Вирок

від 03.05.2023 по справі 344/5419/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/5419/23

Провадження № 1-кп/344/802/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Долина Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого одруженого, реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 , відповідно до наказу №20 ТОВ «КСА Бетон» від 01.10.2021, прийнятий на роботу водієм автотранспортних засобів вказаного товариства. На підставі наказу № 16/А від 01.10.2021, за водієм ОСОБА_5 04.10.2021 закріплено транспортний засіб вантажний бетонорозмішувач марки «VOLVO FМ12.420», д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідно до наказу «Про закріплення грошових номерних паливних карток за автомобілями» №9/А від 16.06.2021, паливна картка «ОККО» №7825390000266253 закріплена за транспортним засобом вантажним бетонорозмішувачем марки «VOLVO FМ12.420», д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідно до п. 2.11 та п. 3 «Правил внутрішнього трудового розпорядку» затверджених 12.07.2016 директором ТОВ «КСА Бетон», з якими ОСОБА_5 ознайомлений, встановлено, що при прийнятті на роботу працівників на посаду водія автотранспортних засобів за працівниками закріплюється конкретний автомобіль, в якому знаходяться всі необхідні документи для керування таким транспортним засобом (технічний паспорт автомобіля, поліс ОСАГО) та номерна грошова паливна картка для заправки автомобіля, крім того водій зобов`язаний ефективно використовувати обчислювальну оргтехніку, дбайливо ставитись до майна підприємства, раціонально витрачати матеріали, електроенергію та інші матеріальні ресурси.

Так, 01.02.2023 відповідно до наказу № 3 ОСОБА_5 , водія автотранспортних засобів, звільнено з роботи за згодою сторін, однак останній знаючи про те, що паливна картка «ОККО» №7825390000266253, закріплена за транспортним засобом вантажним бетонорозмішувачем марки «VOLVO FМ12.420», д.н.з. НОМЕР_1 , діючи умисно та таємно, усвідомлюючи що за його діями ніхто не спостерігає, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, у період дії на території України воєнного стану, який продовжено Указом Президента України «Про затвердження Указу Президента України №58/2023 від 06.02.2023 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», в супереч правил внутрішнього трудового розпорядку ТОВ «КСА Бетон», не повернув вказану паливну картку та вирішив таємно викрасти пальне, заправивши дизельним паливом транспортні засоби третіх осіб. В подальшому ОСОБА_5 , реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на таємне викрадення дизельного палива, 13.02.2023, передав паливну картку «ОККО» №7825390000266253 третім особам, які не усвідомлюючи протиправні дії ОСОБА_5 , використали вказану картку, заправивши 14.02.2023 власні автомобілі, дизельним паливом на автозаправній станції «ОККО», що за адресою м. Івано-Франківськ, по вул. Вовчинецька, 225, об`ємом 322,15 літрів, вартістю 53 грн. за 1 літр, а також 17.02.2023 на автозаправній станції «ОККО», що за адресою м. Івано-Франківськ, по вул. Івасюка-Максимовича, 12, заправили власні автомобілі дизельним паливом об`ємом 795,54 літрів, вартістю 53 грн. за 1 літр, на автозаправній станції «ОККО», що за адресою м. Івано-Франківськ, по вул. Петлюри, 14, об`ємом 169,81 літрів, вартістю 53 грн. за 1 літр, на автозаправній станції «ОККО», що за адресою м. Івано-Франківськ, по вул. Коновальця, 225В, об`ємом 25,040 літрів, вартістю 53 грн. за 1 літр та на автозаправній станції «ОККО», що за адресою м. Івано-Франківськ, по вул. Хриплинська, 9А, об`ємом 31 літр, вартістю 53 грн. за 1 літр, яке належало ТОВ «КСА Бетон» на загальну суму 71207,62 грн. з ПДВ.

Таким чином, ОСОБА_5 спричинив товариству з обмеженою відповідальністю «КСА Бетон», матеріальну шкоду на загальну суму 71207,62 грн. з ПДВ.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та беззастережно, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини. Суду пояснив, що дійсно працював в ТОВ «КСА Бетон» та уже звільнений. Після звільнення в нього залишилася закріплена за його автомобілем паливна картка. На момент звільнення він думав, що з ним не провели розрахунок заборгованості по зарплаті і вирішив заробити, скориставшись паливною карткою і таємно заправляти автомобілі інших осіб паливом. В подальшому, коли його було викрито, він добровільно відшкодував всі заподіяні ним збитки. До вчиненого обвинувачений ставиться критично, щиро кається, та просить суд його суворо не карати, запевняючи суд, що такого більше не повториться.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів в даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу, дають можливість вирішити долю речових доказів та питання процесуальних витрат. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відтак, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття ОСОБА_5 , активне сприяння розслідуванню кримінального правопорушення, відшкодування збитків шляхом добровільного відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.

Положеннями ст. 50 Кримінального кодексу України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Виходячи із засади співмірності, призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Згідно з ч. 6 ст. 368 Кримінального процесуального кодексу України обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року (справа N 750/5031/18, провадження N 51-2761км21) зазначив, що процес призначення покарання, а саме врахування усіх факторів, які мають бути взяті до уваги для обрання виду та розміру покарання, слід розцінювати як сукупність етапів, послідовність яких має значення для прийняття обґрунтованого судового рішення в цій частині. При цьому первинним етапом має бути оцінка ступеня тяжкості злочину, який має значною мірою звузити межі для прийняття конкретного рішення щодо виду та розміру покарання. Наступним етапом вже є врахування обставин, які позитивно або негативно характеризують особу винного, та обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Водночас, визначені у ст. 65 Кримінального кодексу України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 Кримінального кодексу України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадках, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані у сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Враховуючи наведені вище обставини та норми законодавства в їх сукупності та системному зв`язку, зокрема що наявні декілька обставин, які пом`якшують покарання і такі знайшли підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку, відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, а також враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_5 , повністю визнав вину у скоєному, не працює, на обліках в КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» та КНП «ПНЦ ІФ ОР» не перебуває; його поведінку під час та після вчинення кримінального правопорушення (усвідомив наслідки своєї поведінки, його негативне відношення до скоєного після вчинення злочину, розкаяння у вчиненому), також суд враховує думку представника потерпілого, виходячи із встановленої ст. 50 Кримінального кодексу України мети покарання, а саме не тільки кари, а й виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, керуючись принципом законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням позиції сторони обвинувачення (прокурора), яка при призначенні покарання обвинуваченому просила призначити основне покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України із застосуванням ст. 75 КК України 2 роки іспитового строку, суд дійшов висновку про те, що виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції його від суспільства, а тому вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, здійснення виховного впливу та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, призначити йому покарання за ч.4 ст. 185 Кримінального кодексу України, із застосуванням положень ст. 75, 76 Кримінального кодексу України.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід не обирався.

Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 370,373, 374,393 КПК України, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі.

На підставіст.75КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком 1 рік, якщо він в період всього іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.

На підставі п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження із уповноваженим органом пробації.

Іспитовий строк обчислюється відповідно до положень ст.165 КВК України з моменту проголошення вироку.

Речові докази:

-цифровий носій інформації DVD-R диск (постанова від 09.03.2023 року) зберігати при матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення.

-документи (постанова від 09.03.2023 року) зберігати при матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.

Суддя ОСОБА_6