Рішення

від 26.04.2023 по справі 160/4811/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2023 року Справа № 160/4811/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В. за участі секретаря судового засідання Лінчук С.В., за участі: представника позивача: представника відповідача Міхайлова О.В. Трубачової І.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний Клуб «Гірник» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

14.03.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява (до відділення поштового зв`язку таку подано 06.03.2023 року) товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний Клуб «Гірник» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.02.2023 року №0024270714.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що у Товариства позивача наявні усі первинні документи, які чітко підтверджують реальність господарських відносин, а саме наявні договори підряду, видаткові накладні, акти надання послуг, податкові накладні та платіжні доручення які засвідчують факт виконання ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» з ТОВ «Стадіон Сервіс». При цьому, під час здійснення господарських операцій між ТОВ «Стадіон Сервіс» та ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» дане підприємство було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість і в нього був відсутній податковий борг. До того ж, ст. 62 Конституції України встановлює презумпцію невинуватості та зазначає, що всі сумніви до доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь. В супереч цьому у акті перевірки від 10.01.2023 року №73/04-36-07-14- 04/32693762 позивача фактично звинувачене в укладанні договорів, які не переслідували настання реальних наслідків, хоча всі наведені податковим органом докази відносяться не до підприємства позивача, а до контрагента позивача ТОВ «Альфа Буд Монтаж», а Податковий кодекс України не встановлюють солідарну відповідальність продавця та покупця при сплаті податку на прибуток та податку на додану вартість до бюджету. Крім того, ГУ ДПС у Дніпропетровський області не перевірило фактичну можливість здійснення робіт та дійсну наявність у ТОВ «Альфа Буд Монтаж» власних чи орендованих основних фондів, оскільки не проводило перевірку діяльності цього підприємства. Позивач стверджує, що роботи які виконувало ТОВ «Альфа Буд Монтаж» могли бути виконанні і сторонньою організацією, яку ТОВ «Альфа Буд Монтаж» могла наймати згідно договорів субпідряду. Всі ці данні відповідач мав змогу отримати при здійсненні перевірки діяльності (зустрічна перевірка) цього підприємства, однак цього зроблено не було. Тож, 25.12.2022 року (перевірка на ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» розпочалась 26.12.2022 року) позивач подав «Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок» в даному Уточнюючому розрахунку ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» самостійно виправив технічну помилку про включення 46 371 гри двічі і тому посилання контролюючого органу на дану помилку є не доречним та таким, що суперечить нормам чинного законодавства України. 11.01.2023 року ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» подав «Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок» в даному Уточнюючому розрахунку ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» самостійно виправив технічну помилку про завищення ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» податку на додану вартість на суму 264 120 грн. по податковим накладним за вересень 2022 року. При цьому, пунктом 50.2 статті 50 ПК України встановлено застереження, відповідно до якого платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом. Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що платник податків може скористатися своїм правом на виправлення показників податкової звітності у разі виявлення помилки шляхом відображення відповідних сум в податковій декларації за звітний податковий період або внесення змін до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 ПК України. Встановлене пунктом 50.2 статті 50 ПК України обмеження стосується виключно подання уточнюючого розрахунку та виключно в період здійснення контрольного заходу (документальної планової та позапланової перевірки). При цьому норми ПК України не визначають, що уточнюючі розрахунки неможливо подати після проведення перевірки. Можливість уточнення показників податкової звітності за періоди, які вже перевірено контролюючим органом, передбачена пунктом 50.3 статті 50 ПК України, згідно із яким у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період. Таким чином, платник податків може скористатись правом на подання уточнюючого розрахунку у період після проведення перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, а контролюючий орган, приймаючи у такому випадку відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку. Відтак, спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає до скасування.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, у якому ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечує щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. ГУ ДПС у Дніпропетровській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість у сумі 29 160 384 грн., у т.