Рішення

від 25.04.2023 по справі 152/1248/22

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Шаргородський районний суд

Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2023 року

м. Шаргород

Справа № 152/1248/22

Провадження № 2/152/36/23

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Соколовської Т.О.,

з участю:

секретаря судового засідання Шалавінської В.В.,

представника позивача за

первісним позовом, відповідача

за зустрічним позовом адвоката Залокоцької В.Д.,

представника відповідача за

первісним позовом, позивача

за зустрічним позовом адвоката Шевчука А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Залокоцька Вікторія Дживанівна до Фермерського господарства «АГРО ЮПІТЕР» про повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації та зустрічним позовом Фермерського господарства «АГРО ЮПІТЕР», в інтересах якого діє адвокат Шевчук Андрій Анатолійович до ОСОБА_1 про поновлення договору оренди землі №10 від 21.07.2010,

встановив:

І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача

13.12.2022 ОСОБА_1 , через свогопредставникаадвоката Залокоцьку В.Д., звернувся в суд з позовом до ФГ «АГРО ЮПІТЕР» про повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він є власником земельної ділянки площею 2,1962 га з кадастровим номером 0525387700:01:002:0008 для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,яка знаходитьсяна територіїШаргородської міськоїради Жмеринськогорайону Вінницькоїобласті іналежить йомуна підставіДержавного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН №024008.

21 липня 2010 року між ОСОБА_1 та відповідачем по справі ФГ «АГРО ЮПІТЕР» було укладено договір оренди землі строком на 10 років, який 13.04.2011 зареєстровано в Реєстраційній службі Шаргородського РУЮ Вінницької області, номер запису речового права (право оренди) 40063560.

Строк дії договору оренди землі від 21.07.2010 закінчився 21.07.2020.

Не бажаючи продовжувати строк дії договору оренди землі, позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути належну йому земельну ділянку. Однак звернення не були розглянуті і відповіді йому не надано.

25 травня 2022 року на адвокатський запит від 06.05.2022, ФГ «АГРО ЮПІТЕР» надало належним чином завірену копію договору оренди №10 (а) від 05.04.2021, із якого вбачається, що він знову передав в оренду ФГ «АГРО ЮПІТЕР» спірну земельну ділянку строком на 10 років. Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, вище вказана, належна ОСОБА_1 земельна ділянка перебуває на праві оренди у ФГ «АГРО ЮПІТЕР» на підставі договору оренди землі від 05.04.2021. Однак, позивач будь-яких нових договорів оренди та/або додаткових угод до договору оренди землі площею 2,1962 га з кадастровим номером 0525387700:01:002:0008 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 21.07.2010 не укладав. Дана земельна ділянка перебуває у користуванні господарства незаконно, орендна плата орендодавцеві не сплачується протягом останніх трьох років.

Представник позивача просив зобов`язати ФГ «АГРО ЮПІТЕР» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,1962 га з кадастровим номером 0525387700:01:002:0008 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області, скасувати державну реєстрацію права оренди ФГ «АГРО ЮПІТЕР» вищезазначеної земельної ділянки, номер запису про інше речове право 41513880, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05 квітня 2021 року, здійснену державним реєстратором Підпалюк Л.В. та стягнути з ФГ «АГРО ЮПІТЕР» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі.

09.01.2023 ФГ «АГРО ЮПІТЕР» через свого представника адвоката Шевчука А.А. пред`явило в суді зустрічний позов до ОСОБА_1 про поновлення договору оренди землі №10 від 21.07.2010, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «АГРО ЮПІТЕР (т.1 а.с.50 -88).

Зустрічна позовна заява обгрунтована тим, що п.8 договору оренди землі №10 від 21.07.2010 передбачено, що договір укладається на 10 років. В цьому ж пункті договору сторони погодили, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він переукладається на той же самий строк і на тих самих умовах. Письмове попередження здійснюється листом попередженнням з повідомленням про вручення.

Договір оренди землі від 21.07.2010 був зареєстрований у Відділі Держгеокадастру у Шаргородському районі Вінницької області 13.04.2011, а тому строк його дії мав закінчитися 13.04.2021. Після 13.04.2021 ФГ «АГРО ЮПІТЕР» продовжило користуватися замельною ділянкою, здійснюючи на ній свою господарську діяльність відповідно до Статуту господарства, оскільки ОСОБА_1 протягом одного місяця після закінчення строку дії договору не направив ФГ «АГРО ЮПІТЕР» листа повідомлення про заперечення у поновленні договору. Факт звернення 29.03.2021 представника ОСОБА_1 адвоката Залокоцької В.Д. до господарства з вимогою про повернення земельної ділянки не підтверджений належними доказами, крім того остання не мала повноважень на таке звернення.

