Рішення

від 21.02.2023 по справі 759/16888/22

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/16888/22

пр. № 2/759/1221/23

21 лютого 2023 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Гаєвської Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовними вимогами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Автотранспортник-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

у листопаді 2022 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку і прибудинкової території у ремонтний і резервні фонди, на інші витрати, а також за спожиті комунальні послуги за період з 01.03.2021 по 01.11.2022 з урахуванням інфляційного нарахування на основну суму боргу та 3% річних у розмірі 23324 грн 39 коп., а також просить стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на якого покладено обов`язок своєчасно і у повному обсязі сплачувати затвердженні органами управління його прибудинкової території, а також за спожиті комунальні послуги, тарифи на які встановлені Національною комісією, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а тому у відповідача виникає обов`язок щомісячно оплачувати затверджені органами управління ОСББ «Автотранспортник-2» внески і платежі у рахунок покриття витрат на експлуатацію та ремонт багатоквартирного будинку, проте відповідач не сплачує позивачеві обов`язкові внески у ремонтний і резервний фонди, а також на інші витрати будинку, внаслідок чого виникла заборгованість.

Ухвалою суду від 28.11.2022 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін (а.с. 47, 48).

Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відзив на позов відповідачем у визначений термін не надано.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 16.12.2019 державним нотаріусом КДНК Мельник М.П., та зареєстрованого в реєстрі за №7-1126, по спадковій справі №1550/2018, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 41).

Обслуговування і експлуатацію багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 здійснює ОСББ «Автотранспортник-2» (код за ЄДРПОУ 23696719), який діє на підставі рішення №462/26-57-12-04-41 від 07.12.2016 про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій від 20.11.2022, статуту затвердженого протоколом Установчими Зборами співвласників об`єднання Протокол №1 від 23.10.2016 (а.с. 15-21).

Пунктом 2 Розділу 4 Статуту прописані обов`язки співвласника до яких входить в тому числі: дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних у норм; своєчасно в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати інфляційні втрати Об`єднання та 3% річних за несвоєчасну оплату коштів за спожиті житлово-комунальні послуги, а також пеню із розрахунку 0,1% від суми заборгованості за кожен день простроченого платежу; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені Статутом обов`язки перед Об`єднанням.

Також вказаним Статутом передбачена відповідальність співвласника за порушення Статуту об`єднання та рішень статутних органів.

Відповідно до ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ № 45 від 24.01.2006 встановлено, що власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги.

У силу п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Так, загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 07.05.20119 затверджений внесок на утримання будинку і прибудинкової території в розмірі 7,68% грн/м2 загальної площі квартири/нежитлового приміщення (а.с. 31-33).

31.10.2021 загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 затверджено внесок на утримання будинку і прибудинкової території в розмірі 78,50 грн/м2 загальної площі квартири/нежитлового приміщення (а.с. 34-36).

Крім цього встановлено, що ОСББ «Автотранспортник-2» уклало договір №810290 від 04.10.2018 про постачання теплової енергії у гарячій воді із КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» та договір №6448/4-1 від 19.03.1999 на послуги водопостачання та водовідведення (а.с. 37-40).

У відповідності до ч.ч. 8, 9 ст. 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» відмова від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у примусовому порядку.

Згідно п.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею И ЦК України, де зокрема в п.З зазначено, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржники, які прострочили виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язані сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В порядку та на підставі ч. 3 ст. 96 ЦПК України, та керуючись Статутом ОСББ -Автотранспортник-2» звертається до суду з Позовною заявою про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з відповідача з урахуванням трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

Внаслідок чого, згідно розрахунку заборгованості у відповідача виникла заборгованість за період з 01.03.2021 по 01.10.2022 у розмірі 21894 грн 15 коп.; інфляційна складова боргу 978 грн 63 коп.; 3% річних 451 грн 61 коп., а загалом 23324 грн 39 коп. (а.с. 42, 43).

Проте в частині стягнення з відповідача втрат від інфляції за весь час прострочення суд приходить до наступного.

Постановою від 08.06.2022, ухваленої по справі № 688/2332/20 Верховний Суд висловив свою позицію наступним чином.

У контексті ст.ст. 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті чи в іноземній валюті), це таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Оскільки ст. 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб.

Положення ст. 11 ЦК України передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу ІІІ книги 5 цього Кодексу), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу ІІІ книги 5 цього Кодексу).

Таким чином, у ст. 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт).

Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18), від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18).

У постанові Верховного Суду від 18.02.2019 у справі № 910/21449/17 зазначено, що «4.11. У пункті 6.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17 зауважено, що термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх. Відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання визначена законодавством. У цьому разі відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17, від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) зазначено, що «ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 (справа № 14-10цс18) та від 04.07.2018 (справа № 14-154цс18)».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц зазначено, що «згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм».

Таким чином, враховуючи діюче законодавство України та правові висновки Верховного Суду щодо нарахування втрат від інфляції та 3 % річних суд вважає дані вимоги позивача правомірними.

Однак, як убачається із розрахунку позивача по нарахуванню інфляції та 3 % річних, він здійснено невірно.

По даній справі згідно наданого розрахунку позивач просить інфляцію та 3 % річних за період з 01.03.2021 по 01.10.2022.

Враховуючи час визнання позивачем суми боргу 01.03.2021, саме з цієї дати слід розраховувати інфляцію та 3 % річних.

Крім того, Законом № 2120-IX від 15.03.2022 Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 18, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.202 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України Володимира Зеленського № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указ Президента України Володимира Зеленського № 64/2022 від 24.02.2022 затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022.

Військовий стан в України був продовжений Указами Президента України, та діє до 20.05.2023.

Таким чином, період нарахування інфляції та 3 % річних має бути з 01.03.2021 по 23.02.2022.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути інфляційні втрати у розмірі 250 грн 23 коп. та 3% річних у розмірі 141 грн 17 коп. за період з 01.03.2021 о 23.02.2022. В іншій частині позову слід відмовити за необґрунтованістю заявлених позовних вимог.

Відповідач не скористався процесуальним правом висловити свої заперечення на позов та надати докази, які мали підтвердити належне виконання ним договірних зобов`язань.

Таким чином, проаналізувавши надані докази, та враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку, що вимоги позивача мають бути задоволені частково. Загальна сума коштів, яка має бути стягнута з відповідача на користь позивача у розмірі 22285 грн 55 коп.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальна сума задоволених вимог позивача складає 22285 грн 55 коп. та з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 2564 грн 45 коп. (22285,55 грн. х 100% : 23324,39 = 95,54% х 2684).

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягнення судовий збір на користь позивача у розмірі 2564 грн 45 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами Закону України «Про житлово-комунальні послуги»; Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» ; ст. 179 ЖК України; ст.ст. 11, 509, 524, 526, 533-535, 625 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Автотранспортник-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Автотранспортник-2» (код за ЄДРПОУ 23696719) суму заборгованості у розмірі 22285 (Двадцят дві тисячі двісті вісімдесят п`ять) грн 55 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Автотранспортник-2» (код за ЄДРПОУ 23696719) судовий збір по справі у розмірі 2564 (Дві тисячі п`ятсот шістдесят чотири) грн 45 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О.В. Ул`яновська

Повний текст судового рішення складено 21.022.2023.