженої замовником;

-проекту виконання робіт, розробленим підрядником та погодженим із замовником;

-графіку виконання робіт (Додаток 2 до цього Договору);

-будівельних норм та правил (ДБН);

-державних стандартів (ДСТУ).

Згідно з п.1.5 Договору № 851 склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі їх виконання у разі внесення змін до проектно-кошторисної документації у порядку, зазначеному у п. 53 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду у капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 (загальні умови).

Відповідно до п. 4.4. Договору № 851 у разі виникнення переплати коштів за виконані підрядником роботи, підрядник зобов`язаний повернути надмірно сплачену суму замовнику, або за письмовим погодженням з замовником зарахувати її в рахунок майбутніх платежів.

Згідно з п. 4.5. Договору № 851 у разі дострокового розірвання Договору, підрядник без додаткового повідомлення (вимоги) замовника зобов`язаний повернути на поточний рахунок замовника, зазначений у розділі XV цього Договору, кошти отримані в якості попередньої оплати, згідно з п. 4.2.1 Договору, протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання від замовника повідомлення про розірвання Договору. Підрядник повертає кошти за вирахуванням вартості виконаних робіт та/або матеріалів, товару, що прийняті замовником відповідно до вимог розділу V цього Договору на момент розірвання Договору. Разом з цим протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання від замовника повідомлення про розірвання Договору підрядник зобов`язаний надати замовнику супровідним листом розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних.

Згідно з п. 5.1 Договору № 851 відповідач зобов`язався виконати роботи згідно з графіком виконання робіт.

Додатковими угодами від 22.10.2020 № 1, від 01.06.2021 № 2, від 30.08.2021 № 3, від 15.12.2021 № 4 до Договору № 851 внесено зміни до графіка виконання робіт, строку дії договору, ціни договору.

Згідно наявних у матеріалах справи листів позивач повідомляв відповідача про порушення строків виконання робіт і вимагав від відповідача належним чином виконати зобов?язання за Договором № 851, зокрема, своєчасно виконати передбачені Договором № 851 роботи.

Згідно з п. 7.2.1. Договору у разі невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань за цим Договором підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 10 % від загальної ціни Договору, передбаченої п. 3.1. цього Договору, за кожний випадок порушення умов Договору, а у разі здійснення попередньої оплати (виплати авансу) або виникнення переплати коштів підрядник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до п. 7.2.3. Договору № 851 у разі порушення термінів (строків) виконання робіт за цим Договором підрядник зобов`язаний сплатити на користь замовника неустойку у розмірі 0,1 % від загальної ціни Договору, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від загальної ціни цього Договору.

Згідно з п. 3.1. Договору № 851 з урахуванням Додаткової угоди № 3 від 30.08.2021 ціна цього Договору визначена відповідно до Договірної ціни та кошторисної документації, що є невід`ємною частиною Договору, та становить 2 177 016,15 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20 % - 435 403, 23 грн., загальна ціна Договору з урахуванням ПДВ становить 2 612 419,38 грн.

Внаслідок порушення відповідачем строків виконання робіт за Договором позивачем нараховано до стягнення з відповідача 15 674,52 грн. неустойки.

Позивач зазначає, що згідно з робочим проектом №1140/ВЕБС-19-5-РП відповідач частково виконав роботи за Договором № 851, що підтверджується Актом виконаних будівельних робіт № 1 за листопад 2020 року на суму 187 865,86 грн., Актом виконаних будівельних робіт № 2 за грудень 2020 на суму 415 367,04 грн., Актом виконаних будівельних робіт № 3 за вересень на суму 56 885,34 грн. Всього за Договором № 851 відповідачем виконано роботи на суму 660 118,24 грн.

За виконані роботи за Договором №851 позивачем перераховано відповідачу 1 220 339,32 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 28504 від 21.07.2020 на суму 839 645,12 грн., платіжним дорученням № 34334 від 24.11.2020 на суму 22 294,57 грн., платіжним дорученням № 38521 від 09.02.2021 на суму 163 938,60 грн., платіжним дорученням № 34861 від 08.12.2020 на суму 139 940,85 грн., платіжним дорученням № 758748 від 16.11.2011 на суму 54 520,18 грн.

У зв`язку з коригуванням робочого проекту №1140/ВЕБС-19-5-РП сторонами було погоджено робочий проект № 129 ВЕБС-20-РП, у якому враховано у тому числі обсяги робіт, за якими сторонами підписано Акт 1 та Акт № 2.