ч. заявленого до відшкодування з бюджету у сумі 1 112 326 грн., з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, відповідно до п. 19-1.1 ст. 19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, п.69.2 підрозділу 10 Податкового кодексу України та згідно з наказом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 16.12.2022 №3967-п. Перевірка правомірності декларування від`ємного значення податку на додану вартість по уточнюючій податковій декларації з ПДВ за жовтень 2022 року від 25.11.2022 №9250890485 (ряд. 16 декларації) охоплює декларації починаючи з попередніх звітних (податкових) періодів, в яких виникло від`ємне значення ПДВ до звітного (податкового) періоду включно, а саме : липень 2020, серпень 2020, вересень 2020, жовтень 2020, листопад 2020, грудень 2020, січень 2021, лютий 2021, березень 2021, квітень 2021, травень 2021, червень 2021, липень 2021, серпень 2021, вересень 2021, жовтень 2021, листопад 2021, грудень 2021, січень 2022, лютий 2022, березень 2022, квітень 2022, травень 2022, червень 2022, вересень 2022, жовтень 2022. Відповідно до поданої декларації з ПДВ (уточнюючої) за жовтень 2022 підприємством задекларовано до бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 1 112 326 грн. Періодами виникнення від`ємного значення з ПДВ є: вересень, жовтень, листопад, грудень 2020 року. Основним чинником виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від`ємне значення є придбання на митній території України основних фондів, їх ремонт та реконструкція. У перевіряємому періоді експортні та імпортні операції ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» не здійснювало. Товарно-транспортні накладні на переміщення матеріалів виконавця, обладнання на адресу виконання робіт, заявки щодо перепустки робітників на територію ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник», додаткові угоди щодо організації вищезазначених дій, відсутні. Акти виконаних послуг складено в довільній формі без зазначення термінів проведення вказаних послуг, обсягів залученої техніки та трудових ресурсів для виконання послуг, відомості про які наведено в первинних документах. Відповідно до підсумкових відомостей ресурсів по локальним кошторисам щодо проведення земляних робіт та робіт з улаштування основи футбольного поля та його покриття, інформація про які наявні в електронній системі «Prozorro», встановлено обсяг трудових та технічних ресурсів необхідний для виконання послуг. Згідно даних поданої звітності ТОВ «СТАДІОН СЕРВІС» чисельність 2 особи, основні фонди по Балансу - 2 226,20 тис. грн. Отже, ТОВ «СТАДІОН СЕРВІС», маючи обмежені власні трудові ресурси та відсутність технічної складової, не може бути безпосереднім виконавцем виконаних робіт. Згідно даних ЄРПН в період вересень-листопад 2021 року встановлено придбання ТОВ «СТАДІОН СЕРВІС» у ТОВ «СТРОЙІНВЕСТ-44» послуг. Згідно інформаційних баз даних ДПС України та в ході аналізу податкової звітності ТОВ "СТРОЙІНВЕСТ-44" (ЄДРПОУ 43170497) встановлено: місце реєстрації - 461.ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛ.); основний вид діяльності - 41.20-БУДІВНИЦТВО ЖИТЛОВИХ І НЕЖИТЛОВИХ БУДІВЕЛЬ; середньооблікова кількість штатних працівників: протягом липня - грудня 2021 - 11 осіб, відомості про основні фонди по Балансу - 0. Згідно звіту 20-ОПП встановлено використання наступних основних фондів з дислокацією, - ум. Київ - склад, у м. Дніпро - 3 екскаватори. Відповідно до ЄРПН по ланцюгу постачання, не встановлено придбання ТОВ "СТРОЙІНВЕСТ-44" послуг щодо Перевезення, засипання та укатування катком щебеню, Планування піску (чернове планування, ущільнення катком та чистове планування), Розробка котловану на глибину 65см, планування і ущільнення основи поля, Влаштування дренажної системи, Влаштування системи лотків водовідведення тощо. Згідно ЄРПН ТОВ "СТРОЙІНВЕСТ-44" одночасно у вересні - листопаді 2021 виконує роботи та реалізує товари для 107 СЕ в різних регіонах України. Тобто, встановлено: відсутність матеріально-технічних та технологічних можливостей у ТОВ «СТАДІОН СЕРВІС» для здійснення задекларованих обсягів робіт, відсутність придбання зазначених послуг ТОВ «СТАДІОН СЕРВІС» у серпні 2021 року, квітні 2022 року, відсутність достатнього обсягу трудових та технічних ресурсів у ТОВ "СТРОЙІНВЕСТ-44", - залученого підрядника ТОВ «СТАДІОН СЕРВІС», що унеможливлює підтвердження виконання послуг в листопаді 2021 року по ланцюгу постачання ТОВ "СТРОЙІНВЕСТ-44" -» ТОВ «СТАДІОН СЕРВІС» -» ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник». Отже, документально не підтверджено взаємовідносини ТОВ "ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ "ГІРНИК" з ТОВ «СТАДІОН СЕРВІС» по виконаним послугам, внаслідок чого первинні документи складені між ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» з ТОВ «СТАДІОН СЕРВІС» втрачають юридичну силу первинного документу відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Таким чином, ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» завищено податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з придбання робіт від ТОВ "СТАДІОН СЕРВІС" на загальну суму 2 013 238 грн. у т.ч. по періодам: за травень 2021 р. у сумі 560 999 грн.; за червень 2021р. у сумі 833 333 грн.; за серпень 2021р. у сумі 208 968 грн.; за травень 2022р. у сумі 409938 грн. Згідно інформаційних баз даних ДПС України та в ході аналізу податкової звітності ТОВ "АЛЬФА БУД МОНТАЖ" (ЄДРПОУ 40245852) встановлено: місце реєстрації - 2655.ГУ ДПС У М.КИЄВІ (ПЕЧЕРСЬКИЙ Р-Н М.КИЄВА), основний вид діяльності - 41.20-БУДІВНИЦТВО ЖИТЛОВИХ І НЕЖИТЛОВИХ БУДІВЕЛЬ; середньооблікова кількість штатних працівників: протягом жовтня 2021 - 6 осіб, листопада 2021 складала 7 осіб, грудня 2021 - 9 осіб, січня 2022 - 0 (податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь платників фізичних осіб - не надано ); відомості про основні фонди - не відомо, фінансову звітність та декларацію про прибуток не надано. Згідно звіту 20-ОПП: основні фонди у м. Запоріжжя: цех, навантажувач, станки. встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку на додану вартість (рішення ДПС від 08.12.2021р.), остання декларація з ПДВ надана за січень 2022.

