Постанова

від 30.10.2007 по справі 38/94а

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

38/94а

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

30 жовтня 2007 р.                                                                                   № 38/94а  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької області,

на рішення господарського суду Донецької області від 28.04.2007

та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2007

зі справи № 38/94а

за позовом відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" (далі –Товариство)

до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі –Відділення), м. Донецьк,

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - товариство з обмеженою відповідальністю "Назарет" (далі –ТОВ "Назарет"), м. Дружківка Донецької області,

про визнання недійсним рішення,

за участю представників:

позивача – Заматова Р.В.,

відповідача –Чухлєбова С.О.,

третьої особи –не з'явився,  

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду Донецької області з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Відділення від 14.12.2006 № 82 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення).

До прийняття місцевим судом рішення зі справи Товариство змінило позовні вимоги та просило визнати недійсними пункти 2, 3, 4 та 5 Рішення.

Рішенням названого суду від 28.04.2007 (суддя Радіонова О.О.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2007 (колегія суддів у складі: М'ясищев А.М. –головуючий, судді Алєєва І.В., Величко Н.Л.), у позові відмовлено.

Судові рішення мотивовано прийняттям відповідачем оспорюваного акта з дотриманням приписів чинного законодавства.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить судові рішення зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Відділення подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу –без задоволення.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Згідно з частиною другою статті 4 цього ж Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. В свою чергу, статтею 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” встановлено, що рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду. Отже, спір у даній справі підвідомчий господарським судам та має бути розглянутий за правилами Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України).

Таку ж правову позицію викладено в інформаційному листі Верховного Суду України від 26.12.2005 № 3.2-2005.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення судами першої і апеляційної інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що:

- ТОВ "Назарет" звернулося до Відділення з заявою про порушення Товариством законодавства про захист економічної конкуренції, за результатами якої розпорядженням адміністративної колегії Відділення від 31.05.2006 № 36-р розпочато розгляд справи № 01-26-20/2006 у зв'язку з наявністю в діях Товариства ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50 та частиною першою і пунктом 5 частини другої статті 13 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі –Закон № 2210, т. 1, а.с. 129-130);

- за результатами розгляду Відділенням справи № 01-26-20/2006 прийнято Рішення, яким:

·          визнано, що Товариство у січні - жовтні 2006 року займало монопольне становище на ринку передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами в межах території Донецької області, що обслуговується власними електромережами (пункт 1);

·          дії Товариства з безпідставного припинення постачання ТОВ "Назарет" електроенергії до об'єкта споживання –готелю "Україна" в період з 15.03.2006 по 31.03.2006 та з необґрунтованого пред'явлення ТОВ "Назарет" вимоги про сплату завищеного обсягу електроенергії порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку шляхом вчинення дій, які призвели до ущемлення інтересів споживача та які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку і, зокрема, шляхом повної відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання (пункти 2, 3);

·          за вчинення зазначених порушень на Товариство накладено штраф у сумі 17 000 грн., а також його зобов'язано усунути наслідки порушення, про що повідомити Відділення (пункти 4, 5);

- Товариство в особі Краматорських електричних мереж відповідно до договору про постачання електричної енергії від 01.12.2003№ 2159 (далі –Договір) постачає електричну енергію ТОВ "Назарет" на об'єкт споживання –готель "Україна", який розташовано у м. Дружківка, вул. Леніна, 23 (т. 1, а.с. 36-39);

- 14.03.2006 представниками позивача проводилася перевірка дотримання споживачем Правил користування електричною енергією, під час якої виявлено невідповідність роботи лічильного механізму паспорту електролічильника типу СА4-И678, про що складено акт № 00161 (т. 1, а.с. 135);

- пошкодження пломб та ознак несанкціонованого втручання в роботу електролічильника згаданим актом № 00161 не зафіксовано;

- заміна лічильного механізму на інший без порушення пломб Держстандарту неможлива, що підтверджується листом Донецького територіального представництва Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі –НКРЕ) від 19.04.2006 № 30-4-18/344 (т. 1, а.с. 77);

- пломби Держстандарту на гвинті кріплення кожуха електролічильника активної енергії не порушено, що підтверджується актом опломбування та передачі пломб і приборів рахунку на зберігання споживачеві від 14.03.2006 № 083367 (т. 1, а.с. 132, 133);