Отже, на думку представника ФГ «АГРО ЮПІТЕР» - адвоката Шевчука А.А. користування господарством земельною ділянкою ОСОБА_1 на умовах оренди не суперечить чинному законодавству та відповідає умовам п.8 договору, термін якого вважається поновленим до 13.04.2031, а тому підстави для повернення земельної ділянки ОСОБА_1 відсутні. Просить поновити договір оренди землі №10 від 21.07.2010 між ОСОБА_1 та ФГ «АГРО ЮПІТЕР».

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 -адвокат Залокоцька В.Д. позовні вимоги підтримала та обгрунтувала обставинами, викладеними в позовній заяві. Проти зустрічного позову заперечувала посилаючись на те, що ФГ «АГРО ЮПІТЕР не дотримано процедури визначеної договором та законодавством направленої на поновлення договору оренди від 21.07.2010, більш того подало державному реєстратору речових прав на реєстрацію договір оренди землі №10 (а) від 05.04.2021 під час дії договору №10 від 21.07.2010, який ОСОБА_1 не підписував, чим визнало сплив строку дії договору оренди землі від 21.07.2010 і відсутність підстав для його поновлення, поряд з цим ОСОБА_1 протягом останніх трьох років орендну плату від ФГ «АГРО ЮПІТЕР» на отримує. Адвокат Залокоцька В.Д. просить первісний позов задовольнити, у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити та стягнути з ФГ «АГРО ЮПІТЕР» на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Представник відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом ФГ «АГРО ЮПІТЕР» - адвокат Шевчук А.А., який приймає участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зустрічні позовні вимоги підтримав та обгрунтував обставинами, викладеними у зустрічній позовній заяві. Щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечив, вказав на безпідставність позову та недостовірність наведеної в позові інформації. Земельна ділянка, яка є предметом договору, передана у користування орендарю на підставі чинного договору від 21.07.2010 та відповідного акту приймання-передачі, отже перебуває у його правомірному використанні, тому відповідно дост.396 ЦК Україниіст.27 Закону України «Про оренду землі»орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Не заперечує факту, що ОСОБА_1 не підписував договору оренди землі від 05.04.2021, але в підписанні цього договору не було необхідності, оскільки він є поновленим на підставі ч.6 ст.33 ЗУ «Про оренду землі».

Просить суд у задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ФГ «АГРО ЮПІТЕР» судові витрати.

ІІ. Заяви, клопотання сторін

05.01.2023 до суду надійшла заява від представника відповідачаФГ «АГРОЮПІТЕР» адвоката ШевчукаА.А про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (т.1 а.с.36 - 40).

05.01.2023 ФГ «АГРО ЮПІТЕР» через свого представника адвоката Шевчука А.А. звернулося до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про поновлення договору оренди землі №10 від 21.07.2010 між ОСОБА_1 та ФГ «АГРО ЮПІТЕР» (т.1 а.с.50 88).

06.01.2023 від представника відповідача ФГ «АГРО ЮПІТЕР» адвоката Шевчука А.А. надійшла заява про внесення його даних до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи №152/1248/22 та переведення в електронну форму процесуальних та інших документів по справі №152/1248/22, що надійшли до суду в паперовому вигляді (т.1 а.с.46 - 47).

09.01.2023 від представника відповідача ФГ «АГРО ЮПІТЕР» адвоката Шевчука А.А. надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи (т.1 а.с.43).

14.01.2023 від представника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 адвоката Залокоцької В.Д. надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (т.1 а.с.98 - 107).

01.02.2023 від представника відповідача ФГ «АГРО ЮПІТЕР» адвоката Шевчука А.А. до суду надійшла відповідь на відзивна зустрічну позовну заяву (т.1 а.с.108 - 140).

21.03.2023 від представника ОСОБА_1 адвоката Залокоцької В.Д. надійшла заява про стягнення з ФГ «АГРО ЮПІТЕР» на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу ( т.1 а.с.169 185).

21.03.2023 від представника ФГ «АГРО ЮПІТЕР» - адвоката Шевчука А.А. до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (т.1 а.с.186 188).

25.04.2023 від представника ФГ «АГРО ЮПІТЕР» - адвоката Шевчука А.А. до суду надійшли заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу (т.1 а.с.192 246) та пояснення до судових дебатів (т.2 а.с. 1 13).

Інших заяв і клопотань, пов`язаних з розглядом справи, від учасників справи не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 16.12.2022 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку загального позовного провадження. Вказаною ухвалою суду відповідачеві ФГ «АГРОЮПІТЕР» запропоновано надати в 15-денний строк з дня отримання даної ухвали відзив на позовну заяву (т.1 а.с.29-30).

Ухвалою суду від 06.01.2023 визначено участь представника ФГ «АГРО ЮПІТЕР» у судових засіданнях в режимі відеоконференції (т.1 а.с. 41-42).

Ухвалою суду від 10.01.2023 зустрічну позовну заяву ФГ «АГРО ЮПІТЕР» до ОСОБА_1 про поновлення договору оренди землі №10 від 21.07.2010 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ФГ «АГРО ЮПІТЕР» про повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації (т.1 а.с.92 94).