Згідно ЄРПН одночасно в жовтні - листопаді 2021 виконує роботи для 21СГ в різних регіонах України (Послуги із заміни ділянок мереж теплопостачання по вул. Мечникова у м. Курахове, Реконструкція скверу в селі Зелене Олександрійського району Кіровоградської області, Капітальний ремонт будівлі ДНЗ №60 по вул. Театральна, 25/1 у м. Миколаєві, Роботи з влаштування бетонованого майданчика на території ЄМК ДНВП «Укрмеханобр», м. Кривий Ріг та інше ). Всього обсяг продажу (без ПДВ) робіт ТОВ "АЛЬФА БУД МОНТАЖ" за період жовтень 2021 - листопад 2021 склав 15 292 496 грн., з них 1 024 878 грн. (або 6,7%) для ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник». При значних обсягах продажу ТОВ "АЛЬФА БУД МОНТАЖ" за період жовтень 2021 - січень 2022 задекларовано ПДВ до сплати: за жовтень 2021 - у сумі 2523грн., за листопад 2021 - у сумі 5048грн., за грудень 2021 - у сумі 713грн., за січень 2022р.- сумі 0 грн. До перевірки надано акти виконаних робіт форми КВ-2 зі значними показниками трудових ресурсів (люд./год), які відсутні у ТОВ "АЛЬФА БУД МОНТАЖ". Згідно наданих актів виконаних робіт ТОВ "АЛЬФА БУД МОНТАЖ" кількість працівників для виконання робіт складає: за жовтень - листопад 2021р. 31 особа, за грудень 2021 - січень 2022р. 10 осіб. Згідно ЄРПН ТОВ "АЛЬФА БУД МОНТАЖ" не декларувало придбання всіх матеріалів, які було використано для робіт (арматура 12 та 16 мм., дріт в`язальний та інші) та не залучало субпідрядні підприємства для виконання робіт. Всього обсяг придбання (без ПДВ) товарів та робіт ТОВ "АЛЬФА БУД МОНТАЖ" за період жовтень - грудень 2021 склав 43 259 269 грн. (сума ПДВ 8 651 853грн.). Згідно ЄРПН основною номенклатурою придбання товарів та робіт було: «Розчинник багатофункціональний РСМ-1 ЕС у кількості 215 тн. сума ПДВ 982816 грн.; Змішувачі для ванни та кухні у кількості 28648 шт. сума ПДВ 1 183 275 грн., Газобетонний блок D400, 600*100*200 у кількості 1454 куб.м, на суму ПДВ - 424808 грн., Металопластикові конструкції у кількості 1225 кв.м. на суму ПДВ - 669 822 грн..». Крім того, за даними відкритих джерел інформації (сайт Єдиний реєстр судових рішень), ТОВ "АЛЬФА БУД МОНТАЖ" є фігурантом кримінального провадження №62019100000001044 від 05.08.2019 року за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст.209, ч. 2 ст. 364 КК України, ухвала Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2019р., справа №757/41826/1-К щодо накладення арешту на майно та кошти ТОВ "АЛЬФА БУД МОНТАЖ" ». До перевірки не надано документи щодо транспортування техніки та матеріалів; пропуску працівників ТОВ "АЛЬФА БУД МОНТАЖ" на ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник»; додаткових угод щодо залучення для виконання субпідрядних підприємств. ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» завищено податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з придбання робіт від ТОВ "АЛЬФА БУД МОНТАЖ" (без врахування суми ПДВ по робочому проекту №06-08/21 про інженерно - геологічні вишукування) на загальну суму 177 012 грн. у т.ч. по періодам: за жовтень 2021 р. у сумі 129 968,31 грн. за травень 2022р. у сумі 19 141,56 грн. за червень 2022р. у сумі 27 902,00 грн. Таким чином, проведеною документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено, що фактично ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» здійснено безпідставне оформлення нереальних господарських операцій з ТОВ "АЛЬФА БУД МОНТАЖ" та ТОВ "СТАДІОН СЕРВІС", що призвело до неправомірного складення первинних документів, інформація з яких перенесена до облікових регістрів всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704. Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання або придбання у інших суб`єктів господарювання. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

При перенесенні підприємством інформації неправомірно складеного первинного документа до облікових регістрів порушено норми частини п`ятої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.99 за № 893/4186. При перенесенні підприємством неправомірно відображеної інформації у регістрах бухгалтерського обліку до фінансової звітності порушено норми п. 3 розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за №336/22868. Тому, такі документи не можуть за змістом п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності. ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» мало можливість дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжило достатніх заходів щодо їх дотримання. Такі дії можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та свідчать про вину особи у вчинені податкового правопорушення. Встановлене порушення є триваючим, відповідно до п. 111.5 ст. 111 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), внаслідок того, що підприємство самостійно не виявило та не виправило дане порушення до моменту його виявлення контролюючим органом. Отже, підприємством не дотриманні вимоги: п. 2, п. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №996-ХІV (із змінами та доповненнями), відповідно якого бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Крім того, підприємством не дотриманні вимоги ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІV (із змінами та доповненнями), відповідно якої встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади "осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Підприємством не дотриманні вимоги: п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. За №168/704, відповідно первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Підприємством не дотриманні вимоги: статті 4 Закону №996 бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на таких основних принципах: превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув`язка окремих показників (підпункт 2.15 пункту 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами і доповненнями) (далі - Положення). Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення (підпункт 2.16 пункту 2 Положення). Керівник підприємства зобов`язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причепними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів (пункт 6 статті 8 Закону № 996). Підприємством не дотриманні вимоги: п.п. «а» п. 198.1 та абзаців першого і другого пп. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 29.01.2016р. за №159/28289 внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності. У зв`язку з відсутністю обставин, що перешкоджали би платнику виконання приписів ст. 16, 36, 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) та наявністю ознак умисності та цілеспрямованості діяння (бездіяльності), з урахуванням всебічного аналізу фінансово-господарської діяльності платника та за відсутності пом`якшуючих або таких, що звільняють від відповідальності, обставин, вчинені платником податкові правопорушення, у ході перевірки встановлені порушення ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» порушені п.п. «а» п. 198.1 та абзаців першого і другого пп. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 29.01.2016р. за №159/28289 внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності на суму ПДВ 2 190 250 грн., в тому числі по податковим періодам: за травень 2021 р. у сумі 560 999 грн. за червень 2021р. у сумі 833 333 грн. за серпень 2021р. у сумі 208 968 грн. за жовтень 2021 р. у сумі 129 968 грн. за травень 2022р. у сумі 429 080 грн. за червень 2022р. у сумі 27 902 грн.