За твердженнями позивача, з урахуванням робочого проекту № 129 ВЕБС-20-РП сторонами укладено Додаткову угоду № 3 від 30.08.2021 до Договору № 851, відповідно до якої з договірної ціни та кошторисної документації до неї вилучено роботи і витрати, частково виконані згідно з Актом № 1 (пункти 6,7 Акту 1) та Актом № 2 (пункти 6, 7, 8, 9 Акту № 2).

Для виконання робочого проекту № 129 ВЕБС-20-РП між сторонами було укладено Договір про виконання робіт № 968/ВЕБС-21 від 07.09.2021, який у повному обсязі але за зміненими нормами і розцінками враховує також вилучені з Договору № 851 роботи і витрати.

27.09.2021 між сторонами підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 1 248 497,20 грн. за виконані роботи за Договором № 968/ВЕБС-21 від 07.09.2021.

Платіжним дорученням № 758747 від 16.11.2021 позивачем перераховано відповідачу 1 248 497,20 грн. за виконані роботи за Договором № 968/ВЕБС-21 від 07.09.2021.

Позивач зазначає, що роботи, зазначені у пунктах 6, 7 Акту виконаних будівельних робіт № 1 за листопад 2020 року і у пунктах 6, 7, 8, 9 Акту виконаних будівельних робіт № 2 за грудень 2020 оплачено позивачем двічі - спочатку за Договором № 851 згідно з Актом виконаних будівельних робіт № 1 за листопад 2020 року та Актом виконаних будівельних робіт № 2 за грудень 2020, а потім за Договором № 968/ВЕБС-21 від 07.09.2021 згідно з Актом приймання виконаних будівельних робіт від 27.09.2021.

Листом № 28АУ/06/3у/2/1207 від 11.05.2022 позивач повідомив відповідача про розірвання з 26.05.2022 Договору № 851/ВЕБС-20 від 13.07.2020, Договору № 968/ВЕБС-21 від 07.09.2021 та про наявність заборгованості за Договором № 851/ВЕБС-20 від 13.07.2020 у розмірі 560 221,08 грн.

Листом № 28АУ/06/3у/2/1274 від 18.05.2022 позивач повідомив відповідача про те, що відбулося задвоєння закритих обсягів робіт, а саме: з улаштування контррейки, вогнезахисту дерев`яних конструкцій та антисептування дерев`яних поверхонь. Крім того, позивач просив повернути надмірно сплачені грошові кошти в розмірі 130 035,24 грн.

Відповідач листом вих. № 1-В від 20.05.2022 повідомив позивача про те, що відповідач виконує взяті на себе зобов`язання за Договором та зазначив про відсутність жодних порушень умов Договору.

Листом № 28АУ/06/3у/2/10505 від 08.06.2022 позивач повідомив відповідача про розірвання з 10.06.2022 Договору № 851/ВЕБС-20 від 13.07.2020, Договору № 968/ВЕБС-21 від 07.09.2021.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором № 851/ВЕБС-20 від 13.07.2020, внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 179 526,88 грн. попередньої оплати, 510 729,44 грн. надмірно сплачених грошових коштів. Крім того, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 15 674,52 грн. неустойки, 21 397,94 грн. інфляційних втрат, 4 076,90 грн. 3 % річних

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частинами 1 та 3 ст. 843 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Судом встановлено, що всього за Договором № 851 відповідачем виконано роботи на суму 660 118,24 грн.

За Договором №851 позивачем перераховано відповідачу 1 220 339,32 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 28504 від 21.07.2020 на суму 839 645,12 грн., платіжним дорученням № 34334 від 24.11.2020 на суму 22 294,57 грн., платіжним дорученням № 38521 від 09.02.2021 на суму 163 938,60 грн., платіжним дорученням № 34861 від 08.12.2020 на суму 139 940,85 грн., платіжним дорученням № 758748 від 16.11.2011 на суму 54 520,18 грн.

Платіжним дорученням № 758747 від 16.11.2021 позивачем перераховано відповідачу 1 248 497,20 грн. за виконані роботи за Договором № 968/ВЕБС-21 від 07.09.2021.

З матеріалів справи вбачається, що роботи, зазначені у пунктах 6, 7 Акту виконаних будівельних робіт № 1 за листопад 2020 року і у пунктах 6, 7, 8, 9 Акту виконаних будівельних робіт № 2 за грудень 2020 оплачено позивачем двічі - спочатку за Договором № 851 згідно з Актом виконаних будівельних робіт № 1 за листопад 2020 року та Актом виконаних будівельних робіт № 2 за грудень 2020, а потім за Договором № 968/ВЕБС-21 від 07.09.2021 згідно з Актом приймання виконаних будівельних робіт від 27.09.2021.

