Рішення

від 02.05.2023 по справі 910/5751/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.05.2023Справа № 910/5751/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Крисько О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/5751/22

За позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі»

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Печерська Мрія»

про стягнення 212977,20 грн

та за зустрічним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Печерська Мрія»

до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі»

про скасування рішення комісії

Представники учасників справи:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): не з`явився;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська мрія" (далі - відповідач) про стягнення 212977,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем здійснено самовільне підключення електропроводки без наявності відповідних договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії до електромережі, про що складено акт про порушення №04273 від 02.07.2020, у зв`язку з чим позивач просить стягнути вартість спожитої не облікованої електроенергії у розмірі 212977,20 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/5751/22, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін і встановлено відповідачу строк протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі на подання відзиву на позовну заяву.

29.08.2022 року через відділ діловодства суду від відповідача (далі - позивач за зустрічним позовом) надійшла зустрічна позовна заява до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (далі - відповідач за зустрічним позовом) про скасування рішення комісії, що оформлене протоколом засідання комісії №2725 від 25.08.2020.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що акт про порушення №04273 від 02.07.2020, складений з порушенням Правил роздрібного ринку електричної енергії, а долучені до рішення комісії матеріали не засвідчують належним чином факту порушення законодавства у сфері електроенергетики і не можуть бути підставою для нарахування спірних коштів, у зв`язку з чим позивач за зустрічним позовом просить скасувати рішення комісії, що оформлено протоколом засідання комісії №2725 від 25.08.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 прийнято зустрічний позов до розгляду з первісним позовом у справі №910/5751/22, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом, у зв`язку з чим постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.04.2023 первісний позов Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" про стягнення 212977,20 грн задоволено повністю; стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" суму основного боргу у розмірі 162692,75 грн, 3% річних у розмірі 8086,85 грн., інфляційні втрати у розмірі 42197,60 грн та судовий збір у розмірі 2481,00 грн. У задоволенні зустрічного позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про скасування рішення комісії відмовлено.

При цьому, в первісному позові та відзиві на зустрічний позов Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу та вказано, що відповідні докази будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення.

У судовому засіданні 13.04.2023 суд, у відповідності до ч. ч. 4, 5 ст. 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про призначення судового засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу на 02.05.2023.

24.04.2023 року через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" надійшли документи у підтвердження понесення судових витрат у розмірі 20000,00 грн на професійну правничу допомогу під час розгляду первісного позову та 10000,00 грн під час розгляду зустрічного позову.

У судове засідання 02.05.2023 представник позивача не з`явився, втім подав заяву про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без його участі. Відповідач у судове засідання також не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про його отримання.

Частиною 4 статті 244 ГПК України унормовано, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної заяви і не повідомив суду про причини неявки, а позивач подав заяву про розгляд заяви без його участі, суд на місці постановив розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №910/5751/22 проводити за їх відсутності.

Приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У той же час, враховуючи встановлені приписами ст. 238 Господарського процесуального кодексу України вимоги до змісту рішення суду та визначений у ст. 240 Господарського процесуального кодексу України порядок проголошення судового рішення, вбачається, що у разі якщо учасник справи в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України до закінчення судових дебатів у справі заявив про намір подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду докази на підтвердження розміру судових витрат, суд, після надходження відповідних доказів від учасника справи, може вирішити питання щодо розподілу судових витрат не інакше як шляхом ухвалення додаткового рішення.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2023 у справі №910/5751/22 судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські електромережі» під час розгляду даної справи на оплату послуг професійної правничої допомоги, оскільки представник позивача за первісним позовом скористався своїм правом на подання таких доказів протягом 5 днів після ухвалення рішення суду в даній справі у порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

У поданій заяві Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» просить стягнути з відповідача (позивача за зустрічним позовом) понесені судові витрати у розмірі 30000,00 грн на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Печерська Мрія» у поданих заявах по суті спору зауважило на тому, що заявлений Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські електромережі» попередній розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги не є співмірним із всіма обставинами даної справи та просить відмовити у відшкодуванні витрат на правничу допомогу у повному обсязі. При цьому, звертає увагу на те, що надана в межах зустрічного позову професійна правнича допомога вартістю 10000,00 грн не містить ні обсягу робіт, що зумовили вказану суму, ні час витрачений представником на надання правової допомоги.