Щодо завищення податкового кредиту у сумі 46371 грн. ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» повідомило, що 25.12.2022 (до початку перевірки) було подано уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість та самостійно виправило технічну помилку. Перевіркою встановлено ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» двічі включено до складу податкового кредиту суму ПДВ - 46 371,8 грн. за податковою накладною ТОВ "КРЕМІНЬ СТАЛЬ" №15 від 27.05.2022р., чим порушено: п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 29.01.2016р. за №159/28289 (зі змінами та доповненнями). ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» у запереченні повідомило, що 25.12.2022 було подано уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість та самостійно виправило технічну помилку. В ході розгляду заперечень встановлено, що ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» дійсно подано уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за жовтень 2022р. №9278055095 від 25.12.2022р. (до початку перевірки), яким самостійно зменшено суму податкового кредиту у сумі 46820 грн. у тому числі 46 371,8 грн. по постачальнику ТОВ "КРЕМІНЬ СТАЛЬ" (ЄДРПОУ 42384240). Таким чином, в акті перевірки 10.01.2023 №73/04- 36-07-14-04/32693762 не правомірно здійснено висновок щодо завищення податкового кредиту з ПДВ у сумі 46 371 грн. по декларації за жовтень 2022р. Тобто, на етапі розгляду заперечень до акту перевірки позивачу було повідомлено про те, що завищення податкового кредиту з ПДВ у сумі 46 371 грн. по декларації за жовтень 2022р. було не правомірним і ця сума не була включена до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Перевіркою встановлено, що згідно додатку №1 до уточнюючої декларації за вересень 2022 р. ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» зменшено податковий кредит по постачальнику ТОВ "ТЕРЕН" (ІПН 141377821035) у сумі 264 120 грн. по податковим накладним за вересень 2022 р. При наданні уточнюючої декларації за жовтень 2022 р. №9278055095 від 25.12.2022р. ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» у рядку 16 Декларації задекларовано суму 28 236 512 грн., замість 27 972 392 грн., чим порушено: ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 29.01.2016р. за №159/28289 (зі змінами та доповненнями). ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» у запереченні повідомило, що 11.01.2023 було подано уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за жовтень 2022 р. №9001371818 та самостійно виправило технічну помилку по податковим накладним за вересень 2022 року у сумі 264 120 грн. Перевірка проводилась з 26.12.2022 по 03.01.2022 року. Акт перевірки від 10.01.2023 №73/04-36-07-14-04/32693762 вручено 10.01.2023 посадовій особі ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» під розпис. Згідно п.п. 50.2., ст. 50 Податкового кодексу України, Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом. Таким чином, подача уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за жовтень 2022 р. від 11.01.2022 №9001371818 після вручення акту перевірки, є не правомірною.

Крім того, ГУ ДПС вважає, що розмір гонорару (витрат на правничу допомогу), визначений Позивачем та його адвокатом, зважаючи на невисокий рівень складності справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2023 року, зазначена вище справа була розподілена та 15.03.2023 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/4811/23 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження. Витребувано судом докази до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (adm.dp.court.gov.ua)) у строк до 12.04.2023 року. Судом попереджено Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.

У судове засідання 26.04.2023 року прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, просила у задоволенні позову відмовити, посилаючись на доводи, наведені у письмовому відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід задовольнити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлення від 21.12.2022 року №5150, від 09.11.2022 року №5151 виданих Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (м. Дніпро вул. Сімферопольська, 17-а) фахівцями ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до п. 19-1.1 ст. 19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, п.69.2 підрозділу 10 Податкового кодексу України та згідно з наказом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 16.12.2022 року №3967-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства обмеженою відповідальністю «Футбольний Клуб «Гірник» (код ЄДРПОУ 32693762) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість у сумі 29 160 384 грн., у т.ч. заявленого до відшкодування з бюджету у сумі 1 112 326 грн., з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

Копію наказу контролюючого органу від 16.12.2022 року №3967-п вручено 26.12.2022 року ОСОБА_1 - директору ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник».

З направленнями на право проведення перевірки ознайомлено під підпис директора ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» Старих Людмилу Володимирівну.

Перевірку проведено з відома директора ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» ОСОБА_1 .

У журналі реєстрації перевірок платника податків вчинено запис від 26.12.2022 року.

Перевірка проводилась з 26.12.2022 року по 03.01.2022 року.

Згідно наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №4302-п від 30.12.2022 року подовжено строки проведення перевірки з 02.01.2022 року терміном на 2 робочих дні.

Особи, відповідальні за ведення фінансово-господарської діяльності суб`єкта господарювання у періоді, за який проведено перевірку та на момент перевірки:

директор - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, паспорт серія НОМЕР_2 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 ; за період з 15.09.2020 року по день підписання акта перевірки, призначена до виконання обов`язків директора наказом від 15.09.2020 року №15/09-02;

головний бухгалтер за сумісництвом - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1 ), призначена до виконання обов`язків головного бухгалтера наказом від 16.09.2020 року №16/09-1.

За результатами перевірки складено акт від 10.01.2023 року №73/04-36-07-14-04/32693762 «Про результати документальної позапланової виїзної ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» (код ЄДРПОУ 32693762), тел.: НОМЕР_3, при декларуванні за жовтень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість у сумі 29 160 384 грн., у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету у сумі 1 112 326 грн., з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків».

Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2022 року 29 160 384 грн., у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету у сумі 1 112 326 грн., з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків встановлено порушення:

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІ та п.п.2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 в результаті чого в наслідок чого, ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду рядок 21 декларації за жовтень 2022 року у сумі 2 500 741 грн.

За наслідками проведеної перевірки, ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено податкове повідомлення-рішення від 13.02.2023 року №0024270714, яким визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду 2 454 370 грн.

Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення відповідача у даній справі таким, що прийняте з порушенням положень Конституції України та податкового законодавства, та такими як протиправне, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).

У пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України надано визначення «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За правилами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У силу п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У силу норм пунктів 44.1 і 44.3 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

Статтею 1 Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон № 996-XIV) визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.

За приписами частини 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пункті 1.2, пункті 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі Положення №88) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до частини 2 статті 9 вказаного Закону та пункті 2.4 Положення №88, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає за необхідне зазначити, що в розумінні підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

У відповідності до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Перелік підстав для проведення позапланової перевірки передбачено нормами пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України контролюючий орган проводить позапланову документальну перевірку в разі, якщо платником податку подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та\або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн.

Розділом V Податкового кодексу, а саме пунктом 200.11 статті 200, встановлено, що контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями:

- за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;

- з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.

У визначені цим пунктом терміни проводяться також документальні перевірки, передбачені підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 85.2, 85.6 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію про те, що обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Не надання таких документів нормами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу прирівнюється до їх відсутності.

У той же час, право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу із поданням учасником процесу нових доказів, що у протилежному випадку є обмеження судом предмету дослідження та призведе до неповноти дослідження й порушення справедливого судового розгляду, наголошується Верховним Судом у постановах від 12.11.2018 у справі №806/434/16 (ЄДРСРУ №78329873), від 24.01.2019 у справі №820/12113/15 (ЄДРСРУ №79409332), від 12.02.2019 у справі №820/6512/16 (ЄДРСРУ №79791393).

Позиція Верховного Суду у питанні застосування норми пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України є усталеною і послідовною.

У постановах від 24.02.2020 у справі №440/4443/18, від 27.04.2022 у справі №420/13197/20 Верховний Суд виходив з того, що, суд не може обмежити право платника податків довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Разом з тим, з огляду на передбачену ПК України мету й повноваження контролюючого органу під час проведення податкової перевірки, у разі, якщо рішення контролюючого органу мотивоване саме ненаданням платником податків на вимогу контролюючого органу первинних документів, адміністративний суд, виходячи з окреслених процесуальним законом меж судового доказування, повинен перевіряти і враховувати такі обставини й винятки з них при вирішенні спору.

Так, щодо нереальності господарських операцій по взаємовідносинам з контрагентами.