Ухвалою суду від 01.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті ( т.1 а.с.142 - 143).

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин

Вирішуючи спір суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно з Державним актом серії ВН №024008 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,1962 га, яка розташована на території Шаргородської міської ради (колишня Слободо Шаргородська сільська рада Шаргородського району) Вінницької області. Цільове призначення зазначеної земельної ділянки ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( т.1 а.с.7).

21липня 2010року між ОСОБА_1 таФермерським господарством«АГПРО ЮПІТЕР»,в особікерівника ПівторакГанни Кирилівниукладено договіроренди землі№ 10про передачув оренду ОСОБА_1 ФГ «АГРОЮПІТЕР» земельноїділянки загальноюплощею 2,1962га,у томучислі рілля 2,1962га,кадастровий номер0525387700:01:002:0008,строком на10років (т.1а.с.71-72).

13.04.2011 зазначений договір зареєстрований в Відділі Держкомзему у Шаргородському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.04.2011 за №052538774000048 ( т.1 а.с.72/на звороті).

Згідно п.8 даного Договору строк його дії встановлено - 10 років. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він перезаключається на той самий строк і на тих самих умовах. Письмове заперечення здійснюється листом попередженням з повідомленням про вручення (а.с.71/на звороті).

Відповідно до п.37 дія Договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено ( т.1 а.с.72).

Згідно акту про передачу та прийом земельної ділянки від 01.10.2011 орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку розміром 2,1962 га в адмінмежах Слободо - Шаргородської сільської ради Шаргородського району Вінницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.1 а.с.73).

В матеріалах справи міститься лист адресований ФГ «АГРО ЮПІТЕР» та датований 29.03.2021, в якому представник орендодавця ОСОБА_1 адвокат Залокоцька В.Д. повідомила ФГ «АГРО ЮПІТЕР», що ОСОБА_1 не має наміру продовжувати дію договору оренди від 21.07.2010 та просить повернути земельну ділянку з кадастровим номером 0525387700:01:002:0008 шляхом припинення запису про реєстрацію речового права (т.1 а.с.11).

Дане звернення відправлено рекомендованим листом, що підтверджується фіскальним чеком АТ «УКРПОШТА» ПН215600426655 від 29.03.2021 (т.1 а.с.11/ на звороті).

06.05.2022 представник ОСОБА_1 адвокат Залокоцька В.Д. звернулася до ФГ «АГРО ЮПІТЕР» з запитом про надання оригіналу договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0525387700:01:002:0008, належної ОСОБА_1 (т.1 а.с.13 -14).

На вказаний адвокатський запит ФГ «АГРО ЮПІТЕР» надало належним чином завірену копію договору оренди №10 (а) від 05.04.2021, із якого вбачається, що ОСОБА_1 передав в оренду ФГ «АГРО ЮПІТЕР» спірну земельну ділянку строком на 10 років (т.1 а.с.8).

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, вищевказана належна ОСОБА_1 земельна ділянка, перебуває в оренді у ФГ «АГРО ЮПІТЕР» на підставі договору оренди землі від 05.04.2021, який укладений та зареєстрований під час дії договору №10 від 21.07.2010 (а.с.12).

Висновком експерта № 20/22, за результатами проведення почеркознавчої експертизи за заявою ОСОБА_1 від 28.06.2022, складеним 11.07.2022 встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 , електрографічне зображення якого міститься у графі «орендодавець» в електрофотокопії Договору оренди землі за №10 (а) від 05.04.2021, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «АГРО ЮПІТЕР», в особі Півторак Ганни Кирилівни (кадастровий номер 0525387700:01:002:0008), площею 2,1962 га виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою, з ретельним наслідуванням якомусь справжньому підпису ОСОБА_1 (т.1 а.с.17 - 23).

З інформаційної довідки №305354661 від 20.07.2022 про інше речове право (право оренди) за номером 40063560 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що 09.01.2021 до реєстру речових прав перенесено відомості про реєстрацію права оренди на підставі договору №10 від 21.07.2010, зареєстрованого в ДЗК 13.04.2011; дата закінчення дії договору 13.04.2021, орендна плата становить 3% від нормативно грошової оцінки землі, з правом пролонгації. Дане речове право 40063560 припинено ( т.1 а.с.15/ на звор.).

З цієї ж довідки вбачається, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0525387700:01:002:0008, площею 2,1962 га, яка на праві власності належить ОСОБА_1 передана в оренду ФГ «АГРО ЮПІТЕР» строком на 10 років відповідно до Договору оренди землі від 05.04.2021, орендна плата 2000 грн. за рік. Дата закінчення дії договору 05.04.2031, рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень 15.04.2021, індексний номер 57662694, номер запису про інше речове право 41513880 ( т.1 а.с. 15 - 16).

