1/535-19/106
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
10.10.07 Справа № 1/535-19/106
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючої-судді Дубник О.П.
суддів Орищин Г.В.
Якімець Г.Г.
При секретарі судового засідання Ніколайчук С.В.
розглянув апеляційну скаргу Санаторію «Трускавець»№640 від 24.07.07р.
на рішення господарського суду Львівської області від 19.07.2007р.
у справі №1/535-19/106
за позовом Товариства власників гаражів «Лада», м.Трускавець
до відповідача Санаторію «Трускавець», м.Трускавець
третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Трускавецьке міське управління земельних ресурсів, м.Трускавець
про встановлення сервітуту
за участю представників
від позивача – Никитюк В.П. –представник (дов. у справі);
від відповідача –Федак М.В., Жагаляк Б.Б. –представники (дов. у справі);
від третьої особи – Плахтій О.П. – представник (дов. у справі).
Розпорядженням голови суду, яке знаходиться в матеріалах справи, проведено зміни в складі колегії суддів.
Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 19.09.07р.
Права та обов'язки згідно ст.22 ГПК України роз'яснено, заяв про відвід суддів не поступало.
Рішенням господарського суду Львівської області від 19.07.2007р. у справі №1/535-19/106 (суддя Левицька Н.Г.) задоволено позовні вимоги товариства власників гаражів «Лада»до Санаторію «Трускавець», за участю третьої особи: Трускавецького міського управління земельних ресурсів, та встановлено на користь позивача безстроковий (постійний) безоплатний земельний сервітут на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху на частині земельної ділянки, яка надана Санаторію «Трускавець»Служби безпеки України, площею 42 м.кв., визначеної кадастровим планом земельної ділянки Санаторію «Трускавець»для встановлення сервітуту, виготовленим ТзОВ фірма «Траверс»у 2007р.
Рішення судом мотивоване ч.1 ст.402 ЦК України, ч.2 ст.98 Земельного кодексу України, Законом України «Про плату за землю», на підставі яких місцевим господарським судом зроблено висновок про підставність вимог позивача, оскільки заїзд на територію гаражного кооперативу «Лада»по вул.Стебницькій, 49а в м.Трускавець можливо влаштувати лише частково використавши земельну ділянку (в розмірі 42 кв.м.), надану в постійне користування санаторію «Трускавець», який звільнений від сплати земельного податку за займану ним територію.
З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, відповідач оскаржує рішення суду, як прийняте з порушенням норм матеріального права, зокрема, наполягаючи на встановлені платного земельного сервітуту в розмірі 730,80 грн. за використання спірної земельної ділянки, яка є загальнодержавною власністю.
Враховуючи вищевикладене, апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду і прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову повністю.
Позивач не погоджується з такими доводами апелянта, та у своєму відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що товариство власників гаражів «Лада»є громадською організацією, членами якої в основному є ветерани Великої Вітчизняної війни і учасники бойових дій, пенсіонери, які звільнені від податку за користування землею, тому вважає підставним залишити оскаржуване рішення суду без змін.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, судом встановлено наступне:
22.06.2000р. рішенням сесії Трускавецької міської ради №211 Трускавецькому товариству власників гаражів "Лада" було виділено в користування для спорудження гаражів земельну ділянку загальною площею 0,2479 га по вул.Стебницькій, 49а в м.Трускавці, яка була передана останньому в оренду терміном до 22.06.2015р. (нотаріально засвідчена копія договору оренди земельної ділянки від 06.07.2000 р. наявна у матеріалах справи) та за яку позивач сплачує до міського бюджету орендну плату.
Рішеннями Трускавецького міськвиконкому №191 від 27.07.2000р. та №52 від 07.03.2006р. було затверджено списки членів товариства (позивача) та зобов'язано власників гаражів освоїти земельну ділянку, тобто виконати будівельні роботи по спорудженню самих гаражів.