З акту перевірки від 10.01.2023 року №73/04-36-07-14-04/32693762 убачається, що відповідач зазначає про те, що за даними відкритих джерел інформації (сайт Єдиний реєстр судових рішень), ТОВ "АЛЬФА БУД МОНТАЖ" є фігурантом кримінального провадження №62019100000001044 від 05.08.2019 року за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст.209, ч. 2 ст. 364 КК України, ухвала Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2019р., справа №757/41826/1-К щодо накладення арешту на майно та кошти ТОВ "АЛЬФА БУД МОНТАЖ" ».

Разом з цим, на переконання суду такі твердження відповідача є безпідставними, оскільки на момент укладення угод та вчинення господарських операцій, так і на час розгляду справи контрагент позивача був зареєстрований як юридичні особи та як платник податку на додану вартість, є працюючим підприємством, доказів протилежного відповідачем не надано, відтак перепон з приводу укладення, а також виконання будь-яких господарських договорів з ним, а надалі формування даних податкового обліку по взаємовідносинам з даним контрагентом за такими договорами у позивача не було. Відсутні будь які кримінальні справи відносно посадових осіб як підприємства позивача так і контрагентів, господарські операції з якими досліджувались під час перевірки.

Враховуючи те, що при розгляді справи встановлено що позивачем доведено правомірність віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в ході виконання реальних господарських операцій, а також правомірно сформовано витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, за цими господарськими операціями, то висновки податкового органу про умисність дій ТОВ "АЛЬФА БУД МОНТАЖ" та його вину у вчиненні податкового правопорушення є необґрунтованими та не підтверджуються наданими до матеріалів справи доказами.

Також, у акті перевірки від 10.01.2023 року №73/04-36-07-14-04/32693762 ГУ ДПС у Дніпропетровській області стверджує, що до перевірки не надано документи щодо транспортування техніки та матеріалів; пропуску працівників ТОВ "АЛЬФА БУД МОНТАЖ" на ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник»; додаткових угод щодо залучення для виконання субпідрядних підприємств. ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» завищено податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з придбання робіт від ТОВ "АЛЬФА БУД МОНТАЖ" (без врахування суми ПДВ по робочому проекту №06-08/21 про інженерно - геологічні вишукування) на загальну суму 177 012 грн. у т.ч. по періодам: за жовтень 2021 р. у сумі 129 968,31 грн. за травень 2022р. у сумі 19 141,56 грн. за червень 2022р. у сумі 27 902,00 грн. Таким чином, проведеною документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено, що фактично ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» здійснено безпідставне оформлення нереальних господарських операцій з ТОВ "АЛЬФА БУД МОНТАЖ" та ТОВ "СТАДІОН СЕРВІС", що призвело до неправомірного складення первинних документів, інформація з яких перенесена до облікових регістрів всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704. Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання або придбання у інших суб`єктів господарювання. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Разом з цим суд зазначає, що підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Аналіз наведених норм свідчить, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Судом встановлено, що на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами позивачем було надано первинні документи (договори, акти наданих послуг, податкові накладні, платіжні інструкції, акти на витрачені матеріали, рахунки та інші).

Проаналізувавши зміст вказаних документів суд встановив, що вони відповідають вимогам, встановленим Законом № 996-ХIV та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагентів позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, судом до уваги не береться, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни в тому числі тими, які не були безпосередніми постачальниками товару, та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 17 листопада 2020 року у справі № 816/5040/14 норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Зазначене підтверджується і практикою Європейського суду з прав людини: рішення від 09 січня 2007 року (заява № 803/02) у справі «Інтерсплав проти України»; рішення від 22 січня 2009 року (заява № 3991/03) «Справа БУЛВЕС проти Болгарії»; рішення від 18 березня 2010 року (заява № 6689/03) у справі «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії».

Отже, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені належними, достатніми, достовірними доказами із законних джерел у їх взаємній сукупності.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів, які свідчили б про безтоварність операцій позивача та його контрагентів. Не наведено відповідачем й обставин та не надано доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

За відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів, які б свідчили, що господарські операції позивача із вказаними контрагентами були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, обізнаності платника щодо протиправного характеру діяльності підприємств у ланцюгах постачання, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності, наявності недоліків у первинних документах тощо, тому суд дійшов до висновку, висновку, що у ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування витрат та податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ТОВ "АЛЬФА БУД МОНТАЖ" та ТОВ "СТАДІОН СЕРВІС".