Ухвалою суду від 16.12.2022 за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 адвоката Залокоцької В.Д. у ФГ«АГРО ЮПІТЕР» витребовувався оригінал договору оренди землі укладений ФГ з ОСОБА_1 від 05.04.2021 та всі наявні документи на підставі яких, господарство користується земельною ділянкою ОСОБА_1 , однак вказаних документів відповідач за первісним позовом ФГ «АГРО ЮПІТЕР» до суду не направив, про причини невиконання ухвали повідомив заявою, в якій зазначив, що копії всіх документів, які є в розпорядженні ФГ «АГРО ЮПІТЕР» були направлені до суду разом з заявами по суті. Разом з тим примірника договору оренди землі №10 (а) від 05.04.2021 та його, належним чином завіреної копії не надав ( т.1 а.с.162 163).

Отже судом встановлено та не заперечується представником ФГ «АГРО ЮПІТЕР», що договір оренди землі №10 (а) від 05.04.2021 ОСОБА_1 не підписував.

Судом також оглянуто оригінал реєстраційної справи №2266398405253, витребуваної ухвалою суду від 26.12.2022. Із наявних у справі документів вбачається, що в базі даних сформована та зареєстрована заява голови ФГ «АГРО ЮПІТЕР» Півторак Г.К. про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за договором оренди землі між ФГ «АГРО ЮПІТЕР» та ОСОБА_1 від 05.04.2021 строком на 10 років, з розміром орендної плати 2000 грн. за рік. До заяви про державну реєстрацію прав та обтяжень ОСОБА_2 долучено договір оренди землі №10 (а) від 05.04.2021, акт про передачу та прийом земельної ділянки від 05.04.2021, квитанцію про сплату ОСОБА_2 адміністративного збору за державну реєстрацію права оренди земельної ділянки. На підставі вказаних документів державним реєстратором Шаргородської міської ради Підпалюк Л.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 57662694.

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Установленим судом фактам відповідають цивільні правовідносини, пов`язані з орендою землі, усуненням перешкоду користуваннівласником земельноюділянкою шляхом їїповернення власнику,які врегульовані Цивільним кодексом України щодо загальних положень про договір, Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», іншими законами України, та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Вирішуючи даний цивільно правовий спір, переданий на вирішення суду, суд виходить також з положень ст. ст. 13, 41, 55 Конституції України, ст.6, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 р.), ст. ст. 2, 3, 5 ЦПК України, ст.ст. 3, 15, 16 ЦК України.

Відповідно до ст.13Конституції України,держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання.

Згідно з положеннями ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод,кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

За визначенням ч.1ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1ст. 317 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 321ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ст. 55 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 152 ЗК Українивизначено способи захисту прав на земельні ділянки та встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з частиною першоюстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених,невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зістаттею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст.15 ЦК України).

За змістом ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного права та інтересу, зокрема припинення правовідношення.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950, яка набрала чинності для України з 11.09.1997 і відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п.26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України №2» наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, в судовому засіданні досліджено кожний доказ, наданий позивачем на підтвердження своїх вимог та відповідачем у їх заперечення, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27 постанови ПВС України від 12.06.2009 №2 "Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції").

Частиною 3 статті 12, статтями 76 - 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Засобами доказування у цивільній справі є показання свідків, письмові докази, речові і електронні докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При цьомусуд враховуєпозиції ЄСПЛщодо аргументаціїсудових рішень,закріплені,зокрема врішенні «Бендерськийпроти України»від 15.11.2007,в якомунаголошується,що правоможе вважатисяефективним,тільки,якщо зауваженнясторін насправді«заслухані»,тобто належнимчином вивченісудом (п.33рішення від21.03.2000у справі"Дюлоранспроти Франції";пп.32 35рішення від07.03.2006у справі«Донадзе протиГрузії»).

Частиною другоюстатті 792 ЦК України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України «Про оренду землі», ст.93 ЗК України).

Відповідно до статті 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно ч.1 ст.14Закону України«Про орендуземлі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Ч.4ст.124 ЗК Українивизначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч. 1 ст. 210, ст. 125 ЗК України й ст.18 Закону України «Про оренду землі» є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до частини першоїстатті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч.1ст.626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків.

Згідност.627ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно ч.1ст.628ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ст.629ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною другоюстатті 95 ЗК України,статтею 27 Закону України «Про оренду землі»орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено.

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором (ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі»).

У пункті 8 спірного договору оренди землі від 21.07.2010 сторони домовились, що в разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він перезаключається на той самий строк і на тих самих умовах.

Згідно з п.37 договору оренди землі від 21.07.2010 дія зазначеного Договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно ч.1ст.202ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідност.203 ЦКУкраїни зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права. Таким чином, правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

У справі, що розглядається, ОСОБА_1 звернувся з вимогою про усунення перешкод в користуванні шляхом повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди землі, посилаючись на те, що договору від 05.04.2021 не підписував, умови його не погоджував, наміру продовжувати орендні відносини з ФГ «АГРО ЮПІТЕР» не мав і не має.

