Ухвала

від 03.05.2023 по справі 340/2373/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

03 травня 2023 року Справа № 340/2373/23

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Хилько Л.І., розглянув матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (надалі - Позивач) до Міністерства юстиції України (також - Відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач (через представника - адвоката Войтенко К.В.) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить: 1) визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №4790/5 від 27.10.2022; 2) зобов`язати Міністерство юстиції України відновити записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, які скасовані на підставі наказу Міністерства юстиції України № 4790/5 від 27.10.2022, а саме: рішення державного реєстратора від 01.07.2021 №№ 59053303,59053572, 59053620, 59051405, від 02.07.2022 №59065468, прийняті державним реєстратором Онуфріївської селищної ради Смалиусом В.В. щодо державної реєстрації права власності на земельні ділянки з кадастровими №№3524655100:02:000:0715,3524655100:02:000:0717,3524655100:02:000:0713, 3524655100:50:035:0049, 3524655100:02:000:0673.

Згідно до статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу;4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву, відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя зазначає наступне.

Частиною 1 статті 172 КАС України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Згідно з ч.2 ст.172 КАС України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

При цьому, частиною 4 статті 172 КАС України встановлено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства.

Аналогічні приписи наведені у ч.6 ст.21 КАС України.

Проаналізувавши зміст позову та його предмет, суддя дійшов висновку, що Позивачем у позові об`єднано вимоги, що належить розглядати в порядку адміністративного та господарського судочинства.

Зокрема, відповідно до приписів ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах суду від 21.03.2018 у справі №802/1792/17-а, від 04.04.2018 у справі №826/11640/16, №465/7909/15-а, від 10.05.2018 у справі №826/81/15.

Крім того, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, оскаржуваним наказом № 4790/5 від 27.10.2022 було скасовано рішення державного реєстратора Онуфріївської селищної ради Смалиуса В.В. від 01.07.2021 №№ 59053303, 59053572, 59053620, 59051405, від 02.07.2022 №59065468 та анульовано йому доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Водночас, скасованими рішеннями державного реєстратора було зареєстровано право власності на земельні ділянки за Онуфріївською селищною радою, тобто фактично порушуються майнові права цієї селищної ради як власника земельної ділянки.

Для визначення юрисдикції спору важлива кінцева мета, яку переслідує позивач, а не підстави порушення права.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що зазначені спірні правовідносини стосуються питання щодо реєстрації земельних ділянок та права власності на них, у зв`язку з чим такий спір не є публічно-правовим і не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних (господарських) правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів. А тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб`єктного складу сторін спору.

За правилами п.1, 6 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відтак, враховуючи суть наведених спірних правовідносин, суддя дійшов висновку, що заявлені Позивачем вимоги про визнання протиправним та скасування наказу №4790/5 від 27.10.2022 в частині, що скасовує рішення державного реєстратора Онуфріївської селищної ради від 01.07.2021 №59053303, №59053572, №59053620, №59051405, від 02.07.2022 №59065468 та про зобов`язання відновити записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, які було скасовано на підставі наказу №4790/5 від 27.10.2022, а саме: рішення державного реєстратора від 01.07.2021 №59053303, 59053572, 59053620, 59051405, від 02.07.2022 №59065468, прийняті державним реєстратором Онуфріївської селищної ради Смалиусом Віталієм Володимировичем щодо державної реєстрації права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3524655100:02:000:0715, 3524655100:02:000:0717, 3524655100:02:000:0713, 3524655100:50:035:0049, 3524655100:02:000:0673, не є публічно-правовими і підлягають вирішенню у порядку господарського судочинства.

Разом з тим, одночасно з такими вимогами господарсько-правового характеру, що зазначені вище, Позивачем в позові об`єднано вимоги публічно-правового характеру, зокрема, вимоги щодо скасування наказу №4790/5 від 27.10.2022, яким також було і анульовано Позивачу доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 6 частини 4 ст.169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог.

Беручи до уваги те, що Позивачем подано позовну заяву з порушенням вимог ст.ст.21, 172 КАС України, а підстав для їх об`єднання суд не знаходить, позовна заява підлягає поверненню Позивачеві.

Суд роз`яснює, що згідно з ч. 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Водночас, дане право має бути реалізоване особою з урахуванням вимог процесуального закону, у тому числі у частині правил підсудності та правил об`єднання позовних вимог, метою запровадження яких є забезпечення своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав особи.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.19, 21, 169, 172, 256 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, - повернути Позивачу.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє Позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена в строк і порядок, передбачені статтями 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. ХИЛЬКО