Рішення

від 03.05.2023 по справі 910/2914/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.05.2023Справа № 910/2914/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Столичні інженерні системи" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмосфера інжиніринг сістемз" (м. Київ)

про стягнення 486.484,40 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Без виклику (повідомлення) представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Столичні інженерні системи" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмосфера інжиніринг сістемз" про стягнення 486.484,40 грн, з яких: 426.100,48 грн заборгованості за виконані позивачем роботи за договором субпідряду №ВК-5/08-20-Р9 від 05.08.2020 та 60.383,92 грн пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/2914/23, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105492844566, проте у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не подав.

30.03.2023 позивачем подано додаткові пояснення по справі.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При цьому з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.08.2020 між позивачем (Субпідрядник) та відповідачем (Підрядник) було укладено договір субпідряду №ВК-5/08-20-Р9 на виконання робіт (далі - Договір), з подальшими змінами та доповненнями, внесеними відповідними додатковими угодами, за умовами п. 2.1. якого Субпідрядник за завданням Підрядника зобов`язався на свій ризик, власними силами і засобами, з використанням власних ресурсів або ресурсів, наданих Підрядником, у відповідності до Проектної документації та Робочої документації, умов Договору, діючих будівельних норм і правил та у визначений Договором строк роботи по влаштуванню внутрішніх систем водопроводу та каналізації комерційних приміщень (далі - Роботи) на Об`єкті «Житловий будинок, що знаходиться за адресою: Набережно-Рибальська дорога, 9», що знаходиться за адресою: вул. Набережно-Рибальська дорога, 9, м. Київ, а Підрядник зобов`язався надати Субпідряднику Фронт робіт, Проектну та Робочу документацію, прийняти закінчені роботи і оплатити їх вартість у відповідності до умов Договору.

Пунктом 3.1. Договору Сторони домовились, що вартість Робіт за цим Договором становить загальну вартість виконаних Субпідрядником та прийнятих Підрядником Робіт на підставі Актів приймання-передачі виконаних будівельних робіт по Ф№КБ-2В, що складаються окремо до кожної додаткової угоди на окремий вид Робіт та Довідки про вартість виконаних робіт та витрат по Ф№КБ-3 з підтверджуючими її кошторисними розрахунками.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що оплата за цим Договором здійснюється Підрядником у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Підрядника за кожною Додатковою угодою окремо.

Згідно з п. 3.5. Договору оплата робіт та Ресурсів за цим Договором здійснюється Підрядником за фактично виконані належним чином роботи на підставі підписаних Сторонами Актів виконаних робіт Ф№КБ-2В, Довідки Ф№КБ-3 в строк до 15-го числа місяця, наступного за звітним, за вирахуванням сум авансових платежів, сплачених у порядку та строки, передбачених Договором.

Відповідно до п. 3.6. Договору Підрядник може перераховувати Субпідряднику аванс на придбання Ресурсів у розмірі 100% вартості Ресурсів, необхідних для виконання Робіт у поточному місяці та/або до 30% вартості обсягу будівельно-монтажних робіт у поточному місяці, на підставі підписаного сторонами Графіку виконання та фінансування Робіт (Додаток №2 до Договору). Субпідрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт Ресурсів протягом 1 (одного) місяця після одержання авансу. Після закінчення місячного терміну невикористані суми авансу повертаються Підряднику.

У пункті 3.12. Договору сторони домовились, що оплата за виконані Роботи Субпідрядником здійснюється у розмірі 95% від вартості виконаних Робіт (без урахування вартості Ресурсі що надані Підрядником Субпідряднику), визначених у кожному Акті прийнятих робіт Ф№КБ-2В.

5% відсотків від вартості виконаних Робіт залишається у якості відкладеного платежу (Гарантійного фонду) та перераховується Субпідряднику Підрядником через 12 (дванадцять) місяців після підписання останнього Акту приймання-передачі виконаних будівельних робіт, за умови відсутності недоліків із Сторони Субпідрядника (п. 3.13. Договору).

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Субпідрядник зобов`язується виконати Роботи в строки, що встановлені в Календарному графіку виконання та фінансування Робіт, який є додатком до цього Договору або Додаткової угоди до Договору.

Виконання Робіт повинно здійснюватися відповідно до умов Договору, Проектної та Робочої документації, технологічних карт, вимог діючих норм і правил, встановлених нормативними документами, умовами цього Договору (п. 10.1 Договору).