Підставою для подання позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є створення іншою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою цього позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

Умовами для задоволення вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має бути визначено дії, які повинен здійснити відповідач для усунення порушень права власника (володільця).

У цій справі судом встановлено, що ОСОБА_1 не підписував договір оренди землі №10 (а) від 05.04.2021, відповідно було відсутнє його волевиявлення на укладання спірного договору, отже такий договір є неукладеним.

Оскільки, договір оренди землі, на підставі якого здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, належної ОСОБА_1 за ФГ «АГРО ЮПІТЕР» є неукладеним, то рішення про державну реєстрацію права оренди за відповідачем було прийнято без належної правової підстави.

Згідно зі ст.18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Як встановлено судом, державна реєстрація права оренди землі здійснена 05.04.2021, номер запису про право 41513880.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За приписами п.1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 16.01.2020) державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Власником земельної ділянки з кадастровим номером 0525387700:01:002:0008, площею 2,1962 га, цільове призначеннядля ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Слободо Шаргородської сільської ради Шаргородського району (нині Шаргородської міської ради Жмеринського району) Вінницької області, на час подання позову є ОСОБА_1 , що підтверджується державним актом ВН №024008 від 24.06.2003, і йому як власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Реєстрація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права оренди на підставі неукладеного договору не відповідає вимогам закону, порушує права та законні інтереси позивача вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, а тому суд вважає, що позовна вимога в частині скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0525387700:01:002:0008,площею 2,1962га зцільовим призначенням дляведення товарногосільськогосподарського виробництва,проведена напідставі договоруоренди землі№10(а)від 05.04.2021під номером41513880є також обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.

На підставі викладеного, обґрунтованими є доводи первинної позовної заяви про усунення перешкод користування власністю шляхом повернення земельної ділянки та наявні правові підстави для скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0525387700:01:002:0008.

Вирішуючи зустрічніпозовні вимогиФГ «АГРОЮПІТЕР» до ОСОБА_1 про поновленнядоговору орендиземлі №10від 21.07.2010між ОСОБА_1 та ФГ«АГРО ЮПІТЕР»,який зареєстрований13.04.2011у ВідділіДержкомзему уШаргородському районіВінницької областіза №052538774000048суд виходитьз наступного.

Представник відповідачаза первіснимпозовом,позивача зазустрічним позовомФГ «АГРОЮПІТЕР» -адвокат ШевчукА.А.у зустрічнійпозовній заявіта всудовому засіданні,не заперечуючифактів наведенихпозивачем тавстановлені судомстосовно реєстрації ФГ«АГРО ЮПІТЕР»договору орендиземлі №10(а)від 05.04.2021,якого орендодавецьне підписуваві проіснування йогоне знавдо 2022року,стверджував,що уданому випадкупідлягає поновленню вДержавному реєстріречових правна нерухомемайно відомостейпро правооренди землі задоговором №10від 21.07.2010,оскільки ОСОБА_1 у визначенийзаконодавством Україниспосіб неповідомив орендаряпро відсутністьнаміру продовжитиз ФГ«АГРО ЮПІТЕР»правовідносин зоренди земельноїділянки зкадастровим номером 0525387700:01:002:0008,площею 2,1962га,тому цейдоговір є автоматично продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які сторони погодили під час його укладення, без необхідності повідомляти орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі, а також надсилати проєкт додаткової угоди; таке поновлення не вимагає згоди орендодавця, оскільки земельні правовідносини сторони вже врегулювали під час передання земельної ділянки й укладення договору оренди землі, а подальше регулювання закон передбачив у вигляді поновлення цього договору.

Законом України «Про оренду землі» визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

ЄСПЛ зазначає, що ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системності та послідовності у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Для оцінки правовідносин у даному спорі суд керується правилами, викладеними Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні в справі«The Sunday Times v. United Kingdom». У цій справі ЄСПЛ зазначив, що закон повинен бути досить доступним, він повинен служити для громадянина відповідним орієнтиром, достатнім у контексті, в якому застосовуються певні правові норми у відповідній справі; норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає можливість громадянинові регулювати свою поведінку.

У справі «Steel and others v. The United Kingdom» ЄСПЛ наголосив, що Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, аби дати змогу громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне застосовувати правові норми та судову практику таким чином, яким вона є найбільш очевидною та передбачуваною для учасників цивільного обороту в Україні.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Частина перша цієї статті передбачає, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина другастатті 33ЗУ «Про оренду землі»).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третястатті 33 цього Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четвертастатті 33ЗУ «Про оренду землі»).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. Занаявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 ЗУ «Про оренду землі»).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Спеціальне правило, викладене у частині шостій статті 33 ЗУ «Про оренду землі», розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря землі, у визначені законом терміни лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без погодження про таке поновлення.

