Рішення

від 26.04.2023 по справі 496/885/22

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/885/22

Провадження № 2/496/355/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2023 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Портної О.П.,

за участю:

секретаря Ткаченко В.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до

відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Біляївський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), місцезнаходження: поштовий індекс 67602, Одеська область, Одеський район, м. Біляївка, вул. Заводська, буд. 19,

вимоги позивача: про зняття арешту з нерухомого майна,

позивач повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи, в судове засідання не з`явився, але представник позивача надав заяву про розгляд справи за його та позивача відсутності,

відповідач повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи, в судове засідання не з`явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив,

представник третьої особи повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи, в судове засідання не з`явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив, -

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача

1.21лютого 2022року представникпозивача адвокат МузиченкоВіталій Вікторович,діючий вінтересах ОСОБА_1 (далі позивач),звернувся досудуз позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач),третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету споруна сторонівідповідача: Біляївський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просить зняти арешт, накладений Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА078599 від 15.10.2010 року, з нерухомого майна, що належить позивачу на праві особистої приватної власності.

2. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11.05.2004 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір купівлі-продажу, посвідчений Шустовою Н.С., приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області, зареєстрований в реєстрі за № 573, відповідно до якого позивач набув право власності на земельну ділянку площею 0,150 гектарів, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 5121080300:03:001:0067. Зазначений Договір купівлі-продажу був зареєстрований в Погосподарській книзі Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області за № 16/1447. Після посвідчення Договору купівлі-продажу вищевказаної земельної ділянки позивачем здійснювалися дії з виготовлення Державного акту на право власності на земельну ділянку, однак в зв`язку зі складністю процедури та змінами у законодавстві отримати Державний акт на право власності на земельну ділянку вчасно позивачу не вдалося. При намагані внести інформацію про право власності на земельну ділянку до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виявилося, що на земельну ділянку, яка є особистою приватною власністю, з 2004 року, позивача, накладено арешт, реєстраційний номер обтяження 10370557, який накладено Відділом державної виконавчої служби Біляївського РУЮ Одеської області на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА078599 від 15.10.2010 року. Зазначену постанову про арешт земельної ділянки було винесено в відношенні обтяження майна відповідача. З метою зняття арешту позивач 20.01.2022 року звернувся до Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про зняття арешту, як помилково накладеного. 07.02.2022 року Біляївським відділом державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було надано відповідь, відповідно до якої було повідомлено, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, станом на дату звернення, у Відділі на примусовому виконанні відсутнє відкрите виконавче провадження по примусовому виконанню боржником якого є ОСОБА_2 . Додатково було повідомлено, що згідно «Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби» затвердженого Міністерством юстиції України від 25.12.2008 року № 2274/5, термін зберігання завершених виконавчих проваджень становить три роки. Таким чином Біляївський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не має можливості самостійно зняти арешт з нерухомого майна позивача. У зв`язку з вищевикладеним, представник позивача просить зняти арешт з нерухомого майна, а саме з земельної ділянки площею 0,150 гектарів, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 5121080300:03:001:0067, належної ОСОБА_1 .

3. Представник відповідача відзив на позов не надавав.

4. Від представника позивача надійшли письмові пояснення, відповідно до яких, з метою скорішого зняття арешту позивачем було направлено скарги до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Міністерства юстиції України. За результатом розгляду скарг позивачем отримано лист, в якому зазначено, що виконавче провадження відносно відповідача закінчено 20.04.2011 року та його знищено у зв`язку з закінченням трирічного терміну його зберігання. Надати інформацію відносно Постанови про накладення арешту майна боржника та заборони на його відчуження серії АА078599 від 15.10.2010 року виданої ВДВС Біляївського районного управління юстиції Одеської області, унеможливлено, оскільки відсутні будь які дані в Системі. (а.с. 34-37)

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

5. У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, але представник позивача надав заяву про розгляд справи без їх участі на позові наполягав, не заперечував проти заочного розгляду справи. (а.с. 44-46, 50-51)

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

6. Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2022 року, цивільну справу № 496/885/22, передано в провадження судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П. (а.с. 12)

7. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П. від 04.07.2022 року позовну заяву було залишено без руху в зв`язку з порушенням вимог, встановлених ст.ст. 175, 177 ЦПК України та надано строк для усунення недоліків. (а.с. 15-16)

8. На виконання Ухвали судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П. від 04.07.2022 року представником позивача 05.07.2022 року було надано заяву про усунення недоліків. (а.с. 18-23)

9. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П. від 05.07.2022 року було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 24)

10. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П. від 28.02.2023 року було закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду. Відповідач, в установлені ч. 7 ст. 178 ЦПК України строки, не подала до суду відзив на позовну заяву, будучи повідомленою належним чином про наявність ухвали про відкриття провадження та необхідністю подання відзиву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України. Оскільки відповідач була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання відповідно до ст. 128 ЦПК України, в судове засідання не з`явилася без поважних причин, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, Судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК України.

11. Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

12. Судом встановлено, що Шустовою Н.С., приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області 11.05.2004 року, зареєстрований в реєстрі за № 573, був посвідчений Договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,150 гектарів, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 5121080300:03:001:0067, наданої для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, де продавцем була ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , а покупцем ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . (а.с. 7)

13. Згідно відомостей, наявних в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , не зареєстроване, що підтверджується копією Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 19.01.2022 року, № 295282804. (а.с. 8)

14. Згідно відомостей, наявних в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , наявне обтяження арешт, реєстраційний номер 10370557, зареєстрований 15.10.2010 року за № 10370557 реєстратором Одеської філії Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України відповідно до Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА078599 від 15.10.2010 року ВДВС Біляївського РУЮ Одеської області, власник ОСОБА_2 , що підтверджується копією Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 19.01.2022 року, № 295282804. (а.с. 8)

15. З метою позасудового врегулювання питання, яке є предметом спору в даній справі, позивач звертався до Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеській області Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про зняття арешту з майна. (а.с. 9)

16. Листом від 07.02.2022 року за вих. № 5411/2112 начальник Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомив позивачу, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, станом на дату звернення, у Відділі на примусовому виконанні відсутнє відкрите виконавче провадження по примусовому виконанню боржником якого є ОСОБА_2 . Додатково було повідомлено, що згідно «Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби» затвердженого Міністерством юстиції України від 25.12.2008 року № 2274/5, термін зберігання завершених виконавчих проваджень становить три роки. (а.с. 10)

17. Листом від 31.10.2022 року за вих. № 100599/Я-26372/20.4.1 Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса), позивача було повідомлено, що згідно Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що 27.07.2010 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції Яровим В.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 20473840 на підставі виконавчого листа № 2-256/10, виданого 13.07.2010 року Біляївським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 232730,00 гривні. П. 4 Постанови про відкриття виконавчого провадження визначено про накладення арешту на все майно, що належить ОСОБА_2 .. Зазначене виконавче провадження № 20473840 закінчено 20.04.2011 року на підставі п. 2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент прийняття рішення). Вищевказане виконавче провадження знищено, у зв`язку з закінченням трирічного терміну його зберігання. Одночасно повідомлено, що надати інформацію відносно постанови про накладення арешту майна боржника та заборони на його відчуження серії АА078599 від 15.10.2010 року виданої ВДВС Біляївського РУЮ Одеської області, унеможливлено, оскільки відсутні будь-які дані в Системі. (а.с. 35)

V. Оцінка Суду.

18. Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

19. Згідно ст. 41 Конституції України, кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю.

20. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод. Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

21. Основною метою ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

22. Крім цього, зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.1991 року у справі «Пайн Велі Девелопментс ЛТД та інші проти Ірландії» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.

23. Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

24. При цьому в своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини. Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено у ст. 1 Першого Протоколу, зокрема, вказано на необхідність дотримання обґрунтованої пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

25. Європейський Суд з прав людини у ряді випадків вбачав порушення ст. 1 Протоколу навіть тоді, коли не було юридичного позбавлення права власності на майно, але через ті або інші обставини людина була позбавлена практичної можливості користуватися своєю власністю.

26. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

27. Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

28. Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

29. Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

30. Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

31. Вимоги позивача, що ґрунтуються на праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 15 травня 2013 року у справі № 6-26цс13 (підлягає обов`язковому врахуванню в розумінні ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

32. Відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцем знаходження цього майна або основної його частини.

33. Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження»арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

34. Згідно ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

35. Згідно ч. 4 ст.59Закону України«Про виконавчепровадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органів державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у ч. 6 ст. 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

36. Відповідно до ч. 5 ст.59Закону України«Про виконавчепровадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

37. Відповідно до ч. 2 ст. 311 ЗУ«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» державна судова адміністрація України у день набрання законної сили судовим рішенням, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.

38. Згідно з ч. 4 ст. 311 ЗУ«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України.

39. Згідно ч.1ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу та в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

40. Згідно роз`яснень, викладених у п. 33 ПП ВСУ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2014, відповідно до положень ст.ст. 391, 396 ЦК України, позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

41. Так, з матеріалів справи вбачається, що власником земельної ділянки, на яке накладено арешт є позивач. Окрім цього виконавче провадження № 20473840 закінчено 20.04.2011 року на підставі п. 2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент прийняття рішення) та знищено за закінченням терміну зберігання.

42. На думку суду, подальший арешт майна не забезпечує справедливого балансу між несприятливими наслідками та цілей, на досягнення яких спрямований арешт майна.

43. Отже, оскільки виконавче провадження, в рамках якого було накладено арешт на майно позивача, було закінчене, вказаний арешт, накладений на майно ОСОБА_1 створює перешкоди у здійсненні права володіти, користуватися та розпоряджатися майном та має бути знятий.

44. Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

45. Оцінюючи усі докази, досліджені в ході судового засідання в їх сукупності, суд дійшов до висновку про те, що є всі підстави, передбачені законом, для задоволення позову та зняття арешту з майна, тому що накладення арешту перешкоджає вільному розпорядженню майном, і суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими, та мають бути задоволені.

Керуючись ст. ст. 316, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст. ст. 13, 76-81, 89, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

У Х В А Л И В:

1.Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету споруна сторонівідповідача: Біляївський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту з майна задовольнити.

2. Зняти арешт зі земельної ділянки площею 0,150 гектарів, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 5121080300:03:001:0067, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА078599 від 15.10.2010 року відділу державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції Одеської області та зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, виключивши з Єдиною реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис: реєстраційний номер обтяження: 10370557 (спеціальний розділ) від 15.10.2010 року, підстава обтяження: Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВДВС Біляївського РУЮ Одеської області серії АА078599 від 15.10.2010 року, з подальшим внесення відповідного про це запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

3. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

4. Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

5. Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи

6. Повний текст рішення буде складено 26 квітня 2023 року.

Суддя О.П. Портна