Ухвала

від 02.05.2023 по справі б8/065-12

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 травня 2023 року

м. Київ

Справа № Б8/065-12 (911/229/22)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Пєскова В. Г.

розглянув без виклику учасників справи матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023

у складі колегії суддів: Гарник Л. Л. (головуючої), Полякова Б. М., Пантелієнка В. О.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка"

до ОСОБА_1

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

1. Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Маєток Сервіс"

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантехсервіс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальна товарна біржа "Соціум"

про витребування майна

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа № Б8/065-12 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Маєток сервіс" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка" на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду Київської області від 20.10.2014.

19.01.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Горбача С. Ф. звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з кадастровим номером 3221483301:01:040:0019 загальною площею 2,9521 га в порядку статті 388 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.10.2022 у справі № Б8/065-12 (911/229/22) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка" до ОСОБА_1 про витребування майна; витребувано у ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка" земельну ділянку з кадастровим номером 3221483301:01:040:0019 загальною площею 2,9521 га.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 26.10.2022 у справі № Б8/065-12 (911/229/22) задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Горбача С. Ф. про ухвалення додаткового рішення; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Горбача С. Ф. судовий збір у розмірі 44 911,35 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 (повний текст складено 22.03.2023) апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2022 у справі № Б8/065-12 (911/229/22) скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка", додаткове рішення Господарського суду Київської області від 26.10.2022 у справі № Б8/065-12 (911/229/22) скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка" про прийняття додаткового рішення.

21.04.2023 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 у справі № Б8/065-12 (911/229/22), з проханням змінити мотивувальну частину оскарженої постанови без зміни її резолютивної частини.

Одночасно у прохальній частині касаційної скарги скаржником порушено питання щодо поновлення строку на касаційне оскарження.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № Б8/065-12 (911/229/22) визначено склад суддів Верховного Суду: Банасько О. О. (головуючий), Білоус В. В,, Пєсков В. Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 21.04.2023.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.

Відповідно до статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Оскаржена постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята 22.02.2023 (повний текст її складено 22.03.2023), отже останній день строку, встановленого для оскарження судового рішення в касаційному порядку припадав на 11.04.2023.

Однак, касаційну скаргу подано 21.04.2023, тобто з порушенням строку на касаційне оскарження.

Обґрунтовуючи наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що повний текст оскарженої постанови у передбаченому законом порядку йому не вручався, а відтак датою для початку відліку строку на касаційне оскарження скаржник вважає 03.04.2023, а саме з моменту ознайомлення з повним текстом постанови в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Зазначені обставини, на думку скаржника підтверджують наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.

Однак, колегія суддів зазначає, що оскільки належних доказів на підтвердження вищезазначеного скаржником до скарги додано не було, Касаційний господарський суд позбавлений можливості перевірити чи встановити дійсну дату отримання або факт ненаправлення судом апеляційної інстанції постанови, що є предметом касаційного оскарження та встановити дату початку обчислення строку.

Відтак, колегія суддів, розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, дійшла висновку, що підстави, наведені скаржником у клопотанні, не можуть вважатися поважними з огляду на таке.

На підтвердження істинності твердження скаржника щодо наявності підстав для поновлення строку не надано жодних належних і допустимих доказів, що свідчили б про отримання/неотримання скаржником оскаржуваного рішення.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується з наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Лише факт подання стороною заяви про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк, оскільки заява про поновлення строку для подання касаційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК України повинна містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

У суду касаційної інстанції відсутні правові підстави покладатися на істинність твердження скаржника про те, що копію оскарженої постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 він не отримував, за відсутності можливості перевірити відповідні докази за матеріалами справи щодо направлення/ненаправлення судом копії судового рішення учасникам справи за допомогою поштового зв`язку та/або електронною поштою.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.89 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності/неповажності причин пропуску строку.

Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскарженого рішення суду апеляційної інстанції.

Так доказами, що підтверджують дату отримання скаржником копії оскаржуваної постанови, є, зокрема, копія конверта з трек-кодом разом з роздруківкою з вебсайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових пересилань, копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про дату її отримання, розписка про отримання копії судового рішення тощо.