Згідно з частиною четвертоюстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановахВеликої ПалатиВерховного Судувід 22вересня 2020року усправах №313/350/16-ці №159/5756/18,від 31серпня2021року усправі №903/1030/19, Касаційного господарськогосуду ВСвід 21.09.2022у справі№926/2720/21ВС зазначив,що порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 ЗУ «Про оренду землі». Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 ЗУ «Про оренду землі»).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 ЗУ «Про оренду землі»).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина одинадцята статті 33 ЗУ «Про оренду землі»).

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору не можливе. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 ЗУ «Про оренду землі», є «автоматичною» пролонгацією орендних правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 ЗУ «Про оренду землів», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (постанови від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

У ційсправі установлено,що ФГ«АГРО ЮПІТЕР»,після закінченнястроку діїдоговору від21.07.2010продовжує користуватисяземельною ділянкою,при цьомуне сплачуєорендодавцеві оренднуплату протягомостанніх трьохроків,а 05.04.2021,під часдії договорувід 21.07.2010,подало нареєстрацію новийдоговір від05.04.2021,який позивачза первіснимпозовом тавідповідач зазустрічним позовом ОСОБА_1 не підписував,змінивши вньому розмірорендної платиза користуванняземельною ділянкою.Ці факти неспростовані представникомФГ «АГРОЮПІТЕР» ні взаявах посуті,ні всудовому засіданні.

Поряд з цим, судом установлено факт неналежного виконання орендарем обов`язків за договором, відсутність звернення до орендодавця із повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди. Отже відповідачем за первісним позовом, позивачем за зустрічним позовом ФГ «АГРО ЮПІТЕР» була порушена процедура реалізації права на поновлення договору, визначена у ч.6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», на яку він посилається як на підставу для поновлення договору оренди землі від 21.07.2010. При цьому поведінка орендаря є недобросовісною і порушує право ОСОБА_1 на безперешкодне користування своєю власністю.

Представник ФГ «АГРО ЮПІТЕР» вважає суттєвою обставиною у вирішенні даного цивільно правового спору відсутність у ОСОБА_1 підтверджень отримання господарством листа - повідомлення від 29.03.2021, в якому представник орендодавця ОСОБА_1 адвокат Залокоцька В.Д. повідомила ФГ «АГРО ЮПІТЕР», що ОСОБА_1 не має наміру продовжувати дію договору оренди та просила повернути земельну ділянку з кадастровим номером 0525387700:01:002:0008 шляхом припинення запису про реєстрацію речового права, а також відсутність повноважень у адвоката Залокоцької В.Д. на таке звернення.

Ці ствердження суд вважає помилковими з огяду на наступне.

У постанові ВС від 05.06.2019 у справі №693/45/18 зазначено, що за змістом ст.33 ЗУ «Про оренду землі» поновлення договору оренди може мати місце лише тоді, коли сторони до закінчення строку дії договору не вчиняли будь яких значимих юридичних дій, передбачених чч.1 5 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі».

Повідомлення орендодавця із запереченням щодо поновлення дії договору може мати місце в будь який час (як в будь який момент до закінчення дії договору, так і впродовж місяця після закінчення його дії), і таке заперечення виключає можливість його поновлення (постанови КЦС від 12.06.2019 у справі №693/14/18 та від 17.10.2018 у справі №379/338/16-ц).

Судом встановлено, що оспорюване повідомлення відправлено орендарю ФГ «АГРО ЮПІТЕР» адвокатом Залокоцькою В.Д. рекомендованим листом, що підтверджується фіскальним чеком АТ «УКРПОШТА» ПН215600426655 від 29.03.29.03.2021 (т.1 а.с.11/ на звороті).

На запит адвоката Залокоцької В.Д. від 09.01.2023 про надання повної інформації про шлях проходження поштового відправлення 2350001229638 від 29.03.2021, начальник ВПЗ Вінницької дирекції АТ «УКРПОШТА» листом за № 6 від 11.01.2023 повідомив, що відповідно до Правил надання послуг зв`язку, затверджених постановою КМ України від 05.03.2009 №270 інформація в автоматизованій системі реєстрації поштових відправлень на внутрішні відправлення зберігається протягом шести місяців. Після цього відбувається автоматичне очищення для заповнення інформації, тому відомості по відправленню 2350001229638, яке прийнято відділенням зв`язку 29.03.2021 відсутні. Аналогічну відповідь на звернення адвоката Залокоцької В.Д. надало 11.01.2023 АТ «УКРПОШТА» (т.1 а.с.101, 104 - 107).

Статтею 33 ЗУ «Про оренду землі» передбачено необхідність направлення вказаного листа повідомлення орендарю. Для реалізації права відмовитися від продовження дії договору оренди, орендодавець повинен лише довести факт направлення такого листа і не повинен доводити суду, що лист отриманий орендарем.