На виконання вищевказаних рішень та з метою освоєння відведеної земельної ділянки для будівництва гаражів на протязі квітня - жовтня 2006 року за кошти власників гаражів (позивача) виконані роботи по влаштуванню під'їзної дороги до відведеної позивачу земельної ділянки загальною площею 0,2479 га по вул.Стебницькій, 49а в м.Трускавці з одночасним виконанням робіт по будівництву гаражів на такій земельній ділянці.
Судом першої інстанції встановлено, що земельна ділянка, яка розташована по вул. Стебницькій 49а в м.Трускавці і виділена позивачу в користування, з північної сторони межує із територією господарської зони санаторію "Трускавець", а вздовж північної частини господарської зони санаторію "Трускавець", там, де повинна проходити під'їзна дорога до спірної земельної ділянки, розташоване міське кладовище, що унеможливлює влаштувати проїзд до останньої, тому ця дорога частково зачепила край межі земель господарської зони санаторію.
Зі справи вбачається, що санаторій "Трускавець" на проїзній смузі під'їзної дороги встановив металевий стовп, чим унеможливив заїзд автомашин до гаражів та відмовив позивачу (лист №209 від 15 березня 2007 р.), який у листі №4 від 03.03.07р. просить встановити сервітути по під'їзній дорозі з метою реального користування земельними ділянками юридичних осіб: ТВГ "Лада" та санаторієм "Трускавець", у підписані договору про встановлення сервітуту для влаштування під'їзду до ТВГ "Лада" за рахунок частини земельної ділянки, яка передана санаторію в постійне користування і згідно кадастрового плану такої ділянки, виготовленого фірмою «Траверс»на замовлення позивача, становить 42 кв.м., оскільки у керівництва санаторію «Трускавець»Служби безпеки України при Військово-медичному управлінні Служби безпеки України, який є закладом охорони здоров'я та діє на підставі Положення про санаторій, затвердженого наказом Голови Служби безпеки України №296 від 16.07.2003р., а згідно з п.3.1. названого Положення майно санаторію передане йому Службою безпеки України в оперативне управління і є загальнодержавною власністю, немає на це відповідних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.100 Земельного кодексу України та ч.1 ст.402 ЦК України, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом, або рішенням суду.
Відповідно до ч.2 ст.98 Земельного Кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.
Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.
Зокрема, чинним законодавством України не врегульовано порядок розрахунку плати за користування ділянкою за сервітутом.
Як вбачається з матеріалів справи, земельною ділянкою площею 12184 кв.м. по вул. Стебницькій у м.Трускавці, нормативна грошова оцінка якої станом на 16.07.2007р. становить суму 2121112,56 грн., санаторій «Трускавець» користується на підставі Державного акту на право постійного користування землею та звільнений від сплати земельного податку у відповідності до Списку, затвердженого Міністерством охорони здоров'я України.
Земельний податок у відповідності до вимог Закону України "Про плату за землю" становить 1 відсоток від нормативної грошової оцінки та складає 21211,12 грн. в рік. (1.74 грн. за 1 кв.м.).
Крім того, на думку представника Трускавецького міського управління земельних ресурсів враховуючи те, що санаторій "Трускавець" не несе ніяких витрат за використання земельної ділянки площею 12184 кв.м. по вул.Стебницькій у м.Трускавці, підставним є встановлення безоплатного постійного сервітуту на земельну ділянку площею 42 кв.м. на користь ТВГ "Лада" на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху.
Враховуючи вищенаведені норми права та фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає оскаржуванне рішення місцевого господарського суду законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України,
Львівський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 19.07.07р. у цій справі –без змін.
2. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена згідно ст.ст.107, 109 ГПК України.
3. Справу повернути в місцевий господарський суд.
4. рішення суду виготовлене в повному обсязі та підписане 25.10.07р.
Головуюча-суддя О.П. Дубник
суддя Г.В. Орищин
суддя Г.Г.Якімець
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2007 |
Оприлюднено | 12.11.2007 |
Номер документу | 1106408 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Дубник О.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні