Постанова

від 25.04.2023 по справі 330/2299/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 25.04.2023 Справа № 330/2299/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Є.У.№ 330/2299/21 Головуючий у 1 інстанції: Гусарова В.В.

№ 22-ц/807/123/23 Суддя-доповідач: Крилова О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2023 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Кухаря С.В.

Полякова О.З.

секретар: Ільїна Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 06 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Кирилівської селищної ради Мелітопольского району Запорізької області про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ

В вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Кирилівської селищної ради Мелітопольского району Запорізької області про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування заяви зазначав, що 06 грудня 2013 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 .

Від шлюбу у сторін народилася дитина: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами рішенням Якимівського районного суду від 02 березня 2021 року розірвано.

Рішенням Якимівського районного суду від 24 червня 2021 року визначене місце проживання малолітньої дитини разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 .

З вересня 2019 року між сторонами були припинені шлюбні відносини, відповідач поїхала до міста Київ та постійно проживає там, і з цього часу неповнолітній син, ОСОБА_4 мешкає разом з позивачем. Відповідно до позову, до теперішнього часу відповідачка не здійснювала будь-яких заходів задля того, щоб дитина проживала з нею, з сином майже не спілкується, лише іноді по телефону, у його вихованні та утриманні участь не приймає, має заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 11924.08 гривень.

Він протягом останніх трьох років опікується дитиною, утримує його, дбає про фізичний та психологічний розвиток сина, слідкує за розвитком і його здоров`ям, повністю його утримує.

Посилаючись на вищезазначене просив суд, позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 06 січня 2022 року в позові відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на безпідставність висновків суду про те, що його позовні вимоги вже розглянуті у справі №334/6093/15, про обмеження періоду початку неправомірних дій відповідача датою звернення з позовом, доведеність розміру позовних вимог та наявності вини відповідача, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_5 2017р.н

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_5 2017р.н, проживає разом з Батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Кирилівської селищної ради № 180/02-01-04 від 06.12.2021 року , останній визнав недоцільним позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо сина ОСОБА_3 .

Суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що при вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні матір`ю обов`язків по вихованню, а також встановити, що вона ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що вона систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

Як правильно зазначив суд першої інстанції з посиланням на усталвену судову практику, позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Ані при розгляді справи судом першої інстанції, ані при апеляційному розгляді, не встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків свідомо, тобто, що вона систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки такі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами.

Також судом враховано що відповідач звернулась до служби у справах дітей для встановлення їй часу та днів для спілкування з дитино , повністю погасила заборгованість по аліментам.

Враховуючи зазначені обставини а також наявні відомості про матір, яка вчиняла будь-яких дій, які свідчили б про несумісність с батьківством, судова колегія вважає неможливим задоволення скарги та застосування до відповідача крайньої міри відповідальності - позбавлення батьківських прав.

Тож суд першої інстанції дійшов переконливого висновку, про те, що позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 не буде відповідати меті такого заходу: захисту інтересів дитини та стимулювання матері щодо належного виконання своїх обов`язків. Відповідні докази умисного ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідачем відносно своєї дитини в матеріалах справи відсутні.

Наведені в апеляційній скарзі доводи, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції, та особистого тлумачення апелянтом норм закону.

З огляду на наведене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст. ст. 89, 263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про відсутність правових підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 06 січня 2022 року по цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 4 травня 2023 р.

Головуючий О.В. Крилова

Судді: С.В. Кухар

О.З. Поляков