Саме по собі твердження скаржника про те, що оскаржену постанову суду апеляційної інстанції від 22.02.2023 він не отримував і ознайомився із її повним текстом 03.04.2023 в Єдиному державному реєстрі судових рішень не розцінюється судом як належний доказ наявності підстав для поновлення строку на касаційне оскарження. Тому істинність твердження має бути підтверджена належними і допустимими доказами, а в даному випадку відсутні підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на підставі частини першої статті 288 ГПК України.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів отримання/неотримання повного тексту оскарженої постанови суду скаржник не надав, що унеможливлює перевірку судом обставин дотримання скаржником положень статті 288 ГПК України, у зв`язку з чим відповідне клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження може бути розглянуте після надання належного обґрунтування підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів.

У справі "Устименко проти України" (Рішення від 29.10.2015) Європейський суд з прав людини зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.

Приписами частини третьої статті 288 ГПК України передбачено, що строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що скаржником до клопотання не додано належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність поважних причин, що перешкоджали скаржнику звернутися до суду касаційної інстанції.

Можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов`язок доведення яких відповідними доказами покладено на скаржника.

З огляду на викладене колегія суддів визнає неповажними підстави, наведені скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 у справі № Б8/065-12 (911/229/22).

Крім того, статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Суд, вважає за необхідне зазначити, що Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2021 у справі № 905/1818/19 зроблено висновок, що за розгляд у позовному провадженні у межах справи про банкрутство, провадження у якій регулюється нормами Кодексу України з процедур банкрутства, майнового чи немайнового спору господарському суду необхідно обраховувати розмір судового збору виходячи із ставки, що підлягає сплаті за подання позовної заяви відповідно майнового чи немайнового характеру (підпункти 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховний Суд зазначає, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов`язаннях - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Як встановлено з судових рішень у цій справі, загальна вартість спірного майна становить 2 994 090,00 грн, відповідно до якої був сплачений судовий збір за подання позову до суду першої інстанції у розмірі 44 911,35 грн (2 994 090,00 * 1,5 %).

Відтак, за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 у справі № Б8/065-12 (911/229/22) скаржнику належало сплатити судовий збір у сумі 89 822,70 грн (2 994 090,00 грн * 1,5 % * 200 %).

Проте, до касаційної скарги ОСОБА_1 не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною другою статті 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, суд зазначає, що касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 у справі № Б8/065-12 (911/229/22) підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення її недоліків шляхом надання:

- заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з відповідним обґрунтуванням та наданням доказів на підтвердження наявності підстав поновлення строку, зокрема доказів на підтвердження отримання/неотримання оскарженої постанови суду апеляційної інстанції (копія поштового конверту суду в якому надійшла саме оскаржувана постанова, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, довідка органу зв`язку, довідка суду апеляційної інстанції про надсилання та вручення/невручення оскарженої постанови тощо);

- доказів, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 89 822,70 грн.

Крім того, положеннями статті 291 ГПК України передбачено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Згідно положень статей 73, 76, 77 ГПК України, належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії касаційної скарги з додатками може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії.

Однак до касаційної скарги не додано доказів надсилання іншим учасникам справи копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні.

Неповідомлення учасників судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені у частині третій статті 2 ГПК України.

Згідно з частиною п`ятою статті 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Не направлення скаржником копії касаційної скарги іншим учасникам судового процесу, позбавляє останніх, за відсутності тексту скарги, можливості надати свої заперечення та відзив на касаційну скаргу.

Оскільки зазначені недоліки не можуть бути підставою для залишення касаційної скарги без руху відповідно до статті 292 ГПК України, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зобов`язати скаржника надати такі докази протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292, 304, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави, наведені ОСОБА_1 в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 у справі № Б8/065-12 (911/229/22).

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 у справі № Б8/065-12 (911/229/22) залишити без руху.

3. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

4. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде або повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України, або відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. В. Білоус

В. Г. Пєсков