Рішення

від 03.05.2023 по справі 197/658/22

ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 197/658/22

провадження № 2/197/260/23

ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2023 року смт Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Слобідської Л.О.,

розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Карпівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання у порядку спадкування права власності на домоволодіння,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін.

Позивач 01.09.2022 звернулася до суду із зазначеною позовною заявою, просить суд визнати за нею у порядку спадкування, як спадкоємцем за законом першої черги, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 право власності на домоволодіння, яке розташоване на АДРЕСА_1 , до складу якого входить: житловий будинок під літерою «А-1» за планом загальною площею 145,6 квадратних метрів, житловою площею 69,8 квадратних метрів; погріб під літерою «Б» за планом; літня кухня під літерою «В» за планом; сарай під літерою «Г» за планом; вбиральня під літерою «Д» за планом, колодязь І за планом; вимощення ІІ за планом; водоколонка ІІІ за планом; огорожа № 1 за планом; ворота № 2 за планом; огорожа № 3 за планом; ворота № 4 за планом.

В обґрунтуванні позову позивач зазначає, що їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що правовстановлюючий документ на вказане домоволодіння відсутній.

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

Суддя в ухвалі від 12.01.2023 постановила позовну заяву прийняти до розгляду, відкрити провадження у справі, розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 23.03.2023 справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 03.05.2023 постановлено провести розгляд справи на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановити заочне рішення).

Позивач повідомлений у встановленому законом порядку про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з`явився, від нього надійшла заява, у якій просить розглядати справу за його відсутності, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів не заперечує.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився.

Треті особи повідомлені у встановленому законом порядку про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з`явилися, від них надійшли заяви у яких просять розглядати справу за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

За письмової згоди позивача суд вважає за потрібне розглянути цю справу в порядку ст. 280 ЦПК України за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів і ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 цієї Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Враховуючи, що учасники справи, їхні представники не прибули в судове засідання, від них надійшли заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає можливим здійснювати судовий розгляд без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_5 її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Згідно з копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 ОСОБА_5 після укладення шлюбу отримала прізвище « ОСОБА_6 ».

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ДП Шр № 591 ОСОБА_4 , який мешкає: АДРЕСА_1 , на підставі рішення Миколаївської селищної Ради народних депутатів від 22.11.1995 № 75 йому передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,25 га в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Миколаївської селищної Ради, землю передано для обслуговування житлового будинку.

Відповідно до акта встановлення меж земельної ділянки, що відводиться (передається) у власність ОСОБА_4 , від 18.04.1996 встановлено в натурі межі земельної ділянки (траси), що відводиться у приватну власність із землекористування Миколаївської селищної ради Широківського району Дніпропетровської області, загальною площею 0,25 га, місце знаходження ділянки: АДРЕСА_1 , загальна площа земельної ділянки 2500 м кв. (0,25 га).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-1202113622014 від 18.12.2014 земельна ділянка з кадастровим номером 1225855300:09:002:1045, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2500 є приватною власністю ОСОБА_4 .

Відповідно до копії свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 14.12.1995 цілий житловий будинок у АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 .

Згідно з архівним витягом з рішення виконкому Миколаївської селищної Ради народних депутатів від 22.11.1995 № 75 вирішено затвердити акт прийому в експлуатацію закінчених жилих будинків та господарчих будівель громадян: ОСОБА_4 загальною площею 145,6 кв. м, жилою площею 69,8 кв. м, які побудовані на земельній ділянці 0,25 га в АДРЕСА_2 .

Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1 всього по житловому будинку літ. «А-1»: загальна площа приміщень 145,6 кв. м, житлова площа приміщень 69,8 кв. м, допоміжна 28,4 кв. м; погріб під літерою «Б» за планом; літня кухня під літерою «В» за планом; сарай під літерою «Г» за планом; вбиральня під літерою «Д» за планом, колодязь І за планом; вимощення ІІ за планом; водоколонка ІІІ за планом; огорожа № 1 за планом; ворота № 2 за планом; огорожа № 3 за планом; ворота № 4 за планом.

Відповідно до довідки КП ДОР «Криворізьке БТІ» від 05.05.2017 станом на 31.12.2012 право власності на житловий будинок з надвірними побудовами за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване в КП ДОР «Криворізьке БТІ» в реєстровій книзі № 16-489 на ім`я ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності видане 14.12.1995 згідно з рішенням виконкому Миколаївської селищної Ради народних депутатів від 22.11.1995 за № 75.

Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 29.08.2022 оціночна вартість поліпшень 83007,19 грн, оціночна вартість земельної ділянки 67987,63 грн, оціночна вартість об`єкта оцінки 150994,82 грн.

У відповіді завідувача Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 20.03.2023 зазначено, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у Широківській державній нотаріальній конторі Дніпропетровської області 24.11.2016 заведено спадкову справу № 353/2016 рік; заява про прийняття спадщини за законом до нотаріальної контори подавалась позивачем; заяви про відмову від спадщини після померлого ОСОБА_4 до Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області подавались ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ; заповіт від імені ОСОБА_4 в Широківській державній нотаріальній конторі Дніпропетровської області не посвідчувався.

Згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.10.2018 позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, розташований у АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на вищезгаданий житловий будинок у спадкоємиці.

ІV. Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права, оцінка суду.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 N 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Приписами ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно зі ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

У ч. 1 ст. 328 ЦК України закріплено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Частиною 1 статті 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно з ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно зі ч. 1,3 ст. 1296, ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно дост.67Закону України«Про нотаріат»свідоцтво проправо наспадщину видаєтьсяза письмовоюзаявою спадкоємців,які прийнялиспадщину впорядку,встановленому цивільнимзаконодавством,на ім`явсіх спадкоємцівабо заїх бажаннямкожному зних окремо.Свідоцтво проправо наспадщину видаєтьсяпісля закінченняшести місяцівз днявідкриття спадщини,а увипадках,передбачених частиноюдругою статті1270і статтею1276Цивільного кодексуУкраїни,-не ранішезазначених уцих статтяхстроків.Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена.

Згідно зі ст. 68 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі ч. 3, 4 ст. 3 зазначеного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом.

Відповідно долиста Міністерстваюстиції України№ 19-32/319від 21.02.2005у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлювальний документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Згідно з п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» суди повинні мати на увазі, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об`єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об`єкт нерухомого майна.

Спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Згідно з пп. 4.12, 4.16, 4.19 п. 4, глави 10 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно. Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Позивач позбавлена можливості оформити своє право на спадщину у нотаріуса у зв`язку із відсутністю у позивача документів, які підтверджують право власності спадкодавця на вищевказане нерухоме майно.

Враховуючи зазначене, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги та визнати за позивачем, як спадкоємцем за законом першої черги, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 право власності на домоволодіння, яке розташоване на АДРЕСА_1 , до складу якого входить: житловий будинок під літерою «А-1» за планом загальною площею 145,6 квадратних метрів, житловою площею 69,8 квадратних метрів; погріб під літерою «Б» за планом; літня кухня під літерою «В» за планом; сарай під літерою «Г» за планом; вбиральня під літерою «Д» за планом, колодязь І за планом; вимощення ІІ за планом; водоколонка ІІІ за планом; огорожа № 1 за планом; ворота № 2 за планом; огорожа № 3 за планом; ворота № 4 за планом.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно зі п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна

Відповідно дост.4 Закону України «Про судовий збір»ставка судовогозбору встановлюєтьсяз позовноїзаяви майновогохарактеру,яка подана фізичноюособою абофізичною особою підприємцем,у розмірі1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Ціна позову 83007,19 грн.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (з розрахунку на одну особу) становить 2481 грн з 01.01.2022.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Сторони не звільнені від сплати судового збору, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Позивач просить судові витрати не відшкодовувати.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України»).

Враховуючи викладене, керуючись ст. 328, 1216, 1220, 1221, 1261, 1268, 1270, 1273, 1275, 1296, 1297 ЦК України, ст. 81, 141, 176, 247, 263, 265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за законом першої черги після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_4 , право власності на домоволодіння, яке розташоване на АДРЕСА_1 , до складу якого входить: житловий будинок під літерою «А-1» за планом загальною площею 145,6 квадратних метрів, житловою площею 69,8 квадратних метрів; погріб під літерою «Б» за планом; літня кухня під літерою «В» за планом; сарай під літерою «Г» за планом; вбиральня під літерою «Д» за планом, колодязь І за планом; вимощення ІІ за планом; водоколонка ІІІ за планом; огорожа № 1 за планом; ворота № 2 за планом; огорожа № 3 за планом; ворота № 4 за планом.

Судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи (дані):

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач Карпівська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, місцезнаходження: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Карпівка, вул. Центральна, буд. 97-А, ідентифікаційний код: 04339712.

Третя особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Третя особа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 .

СУДДЯ О.В.ШЕВЧЕНКО