За приписами частини 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські електромережі» надано копії договору про надання правової допомоги №308-20 від 15.04.2020 (далі - договір), укладеного між Адвокатським об`єднанням «Перший радник» (далі - виконавець) та Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські Електромережі» (далі - клієнт), додаткової угоди №3 від 28.04.2021, якою викладено в новій редакції договір (далі - нова редакція договору), додаткової угоди до договору №6 від 19.12.2022 (далі - додаткова угода №6), акту №105 від 14.04.2023 за договором, довіреності №72/2022 від 22.04.2022 та №79/2023 від 22.03.2023, виданих Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські електромережі» на представлення інтересів товариства адвокатом Клименко Я.М., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №8057/10 від 18.07.2019.

Так, умовами пункту 1.1 нової редакції договору (тут і далі застосовано нову редакції договору) визначено, що в рамках даного договору виконавець зобов`язується надавати клієнтові правову допомогу (далі - послуги) за окремими письмовими або усними дорученнями останнього.

Для цілей цього договору видами правової допомоги, що може надаватись виконавцем є зокрема, але не виключно: надання консультацій і роз`яснень клієнту з правових питань; збір доказів по судовій справі, визначення засобів доказування; представництво в суді; ознайомлення з матеріалами судової справи; складання процесуальних та інших документів правового характеру (позовів, відзивів, заперечень, пояснень, заяв, клопотань, скарг, запитів, звернень тощо); інші види правової допомоги, що не передбачені цим договором, однак є необхідними для його виконання та захисту інтересів клієнта (пункту 1.2 договору).

Пунктом 1.3 договору сторони узгодили, що зміст, обсяг, вартість послуг, номер судової справи, в межах якої надається правова допомога, та судова інстанція відображається сторонами в акті наданих послуг.

З аналізу приписів пункту 1.4 договору вбачається, що клієнт надає виконавцю право, а виконавець приймає на себе обов`язки здійснювати всі дії від імені і в інтересах клієнта в процесі кримінального, цивільного, адміністративного та господарського судочинства, виконавчого провадження, під час досудового слідства та у відносинах з органами державної виконавчої влади. Для цього виконавець має право бути представником клієнта в органах державної виконавчої влади і місцевого самоврядування, перед державними і недержавними підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, нотаріусами, адвокатами, фізичними особами, суб`єктами підприємницької діяльності, правоохоронними, контролюючими органами, органами внутрішніх справ, а також у судових органах України будь-якої ланки з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачеві/відповідачу/третій особі/заявнику/зацікавленій особі, з питань, пов`язаних із захистом прав клієнта.

Документом, що підтверджує наявність у виконавця повноважень на представництво клієнта в ході розгляду справи, є довіреність від імені клієнта або ордер (пункт 1.5 договору).

За умовами пунктів 3.1 та 3.3 договору, приймання-передача послуг за цим договором здійснюється сторонами за актами наданих послуг, що є підтвердженням надання правової допомоги за цим договором. Акт наданих послуг складається та підписується виконавцем за результатом надання послуг. Такий акт наданих послуг невідкладно (в день його складення) направляється виконавцем клієнту. Враховуючи складність справи, значення справи для клієнта, часу витраченого адвокатом на надання послуг сторони відображають в акті наданих послуг опис наданих послуг, та їх загальну вартість (розмір гонорару).

Розмір гонорару, який має сплатити клієнт, визначається згідно з актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правова допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін. Вартість наданих послуг (розмір гонорару) у кожній судовій справі може визначатись погодинно або у фіксованому розмірі. Вартість наданих послуг може визначатись окремо у кожній справі та кожній судовій інстанції (в якій розглядалась справа), про що складається відповідний акт надання послуг (пункти 4.2, 4.3 та 4.4 договору).

У пункті 5.1 договору визначено, що він набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2021, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

В подальшому, сторони неодноразово продовжували його дію шляхом внесення змін, зокрема, умовами додаткової угоди №6 від 19.12.2022 термін дії договору продовжено до 31.12.2023.