Згідно з п. 12.1. Договору передача виконаних Робіт за Договором здійснюється щомісячно шляхом оформлення та підписання Сторонами двосторонніх Актів та Довідок Ф№КБ-3. Акти та Довідки Ф№КБ-3 складаються Підрядником та з підписом представника технічного нагляду Замовника на Об`єкті надаються Генпідряднику в строк до 05-го числа місяця, наступного за звітним та включають обсяг виконаних Робіт з першого по останній день звітного місяця.

Субпідрядник повідомляє Підрядника про готовність до передачі виконаних Робіт, які Підрядник зобов`язаний оглянути та перевірити з Субпідрядником і при відсутності зауважень до якості та обсягів виконаних Робіт, використаних Ресурсів, підписати Акти та Довідку Ф№КБ-3, що були надані Субпідряднику в строк до 05-го числа (включно) місяця, наступного за звітним із підписам представника технічного нагляду Підрядника на Об`єкті, та передати їх другі екземпляри Субпідряднику протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання Акту та Довідки Ф№КБ-3 або надати мотивовану відмову від прийняття Робіт (п. 12.3. Договору).

Зобов`язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт (ч. 1 ст. 877 ЦК України).

Відповідно до ст. 843 ЦК України в договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін (ч. ч. 1-3 ст. 844 ЦК України).

За ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

За ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Частиною 1 ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання (ч. 6 ст. 853 ЦК України).

Статтею 882 ЦК України унормовано, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.

Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Звертаючись до суду з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Столичні інженерні системи" зазначає, що ним було виконано, а відповідачем - прийнято виконані роботи в повному обсязі, без зауважень до якості та обсягів виконаних робіт.

Згідно з Актами приймання виконаних будівельних робіт, копії яких позивачем додано до матеріалів справи, ним було виконано роботи за Договором на загальну суму 1.710.287,95 грн, проте відповідач такі роботи оплатив лише частково, тож заборгованість відповідача перед позивачем складає 426.100,48 грн.

Так, відповідачем не було оплачено прийняті ним роботи за Актами приймання виконаних робіт за Договором за листопад 2021 року на суму 404.938,74 грн, за грудень 2021 року на суму 227.592,32 грн та за січень 2022 року на суму 149.740,01 грн.

На дату підписання сторонами Акту приймання виконаних будівельних робіт та Довідки про вартість виконаних робіт та витрат за листопад 2021 року у позивача рахувалася сума авансу відповідача у розмірі 356.170,59 грн, таким чином з урахуванням вказаних коштів сума заборгованості відповідача за Актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року складає 48.768,15 грн.

Загальний розмір заборгованості відповідача за Актами приймання виконаних робіт за Договором за листопад 2021 року, грудень 2021 року та січень 2022 року складає 426.100,48 грн.

Крім того, сторонами було підписано Акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача за Договором становить 426.100,48 грн.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 14.3. Договору сторони домовились, що у випадку порушення встановлених Договором та додатками до нього строків оплати виконаних робіт, Підрядник сплачує Субпідряднику, на його вимогу, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період порушення зобов`язання, від суми простроченої заборгованості, за кожен день прострочення платежу.

За період прострочення зобов`язання по оплаті Актів виконаних будівельних робіт за період прострочення з 16.12.2021 по 16.08.2022 позивачем окремо по кожному Акту нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача пеню в загальному розмірі 60.383,92 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ст. 230 ГК України).

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Зобов`язання замовника з оплати будівельних робіт є грошовим.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

Перевіривши надані позивачем розрахунки суми пені, суд встановив їх правильність, арифметичну вірність та відповідність умовами Договору і вимогам чинного законодавства, зокрема, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, доводів і тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд позову покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмосфера інжиніринг сістемз" (01010, місто Київ, провулок Хрестовий, будинок 6; ідентифікаційний код 42828431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Столичні інженерні системи" (04112, місто Київ, вул. Гонти Івана, будинок 3А; ідентифікаційний код 38760857) 426.100 (чотириста двадцять шість тисяч сто) грн 48 коп. заборгованості, 60.383 (шістдесят тисяч триста вісімдесят три) грн 92 коп. пені та 7.297 (сім тисяч двісті дев`яносто сім) грн 28 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко