Рішення

від 03.05.2023 по справі 911/557/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" травня 2023 р. Справа № 911/557/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротехенерго", 03164, місто Київ, вулиця Генерала Наумова, будинок 3

до Приватного підприємства "ДОР МАСТЕР", 07700, Київська область, Яготинський район, місто Яготин(з), вулиця Київська, будинок 4

про стягнення 360 000,00 грн договором поставки, укладеним у спрощений спосіб

суддя Н.Г. Шевчук

без виклику сторін

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротехенерго" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства "ДОР МАСТЕР" про розірвання договору та стягнення 360 000,00 грн коштів попередньої оплати.

Разом з тим, суд зауважує, що предметом спору згідно прохальної частини є стягнення грошових коштів у розмірі 360 000,00 грн, оскільки сформованої належним чином вимоги про розірвання договору прохальна частина позовної заяви не містить.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору поставки, укладеного у спрощений спосіб, в частині поставки оплаченого товару.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.02.2023 відкрито провадження у справі № 911/557/23. Враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом, з урахуванням клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, визнано справу незначної складності в розумінні частини п`ятої статті 12 Господарського процесуального кодексу України та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим повідомлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу для подання відповіді на відзив.

Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, відзив на позов та інших документів до суду не надав.

Копію ухвали суду від 27.02.2023 було надіслано відповідачу ПП "ДОР МАСТЕР"засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням № 0103282962571 на адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 07700, Київська обл., Яготинський р-н, м. Яготин(з), вул. Київська, буд. 4. Однак, поштове відправлення не було вручено адресату та повернуто підприємством зв`язку на адресу суду із зазначенням причини повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до частини третьої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали у порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Згідно з пунктом 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п. з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (даний висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 07.06.2019 у справі № 910/17797/17).

Суд також зазначає, що відповідно до правової позиції викладеної, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), а також Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б та від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Також, судові рішення, пов`язані з рухом цієї справи були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно із частинами першою-другою статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

- автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина перша статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

З огляду на викладене відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитися з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень та подати у встановлені Господарським процесуальним кодексом України строки відзив на позовну заяву.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев`ятій статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Суд наголошує, що відповідно до частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев`ятої статті 165 та частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

Як свідчать матеріали справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротехенерго" (надалі позивач) та Приватним підприємством "ДОР МАСТЕР" (надалі відповідач) було укладено договір поставки в спрощений спосіб шляхом виставлення відповідачем позивачу рахунку-фактури № 89 від 24.12.2022, в якому зазначено: товар - утеплювач (плити мінеральні воклайт ВАЙТ 1200*600*100) у кількості 300 куб. м, ціна 1200,00 грн, на загальну суму 360 000,00 грн.

Позивач 29.12.2022 оплатив виставлений відповідачем рахунок № 89 від 24.12.2022, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 8129 від 29.12.2022 на суму 360 000,00 грн.

Як зазначено позивачем, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання, товар позивачу не поставив.

Позивач листом від 23.01.2023 № 2301/23-2 звертався до відповідача з вимогою про поставку товару у строки, визначені частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України, однак відповіді про задоволення або аргументованого відхилення вимоги позивач не отримав.

Позивач повторно 30.01.2023 направив відповідачу претензію № 3001/23-1 з вимогою повернути кошти, однак відповідач суму попередньої оплати так і не повернув.

Вище викладені обставини, стали підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення 360 000,00 грн.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із частиною першою статті 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із частиною першою статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною, що передбачено в частині першій статті 642 Цивільного кодексу України.

Підтвердженням укладання договору в спрощений спосіб між позивачем та відповідачем є рахунок-фактура № 89 від 24.12.2022, що містить найменування товару, його ціну, а також реквізити відповідача (оферта), та платіжне доручення № 8129 від 29.12.2022 про здійснення оплати за вище вказаним рахунком-фактури (акцепт).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору поставки та до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов`язання, а також положення параграфу 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Абзац 1 частини першої статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання договору укладеного в спрощений спосіб, позивач здійснив оплату за товар відповідно до виставленого відповідачем рахунку-фактури № 89 від 24.12.2022 в сумі 360 000,00 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 8129 від 29.12.2022.

У свою чергу, матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем поставки оплаченого товару.

Відповідно до частини першої статті 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитись від договору купівлі-продажу.

За приписами частини другої статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 28.02.2019 у справі № 912/2275/17, умовою застосування частини другої статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Матеріали справи містять лист про виконання зобов`язання від 23.01.2023 № 2301/23-2 та претензію від 30.01.2023 № 3001/23-1, згідно яких позивач спочатку просив відповідача виконати свої зобов`язання із поставки товару, а потім вимагав повернути суму попередньої оплати у зв`язку із не поставкою товару.

Враховуючи, що тягар доказування виконання зобов`язання в даному випадку покладено на постачальника (відповідача), і останній не скористався правом подачі відзиву на спростування доводів позивача, не надав суду доказів такого виконання або повернення суми попередньої оплати у розмірі 360 000,00 грн, суд дійшов висновку про те, що вимога про стягнення попередньої оплати є обґрунтованою та підлягає задоволенню у заявленій позивачем сумі.

Частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, за наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротехенерго" в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статями 129, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ДОР МАСТЕР" (07700, Київська область, Яготинський район, місто Яготин(з), вулиця Київська, будинок 4, код ЄДРПОУ 35473677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротехенерго" (03164, місто Київ, вулиця Генерала Наумова, будинок 3, код ЄДРПОУ 37962048) 360 000 (триста шістдесят тисяч) грн 00 коп. попередньої оплати та 5 400 (п`ять тисяч чотириста) грн 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись із змістом судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Н.Г. Шевчук

Рішення складено та підписано: 03.05.2023