Ухвала

від 03.05.2023 по справі 640/32692/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/32692/20

УХВАЛА

03 травня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги та клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2022 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРТ ГРУП" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2022 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач 2 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору. Судом надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали, яку було отримано відповідачем 10 квітня 2023 року в електронному кабінеті 11.04.2023 об 18:23.

Апелянтом до суду направлено клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, яке обґрунтоване відсутністю коштів, неналежністю контролюючого органу до їх розпорядників, а також неможливістю позбавлення права на доступ до правосуддя внаслідок необхідності сплати судового збору.

Надаючи оцінку заявленому клопотанню, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги. Однак, як вбачається з матеріалів справи, у межах встановленого судом строку недоліки апеляційної скарги, про які зазначено в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, усунуті не були.

Верховний Суд в ухвалі від 05.07.2021 у справі № 320/10912/20 підкреслив, що продовження процесуального строку є правом, а не обов`язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав. Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

При цьому жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Апелянтом не надано. Як і не надано останнім будь-яких копій документів, на які посилається останній у поданій заяві в якості підтвердження вчинення ним активних дій, спрямованих на сплату судового збору.

Отже, подана заява про продовження строку для усунення недоліків не містить підтверджених належними і допустимими доказами обґрунтувань необхідності його задоволення.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» не внесено.

Судом враховується, що законодавчо закріплений обов`язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.

Колегія суддів звертає увагу, що тривала процедура сплати коштів або їх відсутність не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, адже не є об`єктивною та непереборною причиною пропуску процесуального строку.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено, - лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.

Виходячи з цього, колегія суддів доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення, з огляду на неповажність зазначених підстав, оскільки у апелянта був достатній час для подання апеляційної скарги та сплатити судовий збір в місячний строк.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу апелянту.

Колегія суддів звертає увагу, що апелянтом подало клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване неналежним фінансуванням.

Проте, наведений довод суд до уваги не приймає, адже однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 121, 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

У задоволенні клопотання Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2022 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРТ ГРУП" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Повернути апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

І.О. Грибан