Ухвала

від 01.05.2023 по справі 758/4785/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/4785/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2023 року місто Київ

Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні № 42022102070000462 від 12.12.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 як процесуальний керівник у кримінальному провадженні, звернувся до суду з клопотанням в якому просить накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на наступних рахунках в АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570):

- картковий рахунок № НОМЕР_1 ( ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );

- карткові рахунки № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ( ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Просить заборонити відчуження, розпорядження та користування коштами на вказаних рахунках та зупинити видаткові операції з грошовими коштами, що знаходяться на зазначених рахунках.

На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що Подільською окружною прокуратурою здійснюються процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42022102070000462, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.12.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 358 КК України.

Досудове розслідування проводиться за фактом протиправного постачання товарів в так звану «ЛНР» з використанням транзитних фірм, що зареєстровані в Україні та офшорних юрисдикціях, за допомогою яких легалізується оплата за товар.

З метою реалізації злочинної схеми зареєстровано ряд юридичних осіб, які мають рахунки, відкриті за кордоном (в рф, рб, Чехії) та здійснюють оплату товарів на адресу постачальників від імені фірм, зареєстрованих в т.зв. «ЛНР», які мають прямі ЗЕД-контракти з цими постачальниками.

В подальшому товар потрапляє до псевдореспублік транзитом через рф. При цьому, в деяких випадках вказана схема використовується для ввезення товару на територію т.зв. «ЛНР» для своїх же компаній.

Встановлено, що організатором вищевказаної схеми є громадянин України ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РПОКПП НОМЕР_6 , колишній працівник банківської сфери, фактично перебуває в м. Луганськ), який разом з громадянами України ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 ) ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_9 ), ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_10 ), ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_11 ), ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_12 ), ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_13 ), ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_14 ), ОСОБА_13 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_15 ), ОСОБА_14 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_16 ) та іншими спільниками створили ряд фірм в Україні та поза її межами, які фактично не ведуть будь-якої господарської діяльності, подають нульову податкову звітність, а зі своїх рахунків, що відкриті в рф, рб та європейських країнах здійснюють оплату за контрактами на адресу іноземних постачальників в інтересах СПД, що зареєстровані в т.зв. «ЛНР» та мають прямі ЗЕД-контракти з іноземними постачальниками.

Зокрема, з метою реалізації злочинної діяльності зареєстровано наступні підприємства:

- на ОСОБА_7 - ТОВ «Продторгмаг» (ЄДРПОУ 41686106, м. Київ), ТОВ «Продторгмаг груп» (ЄДРПОУ 41687309, м. Київ);

- на ОСОБА_5 - ТОВ «Альтарієс-1» (ЄДРПОУ 43075961, м. Київ), ТОВ «Галілеус-А» (ЄДРПОУ 43076319, м. Київ);

- на ОСОБА_4 - підприємства з офшорних юрисдикцій «Solomon trade PC» (LP 19314, Llygad Yr Haul, Golden Grove, Carmarthen, SA 32 8NE, Wales, United Kingdom) та «Walberg LP» (Suite 260, 2323-32 Avenue N.E., Calgary, Alberta, T2E 6Z3, Canada);

- на ОСОБА_9 - ТОВ «Сільвер скай» (ЄДРПОУ 43912644, м. Київ), ТОВ «Сандал стаут» (ЄДРПОУ 43922008, м. Київ), ТОВ «Велієс трейд» (ЄДРПОУ 43924618, м. Київ);

- на ОСОБА_13 - ТОВ «Аквілон-М» (ЄДРПОУ 43074725, м. Київ), ТОВ «Борей-2» (ЄДРПОУ 43074746, м. Київ);

- на ОСОБА_14 - ТОВ «ПТК Конкордія» (ЄДРПОУ 43924650, м. Київ), ТОВ «Гросс Бізнес» (ЄДРПОУ 43934034, м. Київ), ТОВ «Солід Маркет» (ЄДРПОУ 43961618, м. Київ);

- на ОСОБА_8 - «KOBLEV TRADE s.r.o» (№29113571, Konevova 2755, 65a Zizkov 13000, Praha);

- на ОСОБА_12 - «OWDINTECH LLP» (OC 435517, UK, London);

- на ОСОБА_10 - ООО «Союз-С» (м. Цхінвал, республіка Південна Осетія).

Вищевказані підприємства мають рахунки, відкриті за кордоном (в рф, рб, Чехії) та здійснюють оплату товарів на адресу постачальників від імені фірм, зареєстрованих в т.зв. «ЛНР», які мають прямі ЗЕД-контракти з цими постачальниками.

У подальшому товар потрапляє до псевдореспублік транзитом через рф. При цьому, в деяких випадках вказана схема використовується для ввезення товару на територію т.зв. «ЛНР» для своїх же компаній, зокрема ООО «Там-Там» та ООО «Бенефит», фактичним директором та власником яких є ОСОБА_7 .

Зокрема, встановлено, що ООО «Бенефит» (ЛНР) уклало договори з польськими фірмами «EUDUCO KBC GROUP» (Sp. K. ul. Lwowska 160 37-700 Przemysl NIP 7952540026, контракт №1/07/05/2021 від 07.05.2021), а також з «ARCHITEK FUTURE SP Z.O.O» (KRS: 0000647593, NIP: 8992802697, контракт NR 200421/2 від 20.04.21) на постачання побутової хімії широкого асортименту.

Після цього ООО «Бенефит» укладає договір доручення з «KOBLEV TRADE s.r.o» (Чехія) №1 від 16.08.2021, за умовами якого доручає здійснювати оплату постачальникам «EUDUCO KBC GROUP» та «ARCHITEK FUTURE SP Z.O.O» від свого імені (з метою легалізації оплати Європейському постачальнику). Аналогічним чином здійснюється оплата за товар в рамках договору між ООО «Там-Там» (ЛНР) та «EUDUCO KBC GROUP», платником згідно договору доручення виступає «Solomon trade PC» (Велика Британія). Згідно наявних документів, восени 2021 року за вказаними контрактами на адресу ООО «Бенефит» поставлено товарів на суму близько 200 тисяч євро, розмитнено на т.зв «таможне ЛНР», а отже сплачено податки та збори до бюджету псевдо республіки.

При цьому, наявні дані свідчать, що ООО «Бенефит» має рахунок в т.зв «Госбанке ЛНР», згідно даних банківської виписки з 20.05.2021 по 02.09.2021 оборот по якому складає 17 964 836 руб. При цьому, вказаним підприємством сплачувались відповідні платежі до бюджету псевдо республіки, що підтверджується даними вказаної виписки.

Разом з тим встановлено, що за допомогою вищевказаної схеми також здійснюються оплати на адресу інших компаній, які фактично постачають товар до псевдореспублік, зокрема: «BS Brand Distribution B.V.» (Німеччина), «Anker Amsterdam Spirits BV» (Нідерланди), «Weitnauer distribution LTD» (Швейцарія), «Shenzhen YHT BROADBAND EQUIPMENT» (Китай), «BO DA MASHINE CO. LIMITED» (Китай) та інші.

При цьому встановлено, що особами, які безпосередньо відповідають за бухгалтерський облік та звітність фірм, що задіяні у вказаній протиправній схемі є ОСОБА_5 (в України) та ОСОБА_11 (на території т.зв. «ЛНР»), а за загальну координацію та електронний документообіг відповідає ОСОБА_15 ( ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП НОМЕР_17 ). При цьому, встановлено, що на ім`я ОСОБА_5 в російському філіалі «Альфабанку» відкриті рахунки підприємств «Альтарієс-1», «Solomon trade PC», ООО «Продтогрмаг» та ООО «Продторгмаг групп», а доступ до вказаних рахунків здійснюється з особистого комп`ютера ОСОБА_5 через систему веб-банкінгу.

У результаті реалізації вказаної схеми частина грошових коштів потрапляє до т.зв. «ЛНР», а їх подальший переказ в Україну здійснюється з використанням систем веб-банкінгу (здійснюються перекази на карткові рахунки підконтрольних осіб, які в подальшому обготівковуються). За зняття грошових коштів в банкоматах м. Києва відповідальний ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_13 . Після зняття коштів він їх передає ОСОБА_17 ( ІНФОРМАЦІЯ_14 , РНОКПП НОМЕР_18 ), яка здійснює їх конвертацію в валюту в одному з нелегальних пунктів обміну валют, що законспіровано розташований в офісному приміщені на території Подільського району м. Києва та передає ОСОБА_4 або ОСОБА_18 ( ІНФОРМАЦІЯ_15 РНОКПП НОМЕР_19 , який 01.07.2015 заресєтрований як ФОП в т.зв. «ЛНР, свідоцтво № НОМЕР_20 , основний КВЕД _66.12 «Посредничество по договорам по ценным бумагам или товарам». Вищевказані особи відповідальні за подальшу легалізацію вказаних коштів на території України.

При цьому встановлено, що частина грошових коштів переводиться з кредитних карток ОСОБА_10 на карткові рахунки невстановлених осіб в якості оплати за криптовалюту, яка зараховується на криптогаманці його сина ОСОБА_9 . Отже таким чином фактично здійснюється переказ коштів з території т.зв. «ЛНР» до України та їх подальша легалізація.