З цього приводу ВС в постанові від 18.06.2019 у справі №912/1342/18 вказав на те, що законом доказів отримання повідомлення орендодавця із запереченням щодо поновлення дії договору, за наявності доказів його відправлення орендодавцем, не вимагається.

Що стосуєтьсяпозиції представникаФГ «АГРОЮПІТЕР» провідсутність повноваженьу адвокатаЗалокоцької В.Д.на зверненняз листом повідомленнямдо ФГ«АГРО ЮПІТЕР» пронамір непродовжувати діюдоговору орендиземлівідімені ОСОБА_1 суд зазначає, що адвокат Залокоцька В.Д. мала право на вчинення таких дій відповідно до нотаріально посвідченої довіреністі від 02.03.2021 (т.1 а.с. 83 84).

VІ. Висновки суду

Аналіз перевіренихі оцінениху судовомузасіданні доказів,поданих сторонамиу підтвердженняпозовних вимогта уїх запереченняпереконують суд,що оскільки ОСОБА_1 не підписував договір оренди від 05.04.2021, волевиявлення та наміру на його укладення не мав, інших осіб на вчинення правочинів щодо належної йому земельної ділянки не уповноважував, зокрема, не уповноважував голову ФГ Півторак Г.К. укладати даний договір, екземпляр спірного договору не отримував, не знайомився з його змістом та не приймав участі у державній реєстрації такого договору, то такий договір є неукладеним, а відтак, є підстава для задоволення первісного позову ОСОБА_1 до ФГ «АГРО ЮПІТЕР» про усунення перешкод у користуванні власником належним йому майном шляхом повернення земельної ділянки.

При цьому судом враховуються положення ст.ст. 6, 627 ЦК України щодо свободи договору, укладення його при наявності волевиявлення особи, непорушність права власності та здійснення права власником відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, необхідності згоди обох сторін при укладенні чи зміні договору (постанова ВС від 27.06.2019 №312/275/17).

Невиконання ФГ «АГРО ЮПІТЕР», проаналізованих у рішенні суду вимог діючого законодавства, є істотним порушенням права ОСОБА_1 на мирне володіння та розпорядження своїм майном, передбаченого ст.41 Конституції України та порушенням ст.1 Першого протоколу доКонвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод і підлягає судовому захисту.

З огляду на те, що договір оренди землі, на підставі якого здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, належної ОСОБА_1 за ФГ «АГРО ЮПІТЕР» є неукладеним, то рішення про державну реєстрацію права оренди за відповідачем було прийнято без належної правової підстави і підлягає скасуванню.

Поряд з цим ФГ «АГРО ЮПІТЕР» належним чином умови договору оренди землі №10 від 21.07.2010 не виконувало, не сплачувало орендну плату, не дотрималося вимог пп. 8,37 вказаного договору та правил поновлення договору на підставі частини шостоїстатті 33Закону України«Про орендуземлі» щодо строків та процедури повідомлення про намір реалізувати своє право на поновлення договору оренди на новий строк, з додаванням проекту відповідної додаткової угоди.

Вказані обставини встановлені судом і вказують на відсутність підстав на поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк в судовому порядку, а відтак суд приходить до висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову ФГ «АГРО ЮПІТЕР» до ОСОБА_1 про поновлення договору оренди землі №10 від 21.07.2010.

VІІ. Розподіл судових витрат

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 ч.3 ст.2 ЦПК України).

Відповідно до положень статті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з вимогами ч.1ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з задоволенням позову, підлягає стягненню з відповідача ФГ «Агро Юпітер» на користь позивача ОСОБА_1 сплачений ним при зверненні до суду судовий збір в сумі 1984,80 грн (а.с.1).

Поряд з цим представник ОСОБА_1 адвокат Залокоцька В.Д. просила суд стягнути з ФГ «АГРО ЮПІТЕР» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 59000 грн.

Представник ФГ «АГРО ЮПІТЕР» - адвокат Шевчук А.А. заперечував щодо задоволення вимоги про стягнення з ФГ «АГРО ЮПІТЕР» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу адвоката посилаючись на відсутність доказів в їх підтвердження (т.1 а.с. 192-215).

Як вбачається із матеріалів справи, у запереченнях на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу представником ФГ «АГРО ЮПІТЕР» - адвокатом Шевчуком А.А. зроблено заяву про те, що ФГ «АГРО ЮПІТЕР» має намір протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі звернутися до суду з заявою про винесення додаткового рішення щодо стягнення з позивача документально підтверджених судових витрат на правничу допомогу (т.1 а.с. 213).

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.3 ст.133 ЦПК України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача (ч.2 ст.141 ЦПК України).