Також необхідно зазначити, що під час здійснення господарських операцій між ТОВ "АЛЬФА БУД МОНТАЖ" та ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» дане підприємство було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість і в нього був відсутній податковий борг .

Статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" установлено таке. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони' вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внВсені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Тобто, ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» виконало всі вимоги чинного законодавства України, щодо перевірки належної реєстрації своїх контрагентів в реєстраційному органі та фіскальних органах і тому, посилання ГУ ДПС у Дніпропетровської області на якісь факти (податковий орган в акті перевірки не наводить даних фактів) які свідчать про неможливість ТОВ "АЛЬФА БУД МОНТАЖ" виконати свої зобов`язання за договорами підряду, є необґрунтованим, так як у податкового органу на час здійснення даної податкової операції (так і підчас здійснення перевірки) не було жодних зауважень до означеного контрагента, що підтверджується наявністю у ТОВ "АЛЬФА БУД МОНТАЖ" діючого свідоцтва платника ПДВ та відсутністю будь-якої негативної інформації, щодо даного підприємств на офіційному сайті ДПС України в розділі ДІЗНАЙСЯ БІЛЬШЕ ПРО СВОГО БІЗНЕС-ПАРТНЕРА.

Щодо включення ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» двічі до складу податкового кредиту податку на додану вартість у розмірі 46 371 грн. суд зазначає наступне.

Так, 25.12.2022 року (перевірка на Підприємстві позивача розпочалась 26.12.2022 року) ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» подав «Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок» в даному Уточнюючому розрахунку ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» самостійно виправив технічну помилку про включення 46 371 грн. двічі і тому на думку суду посилання відповідача на дану помилку є не доречним та таким, що суперечить нормам чинного законодавства України.

Щодо завищення ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» податку на додану вартість на суму 264 120 грн. по податковим накладним за вересень 2022 року, судом встановлено наступне.

Так, 11.01.2023 року ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» подав «Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок» в даному Уточнюючому розрахунку ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» самостійно виправив технічну помилку про завищення ТОВ «Футбольний Клуб «Гірник» податку на додану вартість на суму 264 120 грн. по податковим накладним за вересень 2022 року.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46.1 ПК України, податкова декларація, розрахунок це документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання.

Згідно із пунктом 50.1 статті 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків^, самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

При цьому, пунктом 50.2 статті 50 ПК України встановлено застереження, відповідно до якого платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що платник податків може скористатися своїм правом на виправлення показників податкової звітності у разі виявлення помилки шляхом відображення відповідних сум в податковій декларації за звітний податковий період або внесення змін до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 ПК України.

Встановлене пунктом 50.2 статті 50 ПК України обмеження стосується виключно подання уточнюючого розрахунку та виключно в період здійснення контрольного заходу (документальної планової та позапланової перевірки). При цьому норми ПК України не визначають, що уточнюючі розрахунки неможливо подати після проведення перевірки.

Можливість уточнення показників податкової звітності за періоди, які вже перевірено контролюючим органом, передбачена пунктом 50.3 статті 50 ПК України, згідно із яким у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Таким чином, платник податків може скористатись правом на подання уточнюючого розрахунку у період після проведення перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, а контролюючий орган, приймаючи у такому випадку відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Аналогічне правозастосування в частині можливості подання уточнюючих розрахунків після проведення перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення викладене в постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 815/4013/14, від 21.08.2019 у справі № 805/4187/16-а, від 24.02.2020 у справі № 440/4443/18, від 30.09.2020 у справі № 826/8894/18, від 04.11.2020 у справі № 640/330/19, від 21.01.2021 у справі № 826/14257/16.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства, зроблені відповідачем в акті перевірки, є необґрунтованими та недоведеними, а спірне рішення контролюючого органу, прийняте відповідачем на підставі встановлених актом порушень, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 26 840 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №479 від 02.03.2023 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 26 840 грн. підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 26 квітня 2023 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Виготовлення рішення у повному обсязі здійснено 04 травня 2023 року.

Керуючись ст. ст. 139, 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний Клуб «Гірник» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.02.2023 року №0024270714.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний Клуб «Гірник» (код ЄДРПОУ 32693762) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 26 840 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП: 44118658).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 04 травня 2023 року.

Суддя С. В. Прудник