Ухвала

від 03.05.2023 по справі 916/1776/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"03" травня 2023 р. м. Одеса № 916/1776/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М., розглянувши матеріали вх. № 1839/23

За позовом: 1. Обслуговуючого кооперативу "Добробут Плюс Уют" (65005, Одеська обл., місто Одеса, вул.Балківська, буд. 120/2, оф.407)

2. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповід альністю "Управляюча компанія "Хазяїн" (65023, Одеська обл., м. Одеса, вул. Ніжинська, буд. 48, кв. 11)

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповід альністю "Трансбуд-Проект" (65031, Одеська обл., м. Одеса, пров. Іспанський, буд. 1, корп.1, прим. №1)

про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації, витребування майна

ВСТАНОВИВ:

28.04.2023 Обслуговуючий кооператив "Добробут Плюс Уют" та ОСОБА_1 звернулися до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповід альністю "Управляюча компанія "Хазяїн" та Товариства з обмеженою відповід альністю "Трансбуд-Проект", в якій просять суд:

- визнати договір відчуження між ТОВ "Трансбуд-Проект" і ТОВ "Управляюча компанія "Хазяїн" автономної дахової (котельної) в будинку №39/2 корп. 3 по вул. Михайла Грушевського в місті Одесі недійсним;

- скасувати державну реєстрацію права власності на приміщення автономної дахової (котельної) в будинку №39/2 корп. 3 по вул. Михайла Грушевського в м.Одесі;

- витребувати приміщення автономної (дахової) котельної разом з технічною документацію багатоквартирного будинку №39/2 корп. 3 по вул. Михайла Грушевського в місті Одесі (із обладнанням) із незаконного володіння та повернути приміщення автономної (дахової) котельної (із обладнанням) співвласникам вказаного багатоквартирного будинку.

У позовній заяві також міститься клопотання про звільнення позивача 2 від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір"

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Процесуальною формою такого звернення є позовна заява, яка подається до суду першої інстанції відповідно до частини першої статті 171 ГПК України.

За змістом ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Об`єднані також можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, постанові Верховного Суду від 22.04.2019 у справі № 914/2191/18.

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин, як зазначив Верховний Суд у постанові від 31.10.2020 у справі № 922/1359/19.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

За змістом частини першої статті 173 ГПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Крім того, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині першій статті 173 ГПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах четвертій, п`ятій вказаної статті.

Відповідно до ч.4 ст. 173 ГПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Саме встановлення господарським судом наведених обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України.

Як встановлено судом, у позовній заяві містяться позовні вимоги заявлені, зокрема, фізичною особою ОСОБА_1 , з огляду на що суд вказує наступне.

Статтею 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судоустрій будується, зокрема, за принципами спеціалізації.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

В основу визначення юрисдикції покладено два критерії: суб`єктний склад правовідносин і характер діяльності суб`єктів (характер спірного правовідношення).

Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Частиною 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених ч.2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

- справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці;

- справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;

- справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

- справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;

- справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці;

- вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;

- інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

За змістом ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Для віднесення справи до своєї юрисдикції господарському суду необхідно визначити, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, зокрема, господарський спір підвідомчий господарському суду за умов участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено процесуальним законом.

Як було встановлено судом, одним з позивачів згідно позовної заяви є фізична особа, яка не набула статусу суб`єкта підприємницької діяльності на момент звернення до суду. При цьому, вказаний спір не є таким, в якому фізична особа, яка не є підприємцем, може бути стороною в господарському суді.

Враховуючи наведене, з огляду на порушення правил об`єднання позовних вимог, визначених ч. 4 ст. 173 ГПК України, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви та доданих до неї документів на підставі п. 2 ч. 5 ст.174 ГПК України.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись п.2 ч.5 ст.174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Обслуговуючого кооперативу "Добробут Плюс Уют" та ОСОБА_1 і додані до неї документи повернути без розгляду.

Додаток: позовна заява на 7 арк. та додані до неї документи на 26 арк.

Ухвала суду набирає законної сили 03.05.2023 та може бути оскаржена в порядку ст.256 ГПК України.

Суддя Ю.М. Щавинська