Метою впровадження принципу відшкодування судових витрат є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8,59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (рішення від 16 листопада 2000 р. №13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 р. №23-рп/2009; рішення від 11 липня 2013 р. №6-рп/2013).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При вирішенні судом позовних вимог в частині стягнення витрат на правничу допомогу суд серед іншого враховує практику ЄСПЛ щодо розподілу судових витрат.

Так, Європейський суд з прав людини у п.95 рішення від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» вказав, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У п.154 рішення ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» Суд констатував, що в кожному з поданих рахунків-фактур, виписаних адвокатом заявника, зазначено загальну вартість багатьох юридичних послуг, без уточнення вартості кожної окремої послуги. Також, Суд висловив сумнів щодо існування об`єктивної необхідності здійснення деяких витрат, зазначених у цих рахунках-фактурах, зокрема, Суд не встановив, який прямий зв`язок може існувати між, в тому числі, листуванням зі сторонами процесу і не зі сторонами процесу з судовою процедурою. При цьому, Суд нагадав, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір; тим часом сума, що її вимагав заявник, в будь-якому разі була надмірна.

Статтею 15 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною восьмою статті 141ЦПКУкраїни визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з вимогами ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат :1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі стороні необхідно надати суду такі докази: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що з метою отримання правничої допомоги у даній справі, ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги від 13.12.2022 з адвокатом Залокоцькою В.Д., що підтверджується копією договору та ордером серії АА №1258998 від 13.12.2022 (а. с. 24, 25, 174 - 181).

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до п.3.1. Договору про надання правової допомоги від 13.12.2022 адвокату оплачується гонорар в розмірі 50 відсотків від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року за одну годину участі адвоката в судовому засіданні, поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді (а.с.176).

До заяви про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи адвокатом Залокоцькою В.Д. долучено копії квитанцій про оплату правової допомоги від 13.12.2022 та 20.03 2023, із яких вбачається, що ОСОБА_1 сплатив адвокату Залокоцькій В.Д. гонорар в сумі 59000 грн. (а.с. 183).

Вказані документи жодних посилань на цивільну справу, в межах якої заявлені витрати до відшкодування, не містять.

При цьому суду надано розрахунок витрат на правову допомогу, надану ОСОБА_1 у справі №152/1435/22 (а.с.182), в той час як судом розглядається цивільна справа №152/1248/22 (а.с.182).

Отже, вартість витрат на правничу допомогу адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, що розглядається, як того вимагає частина першастатті 137ЦПК України, наданими документами не підтверджується.

Враховуючи те, що наданими суду документами витрати на правничу допомогу у цій цивільній справі не підтверджено, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні вимог в частині стягнення з ФГ «АГРО ЮПІТЕР» на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 13, 41, 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 1 Першого протоколу доКонвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (Рим,04листопада 1950р.,ратифікована Україною17липня 1997року), ст.ст.2,3,4,5,12,13,15,16,76-81,89,133,137,141,209,263-265,268,273ЦПК України,на підставіст.ст.3,15,16,202,203,207,317,321,526,610,626-629,638,651,792ЦК України, ст.ст.93,95,124,125 ЗК України, ст. ст.1, 13 - 15, 18, 7,31, 33, 34 Закону України«Про оренду землі», ст.ст. 2, 27 Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» суд, -

ухвалив:

Первісний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Залокоцька Вікторія Дживанівна до Фермерського господарства «АГРО ЮПІТЕР» про повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації задовольнити.

Зобов`язати Фермерське господарство «АГРО ЮПІТЕР» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,1962 га з кадастровим номером 0525387700:01:002:0008 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області.

Скасувати державну реєстрацію права оренди Фермерським господарством «АГРО ЮПІТЕР» земельної ділянки, з кадастровим номером 0525387700:01:002:0008 площею 2,1962 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за договором оренди № 10 (а) від 05.04.2021, номер запису про інше речове право 41513880, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 57662694 , здійснену 05.04.2021 державним реєстратором Підпалюк Л.В.

У заводоленні зустрічного позову Фермерського господарства «АГРО ЮПІТЕР», в інтересах якого діє адвокат Шевчук Андрій Анатолійович до ОСОБА_1 про поновлення договору оренди землі №10 від 21.07.2010 відмовити.

Стягнути з Фермерського господарства «АГРО ЮПІТЕР» на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в розмірі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 80 коп.

У задоволенніпозовних вимог ОСОБА_1 простягнення зФермерського господарства«АГРО ЮПІТЕР»на йогокористь судовихвитрат направничу допомогуу розмірі59000(п`ятдесятдев`ять тисяч) гривень відмовити.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне ім`я (найменування) cторін:

- позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

- відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом Фермерське господарство «Агро Юпітер» с. Слобода Шаргородська Жмеринського району Вінницької області, вул. Богдана Хмельницького, 89, код ЄДРПОУ 35903572.

Вступна та резолютивна частини судового рішення проголошені 25 квітня 2023 року.

Головуючий суддя: Т.О. Соколовська