Рішення

від 12.04.2023 по справі 445/56/22

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 445/56/22

провадження № 2/445/80/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2023 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Сивака В. М.

секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Глинянська міська рада Львівського району Львівської області, Управління запобігання надзвичайним ситуаціям та цивільного захисту у Львівській області про знесення самочинно збудованого майна, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва. В обгрунтування позову зазначає, що вона є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач є власником сусіднього домоволодіння, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 . У 2020 році відповідачка розпочала самочинне будівництво гаража впритул до її домоволодіння. Вказане будівництво здійснено з істотним порушенням будівельних та пожежних норм, без дозвільних документів на це, та без її погодження. Вказує, що самочинне будівництво створює сирість для її домоволодіння, незручності у користуванні земельною ділянкою, чим порушує її права. Окрім того, гараж збудований впритул котельні її будинку. Тепловий агрегат котельні, що споживає дрова, викидає продукти горіння через димохід, який тепер межує із самочинним будівництвом, чим створює пожежну небезпеку. Позивач вказує, що зверталася до органів місцевого самоврядування та контролюючих органів із заявою про вжиття заходів щодо припинення самочинного будівництва, які відповідачем ігноруються. За результатами перевірки даного факту, актом обстеження земельної ділянки від 09.09.2021 року, встановлено що відповідачем на її земельній ділянці ведеться будівництво будівлі без дотримання нормативних розривів до існуючої забудови та меж ділянок. Відстань від будівлі, що будується, до існуючої будівлі позивача орієнтовно 1,97 м.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечила позовні вимоги. В обгрунтування заперечень вказала, що на момент затвердження будівельного паспорта реконструкції об`єктів нерухомості №07БП -002 адреса : АДРЕСА_1 , тобто станом на 26.08.2021 року, спірний гараж вже був споруджений, а орган архітектури та містобудування зобов`язаний був взяти до уваги той факт, що відстань від гаража до межі земельної ділянки позивачки - 0,6 м. Жодних обмежень відносно розташування господарських будівель по відношенню до меж земельної ділянки позивачки у контексті паливної, будівельний паспорт не містить. Окрім того, зазначає, що позовні вимоги про знесення самочинно збудованого об`єкта нерухомості є крайньою мірою, які можуть бути судом задоволені, лише після використання всіх доступних заходів захисту. Зазначає, що позивачем не надано доказів про те, що відповідач при спорудженні гаража допустив істотне відхилення допустимих будівельних норм та правил, не підтверджено факт про те, що будівництво гаража не було погоджено з Управлінням Державної інспекції архітектури та містобудування України у Львівській області.

У відповіді на відзив позивач вказала, що відповідачкою порушені пожежні норми, оскільки саме відповідач скоротила відстань між її земельною ділянкою та спірним об`єктом нерухомості до 0,6 м, що не залежить від наявності котельні в будинку позивачки. Через порушення відповідачкою будівельних норм, на її подвір`ї є постійна тінь, наявна пожежна небезпека, дощові води з незаконної будівлі стікають на її подвір`я, внаслідок чого почав з`являтися мох, що згодом призведе до руйнування її житла.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити.

Відповідач та її представник, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, подали заяву про розгляд справи у їх відсутності, просили відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у відзиві.

Треті особи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Представник Управління запобігання надзвичайним ситуаціям та цивільного захисту у Львівській області вказав, що управління на території Глинянської МТГ Львівського району не здійснює державного нагляду (контролю) і обставини спору їм невідомі. Просили розглянути справу у відсутності їх представника.

Представник Глинянської міської ради просив розглянути справу у його відсутності, письмових пояснень щодо позову та/або відзиву не подав.

На підставі, ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними звукозаписувальними засобами не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, суд приходить до наступних висновків.

За правилами ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно з інформаційної довідкою №63835780 від 19.07.2016 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, позивачу ОСОБА_1 належить на праві приватної власності житловий будинок загальною площею 83,4 кв.м, а також дворові споруди: літня кухня (Б), сарай (В), сарай (Г), погріб (П), сарай - Д), вбиральня (У), дворові споруди (1-11к.), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Окрім того, позивачу належить земельна ділянка площею 0,2410 га - кадастровий номер 4621883900:01:009:0066, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Згідно копії будівельного паспорта щодо реконструкції індивідуального житлового будинку та господарської будівлі на АДРЕСА_1 , №07БП-03/02 від 26.08.2021 року, виданого відділом містобудування та управління архітектури, містобудування та земельних відносин Львівської РДА, встановлено містобудівні та планувальні вимоги та обмеження до забудови земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, зокрема, мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується до меж земельної ділянки: з північної - 1,30м, з південної - 5,41 м, із західної 3,00м, зі східної - 7,35 м.; мінімально допустимі відстані від об`єкта, який проектується, до існуючих будинків та від житлового будинку до сусідніх житлових будинків та господарських будівель без утримання худоби та птиці - 8,00 м.

Згідно акту обстеження земельної ділянки від 09.09.2021 року, комісією Глинянської міської ради Львівського району Львівської області встановлено, що на суміжній ділянці, що належить гр. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) ведеться будівництво будівлі без дотримання нормативних розривів до існуючої забудови та меж ділянок. Між господарською будівлею (яка на момент проведення перевірки реконструювалася до паливної) на ділянці гр. ОСОБА_1 та будівлею, що будується на ділянці ОСОБА_2 , відстань орієнтовно 1,97 м. Відстань від будівлі, що будується до огорожі ділянки ОСОБА_2 - 0,6 м.

Як вбачається із відповіді Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області №1013-6/1334-21 від 17.08.2021 року, наданої на звернення позивача, інформація щодо реєстрації документів, що надають право на виконання будівельних робіт за адресою АДРЕСА_2 , відсутня.

Згідно технічного висновку №10/22-ЕВ на обстеження прибудованого приміщення гаража до нежитлового будинку на АДРЕСА_2 , прибудоване приміщення гаража влаштоване з порушенням норм та правил при забудові земельних ділянок: п.6.1.41 ДБН Б2.2-12:2019 "Планування та забудова територій" відстань до межі ділянки від будівлі менше 1,0м; п.15.2.2 табл. 15.2 ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій", протипожежна відстань до сусідньої господарської будівлі повинна бути не менше 6,0 м; п.5.1 ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги", відсутність нормативної протипожежної відстані. Прибудова приміщення гаража до існуючої господарської споруди, що знаходиться за вказаною адресою, влаштована з грубим порушенням містобудівельних норм забудови земельних ділянок та вимог протипожежних норм. Дана прибудова являється самобудом, так як влаштована без дозвільних документів і без розробленої проектної документації.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Питання самочинного будівництва та його наслідків регулює стаття 376 ЦК України.

Відповідно до частин 1, 4 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проєкту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідно до статтей 16, 386,391 ЦК України, власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право, в тому числі шляхом знесення будівлі у разі порушення прав власника і неможливості усунення цих порушень іншим способом.

Таким чином за позовом фізичної особи, рішення про знесення самочинного будівництва може бути ухвалено на підставі ст. 391 ЦК України в разі доведеності нею факту створення їй перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном при неможливості усунення цих перешкод в інший спосіб.

Частиною 1 п. 22 Постанови № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)», знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Відповідно до ч. 1, 3-5 п.24 Постанови № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)», знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проєкту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проєкту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проєкту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

Якщо технічна можливість перебудови об`єкта нерухомості відсутня або забудовник відмовляється від такої перебудови, суд, незалежно від поважності причин відмови, за позовом зазначених органів або особи, права чи інтереси якої порушено таким будівництвом, ухвалює рішення про знесення житлового будинку або іншого нерухомого майна.

Відмовою забудовника від перебудови слід вважати як його заяву про це, так і його дії чи бездіяльність щодо цього, вчинені до або після ухвалення рішення суду про зобов`язання здійснити перебудову.

Відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Таким чином, положення ч. 7ст. 376 ЦК України передбачає можливість знесення самочинного будівництва за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування лише у разі істотного відхилення від проєкту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, та в разі неможливості проведення відповідної перебудови або відмови особи, яка здійснила (здійснює) будівництво від її проведення.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 19 листопада 2014 року у справі № 6-180цс14.

З`ясування питань про можливість проведення відповідної перебудови потребує спеціальних знань, і відповідь на ці питання можливо отримати за результатами проведеної відповідної експертизи, клопотання про призначення якої позивачем та/або її представником під час підготовчого провадження розгляду справи не заявлялося, і така експертиза не проводилася на замовлення сторони позивача.

ВС у постанові 320/1889/17 від 31.05.2021 року, зазначає, що відповідно до вимог частини сьомої статті 376 ЦК України для задоволення позову у цій категорії справ (про знесення самочинно збудованого нерухомого майна) необхідна наявність таких фактів, як неможливість перебудови об`єкта або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови; у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову; знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Європейський суд з прав людини у справі «Іванова і Черкезов проти Болгарії» (№ 46577/15) від 21 квітня 2016 року, підтвердив, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Таким чином, знесення самочинного будівництва, є крайнім заходом і можливе лише тоді, коли використані усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення перебудови. Разом з тим, власник на підставі статей 391,376 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права власності в тому числі і знесення самочинного об`єкт нерухомості при доведеності факту порушення його прав таким будівництвом.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що використані усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності за здійснення самочинного будівництва та що неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення перебудови, а також відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт порушення прав та інтересів позивача, а порушення норм та правил ДБН не є безумовною підставою для знесення самочинного будівництва.

За таких обставин, враховуючи, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді коли використані усі передбачені законодавством України заходи, зокрема перебудова, та позивачем не доведено істотне порушення її прав, належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 263-265, 268, 284-285 ЦПК України, ст. ст.16, 376, 386, 391 ЦК України, суд, -

у х в а л и в :

в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Глинянська міська рада Львівського району Львівської області, Управління запобігання надзвичайним ситуаціям та цивільного захисту у Львівській області про знесення самочинно збудованого майна - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30-ти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 12.04.2023 року.

Суддя В. М. Сивак