Також встановлено, що підприємство ТОВ «Вілієс Трейд», засновником якого є ОСОБА_9 , використовуючи свої рахунки в рф фактично має комерційні взаємовідносини з ООО «Лугафлекс», яке в 2015 році пройшло перереєстрацію в т.зв. «ЛНР» та в даний час продовжує там працювати.

Разом з тим, встановлено, що послугами фірм ОСОБА_6 також користується ОСОБА_19 ( ІНФОРМАЦІЯ_16 , РНОКПП НОМЕР_21 ), який є власником мережі обмінних пунктів в м. Луганськ «Комерческий Центр «Престиж» з метою здійснення оплат за кордон для своїх клієнтів, а також виведення власних коштів на територію України з метою їх подальшої легалізації.

Таким чином, функціонування вищевказаної протиправної схеми дає змогу іноземним постачальникам в обхід санкцій здійснювати постачання товарів на адресу СПД, що знаходяться на невизнаних країнами Європейського союзу територіях т.зв. «ДНР/ЛНР». При цьому, під час ввезення товарів до псевдо республік здійснюється їх розмитнення, а отже сплачуються відповідні податки та збори до бюджету псевдо республік. Разом з тим, грошові кошти осідають на закордонних рахунках підприємств, що залучені до реалізації вищевказаної протиправної схеми, та в подальшому привласнюються та розподіляються між всіма її учасниками.

У ході проведення слідчих та розшукових дій встановлено, що у своїй злочинній діяльності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 використовують рахунки, відкриті в АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570), а саме наступні: картковий рахунок № НОМЕР_1 ( ОСОБА_4 ), карткові рахунки №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ( ОСОБА_5 ).

Таким чином, встановлено, що майно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вигляді грошових коштів, які знаходяться на розрахункових рахунках в АТ КБ «ПриватБанк» відповідають вимогам ч. 1 ст. 98 КПК України, тобто є таким, що набуте кримінально протиправним шляхом або отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та, відповідно ч.10 ст.170 КПК України, на нього може бути накладено арешт.

Необхідність накладення арешту на майно у вигляді грошових коштів, які знаходяться на розрахункових рахунках, відкритих в АТ КБ «ПриватБанк» зумовлюється тим, що не застосування цього заходу зумовить труднощі та перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні внаслідок того, що існує реальна загроза його приховування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі, відчуження.

Враховуючи вищевикладене, з метою відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, а також з метою запобігання прихованню, зникненню, втрати, знищенню, використанню, перетворенню, передачі, відчуженню майна ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яке має значення для встановлення істини в кримінальному провадженні та підтверджує факт незаконного походження вказаного майна, а також враховуючи те, що майно вказаних суб`єктів господарювання відповідає вимогам ч.1 ст.98 КПК України, тобто я такими, що набуте кримінально протиправним шляхом або отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно у вигляді грошових коштів, які знаходяться на розрахункових рахунках в АТ КБ «ПриватБанк».

Прокурор у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності. Клопотання підтримав, просив задовольнити.

Клопотання прокурора про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, розглянуто без повідомлення власника та володільця майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, зокрема, запобіганню його відчуження до розгляду клопотання по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, приховування, втрати, використання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Відповідно до ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на грошові кошти. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).

Як вбачається з матеріалів клопотання, у прокурора є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що відповідне майно є об`єктом кримінально протиправних дій, набуте кримінально протиправним шляхом, отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже відповідне майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України критеріям, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу - відчуження, приховання, використання тощо на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, при вирішенні питання про накладення арешту на майно, приймаючи до уваги те, що наявна сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане у клопотанні майно, може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. Тому є всі, передбачені ст. 170 КПК України, підстави для арешту, в межах даного кримінального провадження, вказаного у клопотанні майна.

При розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя також ураховує, що арешт майна це тимчасовий захід забезпечення кримінального провадження і на даний час у сторони обвинувачення є необхідність встановити і перевірити обставини та відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 358 КК України, провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема, допитати свідків, провести експертні дослідження тощо, у межах кримінального провадження № 42022102070000462

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням, зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а тому приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити та накласти арешт на вищевказане майно із забороною відчуження, розпорядження та користування ним та забороною видаткових операцій з грошовими коштами, що знаходяться на відповідних рахунках.

Також слід роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст. 98, 170 - 173, 175 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні № 42022102070000462 від 12.12.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 358 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на наступних рахунках в АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570):

- картковий рахунок № НОМЕР_1 ( ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );

- карткові рахунки № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ( ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Заборонити відчуження, розпорядження та користування грошовими коштами, які знаходяться на вищевказаних рахунках.

Зупинити видаткові операції з грошовими коштами, що знаходяться на зазначених рахунках.

Копію ухвали негайно вручити слідчому та прокурору - для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Роз`яснити, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Cлідчий суддя ОСОБА_1