За актом №105 від 14.04.2023, складеним відповідно до договору, на замовлення клієнта виконавцем надано професійну правничу допомогу в рамках судової справи №9105751/22, яка розглядалась Господарським судом міста Києва, за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Печерська Мрія» про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію в розмірі 212977,20 грн та за зустрічним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Печерська Мрія» до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про скасування рішення комісії про визначення обсягу електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом №2725 від 25.08.2020, в такому обсязі: надання клієнту консультації щодо стратегії захисту та представництва його інтересів в суді (тривалість 0,5 годин); роз`яснення клієнту правової позиції по судовій справі та узгодження (тривалість 0,5 годин); підготовка, формування та подання до суду позовної заяви (тривалість 3 години); підготовка, формування та подання до суду відповіді на відзив (тривалість 2 години); підготовка, формування та подання до суду відзиву на зустрічний позов (тривалість 2 години); підготовка, формування та подання до суду додаткових пояснень по справі (тривалість 1 година); участь в 4-х судових засіданнях (тривалість 4 години); підготовка, формування та подання до суду заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які клієнт поніс у зв`язку з розглядом справи (тривалість 1 година).

При цьому, в акті вказано про вартість наданих послуг, яка є фіксованою та становить 30000,00 грн та відмічено, що клієнт претензій по об`єму, якості та строкам надання послуг не має.

Судом встановлено, що Клименко Яна Миколаївна є адвокатом в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: - фіксованого розміру; - погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 наголошено на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необгрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

В той же час, Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові №922/445/19 від 03.10.2019 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Тобто, "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку викладеному у вищевказаній постанові.

При цьому, у постанові від 05.10.2021 у справі №907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2022 у справі №910/429/21 та від 11.11.2022 у справі №909/50/22.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необгрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №922/2666/21.

При цьому, судом враховано, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів учасника справи (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 та від 21.10.2021 у справі №420/4820/19).

В той же час, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду позивачем за первісним позовом документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, з урахуванням заперечень Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Печерська Мрія» суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та складності даної справи, з урахуванням обсягу наданих послуг (п.2 ч.5 ст.129 ГПК України).

При цьому, судом враховано, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебувало (перебуває) декілька аналогічних справ до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Печерська Мрія» про стягнення заборгованості за не обліковану електричну енергію по іншим актам про порушення, що були складені під час однієї і тієї ж перевірки, представництво в яких також здійснювалось (здійснюється) Адвокатським об`єднанням «Перший радник» (справи №910/4214/22, №910/6214/22, №910/6209/22, №910/5913/22), що підтверджується і самим ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» у викладених в заявах по суті спору запереченнях щодо заявленого ОСББ «Печерська Мрія» розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Всі доводи сторін є тотожними (наприклад, з рішення суду по справі №910/4214/22 вбачається, що зміст заперечень ОСББ проти вимог ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» є тотожними, що і в справі №910/5751/22), а тому у суду наявні обґрунтовані підстави вважати, що адвокатом не було затраченого значного часу на ознайомлення з матеріалами та підготовку позовної заяви, відповіді на відзив, відзиву на зустрічний позов, заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу чи надання клієнту консультації щодо стратегії захисту та представництва його інтересів, роз`яснення правової позиції по судовій справі, її узгодження.

У той же час, суд вважає безпідставними міркування Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Печерська Мрія» про необхідність відмови у відшкодуванні витрат в повному обсязі, оскільки надана в межах зустрічного позову професійна правнича допомога ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» вартістю 10000,00 грн не містить ні обсягу робіт на вказану суму, ні час витрачений представником на надання правової допомоги, оскільки в перших заявах по суті спору ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» було наведено орієнтовний розмір адвокатських витрат та зауважено на тому, що відповідні докази будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

За таких обставин, виходячи з критеріїв складності справи, ціни позову, обсягу матеріалів, кількості підготовлених документів, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для обмеження такого розміру з огляду на розумну необхідність судових витрат в даній справі та необхідність покладення на відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) витрат позивача на правову допомогу у загальному розмірі 15000,00 грн.

Керуючись статтями 129, 130, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/5751/22 задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Печерська Мрія» (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 32-В, 32-Г; ідентифікаційний код 41839086) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20; ідентифікаційний код 41946011) судові витрати на правову допомогу у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп.

3. Видати наказ позивачу за первісним позовом після набрання додатковим рішенням суду законної сили.

4. В іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сипи після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення суду складено та підписано 04.05.2023.

Суддя Т.В. Васильченко