Ухвала

від 04.05.2023 по справі 320/10363/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні відводу судді

04 травня 2023 року 320/10363/21

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в місті Києві у порядку письмового провадження заяву представника позивача про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Борщагівської сільської ради про скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Борщагівської сільської ради про скасування рішення.

30.08.2021, ухвалою суду провадження у справі відкрито, ухвалено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Судове засідання 26.04.2023 відкладено у зв`язку з неявкою позивача, явку якої було визнано обов`язковою та наступне судове засідання призначено на 15.05.2023.

01.05.2023 до суду надійшла заява від представника позивача про відвід судді Лиска І.Г.. В обґрунтування даної заяви представник позивача зазначає, що суддя Лиска І.Г. розглядаючи справу у спрощеному провадженні (поза межами строку розгляду справи) при участі представника позивача, достовірно знаючи про фізичну неможливість явки позивача у судове засідання, з метою в подальшому залишити позов без розгляду по надуманих причинах, безпідставно та незаконно визнає обов`язковою явку позивача в судове засідання. Представник позивача зазначає, що такими діями суддя Лиска І.Г. проявляє упередженість та необ`єктивність у розгляді справи. У зв`язку з чим, просить задовольнити заяву про відвід судді та передати справу для повторного автоматизованого розподілу в порядку ст. 31 КАС України.

Відповідно до акту складеного ВДЗК (канцелярія) від 04.05.2023, дану заяву судді Лиска І.Г. було передано 04.05.2023.

Розглянувши заяву представника позивача про відвід суд дійшов висновку про необґрунтованість наведених у ній мотивів на підтвердження наявності підстав для відводу судді з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Як зазначено Верховним Судом України у постанові від 11.10.2006, суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості.

Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади" визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Так, у справі Гаусшильдт проти Данії, Мироненко і Мартиненко проти України зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі Гаусшильдт проти Данії вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі Мироненко і Мартиненко проти України ).

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи.

Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Статтею 36 КАС України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд враховує зазначення представником позивача про те, що про обставини, які стали підставою для подання до суду заяви про відвід судді стало відомо 26.04.2023.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість та необ`єктивність.

Так, в якості підстави, яка викликає сумніви в упередженості та необ`єктивності судді під час розгляду справи, представник позивача зазначає про те, що суддя Лиска І.Г. розглядаючи справу у спрощеному провадженні (поза межами строку розгляду справи) при участі представника позивача, достовірно знаючи про фізичну неможливість явки позивача у судове засідання, з метою в подальшому залишити позов без розгляду по надуманих причинах, безпідставно та незаконно визнає обов`язковою явку позивача в судове засідання.

Ознайомившись з вказаними доводами представника заявника, викладеними у заяві про відвід судді Лиска І.Г. від розгляду даної справи, суддя дійшов до висновку, що викладені доводи є безпідставними та необґрунтованими.

Суддя констатує, що не існує жодних обставин, які б могли викликати обґрунтований сумнів в упередженості, необ`єктивності судді в даній справі. Відсутні будь-які правові та фактичні підстави для висновку, що суддя прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи.

У свою чергу, заявлення відводу з підстав незгоди з процесуальними рішеннями судді є прямим порушенням заявником вимог частини 4 статті 36 КАС України.

Відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно з частиною дванадцятою статті 40 КАС України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Заява про відвід надійшла до суду у межах визначеного частиною четвертою статті 40 КАС України строку, визнавши при цьому відвід необґрунтованим, суд вважає за необхідне передати заяву про відвід судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу, для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду що розглядає справу.

Керуючись статтями 39, 40, 248, 256 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Визнати заяву представника позивача про відвід судді Лиска І.Г. у справі №320/10363/21 необґрунтованою.

2. Передати матеріали справи №320/10363/21 для вирішення питання про відвід судді Лиска І.Г. суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу та визначений відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя Лиска І.Г.