Ухвала

від 03.05.2023 по справі 381/1835/23

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/718/23

381/1835/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03 травня 2023 року суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Ковалевська Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Боярської міської ради (Боярської міської територіальної громади Фастівського району Київської області), третя особа: П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

01.05.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Боярської міської ради (Боярської міської територіальної громади Фастівського району Київської області), третя особа: П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суд повинен перевірити відповідність вимог, з якими позивач звертається до суду для захисту прав, а також дотримання правил підсудності та виконання вимог встановлених для форми, змісту позовної заяви.

Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що така підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Вимоги до форми і змісту позовної заяви встановлені статтями 175 і 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Крім того, згідно із ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Така ж позиція зазначена у п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», згідно з яким у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

За загальним правилом, визначеним ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичної особи пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Верховного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Наприклад це позови про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як на тому наголошено у постанові Верховного Суду у справі № 638/1988/17 від 10.04.2019, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах у справі № 460/4286/16-ц від 23.01.2018 та у справі № 640/16548/16-ц від 16.05.2018, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

З правового аналізу зазначеного вище вбачається, що позови про визначення додаткового строку для прийняття спадщини розглядаються за правилами виключної підсудності, тобто, у разі якщо спадковим майном є нерухоме майно, то такі позови розглядаються за його місцезнаходженням.

Однак, позивач звертаючись до суду з вищевказаною заявою у позовній заяві не вказує майно, яке входить до складу спадщини, як і долучає жодних доказів, які свідчать про склад спадкової маси, його місцезнаходження, що позбавляє суд можливості вирішити питання підсудності.

Вказані вище обставини є перешкодою для визначення підсудності та здійснення подальших процесуальних дій.

З метою виправлення недоліків позовної заяви позивачу слід надати докази, які підтверджують зазначені ним у позовній заяві обставини, а також вказати перелік рухомого та нерухомого спадкового майна померлої особи із зазначенням його місцезнаходження що дасть суду змогу визначити підсудність даної справи.

Згідно зі ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).

Суд наголошує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя з огляду на усталену практику Європейського суду з прав людини. Встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, до документів, які мають бути до неї додані, а також визначаючи підсудність різних категорій справ, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та підстав прийняття заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

На підставі викладеного, статей 175, 176, 177 ЦПК України та керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Боярської міської ради (Боярської міської територіальної громади Фастівського району Київської області), третя особа: П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 (десять) днів з дня отримання останнім копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлені строки, заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М.Ковалевська