- 14.03.2006 лічильник електричної енергії типу СА4-И678 Товариством знято для проведення експертизи та одразу замість нього було встановлено інший лічильник електричної енергії типу ЛМ-ЗТ № 004378, що підтверджується актом технічної перевірки розрахункових засобів обліку від 14.03.2006 № 061794 (т. 1, а.с. 133);

- за результатами проведення експертизи лічильника електричної енергії СА4-И678 № 379476 складено акт від 23.03.2006 № 8949, який не було підписано членом комісії Макеєнко С.В. (т. 2, а.с. 8);

- лічильник третьої особи знаходиться на території відповідальності Товариства, і ТОВ "Назарет" можливості самостійного доступу до нього не має;  

- фактів самовільного проникнення будь-яких сторонніх осіб на територію позивача, де встановлено прилади обліку, Товариством не зафіксовано;

- прилад обліку типу СА4-И678 № 379476 на момент його встановлення відповідав вимогам нормативно-технічної документації, що підтверджується прийняттям Товариством його до обліку;

- 15.03.2006 Товариством було припинено електропостачання готелю "Україна";   

- на момент припинення 15.03.2006 електропостачання облік електроенергії уже здійснювався іншим засобом обліку, який встановлено, підключено та опломбовано 14.03.2006, тобто позивач припинив постачання електроенергії споживачеві після усунення порушення обліку;

- Товариством обсяг електричної енергії до сплати визначено для третьої особи у підвищеному розмірі, виходячи з порушення ТОВ "Назарет" правил користування електричною енергією, та відновлено постачання електричної енергії готелю "Україна" лише  31.03.2006 після оплати споживачем частини донарахованої електричної енергії та послуг Товариства з підключення;

- факт тимчасового порушення розрахункового обліку електроенергії є доведеним і сторонами не оспорюється.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності в діях Товариства ознак зловживання монопольним становищем.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.     

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Частиною першою статті 27 цього Закону встановлено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Відповідно до пункту 2 статті 50 Закону № 2210 зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції.   

Згідно з частиною першою та пунктом 5 частини другої статті 13 Закону № 2210 зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання.

Відповідно до пункту 3.3 Правил користування електричною енергією (далі –Правила), затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 №  910)  та  зареєстрованих  в  Міністерстві  юстиції  України  02.08.1996  за № 417/1442, відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб відповідно до акта про пломбування та відповідальність за збереження засобів обліку та пломб на них покладається на їх власника або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені і яка відає цією територією (приміщенням) на підставі права власності або користування.

Пунктом 7.6 Правил встановлено, що у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку або порушення розрахункового обліку електричної енергії, зриву чи пошкодження пломб, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.

Згідно з пунктом 6.2 Правил у разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення розрахункового обліку до дня відновлення розрахункового обліку, за згодою сторін, може бути визначений на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розрахований постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду.

З огляду на наведене попередні судові інстанції, встановивши наявність у діях Товариства сукупності ознак зловживання ним монопольним становищем (беручи до уваги: монопольне становище позивача; відсутність у ТОВ "Назарет" доступу на територію Товариства, де встановлено лічильники; непошкодженість пломб; недоведеність не лише факту втручання третьої особи в роботу електролічильника, але й, навіть, можливості такого втручання; безпідставність припинення Товариством постачання електроенергії споживачеві вже після відновлення належного обліку; неправомірний розрахунок недорахованої електричної енергії у підвищеному обсязі за відсутності об'єктивних ознак наявності порушення саме з боку третьої особи; тривале позбавлення готелю ТОВ "Назарет" електропостачання, та його відновлення лише після часткової сплати донарахованих коштів та вартості підключення), дійшли обґрунтованого висновку щодо прийняття Відділенням Рішення у межах наданих йому повноважень та з дотриманням приписів чинного законодавства.

Посилання Товариства на покладення відповідальності за зберігання засобу обліку на третю особу не спростовує встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин їх дійсних взаємовідносин, а тому й не може бути підставою для задоволення касаційної скарги.

Водночас посилання скаржника на судові рішення з інших господарських справ щодо спорів з користування електроенергією згідно з частиною другою статті 35 ГПК України не мають преюдиціального значення для вирішення даного спору та й базуються на інших фактичних обставинах взаємовідносин їх учасників, що унеможливлює задоволення вимог Товариства з цих підстав.

Відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Донецької області від 28.04.2007 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2007 зі справи № 38/94а залишити без змін, а касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" –без задоволення.

Суддя                В.Селіваненко

Суддя                І.Бенедисюк

Суддя                                                                                                Б.Львов