Листом № 28АУ/06/3у/2/1207 від 11.05.2022 позивач повідомив відповідача про розірвання з 26.05.2022 Договору № 851/ВЕБС-20 від 13.07.2020, Договору № 968/ВЕБС-21 від 07.09.2021 та про наявність заборгованості за Договором № 851/ВЕБС-20 від 13.07.2020 у розмірі 560 221,08 грн.

Листом № 28АУ/06/3у/2/10505 від 08.06.2022 позивач повідомив відповідача про розірвання з 10.06.2022 Договору № 851/ВЕБС-20 від 13.07.2020, Договору № 968/ВЕБС-21 від 07.09.2021.

Відповідно до п. 4.4. Договору № 851 у разі виникнення переплати коштів за виконані підрядником роботи, підрядник зобов`язаний повернути надмірно сплачену суму замовнику, або за письмовим погодженням з замовником зарахувати її в рахунок майбутніх платежів.

Згідно з п. 4.5. Договору № 851 у разі дострокового розірвання Договору, підрядник без додаткового повідомлення (вимоги) замовника зобов`язаний повернути на поточний рахунок замовника, зазначений у розділі XV цього Договору кошти отримані в якості попередньої оплати, згідно з п. 4.2.1 Договору, протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання від замовника повідомлення про розірвання Договору. Підрядник повертає кошти за вирахуванням вартості виконаних робіт та/або матеріалів, товару, що прийняті замовником відповідно до вимог розділу V цього Договору на момент розірвання Договору. Разом з цим протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання від замовника повідомлення про розірвання Договору підрядник зобов`язаний надати замовнику супровідним листом розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних.

За розрахунками позивача, сума надмірно сплачених грошових коштів за одні і ті ж виконані роботи складає 130 035,24 грн. Крім того, позивачем перераховано відповідачу 380 694,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 34334 від 24.11.2020 на суму 22 294,57 грн., платіжним дорученням № 38521 від 09.02.2021 на суму 163 938,60 грн., платіжним дорученням № 34861 від 08.12.2020 на суму 139 940,85 грн., платіжним дорученням № 758748 від 16.11.2011 на суму 54 520,18 грн., що є надмірно сплаченими грошовими коштами.

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено відсутності надмірно сплачених коштів на рахунок відповідача.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 510 729,44 грн. надмірно сплачених грошових коштів підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 179 526,88 грн. попередньої оплати.

Як встановлено судом, всього за Договором № 851 відповідачем виконано роботи на суму 660 118,24 грн. Згідно платіжного доручення № 28504 від 21.07.2020 позивачем перераховано відповідачу 839 645,12 грн. попередньої оплати.

Таким чином, сума не використаної попередньої оплати складає 179 526,88 грн.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 179 526,88 грн. попередньої оплати підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 15 674,52 грн. неустойки, 21 397,94 грн. інфляційних втрат, 4 076,90 грн. 3 % річних.

Згідно з приписами ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 Господарського кодексу України ).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.2.3. Договору № 851 у разі порушення термінів (строків) виконання робіт за цим Договором підрядник зобов`язаний сплатити на користь замовника неустойку у розмірі 0,1 % від загальної ціни Договору, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від загальної ціни цього Договору.

За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки в частині неустойки, 3% річних і втрат від інфляції, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у розмірі 15 674,52 грн. неустойки, 21 397,94 грн. інфляційних втрат та 4 076,90 грн. 3 % річних за розрахунком позивача.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресивне будівництво і проектування" про стягнення 15 674,52 грн. неустойки, 179 526,88 грн. попередньої оплати, 510 729,44 грн. надмірно сплачених грошових коштів, 21 397,94 грн. інфляційних втрат, 4 076,90 грн. 3 % річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресивне будівництво і проектування" про стягнення 731 405,68 грн. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресивне будівництво і проектування" (02225, місто Київ, вулиця Бальзака Оноре Де, будинок 16; ідентифікаційний код: 42746637) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код: 40538421) 15 674 (п`ятнадцять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 52 коп. - неустойки, 179 526 (сто сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот двадцять шість) грн. 88 коп. - попередньої оплати, 510 729 (п`ятсот десять тисяч сімсот двадцять дев`ять) грн. 44 коп. - надмірно сплачених грошових коштів, 21 397 (двадцять одну тисячу триста дев`яносто сім) грн. 94 коп. - інфляційних втрат, 4 076 (чотири тисячі сімдесят шість) грн. 90 коп. - 3% річних та 10 971 (десять тисяч дев`ятсот сімдесят одну) грн. 09 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04.05.2023.

Суддя С. В. Стасюк